Справа №522/499/26
Провадження №1-кс/522/1148/26
18 березня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42026163030000006 від 09.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника власника майна ОСОБА_5 ,
Прокурор Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №42026163030000006 від 09.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 42026163030000006 від 09.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, зафактом службової недбалості посадових осіб Одеського державного аграрного університету за результатом укладення договору №187 від 01.12.2025 року з поточного ремонту (заміна вікон) навчального корпусу № 1 Одеського державного аграрного університету.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Приморської окружної прокуратури міста Одеси.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.12.2025 між Одеським державним аграрним університетом (код ЄДРПОУ - 00493008) як замовником з однієї сторони та ТОВ «СК «ГРАДО-СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 35768704) як підрядником з іншої сторони укладено договір №187 про надання послуг: «Поточний ремонт (заміна вікон) навчального корпусу № 1 Одеського державного аграрного університету за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 99» (ДК 021:2015:45450000-6 - інші завершальні будівельні роботи) НК 018:2023:1263 на загальну суму 10878000,00 грн з ПДВ.
Згідно умов договору, Замовник доручив, а Підрядник зобов'язався надати відповідно до умов дійсного договору послуги із здійснення заходів з усунення аварій в бюджетних установах, а саме послуг з поточного ремонту на об'єкті: «Поточний ремонт (заміна вікон) навчального корпусу № 1 Одеського державного аграрного університету за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 99» (ДК 021:2015:45450000-6 - інші завершальні будівельні роботи) НК 018:2023:1263» зі строком виконання до 31.12.2025.
Окрім цього, умовами договору також встановлено, що розрахунки за наданий обсяг послуг здійснюється Замовником у безготівковій формі на підставі підписаного Сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 30 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання виконаних будівельних робіт.
Так, відповідно до інформації, розміщеної на офіційному державному вебпорталі з відкритими даними про використання розпорядниками та одержувачами публічних коштів державного та місцевих бюджетів «https://spending.gov.ua/new/» встановлено, що 24.12.2025 Одеським державним аграрним університетом (код ЄДРПОУ - 00493008), як платником,
на виконання умов договору № 187 від 01.12.2025 на банківський рахунок
ТОВ «СК «ГРАДО-СТРОЙ» (код ЄДРПОУ - 35768704), як отримувача, перераховано у повному обсязі грошові кошти в розмірі 10878000,00 грн.
Однак, в ході досудового розслідування встановлено, що перелік робіт, які визначені умовами договору та додатками до нього, Підрядником, на об'єкті фактично не виконуються, разом з тим, бюджетні кошти за начебто виконані роботи, у повному обсязі перераховано на банківський рахунок останнього.
Таким чином, є підстави вважати, що службові особи Одеського державного аграрного університету допустили службову недбалість за результатами виконання договору №187 від 01.12.2025, що стало наслідком безпідставного перерахування на рахунки Підрядника бюджетних коштів, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
Водночас, у ході проведення огляду місця виконання будівельних робіт, здійсненого у встановленому законом порядку, за участю уповноважених осіб та із застосуванням технічних засобів фіксації, було об'єктивно зафіксовано факти невиконання частини робіт, передбачених умовами договору про надання послуг №187 від 01.12.2025, а саме: відсутність окремих конструктивних елементів, матеріалів та інженерних рішень, зазначених у актах КБ-2в та довідках КБ-3; виконання окремих видів робіт не в повному обсязі або з порушенням технологічних вимог; невідповідність фактичного стану об'єкта даним, відображеним у первинній обліковій та звітній будівельній документації; наявність розбіжностей між задекларованими та реально виконаними обсягами робіт, що має істотне значення для визначення їх вартості.
