вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"19" березня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1487/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Худенка А.А.,
Розглянувши заяву позивача ОСОБА_1
про відвід судді Худенка А.А.
за позовом ОСОБА_1 , м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Перечинський «Стеатит», м. Перечин Закарпатської області
про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників і скасування державної реєстрації,
Фізична особа ОСОБА_1 , звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Перечинський «Стеатит», з позовними вимогами про визнання недійсними всіх рішень, які були прийняті 03.01.2025 загальними зборами учасників ТОВ «Перечинський «Стеатит», що оформлені протоколом №01/2025 загальних зборів учасників від 03.01.2025 в тому числі нову редакцію статуту ТОВ «Перечинський «Стеатит», затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Перечинський «Стеатит» (протокол від 03.01.2025 №01/2025) та скасування державної реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Перечинський «Стеатит» «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 15.01.2025 10:59:46, 1003161070014000385, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна установчих документів», вчинену ОСОБА_2 . Приватний нотаріус Котлярова Л.В.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2026 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 26.02.2026. Позивачем ОСОБА_1 подано до Господарського суду Закарпатської області 04.02.2026 заяву про відвід судді Пригузи П.Д. у справі №907/1487/25 з підстави визначеної п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України з мотивів, які суддею Пригузою П.Д. визнано необґрунтованими та ухвалою від 06.02.2026 заява про відвід передана на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Суддею Худенком А.А. за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Пригузи П.Д. постановлено ухвалу від 09.02.2026 про відмову у задоволенні такої заяви.
Позивач, якого представляє адвокат Сухан Н.В., 06.02.2026 звернувся до суду із заявою про виправлення описки в ухвалі господарського суду від 23.01.2026, якою судом відкрито провадження у справі № 907/1487/25.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.02.2026 постановлено відмовити у внесенні виправлень до ухвали Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2026 у справі № 907/1487/25.
Між тим, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.02.2026 постановлено відвести суддю Пригузу П.Д. від розгляду справи №907/1487/25. Справу постановлено передати для подальшого проведення її автоматизованого розподілу між суддями в установленому порядку.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 13.02.2026, справу №907/1487/25 передано на розгляд головуючого судді Андрейчука Л.В. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2026 прийнято справу №907/1487/25 до провадження, розгляд справи постановлено розпочати з початку. Підготовче засідання постановлено призначити на 18.03.2026.
Між тим, у зв'язку з призначенням головуючого судді Андрейчука Л.В. на посаду судді Центрального апеляційного господарського суду, що унеможливлює продовження розгляду ним цієї справи, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Закарпатської області призначено повторний автоматизований розподіл справи №907/1487/25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Закарпатської області справу №907/1487/25 розподілено судді Худенко А.А., який прийняв справу №907/1487/25 до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого провадження.
Ухвалою від 06" березня 2026 підготовче засідання у справі №907/1487/25 призначено на 01 квітня 2026 року на 14:10 год.
18.03.2026 засобами поштового зв'язку до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява Козич Я.Л. про відвід судді Худенка А.А. у справі №907/1487/25.
Заява про відвід судді обґрунтовується в наступними обставинами:
Заявник вказує, що суддя Худенко А.А. - в ухвалі від 09.02.2026 зазначив, що аргументи про відвід судді Пригузи П.Д. «містять лише припущення заявника», «зводяться до оцінки ухвали» і не підтверджують упередженість. Проте заявник вказує, що за три дні (12.02.2026) сам суддя Пригуза П.Д. заявляє самовідвід, фактично визнаючи, що діючий склад суду не може вважатися небезстороннім (в ухвалі від 12.02.2026 прямо зазначено: «діючий склад суду при розгляді даного позову може вважатися не цілком безстороннім»), визнає наявність у Козича Я.Л. легітимного приводу боятися відсутності безсторонності.
