Справа № 522/15949/25
1-кп/522/36/26
про продовження строку запобіжного заходу
16 березня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
за участю: секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
обвинуваченого - ОСОБА_9
обвинуваченого - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Пересипської окружної прокуратури м. Одеси - ОСОБА_6 про продовження строку застосованих запобіжних заходів у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у об'єднаному кримінальному провадженні за обвинувальним актом № 12025162510000115 від 14.02.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12024163490000775 від 01.12.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
установив:
І. Суть питання, що вирішується.
На розгляді у Приморському районному суді м. Одеси перебуває об'єднане кримінальне провадження за обвинувальним актом № 12025162510000115 від 14.02.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12024163490000775 від 01.12.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 21.01.2026 стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.03.2026 з альтернативою внесення застави у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 21.01.2026 стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.03.2026 з альтернативою внесення застави у розмірі 200 (двохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Враховуючи те, що до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у підготовчому судовому засіданні суд поставив на обговорення учасників судового провадження питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
ІІ. Позиція і клопотання учасників судового провадження.
1. Клопотання прокурора.
Прокурор подав суду письмове клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою строком на 60 днів.
Клопотання мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, а також продовження існуванням ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_9 може: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор подав суду письмове клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під вартою строком на 60 днів.
Клопотання мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, а також продовження існуванням ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_10 може: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
2. Позиція сторін щодо заявленого клопотання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строків тримання обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під вартою, просив суд їх задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_8 , заперечив проти задоволення клопотання прокурора. У своїх доводах він зазначив, що жоден із передбачених законом ризиків, на які посилається прокурор, не був належним чином підтверджений або обґрунтований. Окремо наголосив, що визначений розмір застави є непомірним та необґрунтованим. У зв'язку з цим просив суд обрати щодо ОСОБА_10 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а також зменшити розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримав доводи свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Він зазначив, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, не підтверджуються належними та допустимими доказами. Крім того, адвокат наголосив, що визначений розмір застави є явно непомірним. Вказав, що обвинувачений ОСОБА_9 майже рік утримується під вартою. У зв'язку з цим захисник просив суд зменшити розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав доводи свого захисника.
ІІІ. Положення закону, яким керувався суд
За змістом ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За змістом положень глави 18 КПК України у взаємозв'язку з вимогами ст. 315 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
ІV. Висновки та мотиви суду.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_9 .
Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши надане клопотання прокурора та заперечення захисників, суд доходить до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою, оскільки, на думку суду, продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, ступінь яких не зменшився, та інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, зважаючи на таке.
Так, підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст.177 КПК.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченому кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Також, суд враховує той факт, що ОСОБА_9 інкримінується умисний тяжкий корисливий злочин, передбачений ч. 3 ст. 307 КК України, відповідальність за який встановлена у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.
Вищезазначені обставини дають підстави вважати, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливе переховування обвинуваченого ОСОБА_9 від суду з метою уникнення відповідальності як кримінальної так і цивільної.
Окрім того, враховуючи те, що судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні буде розпочатий спочатку, у зв'язку із чим судом згідно із засадою безпосередності дослідження показань, встановленої ст. 23 КПК України, не допитані обвинувачені, потерпілі та свідки, які підлягають безпосередньому допиту судом, суд вважає, що в даному випадку існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливого незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_9 на потерпілих та свідків, шляхом їх залякування з метою зміни, викривлення або відмови від наданих ними показань.
Таким чином, враховуючи вищевикладені у їх сукупності, стосовно обвинуваченого, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не відпали, оскільки є обґрунтовані підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, що було доведено прокурором у судовому засіданні та не спростовано стороною захисту.
За таких обставин суд вважає клопотання прокурора про продовження строку застосування відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо визначення розміру застави суд зазначає таке.
Так, з положень ч. 3 ст. 183 КПК України, вбачається, що суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За таких обставин суд вважає, що він має право скористатися своїм диспозитивним правом, зазначеним частиною 4 статті 183 КПК України, та визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_9 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Суд вважає, що застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 998 400 грн 00 коп. (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста гривень 00 копійок), здатна буде забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та буде відповідати матеріальному стану обвинуваченого.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_10 .
Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши надане клопотання прокурора та заперечення захисників, суд доходить до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_10 під вартою, оскільки, на думку суду, продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, ступінь яких не зменшився, та інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, зважаючи на таке.
Так, підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст.177 КПК.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченому кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Також, суд враховує той факт, що ОСОБА_10 інкримінується умисний тяжкий корисливий злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, відповідальність за який встановлена у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Вищезазначені обставини дають підстави вважати, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливе переховування обвинуваченого ОСОБА_10 від суду з метою уникнення відповідальності як кримінальної так і цивільної.
Окрім того, враховуючи те, що судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні буде розпочатий спочатку, у зв'язку із чим судом згідно із засадою безпосередності дослідження показань, встановленої ст. 23 КПК України, не допитані обвинувачені, потерпілі та свідки, які підлягають безпосередньому допиту судом, суд вважає, що в даному випадку існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливого незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_10 на потерпілих та свідків, шляхом їх залякування з метою зміни, викривлення або відмови від наданих ними показань.
Таким чином, враховуючи вищевикладені у їх сукупності, стосовно обвинуваченого, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не відпали, оскільки є обґрунтовані підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, що було доведено прокурором у судовому засіданні та не спростовано стороною захисту.
За таких обставин суд вважає клопотання прокурора про продовження строку застосування відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо визначення розміру застави суд зазначає таке.
Так, з положень ч. 3 ст. 183 КПК України, вбачається, що суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За таких обставин суд вважає, що він має право скористатися своїм диспозитивним правом, зазначеним частиною 4 статті 183 КПК України, та визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_10 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Суд вважає, що застава у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 665 600 грн 00 коп. (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот гривень 00 копійок), здатна буде забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та буде відповідати матеріальному стану обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 315, 369-372, 376 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора Пересипської окружної прокуратури м. Одеси - ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосований до обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 травня 2026 року, з визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 грн 00 коп. (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста гривень 00 копійок).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження по справі 1-кп/522/36/26.
Обвинувачений ОСОБА_9 звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1)прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4)утримуватися від спілкування із іншими обвинуваченими, потерпілими, свідками у цьому кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення, окрім суду, прокурорів та своїх захисників у цьому провадженні;
5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Застосований до обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 травня 2026 року, з визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 600 грн 00 коп. (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот гривень 00 копійок).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , провадження по справі 1-кп/522/36/26.
Обвинувачений ОСОБА_10 звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із іншими обвинуваченими, потерпілими, свідками у цьому кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення, окрім суду, прокурорів та своїх захисників у цьому провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали суду в частині продовження щодо кожного з обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою становить до 14 травня 2026 року.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими, які тримаються під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3