Зокрема, в ході огляду навчального корпусу №1 Одеського державного аграрного університету за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 99 у коридорах було виявлено вікна, підвіконники та відливи, які не були встановлені, а саме:
1.вікно металопластикове фірми «WDS» розмірами 2,25х1,17 см. - 1 штука;
2.вікно металопластикове маркування Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1,9х1,1 см. - 3 штуки;
3.вікно металопластикове фірми «WDS» розмірами 1,88х55 см. - 2 штуки;
4.металопластикова частина вікна фірми «WDS» розмірами 55х1,46 см. - 1 штука;
5.вікно металопластикове фірми «WDS» розмірами 80х1,5 см. - 1 штука;
6.підвіконня Open teck біле розмірами 1700х700 мм. - 4 штука;
7.підвіконня Open teck біле розмірами 1600х700 мм. - 3 штуки;
8.підвіконна Open teck біле розмірами 1095х700 мм. - 1 штука;
9.відлив білий розмірами 550х1950 мм. - 4 штуки;
10.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1110х210 мм. - 15 штук;
11.підвіконня Open teck біле розмірами 1600х700 мм. - 8 штук;
12.вікно металопластикове маркування Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1270х2290 мм. - 1 штука;
13.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1190х2280 мм. - 3 штуки;
14.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1115х2033 мм. - 1 штука;
15.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1040х223 мм. - 3 штуки;
16.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1070х218 мм. - 1 штука;
17.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1000х221 мм. - 1 штука;
18.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1170х222 мм. - 3 штуки;
19.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1110х215 мм. - 3 штуки;
20.підвіконня Open teck біле розмірами 2000х700 мм. - 3 штуки;
21.підвіконня Open teck біле розмірами 1000х700 мм. - 3 штуки;
22.підвіконня Open teck біле розмірами 225х700 мм. - 3 штуки;
23.підвіконня Open teck біле розмірами 200х700 мм. - 3 штуки;
24.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1063х1098 мм. - 1 штука;
25.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1395х2021 мм. - 2 штуки;
26.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1560х2670 мм. - 8 штук;
27.підвіконня Open teck біле розмірами 900х400 мм. - 3 штуки;
28.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 2250х849 мм. - 3 штуки;
29.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1160х2210 мм. - 3 штуки;
30.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 950х2480 мм. - 1 штука;
31.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1700х700 мм. - 3 штук;
32.відлив білий розмірами 350х1700 мм. - 40 штук;
33.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1170х2570 мм. - 4 штуки;
34.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1550х2680 мм. - 13 штук;
35.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1150х2260 мм. - 7 штук;
36.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 2270х1434 мм. - 1 штука;
37.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 2250х1869 мм. - 3 штуки;
38.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 700х1710 мм. - 16 штук;
39.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 1170х2180 мм. - 2 штуки;
40.вікно металопластикове маркуванням Класик Плюс фірми «WDS» розмірами 2370х1760 мм. - 4 штуки;
41.підвіконня Open teck біле розмірами 450х1500 мм. - 17 штук.
Виявлені вікна, підвіконники та відливи були опечатані бирками з підписами понятих та слідчого за допомогою липкої стрічки з надписом: «Національна поліція України» та залишені у приміщенні навчального корпусу №1 Одеського державного аграрного університету за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 99.
Зазначені обставини свідчать про те, що грошові кошти, сплачені Замовником за виконання будівельних робіт, були перераховані безпідставно, оскільки відповідні роботи фактично не виконувалися, що підтверджується результатами огляду та первинними матеріалами перевірки.
Таким чином, унаслідок умисних протиправних дій службових осіб Одеського державного аграрного університету було завдано шкоди державним інтересам на суму, яка підлягає уточненню та встановленню в ході досудового розслідування, що за попередньою правовою кваліфікацією утворює ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України.
Відповідно до інформаційних довідок за №459989974 від 13.01.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - встановлено, що право власності на земельну ділянку та об'єкти нерухомості, а саме внутрішнє приміщення навчального корпусу №1 Одеського державного аграрного університету, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 99, на праві господарського віддання належить Одеському державному аграрному університету (ЄДРПОУ 00493008).
Постановою слідчого слідчого відділення відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 17.02.2026 року об'єкти нерухомості, де проводились будівельні роботи по об'єкту: «Поточний ремонт (заміна вікон) навчального корпусу № 1 Одеського державного аграрного університету за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 99» (ДК 021:2015:45450000-6 - інші завершальні будівельні роботи) та виявлені в ході огляду 17.02.2016 вікна, підвіконники та відливи, перераховані в п.1-41, визнані речовим доказом у кримінальному провадженні №42026163030000006 від 09.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Прокурор у своєму клопотанні зазначає про необхідність накладення арешту на зазначені нежитлові будівлі та споруди, яка обумовлена тим, що вони є місцем виконання будівельних робіт, які безпосередньо пов'язані з предметом досудового розслідування, а також можуть зберігати сліди кримінального правопорушення, зокрема відомості про фактичні обсяги, характер та вартість виконаних робіт, використані матеріали й обладнання. Продовження проведення будівельних, ремонтних чи відновлювальних робіт створює реальну загрозу зміни або знищення зазначених слідів, що унеможливить належну фіксацію обставин кримінального правопорушення, проведення судових будівельно-технічних та економічних експертиз, а також встановлення фактичних збитків, завданих бюджету. У зв'язку з цим накладення арешту на вказане майно із забороною відчуження та проведення будь-яких робіт є необхідним та пропорційним заходом забезпечення кримінального провадження, спрямованим на збереження речових доказів і забезпечення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.
Представник власника майна ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість.
Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку його учасників. слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Частиною другою ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2)можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1частини другої статті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність(якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що дане кримінальне провадження триває з 09.01.2026 року та у органу досудового розслідування було достатньо часу та можливостей для проведення слідчих (розшукових) дій для встановлення обставин кримінального правопорушення, призначення та проведення судових будівельно-технічних та економічних експертиз, а також встановлення фактичних збитків, завданих бюджету.
Формальне визнання вище перелічених об'єктів речовими доказами у справі не може виправдовувати надмірне втручання у господарську діяльність Одеського державного аграрного університету, враховуючи, що жодній особі про підозру на цей час не повідомлено.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ» проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Пунктом 15 ч. 1 ст. 7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
На підставі викладеного слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання, оскільки прокурором не доведена необхідність накладення такого арешту в цілому.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,
У задоволенні клопотанняпрокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42026163030000006 від 09.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1