На думку заявника суддя Худенка А.А. не розглянув та фактично проігнорував аргументи Позивача про те, що суддею Пригуза П.Д. так і не надано копії запитуваних позивачем від суду документів, за отримання яких сплачено судовий збір, незважаючи на подані до суду нагадування про це, в тому числі під час перебування справи в судді Худенка А.А., про що йому очевидно не могло не бути відомо.
Так, у заяві про відвід, яку розглядав суддя Худенко А.А. у даній судовій справі було прямо зазначено, що вимоги клопотання від 22.01.2026 року про надання копій документів, долучених до справи № 907/1487/25, незважаючи на подану 27.01.2026 року до Господарського суду Закарпатської області через систему Електронний суд адвокатом Сухан Наталією Володимирівною заяву про відсутність відомостей про результати розгляду клопотання від 22.01.2026 про надання копій документів, долучених до справи № 907/1487/25 та неотримання запитуваних в ньому копій документів, фактично залишаються проігнорованими судом, копій запитуваних документів на момент заявлення даного відводу не отримано.
Також, в період перебування справи на розгляді у судді Худенка А.А. 06.02.2026 представником Позивача через систему Електронний суд до Суду було подано: Повторне інформування про відсутність відомостей про результати розгляду клопотання від 22.01.2026 р. про надання копій документів, долучених до справи № 907/1487/25 та неотримання запитуваних в ньому копій документів, а також Заяву про виправлення описки в ухвалі Господарського суду Закарпатської області, в якій також окремо звернуто увагу Суду про неотримання запитуваних документів.
Про зазначену поведінку судді Худенка А.А., яка полягає в нерозгляді та ігноруванні відповідних аргументів Позивача у справі свідчить, також зміст його ухвали від 09.02.2026 у даній справі № 907/1487/25 в якій зазначено наступне: «В даному випадку, аргументи, на які посилається заявник в якості підстави для відводу судді Пригузи П.Д. від розгляду даної справи, зводяться до оцінки ухвали суду. Отже, у даному випадку, аргументи Козич Я.Л. у заяві про відвід судді Пригузи П.Д. обставини, не свідчать про наявність підстав, передбачених у ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а також не підтверджують заінтересованість у результаті розгляду справи, упередженість та необ'ективність судді Пригузи П.Д., такі містять лише припущення заявника та посилання на вчинені суддею процесуальні дії, а тому, не можуть бути прийняті судом до уваги, у зв'язку з чим заявлений відвід задоволенню не підлягає.». Будь-які згадки, про розгляд зазначеного в Заяві про відвід судці Пригузи П.Д. аргументу позивача щодо ігнорування судом вимог клопотань про надання документів, в ухвалі судді Худенка А.А. від 09.02.2026 відсутні, а отже фактично є проігнорованими та нерозглянутими.
З незалежних від позивача обставин стосовно вищевказаного напрошується висновок про те, що поведінка судді Худенка А.А. під час вирішення важливих питань у даній справі вже була або проявом «солідарності» з суддею Пригуза А.Д. або проявом поверхневого підходу, оскільки він не побачив конфлікту там, де його зрештою визнав навіть сам суб'єкт відводу, проігнорував та не розглянув істотних аргументів, в тому числі залишив поза увагою ігнорування прав сторони на отримання копій матеріалів справи, наслідком чого стала неможливість належної реалізації відповідного права, що підриває довіру до нього як до арбітра, який має бути «поза підозрою».
З моменту винесення ухвали від 06.03.2026 про прийняття справи до провадження, стало очевидно, що судця Худенко А.А. не вбачає перешкод у розгляді ним по суті даної справи, попри те, що його попередні висновки щодо безсторонності судді Пригузи П.Д. були фактично спростовані самим суддею Пригузою П.Д., що також може свідчити про об'єктивну нездатність судді Худенка А.А. бути неупередженим у цій судовій справі.
Для стороннього спостерігача ситуація, де суддя, який «захищав» іншого суддю від відводу і тепер сам розглядає справу замість нього (після того, як той таки пішов), виглядає як спроба зберегти певний вектор розгляду справи, що був заданий на початку.
