вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову в задоволенні заяви про відвід судді
"19" березня 2026 р. Cправа № 902/104/26
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши без виклику учасників справи заяву представниці громадянина ОСОБА_1 - адвоката Шевчук О.В. № б/н від 16.03.2026 (вх. канц. суду № 01-44/2/2026 від 17.03.2026) про відвід судді Виноградського О.Є. від розгляду справи № 902/104/26
за позовом: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, буд. 2 м. Вінниця, Вінницька область, 21050)
до: громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 1 858 993,19 грн
29.01.2026 Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до громадянина ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих посадовою особою акціонерного товариства у розмірі 1 858 993,19 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що збитки у зазначеному розмірі завдані Акціонерному товариству "Вінницяобленерго" у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх посадових обов'язків на посаді директора Сервісного центру, що призвело до стягнення з позивача коштів на користь третьої особи (ТОВ "Галерея Бізнес Хол") за рішенням суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026 справу № 902/104/26 розподілено судді Виноградському О.Є.
У зв'язку із встановленими судом недоліками позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд, ухвалою від 03.02.2026, постановив позовну заяву Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до громадянина ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих посадовою особою акціонерного товариства у розмірі 1 858 993,19 грн залишити без руху та встановив позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали.
04.02.2026 до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" надійшла заява № б/н від 04.02.2026 (вх. канц. суду № 01-34/1199/26 від 04.02.2026) про усунення недоліків.
Суд за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/104/26 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 02.03.2026, про що 06.02.2026 постановив відповідну ухвалу.
За результатами судового засідання 02.03.2026, суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав підготовче засідання на 30.03.2026, про що постановив відповідну ухвалу у протокольній формі.
17.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява представниці громадянина ОСОБА_1 - адвоката Шевчук О.В. № б/н від 16.03.2026 (вх. канц. суду № 01-44/2/2026 від 17.03.2026) про відвід судді Виноградського О.Є. від розгляду справи № 902/104/26.
17.03.2026 судом (суддя Виноградський О.Є.) постановлено ухвалу, якою заяву представниці громадянина ОСОБА_1 - адвоката Шевчук О.В. про відвід головуючого судді Виноградського О.Є. у справі № 902/104/26 визнано необґрунтованою.
Разом з тим матеріали справи № 902/104/26 у частині питання про відвід судді Виноградського О.Є. передано на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, та визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026 заяву представниці громадянина ОСОБА_1 - адвоката Шевчук О.В. № б/н від 16.03.2026 (вх. канц. суду № 01-44/2/2026 від 17.03.2026) про відвід судді передано на розгляд судді Матвійчуку В.В.
Дослідивши заяву представниці громадянина ОСОБА_1 - адвоката Шевчук О.В. № б/н від 16.03.2026 (вх. канц. суду № 01-44/2/2026 від 17.03.2026) про відвід судді Виноградського О.Є. від розгляду справи № 902/104/26, суд установив, що заявник вказує на те, що обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги АТ "Вінницяобленерго", раніше досліджувалися тим самим складом суду у справі № 902/325/25 за позовом ТОВ "Галерея Бізнес Хол" до АТ "Вінницяобленерго".
Заявник зазначає, що суддя Виноградський О.Є. висловив власну позицію щодо зазначених обставин, що, на його думку, може створювати сумнів у безсторонності судді під час розгляду справи № 902/104/26.
Аналізуючи обставини, викладені в обґрунтування заявленого відводу судді Виноградському О.Є., суд бере до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Приписами ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частиною 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно із ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України).
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, зокрема передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Так, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта").
Згідно із об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 встановлено, що "безсторонність", в сенсі п. 1 ст. 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Аналізуючи доводи, наведені у заяві адвоката Шевчук О.В., суд дійшов висновку, що заява про відвід судді обґрунтовується незгодою з процесуальними діями та рішенням судді під час розгляду іншої господарської справи № 902/325/25, у якій зазначений адвокат брала участь як представниця особи, що не є учасником цієї справи № 902/104/26, а також ґрунтується на припущеннях щодо ймовірної відсутності безсторонності судді.
Водночас відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України питання законності та обґрунтованості судового рішення, правильності застосування норм матеріального і процесуального права, а також оцінки доказів є предметом перегляду в апеляційному чи касаційному порядку та не можуть бути підставою для відводу судді.
При цьому заява представниці відповідача про відвід судді Виноградського О.Є. від розгляду справи № 902/104/26 не містить належних і допустимих доказів, які б свідчили про його упередженість або необ'єктивність, що суперечить вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається.
Наведені у заяві обставини не є об'єктивно обґрунтованими, не підтверджуються жодними доказами та не містять даних, які б прямо чи опосередковано вказували на особисту заінтересованість судді у результаті розгляду справи або його упереджене ставлення до учасників процесу.
З огляду на викладене, у задоволенні заяви представниці громадянина ОСОБА_1 - адвоката Шевчук О.В. № б/н від 16.03.2026 (вх. № 01-44/2/2026 від 17.03.2026) про відвід судді Виноградського О.Є. від розгляду справи № 902/104/26 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 35, 36, 39, 232, 234, 235, 236, 240, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти до провадження справу № 902/104/26 в частині розгляду заяви представниці громадянина ОСОБА_1 - адвоката Шевчук О.В. № б/н від 16.03.2026 (вх. канц. суду № 01-44/2/2026 від 17.03.2026) про відвід судді Виноградського О.Є. від розгляду цієї справи.
2. Відмовити у задоволенні заяви представниці громадянина Казьмірука Олега Івановича - адвоката Шевчук О.В. № б/н від 16.03.2026 (вх. канц. суду № 01-44/2/2026 від 17.03.2026) про відвід судді Виноградського О.Є. від розгляду справи № 902/104/26.
3. Згідно із приписами ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
4. За приписами ч.1 ст. 255 ГПК України ця ухвала оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції не підлягає.
5. Примірник ухвали надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.
Дата складання повного тексту ухвали 19.03.2026.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи