вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
10.03.2026м. ДніпроСправа № 904/7108/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Цибульської К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", с. Воронове, Синельниківський р-н, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості у сумі 1 586 358 грн 57 коп.
Представники:
від позивача: Бова Я.О., довіреність, самопредставництво;
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" заборгованість у сумі 1 608 908 грн 32 коп., з яких: 1 593 761 грн 17 коп. - основний борг, 12 858 грн 92 коп. - 3% річних, 2 288 грн 23 коп. - інфляційні втрати.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0463-02024-ПП від 01.01.2024 в частині оплати за отримані послуги.
Ухвалою господарського суду від 22.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 22.01.2026.
17.12.2025 від позивача до суду подано заяву про долучення до матеріалів справи платіжну інструкцію про сплату судового збору.
05.01.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає таке.
Підприємство не ухиляється від сплати заборгованості, а навпаки шукає способи її погашення перед Позивачем. Не дивлячись на суттєве зменшення фінансових надходжень від споживачів за надані послуги, невідповідність тарифу на послуги з централізованого водопостачання, ДМП ВКГ «ДЗД» робить все можливе задля безперебійної роботи підприємства, приділяє значну увагу питанню виконання зобов'язань за укладеними договорами та можливості зменшення заборгованості перед кредиторами.
В свою чергу, ДМП ВКГ «ДЗД» надає життєво важливі послуги з централізованого водопостачання та намагається своєчасно виконувати свої зобов'язання, приймає всі міри по сплаті заборгованості. У Відповідача в силу незалежних від нього форс-мажорних обставин на даний час не має можливості щодо повного погашення заборгованості Позивачу.
Згідно із пунктами 2.1-2.3 Статуту ДМП ВКГ «ДЗД» (Розділ «Мета і предмет діяльності») Підприємство утворено з метою забезпечення споживачів якісною питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування (п.2.1).
Предметом діяльності Підприємства є: забір, очищення та розподілення води з джерел питного водопостачання та доведення її якості до вимог питної води; транспортування питної води споживачам через магістральні водоводи; надання послуг з питного водопостачання через групові та розвідні водопровідні мережі, які знаходяться на балансі Підприємства; надання послуг з приймання, очищення та відведення стічних вод; виконання робіт з ремонту водопровідних та каналізаційних мереж.
Основними завданнями Підприємства є: забір, очищення та постачання води населенню, надання послуг з водовідведення (п.2.3).
Основним показником фінансових результатів господарської діяльності Підприємства є прибуток (п.п.10.1. Статуту).
Підприємство знаходиться на господарському розрахунку, при цьому є 100% власністю держави. Органом управління є Дніпропетровська ОДА, яка є виконавчим органом державної влади та не має жодного механізму виділення фінансової допомоги підприємству.
ДМП ВКГ «ДЗД» є стратегічним підприємством по забезпеченню водою питної якості населення та підприємств Синельниківського, Павлоградського районів, міст Синельникове, Павлоград, Тернівка, Шахтарське, шахт, підприємств ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та військових формувань, які знаходяться на цій території.
Господарська діяльність підприємства має загальнодержавне, соціальне значення та безперервний характер. ДМП ВКГ «ДЗД», як підприємство, яке здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, забезпечує життєдіяльність територіальних громад Дніпропетровської області.
В свою чергу, поточний фінансовий стан підприємства Відповідача та необхідність безперебійного підтримання насосних станцій та водопровідних мереж в належному стані, що є критично важливим в умовах воєнного стану, та не дозволить Відповідачу виконати в повному обсязі рішення суду по даній справі, не нашкодивши стабільності своєї діяльності та якості надаваних послуг, а також забезпеченню соціальних гарантій для працівників.
На підставі викладеного, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду по справі №904/7108/25 строком на шість місяців з дня набрання рішенням законної сили.
09.01.2026 позивач подав до суду відповідь на відзив та заяву про закриття провадження в частині основної заборгованості.
В обґрунтування поданої заяви позивач вказує на те, що, після подання позивачем позовної заяви до суду, відповідачем було здійснено часткову оплату основної заборгованості на загальну суму 23 149,75 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких додають до цієї заяви.
Таким чином, основний борг відповідача станом на 06.01.2026 становить 1 570 611,42 грн., що є підставою для закриття провадження у справі в частині боргу в розмірі 23 149,85 грн.
У відповіді на відзив позивач з доводами, викладеними відповідачем у відзиві на позов, не погоджується з огляду на таке.
