Рішення від 19.03.2026 по справі 494/259/26

Березівський районний суд Одеської області

19.03.2026

Справа № 494/259/26

Провадження № 2/494/382/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панчишина А.Ю.,

при секретарі Станілевич А.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Березівського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2026 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів.Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026 року, вказана справа передана до розгляду судді Березівського районного суду Одеської області Панчишина А.Ю.

ОСОБА_1 , звернувшись з цим позовом до суду, посилалась на те, що рішенням Березівського районного суду Одеської області від 19.04.2021 року у справі №494/385/21 з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини у розмірі 1600 грн. щомісячно.

На сьогоднішній день встановлений розмір аліментів є недостатнім, оскільки: дитина зростає, збільшилися витрати на харчування, одяг, навчання та побутові потреби;

Позивачка тимчасово не працює, доглядає за молодшою дитиною, якій 4 місяці, також на утриманні ОСОБА_1 є дитина 6 років. Також, позивачка зазначає, що загальні витрати на дітей значно зросли у зв'язку з інфляцією та подорожчанням товарів і послуг.

З метою забезпечення належного рівня життя та розвитку дитини ОСОБА_1 вважає за необхідне збільшити розмір аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 до 3200 грн. щомісячно.

Ухвалою суду від 25.02.2026 року відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 19.03.2026 року о 11:00 год.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про судовий розгляд, просила розглядати справу за її відсутності, про що зазначила у 3 пункті прохальної частини позовної заяви.

12.03.2026 року від позивачки до суду надійшли додаткові пояснення щодо фактичних витрат на утримання дитини.

Так згідно додаткових пояснень вбачається, що ОСОБА_1 разом із дітьми проживає в орендованій квартирі, щомісячна орендна плата за житло становить 5500 грн. Також щомісячно сплачуються комунальні послуги, які в середньому становлять приблизно 5000 грн. Позивачка щомісячно несе витрати на продукти харчування, одяг. Дитині було проведено стоматологічне лікування на загальну суму 2317 грн., при цьому лікування зубів ще не завершено і дочка потребує подальшого лікування, що потребуватиме додаткових витрат. Також було придбано лікарський засіб (інгалятор) на суму 1946 грн. Дані факти підтверджуються копіями чеків, долучених до матеріалів справи. Крім того, позивачкою було придбано планшет для навчання за 18576 грн.

Окрім цього, позивачка зазначає, що відповідач здійснює підприємницьку діяльність та має зареєстрований ФОП, що свідчить про наявність у нього можливості отримувати дохід.

З урахуванням фактичних витрат на дитину, вартості продуктів харчування, лікування, одягу, житла та інших необхідних витрат, ОСОБА_1 вважає, що зазначена сума також є недостатньою для повноцінного забезпечення потреб дитини. У зв'язку з цим просить суд при визначенні розміру аліментів врахувати реальні витрати на утримання дитини та матеріальне становище сторін і визначити розмір аліментів, який забезпечить належний рівень утримання дитини.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 13.03.2026 рокувід представника ОСОБА_3 - адвоката Ковтун К.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, яким вони просили відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів та залишити розмір аліментів, які стягуються на утримання доньки на рівні 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття.

На думку ОСОБА_3 вважає, що вимога позивачки про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки на її користь не доведена ОСОБА_1 жодними належними та допустимими доказами на підтвердження фактичного самостійного її матеріального утримання дитини. Також, позивачка не надала жодного доказу, який би підтверджував те, що вона дійсно несе витрати за проживання, харчування, лікування, одяг, комунальні послуги та ін. Жодного чеку, квитанції чи платіжної інструкції до позовної заяви не додано. ОСОБА_1 не навела ніяких доказів того, що відповідач може надавати збільшену матеріальну допомогу, аніж надає зараз.

З приводу заперечення позовних вимог позивачки ОСОБА_3 зазначає наступне. 21.11.2019 року він уклав шлюб з ОСОБА_5 . Після реєстрації шлюбу дружині було присвоєно прізвище чоловіка « ОСОБА_6 ». Від шлюбу відповідач має сина: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на теперішній час ОСОБА_8 є вагітною. Крім того, відповідач має проблеми зі здоров'ям, у зв'язку з чим регулярно повинен проходити курс лікування. ОСОБА_3 зазначив, що стабільно сплачує аліменти і не ухиляється від свого обов'язку утримувати дитину. Матеріальний стан не змінився, не покращився, додаткового доходу не з'явилося. Підсумовуючи вищевикладене, ОСОБА_3 згоден сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки і ніколи від цього не відмовлявся, оскільки вона є його дитиною і він як один із батьків також зобов'язаний її утримувати.

16.03.2026 року від позивачки надійшла відповідь на відзив ОСОБА_3 у справі №494/259/26 щодо збільшення розміру аліментів на утримання дитини.

Так, відповідач сплачує аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини, проте ця сума не покриває фактичних витрат на дитину, які значно зросли у зв'язку з витратами на харчування, придбанням одягу та взуття, витратами на навчання, медичними витратами, іншими щоденними потребами дитини. Відповідач фактично не бере участі у життя дитини, а саме: не цікавиться її життям, не телефонує, не підтримує контакт, не бере участі у вихованні.

ОСОБА_3 має ФОП та здійснює трудову діяльність, він працює кур'єром у місті Одеса, що можуть підтвердити свідки, які регулярно бачать його під час виконання роботи. Відсутність наданих відповідачем довідок про доходи не означає відсутність доходу.

Щодо стану здоров'я відповідача, перенесеного туберкульозу та витрат на лікування, позивачка зазначає, що ОСОБА_3 не довів, що його стан здоров'я потребує значних фінансових витрат або впливає на його можливість сплачувати аліменти. Надані відповідачем документи не підтверджують наявності інвалідності, непрацездатності або обмеження трудової діяльності, крім того, обстеження було проведене майже два роки тому.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить відхилити відзив, поданий представником відповідача у повному обсязі.

Враховуючи що витрати на дитину значно зросли, наявний розмір аліментів не забезпечує навіть мінімальних потреб дитини, відповідач працює та має можливість отримувати дохід, надані медичні документи не підтверджують його непрацездатність, просить задовольнити позовну заяву щодо збільшення розміру аліментів на утримання дитини.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Від спільного проживання позивачка та відповідач мають малолітню дочку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний факт підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30.11.2016 року Первомайським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на підставі актового запису про народження №561 від 30.11.2016 року.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 19.04.2021 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів було задоволено. З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення нею повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Положення ст.192 Сімейного кодексу України регулює зміну розміру аліментів, тобто їх зменшення або збільшення.

У частині 1ст.192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може ухвалити рішення, зокрема, про збільшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Таким чином, підставою для збільшення розміру стягнутих аліментів, є перелік обставин, за яких суд може ухвалити рішення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», встановлено те, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років складає 3 512 грн., тобто кожен із батьків повинен нести витрати на утримання дитини у розмірі не менше 1 756 грн.

Стягнення аліментів у існуючому розмірі по 1600 гривень на місяць порушує право дитини на належний розвиток та забезпечення, оскільки є меншим від мінімального розміру аліментів на дитину відповідного віку.

ОСОБА_1 регулярно несе витрати за проживання, харчування, лікування та розвиток дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними чеками.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення аліментів, суд виходить з того, що позивачка не надала суду належних та допустимих доказів, про те що відповідач спроможний сплачувати аліменти в розмірі, який вона просить згідно позовних вимог та/або суттєвого покращення матеріального стану відповідача з часу встановлення йому аліментних зобов'язань, а також інформації про щомісячні доходи як платника аліментів, так і одержувача аліментів, та зміни їх сімейного стану, хоча це є її процесуальним обов'язком. Посилання позивачки на копію витягу з реєстру ЄДР щодо підприємницької діяльності ОСОБА_3 є неналежним доказом, так як у ньому вказані офіційні дані станом на 31.07.2023 рік. Посилання на те, що на утриманні ОСОБА_1 є ще двоє малолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не може слугувати доказом скрутного матеріального становища, так як аліменти, які стягуються згідно рішення Березівського районного суду Одеської області від 19.04.2021 року, повинні покривати саме потреби дитини, на утримання якої ці аліменти стягуються.

Зокрема, суд дослідив та проаналізував докази, додані відповідачем до відзиву на позовну заяву.

21.11.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було укладено шлюб. Після реєстрації шлюбу дружині було присвоєно прізвище чоловіка - « ОСОБА_6 ». Даний факт підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 21.11.2019 року Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, на підставі актового запису про шлюб №4017 від 2111.2019 року. Від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 23.04.2020 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі актового запису про народження №1807 від 23.04.2020 року.

Як вбачається з копій медичних довідок, а саме: копій ультразвукового обстеження вагітних від 04.03.2026 року; копії ультразвукового обстеження вагітних від 06.03.2026 року, проведені лікарем акушер-гінекологом «Лікарня доброзичлива до дитини» Одеського обласного перинатального центру КНП «Одеська обласна клінічна дікарня ООР», ОСОБА_8 перебуває в стані вагітності.

Крім того, згідно з копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 06.03.2026 року, виданої Березівським міжрайонним протитуберкульозним кабінетом КНП «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНО ЗНАЧУЩИХ ХВОРОБ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ, ОСОБА_3 перебуває на обліку у сімейного лікаря з діагнозом: В 90.0 ЗЗТБ (28.03.25) наслідки туберкульозу легень з великими залишковими змінами у вигляді інтенсивних вогнищ та фіброзу. МБТ-М-кат.5.1 Вилікування. В розділі «Лікувальні та трудові рекомендації» зазначено, що R-контроль 1 раз на рік; диспансерний нагляд сімейного лікаря; не рекомендовано важка праця, перегрів та переохолодження.

Згідно копій медичних обстежень, проведені у ТОВ «Медичний центр «МЕДІКАП» від 08.07.2024 року, в ході обстеження у ОСОБА_3 було виявлено КТ - картину дегенеративно-дистрофічних змін за типом остеохондрозу та КТ - картину дегенеративно-дистрофічних змін за типом остеохондрозу. Грижа диску на рівні L5-S1.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що становище відповідача із моменту винесення рішення про стягнення аліментів поліпшилося, проте лише зміна сімейного стану платника аліментів не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини, порівняно з іншими.

Фактично відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження його матеріального стану (документів про розмір доходів або про їх відсутність) за період з дати набрання законної сили рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини до моменту звернення до суду із даним позовом. Також, у матеріалах справи відсутні докази надання ОСОБА_3 матеріальної допомоги на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З цих міркувань, виходячи з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб дитини, суд вважає позов задовольнити частково та стягувати з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 2000,00 грн., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за даною категорією спорів, з відповідача слід стягнути 1331 грн. 20 коп. судового збору в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 181, 182, 192 СК України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 264-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, - задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , на підставі рішення Березівського районного суду Одеської області від 19 квітня 2021 року у справі №494/385/21 шляхом збільшення розміру аліментів.

Стягувати зОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 28.07.2009 року, РНОКПП - НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_6 , виданий органом 5128 (Березівським РС ГУДМС України в Одеській області) 18.04.2022 року, РНОКПП - НОМЕР_7 , на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у твердій грошовій сумі 2000,00 грн. на дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили, припинити стягнення аліментів на підставі виконавчого листа, виданого на підставі рішення Березівського районного суду Одеської області від 19 квітня 2021 року у справі №494/385/21.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 28.07.2009 року, РНОКПП - НОМЕР_5 , в дохід Держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Одеського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , українка, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Повний текст судового рішення виготовлено 19.03.2026 року.

Суддя Панчишин А.Ю.

Попередній документ
134958943
Наступний документ
134958945
Інформація про рішення:
№ рішення: 134958944
№ справи: 494/259/26
Дата рішення: 19.03.2026
Дата публікації: 20.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Березівський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (19.03.2026)
Дата надходження: 10.02.2026
Предмет позову: про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів
Розклад засідань:
19.03.2026 11:00 Березівський районний суд Одеської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПАНЧИШИН АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ПАНЧИШИН АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ
відповідач:
Неділько Анатолій Анатолійович
позивач:
Мазур Віра Анатоліївна
представник відповідача:
Ковтун Катерина Володимирівна