Наслідком зазначеного є наявність обгрунтованих побоювань, що суддя Худенко А.А. буде так само упереджено та поверхнево ставитися до клопотань, аргументів та доказів під час розгляду справи по суті.
Заявник вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Розглянувши вказану заяви про відвід судді Худенка А.А. від розгляду даної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу, яка врегульовує питання недопустимості повторної участі судді у розгляді справи. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За приписами ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра складу суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як вбачається із поданих представником відповідача заяв про відвід судді Худенка А.А. від розгляду справи не містить доказів, які свідчать про упередженість або необ'єктивність судді, що, у свою чергу, суперечить приписам ст. 74 ГПК України, за якими на кожного учасника судового процесу покладений обов'язок доведення тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Із змісту заяви про відвід судді вбачається незгода із ухвалою судді Худенка А.А. 09.02.2026 у справі № 907/1487/25, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 04.02.2026 про відвід судді Пригузи П.Д. від розгляду справи №907/1487/25 відмовлено.
Щодо ухвали про самовідвід суді Пригузи П.Д., суд вказує, що суддя Пригуза П.Д. в ухвалі від 12 лютого 2026 року зазначив, що стосовно розгляду заяви про відвід, суддя виключає наявність особистого суб'єктивного фактору щодо упередженості при розгляді цієї справи. В той же час, звертає на себе увагу наполегливість і цілеспрямованість доводів заявника відводу, які торкаються більш глибоких мотивів для відводу, які є невидимими у самій заяві та висловлених аргументах ОСОБА_1 і його представника (адвоката), але апелюють до емоційного сприйняття ситуації з подачею позовної заяви до суду (подана 31.12.2025, 23.01.2026 - відкрито провадження, наявність ухвали про залишення заяви без руху та інші процесуальні дії судді тощо). Поведінка заявника і його представника та зміст заяви про відвід судді вказують на незгоду із самим фактом розподілу справи судді, який раніше розглядав справу ОСОБА_1 , в якій він був відповідачем, а тепер цей же суддя має розглянути справу ОСОБА_3 , де він є позивачем, але про це прямо не вказується у заяві.
Суддя Пригуза П.Д. у вказав , що у цій справі усвідомлює, що сумніви ОСОБА_1 ґрунтуються не лише на фактах у цій справі, які ним описано в своїй заяві, та яким надано певну інтерпретацію на обґрунтування сумнівів у неупередженості судді. Такі сумніви є не "будь-якими", а мають реальний ґрунт, випливають із іншої справи, яку він ( ОСОБА_1 ) не називає у своїй заяві, але яка за його участю як сторони, вже була на розгляді судді Пригузи П.Д. Така справа була пов'язана також із подібним корпоративним спором між, фактично, тими ж сторонами та подібним предметом - недійсність рішень загальних зборів, визначення часток у статутному капіталі тощо, де ОСОБА_1 був представником відповідача - ТОВ "Перечинський "СТЕАТИТ", та також заявляв судді Пригузі П.Д. відводи. Це справа №907/922/21, рішення у якій прийнято 11.03.2022 року та набрало законної сили. У цьому рішенні суд за головуванням судді Пригузи П.Д., погодився з твердженнями Позивача, які були підтримані іншими учасниками справи (відповідачами), зазначивши, що загальні збори, рішення яких оформлено Протоколом № 01/16 від 25.08.2016 були неправомочними, а прийняті на цих зборах рішення є незаконними та прийнятими з очевидними намірами, зокрема ОСОБА_1 , завдати шкоди іншим учасникам товариства, заволодіти правом управління товариством шляхом протиправного «розмивання» статутного капіталу та часток учасників товариства (шахрайські наміри діяти з метою завдати шкоди цивільним правам інших учасників, застосовуючи обман та зловживання правами). Зміст протоколу загальних зборів №02/16 від 12.09.2016, таким чином, є протиправним та свавільним, а записані в ньому відомості та рішення не відображають реальних і дійсних подій, обставин та висновків тощо. З цими оцінками погодилися і суди вищих інстанцій, що переглядали та залишили в силі рішення у справі №907/922/21 від 11.03.2022 за скаргами ОСОБА_1 .