Впровадження воєнного стану в країні з 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 в зв'язку з військовою агресією Російської Федерації має загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін, як відповідача, так і позивача, сторони у справі знаходяться в однакових економічних умовах.
На даний момент відбулися десятки хвиль масованих ракетних та дронових атак на енергетичну інфраструктуру оператора системи передачі НЕК «Укренерго», що є загальновідомим фактом. Основною ціллю ворожих ударів, нанесених російською федерацією, стали, в тому числі, магістральні мережі НЕК «Укренерго».
Внаслідок ракетних ударів було зруйноване силове автотрансформаторне обладнання та пошкоджено значну кількість комутаційного обладнання (вимикачі, роз'єднувачі), яке забезпечувало живлення значної частини ОЕС України. Як наслідок виник значний дефіцит електроенергії в системі, що призвело до режиму тривалих аварійних відключень, високий ризик яких залишається і досі. Крім цього, інфраструктура НЕК «Укренерго» постійно зазнає пошкоджень внаслідок артилерійських обстрілів ворога.
Неотримання НЕК «Укренерго» коштів за надані послуги, які є джерелом його фінансування, в тому числі для здійснення аварійно-відновлювальних робіт енергетичної інфраструктури електромереж та підстанцій, які перманентно та цільово знищуються внаслідок ракетних обстрілів російською федерацією, ставить під загрозу функціонування позивача як оператора системи передачі, безпеку енергетичної системи та її існування як таке.
Станом на теперішній час велика кількість об'єктів як громадської так і енергетичної інфраструктури підверглась обстрілу, нажаль серед об'єктів енергетичної інфраструктури - більшість належать НЕК «Укренерго» і це загальновідомий факт.
Відновлення об'єктів енергетичної інфраструктури потребує грошових коштів у великих розмірах, а отже своєчасне отримання плати за надані послуги є дуже важливим для позивача.
Згідно наказу Міністерства енергетики України від 23 лютого 2023 року № 63 НЕК «Укренерго» включено до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Окремо позивач звертає увагу суду на те, що згідно звіту про власний капітал за 2024 рік НЕК «Укренерго» має збиток у розмірі 37 160 209 000,00 грн., до якого входить у тому числі заборгованість і відповідача.
Тенденція накопичення боргу продовжує зростати. Відповідно і НЕК «Укренерго» має заборгованість перед своїми контрагентами, так станом на 20.12.2025 загальний борг ОСП становить 23 695 987 696,07 грн.
Позивач зауважує, що своєчасна оплата послуг з передачі та диспетчеризації електричної енергії забезпечує технічне обслуговування систем передачі, підтримання її в експлуатаційній готовності, забезпечує операційну безпеку об'єднаної енергетичної системи України, а також виконання НЕК «Укренерго» своїх зобов'язань за кредитними угодами, інвестиційними програмами та обов'язків із забезпечення загальносуспільних інтересів. Несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами про надання послуг з передачі електричної енергії ставить під загрозу виконання Позивачем функцій та завдань, покладених на нього згідно зі Статутом, що, в свою чергу, може впливати також на забезпечення операційної безпеки об'єднаної енергетичної системи України. Факт несвоєчасної оплати послуг Відповідачем Позивачу має вплив також на належне виконання НЕК «Укренерго» своїх обов'язків перед контрагентами та суспільством, зокрема, що тягне за собою застосування до Позивача господарських санкцій.
Тому, військова агресія Російської Федерації проти України та введення в Україні військового стану має загальний характер та впливає на діяльність, без виключення, усіх суб'єктів господарювання, що є загальновідомими фактами, отже позивач так само, як і відповідач, поніс збитки внаслідок ведення бойових дій, а дії Російської Федерації мали і мають негативний вплив на господарську діяльність обох сторін.
Відповідач, як на підставу для відстрочення виконання рішення суду посилається на те, що не має фактичної можливості виконати судове рішення у цій справі у зв'язку із фактом надзвичайної події на території Україні (воєнний стан) та, як наслідок, важким фінансовим становищем.
НЕК «УКРЕНЕРГО» категорично заперечує щодо наявності у відповідача форс-мажорних обставин, оскільки відповідач не виконав умови Розділу 8 Договору не повідомивши письмово НЕК «УКРЕНЕРГО» про настання форс-мажорних обставин, та не надав документальне підтвердження уповноваженого органу України (сертифікат про форс-мажорні обставини).
Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що виконання рішення є непомірним тягарем для нього як і не надано доказів на підтвердження наявності у останнього реальної можливості виконання судового рішення у справі з умовою відстрочення його виконання на один рік та не надано доказів, які підтверджували б настання форс-мажорних обставин щодо виконання господарського зобов'язання за Договором.
Також, не надано доказів, які б підтверджували фактичну можливість виконання рішення у строки, зазначені заявником.
Таким чином, позивач вважає, що надання відстрочення виконання рішення суду за таких обставин може призвести до необґрунтованого та невиправданого порушення балансу інтересів боржника та стягувача.
З огляду на викладене, позивач просить суд відмовити Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-західний Донбас» у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення по справі № 904/7108/25.
20.01.2026 відповідачем подано до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.
У підготовчому засіданні 22.01.2026 представник позивача не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 22.01.2026 закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 12.02.2026.
12.02.2026 судове засідання не відбулося, у зв'язку з плановими відключеннями світла, які встановлені графіком відключення (офіційний сайт ДТЕК, черга 5.1).
Акт від 12.02.2026 долучений до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 12.02.2026 судове засідання відкладено на 10.03.2026.
У призначене судове засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 10.03.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Предметом доказування по справі є обставини укладання договору, факт надання послуг з постачання електричної енергії, строк оплати вартості спожитої електричної енергії, наявність прострочення оплати, строк дії договору.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго», Позивач, ОСП, Виконавець) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство». НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ДП «НЕК «Укренерго») відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту НЕК «Укренерго» (публічно доступний за адресою https://ua.energy/pro_kompaniyu/statut/statut-ta-ustanovchi-dokumenty/). НЕК «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського управління. На виконання вимог законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, своєю Постановою від 14.03.2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» та Постановою від 14.03.2018 року № 309 «Про затвердження кодексу системи передачі» затвердила типові форми договорів. Договори є публічними договорами приєднання.
01.01.2024 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК «Укренерго» Позивач, Оператор системи передачі, Виконавець) енергетичний ідентифікаційний код (ЕІС) №10Х1001С-00001Х) та Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (далі - Відповідач, Користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0463-02024-ПП від 01.01.2024 (далі - Договір), п. 1.1 якого передбачено, що даний договір є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього Договору згідно з заявою - приєднання, що є додатком 1 до цього Договору. З моменту акцептування заяви-приєднання до Договору в порядку встановленому Кодексом системи передачі, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309 (із змінами) (далі - КСП), Користувач набуває всіх прав та зобов'язань за Договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору, КСП та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.
Відповідно до п. 2.1. Договору, ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п. 4.1. Договору, планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному веб-сайті https://ua.energy/.
Ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру оприлюднюється ОСП на офіційному веб-сайті в євро/МВт*год. Крім цього, ОСП щомісяця оприлюднює на офіційному веб-сайті ставку плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру у грн/МВт*год не пізніше 03 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, у випадку її затвердження. Конвертація величини ставки здійснюється щомісяця за середньомісячним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, за розрахунковий період надання послуги.
До моменту підтвердження ENTSO-E нового рівня ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру на відповідний період ОСП має право застосовувати рівень ставки, що була розрахована та застосовувалася у попередньому періоді. Сторони здійснять фінансове врегулювання розрахунків не пізніше, ніж через один місяць після підтвердження ENTSO-E нової ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру. ОСП зобов'язаний повідомити Користувача у спосіб, визначений цим Договором, про новий рівень ставки та спосіб донарахування різниці протягом 14 календарних днів після її підтвердження ENTSOE.
Користувач зобов'язаний протягом 3 робочих днів у спосіб, визначений цим Договором, підтвердити ОСП отримання цієї інформації.
Відповідно до п. 4.2. Договору, при розрахунку вартості наданої послуги
застосовується:
- для Користувачів-підприємств «зеленої» електрометалургії, а також електропостачальників, що здійснюють постачання електричної енергії підприємству «зеленої» електрометалургії - тариф на послуги з передачі електричної енергії для підприємств «зеленої» електрометалургії (у випадку підтвердження цим підприємством відповідного статусу та встановлення для ОСП відповідного тарифу згідно з чинним законодавством);
- для Користувачів, що здійснюють експорт/імпорт електричної енергії до/з країн периметру у період після приєднання ОСП до ІТС механізму - ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру;
- для інших Користувачів - тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи (крім підприємств «зеленої» електрометалургії).
Відповідно до п. 4.3. Договору, ціна цього Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік.
Відповідно до п. 5.1. Договору, для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяги Послуги.
Плановий обсяг Послуги визначається відповідно до розділу XI КСП на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії.
Фактичний обсяг Послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КСП.
Відповідно до п. 5.2. Договору, вимоги щодо засобів (систем) обліку електроенергії в точках комерційного обліку Користувача, а також інші організаційно-технічні питання, пов'язані зі збором, обробкою, верифікацією, валідацією, агрегацією, зберіганням та передачею даних комерційного обліку, визначені Кодексом комерційного обліку електричної енергії.
Відповідно до п. 5.3. Договору, кожна зі Сторін має право ініціювати перевірку погодинних обсягів передачі електроенергії спільно з представниками відповідних Постачальників послуг комерційного обліку.
Відповідно до п. 6.1. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
Відповідно до п. 6.2. Договору, Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
Відповідно до п. 6.3. Договору, у разі зміни тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості Послуги за новим тарифом, починаючи з дня введення в дію відповідного тарифу, згідно з рішенням НКРЕКП про зміну тарифу.
Відповідно до п. 6.4. Договору, Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуг Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання-передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання-передачі Послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.
Відповідно до п. 6.5. Договору, у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (Додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої Послуги відображаються в Акті коригування.
Відповідно до п. 6.6. Договору, у разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг по цьому договору, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви Користувача про повернення надлишку коштів).
За наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.
Відповідно до п. 7.1. Договору, ОСП має право: отримувати від Користувача своєчасну оплату за Послугу, тощо.
Відповідно до п. 7.2. Договору, Користувач має право: отримувати від ОСП Послугу з дотриманням установлених показників якості надання цих Послуг відповідно до глави 2 розділу XI КСП, тощо.
Відповідно до п. 9.1. Договору, при невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та законодавства України.
Відповідно до п. 9.2. Договору, ОСП зобов'язується: 1) забезпечувати надання Послуги з дотриманням установлених показників якості надання цих Послуг відповідно до глави 2 розділу XI КСП;
2) складати та надавати Користувачу акти, рахунки, повідомлення у терміни та у порядку, що визначені в главах 6 та 10 цього Договору;
3) повідомляти Користувача про зміну тарифу на передачу електричної енергії у
терміни та у порядку, що визначені у главі 6 цього Договору, тощо.
Відповідно до п. 9.3. Договору, Користувач зобов'язується: 1) підписувати зі свого боку акти приймання-передачі Послуги, акти коригування до
актів приймання-передачі Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги та повертати ОСП;
2) здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором, тощо.
Відповідно до п. 10.1. Договору, ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої Послуги та в строк до З0 числа місяця, наступного за звітним кварталом, відповідно до форми, наведеної у додатку 3 до цього Договору, надсилає його Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (за допомогою Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані зі своєї сторони.
Користувач протягом 3 робочих днів з дня отримання акта звірки розрахунків наданої Послуги заповнює його зі своєї сторони, підписує та повертає один примірник ОСП.
У разі виникнення розбіжностей за актом звірки між Сторонами Користувач має право протягом 3 робочих днів з моменту отримання акта звірки розрахунків наданої Послуги відобразити такі розбіжності із відповідним обґрунтуванням в отриманому акті звірки, підписати та повернути його ОСП. Якщо Сторони не дійшли згоди, розбіжності та суперечки вирішуються у порядку, встановленому главою 12 цього Договору.
Відповідно до п. 10.3. Договору, рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання - передачі Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, повідомлення вважаються отриманими Стороною:
- у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, яка підписується його уповноваженим представником;
- у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
- Електронний документ, який направляється Стороною на виконання цього Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Відповідно до п. 10.4. Договору, будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт приймання-передачі
Послуги або акт коригування до акта приймання-передачі Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: http://online.ua.energy/.
Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами у один і той самий спосіб (в залежності від форми документу). Податкові накладні отримуються Користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 10.5. Договору, для забезпечення електронного документообігу
Сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватись правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені.
Відповідно до п. 10.6. Договору, при підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 10.7. Договору, Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних Сторони, є такими, що підписані цією Стороною (уповноваженою нею особою).
Цей договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання.
Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення (п. 14.1 договору).
Звертаючись з даним позовом, позивач вказує на те, що відповідачем порушено умови п. 6.2, 6.4 Договору, та допущено прострочення виконання зобов'язань зі сплати за надані послуги з передачі електричної енергії за період з серпня по вересень 2025 року, на загальну суму у розмірі 1 593 761,17 грн. з ПДВ., що складається помісячно: серпень 2025 року - 1 021 704,74 грн, вересень 2025 року - 572 056,43 грн, та підтверджується наданими у якості доказів до даної позовної заяви копіями планових (декадних) рахунків, актів приймання-передачі, рахунків-фактури, та доказами щодо направлення та отримання цих документів відповідачем.
Позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу вих. № 01/ 57976 від 23.09.2025 про сплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою за надані наданих послуг позивачем за неналежне виконання умов спірного договору відповідачу було нараховано інфляційні втрати у розмірі 12 858,92 грн., та 3 % річних у розмірі 2 288,23 грн.
Вказані обставини і стали причиною виникнення спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Отже, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України).
За суттю правовідносин, які склалися між сторонами у справі, предметом спору є надання послуг, що регулюється ст.ст.901-907 ЦК України.
Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).
Так, матеріалами справи доводиться надання послуг з передачі електричної енергії Позивачем на спірну суму та несвоєчасне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0463-02024-ПП від 01.01.2024.
З огляду на положення п. 6.2 договору строк оплати послуг є таким, що настав.
Після відкриття провадження у справі № 904/7108/25 відповідачем було частково сплачено суму основного боргу на суму 23 149 грн 85 коп., вказана обставина підтверджується позивачем.
З огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, факт погашення відповідачем суми основного боргу після звернення позивача з позовом до суду, є підставою для закриття провадження у відповідній частині вимог, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Таким чином, суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 23 149 грн 85 коп.
В свою чергу, як підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги становить 1 570 611 грн 42 коп.
Доказів оплати спірної заборгованості відповідач до матеріалів справи не надано.
Враховуючи, що відповідачем своєчасно не сплачено вартість отриманих послуг, суд вважає позовну вимогу про стягнення основного боргу у розмірі 1 570 611 грн 42 коп. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
При цьому з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з положеннями статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається, позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 2 288 грн 23 коп. за листопад 2025, а також нараховано 3% річних в розмірі 12 858 грн 92 коп. за загальний період з 29.08.2025 по 13.12.2025.
Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є правильним, тому вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.
За викладеного з відповідача на корись позивача підлягає стягненню: 1 570 611 грн 42 коп. - основного боргу, 2 288 грн 23 коп. - інфляційні втрати та 12 858 грн 92 коп. - 3% річних.
Щодо відстрочення та розстрочення виконання рішення суду у справі №904/7108/25, суд відмовляє з огляду на таке.
Ст. 331 ГПК України передбачено порядок вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення.
Так, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця ( у випадках, встановлених законом ), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Положеннями ч. 3 ст. 331 ГПК України передбачено, зокрема, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини Відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України).
Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Проте, як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2018 р. у справі № 910/8153/17, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини Відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.
Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 р.), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").
Господарський суд зазначає про те, що складне фінансове становище Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання розстрочення та відстрочення виконання судового рішення. А наявність військового стану наразі впливає на господарську діяльність обох підприємств. Сторони у справі знаходяться в рівнозначних економічних умовах. Станом на сьогоднішній день енергетична галузь в Україні знаходиться у вкрай важкому стані, внаслідок агресії Російської Федерації, що має загальновідомий характер. І саме ця галузь є пріоритетною ціллю для ворога. Від сталої роботи позивача у цей час залежить ефективна та оперативна діяльність військових частин та осередків територіальної оборони, здатність лікарень надавати медичну допомогу пораненим та хворим, робота виробництв безперервного циклу, зокрема, шахт, заводів, продукція яких має велике значення для оборонної промисловості, можливість постачання у домівки громадян тепла та води, робота громадського електротранспорту та інше.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається відповідач, на думку суду, не є виключними саме для відповідача, враховуючи необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін, у тому числі позивача, який не позбавлений обов'язку надавати послуги навіть в умовах воєнного стану, що потребує надходження оплати, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань відповідача про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З урахуванням вказаного, господарський суд зазначає, що інші доводи та міркування, викладені відповідачем у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В частині стягнення основного боргу в розмірі 23 149 грн 85 коп. провадження у справі закрити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (52591, Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Воронове, вул. Дніпровська, будинок 28 Код ЄДРПОУ 03564045) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, на поточний рахунок НЕК "Укренерго": код ЄДРПОУ 00100227, р/р НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 0032129) суму основного боргу у розмірі 1 570 611 грн 42 коп., 3% річних у розмірі 12 858 грн 92 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 288 грн 23 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 306 грн 90 коп.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 19.03.2026.
Суддя І.А. Рудь