Справа № 947/16224/21
Провадження № 6/947/101/26
про відмову у розстрочці виконання рішення суду
18.03.2026
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.,
за участі секретаря судового засідання - Петрової А.М.,
представника заявника (відповідача) - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду по цивільній справі №947/16224/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
16.02.2026 року до канцелярії суду представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся із заявою, в якій просив розстрочити виконання рішення Київського районного судум. Одеси у справі №947/16224/21 від 17.07.2024 року рівними частинами, щомісячно, періодом з дня постановлення відповідної ухвали судом строком на 12 (дванадцять) місяців.
В обґрунтування заяви вказував, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.07.2024 року у цивільній справі № 947/16224/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 500000 грн., судовий збір у розмірі 5000 грн. та витрати за проведення експертизи у розмірі 12355,92 грн. Постановою Одеського апеляційного суду від 11.12.2025 року у цивільній справі № 947/16224/21, апеляційну скаргу на Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 17 липня 2024 року задоволено частково. Рішення Київського районного суду міста Одеси від 17 липня 2024 року змінено в частині розміру стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 : моральної шкоди, зменшивши з 500 000 грн. до 30 000 грн.; судового збору, зменшивши з 5000 грн. до 300 грн.; витрат за проведення експертизи з 12355,92 грн до 741,36 грн.
Зазначає, що ОСОБА_2 досяг пенсійного віку, у зв'язку з чим втратив можливість подальшого працевлаштування та на сьогоднішній день є безробітним. З огляду на вік та стан здоров'я працевлаштування є ускладненим, що призвело до відсутності стабільного доходу. На даний час ОСОБА_2 у процесі оформлення пенсії, розмір якої буде мінімальним та не дозволить виконати рішення суду одноразово без завдання істотної шкоди базовим потребам сім'ї. Крім того, дружина ОСОБА_4 страждає на онкологічне захворювання та потребує постійного лікування, що зумовлює значні та систематичні витрати на медичні препарати, обстеження та лікувальні процедури. Також у разі стягнення всієї суми одноразовим платежем, це створить для ОСОБА_2 надмірний тягар, його сім'я залишиться без засобів до існування у зимовий період під час воєнного стану. Разом з тим, ОСОБА_2 не ухиляється від виконання рішення суду, визнає обов'язок його виконання та має намір виконати його добровільно у повному обсязі.
11.03.2026 року до канцелярії суду від позивача ОСОБА_3 надійшли Заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
У судовому засіданні, що відбулося 18.03.2026 року, представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 підтримав заяву про розстрочення виконання рішення суду по цивільній справі №947/16224/21 та просив її задовольнити
Позивач - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, просила здійснювати розгляд справи за її відсутності та відмовити у задоволенні заяви з підстав, викладених у Запереченнях на заяву.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши подані документи суд не вбачає достатніх підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду, виходячи з такого.
Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.07.2024 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , моральну шкоду у розмірі 500000 (п'ятсот тисяч) гривень, сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 5000 гривень та витрати за проведення експертизи у розмірі 12355,92 гривень. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 11.12.2025 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.07.2024 року змінено в частині розміру стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 : моральної шкоди, зменшивши з 500 000 грн. до 30 000 грн.; судового збору, зменшивши з 5000 грн. до 300 грн.; витрат за проведення експертизи з 12355,92 грн. до 741,36 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Пленум Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» роз'яснив, що задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На переконання суду розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Заявником не надано достатніх доказів винятковості обставин, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють, або роблять неможливим його виконання.
В матеріалах справи відсутні докази перебування відповідача у скрутному матеріальному становищі.
Також, суд виходить з того, що виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
Розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
У заяві про розстрочення боржник стверджує про своє скрутне матеріальне становище, зокрема посилається на відсутність стабільного доходу, перебування на стадії оформлення пенсії та неможливість одноразової виплати. Однак, зазначені твердження спростовуються офіційними даними з відкритих державних реєстрів. Відповідно до Інформаційної довідки № 467414547 від 10.03.2026 р. за РНОКПП ОСОБА_2 НОМЕР_3 , на боржника зареєстровано три об'єкти нерухомого майна та земельна ділянка. Наявність такого майна свідчить про те, що боржник має реальні активи, достатні для виконання рішення суду. Крім того, щодо ОСОБА_2 відсутні записи в Єдиному реєстрі боржників, відсутні записи в реєстрі обтяжень рухомого майна, відсутня історія виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП), а також відсутні записи щодо банкрутства. Зазначене додатково спростовує твердження боржника про його скрутне матеріальне становище та свідчить про відсутність будь-яких обтяжень його майна, що дозволяє вільно ним розпоряджатися для виконання судового рішення.
Медичні документи, надані заявником на підтвердження хвороби дружини - ОСОБА_4 , - Цитоморфологічне дослідження датоване 03.12.2018 року, виписні епікризи з Республіканського науково-практичного центру онкології (Республіка Білорусь) - лютим та вереснем 2019 року, цитологічне дослідження також 2019 роком. Таким чином, усі надані медичні документи є семи-восьмирічної давнини та жодним чином не підтверджують актуальний стан здоров'я дружини боржника станом на 2026 рік. Боржником не надано жодного медичного документа, станом на теперішній час, який би підтверджував необхідність поточного лікування та відповідних витрат.
Заявник просить надати розстрочення строком на 12 місяців. Відповідно до ст. 435 ЦПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. Рішення Київського районного суду м. Одеси у справі було ухвалено 17.07.2024 року, а постановою Одеського апеляційного суду від 11.12.2025 року рішення змінено. З дати рішення суду першої інстанції - строк у один рік вже сплинув (17.07.2025). Надання строку розстрочення в 12 місяців порушує баланс інтересів сторін та створює для стягувача надмірний тягар очікування.
Сама по собі збройна агресія проти України не може автоматично означати звільнення від виконання зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання (п. 8.59.2. Постанови ВС від 15.06.2023 у справі №910/8580/22). Тобто посилання відповідача на негативний вплив воєнного стану саме по собі не може бути підставою для розстрочення виконання рішення суду.
За ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження», органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10).
Таким чином у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду по цивільній справі №947/16224/21 слід відмовити.
Керуючись ст. 261, 353, 436 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду по цивільній справі №947/16224/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та у строки передбачені ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О. М. Куриленко