Суддя Пригуза П.Д. в ухвалі 12 лютого 2026 року зазначає, що для суду у цій справі немає сумнівів, що Козич Я.Л., побачивши результати авторозподілу даної справи, усвідомив, що його справу буде розглядати суддя, який вже розглядав подібний спір у цих самих правовідносинах, інтуїтивно отримав привід «боятися», що цей суддя може бути небезстороннім, оскільки раніше розглядав його справу.
Суд доходить висновків, що наведені аргументи заявника стосовно упередженості судді Пригузи П.Д. та підстави для самовідвовду Пригузи П.Д. не були однаковими.
Слід зазначити, що ГПК України окремо не визначає, як підставу для відводу судді розгляд відводу у цій же справі іншому судді.
Крім того, суддя Худенко А.А. не розглядав справу №907/922/21, про яку згадується в ухвалі від 12 лютого 2026 року у справі 907/1487/25.
Наведені аргументи заявника стосовно упередженості судді Худенка А.А., заінтересованості у розгляді даної справи, суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать положенням частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим. Отже, у відводі судді заявник має конкретизувати фактичні обставини (з наданням конкретних доказів), які підтверджують наявність підстав для відводу. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні “Газета Україна-центр» проти України» наголошував, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Таким чином, суд констатує, що наведені заявником підстави відводу судді не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами щодо обґрунтованості сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді, не узгоджуються із підставами, наведеними у ст. 35 ГПК України. У зазначеній нормі закону визначено перелік підстав для відводу судді, зокрема, що суддя не може брати участь в розгляді справи, якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді об'єктивно відсутні та такі й не зазначені заявником в заявах про відвід судді, а обставини з якими відповідач пов'язує необхідність відводу судді ґрунтуються виключно на незгоді з процесуальними рішеннями судді в справі, що за змістом ч. 4 ст. 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.
Відповідно до приписів ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною 3 ст. 39 ГПК України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч. 7 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно ч. 8 ст. 39 ГПК України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11 ст. 39 ГПК України).
Отже, суд зазначає, що за суб'єктивним критерієм суддя Худенко А.А. у даній справі за участю заявника є суб'єктивно вільний від особистих прихильностей та упереджень, не має з сторонами та їх представниками, а також іншими особами, в тому числі й з колегами, відносин, які могли-би завадити всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, у справі не допускав поведінки, яка давала би привід сумніватися у неупередженості або безсторонності судді.
Оцінивши зазначені вище доводи заявника, суд дійшов висновку, що такі не свідчать про наявність об'єктивних або суб'єктивних підстав передбачених ст. 35 ГПК України для відводу суду, а відтак - суд вважає заяву явно необґрунтованою.
Отже враховуючи, що заявлений відвід судді Худенку А.А. суд вважає необґрунтованим, то на виконання приписів ч. 3 ст. 39 ГПК України, питання об'єктивного критерію, зокрема, чи можна вважати заявлені позивачем аргументи щодо недовіри до судді Худенку А.А. об'єктивно обґрунтованими має вирішити суддя, який не розглядає цю справу.
Керуючись ст. ст. 32, 35, 38, 39, 42, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відвід судді Худенку А.А. відповідно до заяви від 18.03.2026 від розгляду справи №907/1487/25 вважати необґрунтованим.
2. Звернутись до керівника апарату Господарського суду Закарпатської області з метою визначення автоматизованою системою документообігу суду складу суду для розгляду заяви про відвід судді Худенку А.А. від розгляду справи №907/1487/25 в порядку статті 32 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст ухвали складено і підписано 19.03.2026року.
Суддя А.А. Худенко