Справа № 947/2557/26
Провадження № 3/947/691/26
13.03.2026 року
Суддя Київського районного суду м.Одеси Прохоров П.А., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з ВП№4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, протокол ВАД№ 761403,
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 08 січня 2026 року ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем мешкання в АДРЕСА_1 вчинив відносно співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме нецензурно висловлювався на її адресу, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що адміністративного правопорушення не вчиняв, жодних протиправних дій відносно ОСОБА_2 не вчиняв. Між ним і ОСОБА_2 існує тривалий конфлікт з приводу зловживання нею спиртними напоями. 08.01.2026 року конфлікт полягав у тому, що він відібрав у співмешканки пляшку горілки, вилив її, через що виник черговий конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 погрожувала «посадити у тюрму» та викликала поліцію. У теперішній час він вирішує питання про поміщення ОСОБА_2 до приватного лікувального закладу для проходження лікування від алкоголізму, оскільки вона потребує кваліфікованої допомоги.
Просить суд закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Ст.280 КУпАП передбачені обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі: чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.
Нормами ст.251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши надані суду докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Тобто, виходячи з граматичного тлумачення диспозиції даної норми КУпАП, орган поліції зобов'язаний при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно в чому саме полягало домашнє насильство, а також вказати яка шкода заподіяна або могла бути заподіяна фізичному чи психологічному здоров'ю потерпілої, що прямо витікає з диспозиції статті (погрози, образи, чи переслідування, позбавлення житла, їжі, тощо) і це є обов'язковим.
Адміністративним правопорушенням є не будь-яке домашнє насильство, а те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.
Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону).
Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи непростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
В судовому засіданні досліджені докази, з яких встановлено, що будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 суду не надано, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-яких об'єктивні дані про вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, які мають ознаки домашнього насильства відносно ОСОБА_3 матеріали справи не містять.
Суд зауважує, що самі по собі погані стосунки між подружжям, судові спори щодо шлюбу, поділу майна, утримання дітей, вживання нецензурної лексики тощо не є безспірно вчиненням домашнього насильства.
Відповідно ст. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України»).
Згідно з вказаною позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
За таких обставин, наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на те, що в ході провадження у справі не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Таким чином, жодних об'єктивних доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_3 матеріали справи не містять, що виключає його відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 173-2, 251, 252 , 256 , 268 , 245 , 278 , 280, 247 ч.1 п.1 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 діб до Одеського апеляційного суду.
Суддя Прохоров П. А.