29.01.2026 року м.Дніпро Справа № 912/3146/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін у судове засідання не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2025 року у справі № 912/3146/24 (суддя Кабакова В.Г.)
за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), вул. Героїв АТО, 92, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50103
до відповідача Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, вул. Гагаріна, 1, с. Первозванівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27652
про стягнення 2 289 703,70 грн, -
До господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області з вимогами про стягнення збитків в розмірі 2 289 703,70 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем завдано державі шкоду внаслідок засмічення та забруднення земельних ресурсів, що встановлено перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеною у період з 12.02.2024 року по 23.02.2024 року, за результатами якої складено акт.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2025 року у цій справі позов задоволено частково; стягнуто з Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) завдані збитки внаслідок засмічення та забруднення земельних ресурсів в розмірі 368 333,22 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що встановивши факт засмічення відповідачем 7 окремих земельних ділянок (за межами сіл Калинівка, Клинці, Степове, Федорівка, Зоря, Покровське, Гаївка), що відповідно до акта перевірки призвело до погіршення якісного стану земель, позивач не довів, що таке засмічення 4 земельних ділянок відповідача призвело або могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища, а саме до погіршення якісного стану земель, про що зазначено в акті перевірки. Тобто, суд вважав, що позивачем не доведено вчинення відповідачем такого правопорушення, як засмічення 4 земельних ділянок, що могло б бути підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди.
Однак, позивачем доведено факт засмічення земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів Калинівка площею 475,2 кв.м., Степове площею 1137,68 кв.м., Покровське площею 1746,0 кв.м. і розмір спричинених збитків складає у цьому випадку суму 320 984,94 грн.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Первозванівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує наступне:
З метою підтвердження доводів, що викладені у позовній заяві, позивач надав лише акт перевірки. Інших доказів ним надано не було. На думку скаржника, доказування не може ґрунтуватись лише на підставі акту перевірки.
На підтвердження своїх доводів посилається на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка викладена у постанові по справі № 922/618/22 від 30.01.2025 року.
Скаржник вважає, що до спірних правовідносин підлягають обов'язковому застосуванню норми Закону № 877 "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Вказує, що площі земельних ділянок, які зазначаються в акті перевірки, не є точними. Представник позивача не зміг надати пояснень про спосіб визначення площі земельних ділянок, що мають неправильну геометричну фігуру, також він не заперечував той факт, що схеми земельних ділянок, які додані до акту перевірку є лише орієнтовними та не містять у собі достовірних даних про дійсну форму земельних ділянок та її площу. Відтак, розмір шкоди, що завданий навколишньому природному середовищу, ґрунтується на припущеннях.
Апелянт наголошує, що для встановлення факту наявності такого елементу правопорушення, як об'єктивна сторона правопорушення, необхідно провести аналіз законодавства та визначити, який саме обов'язок не виконав відповідач.
У справі відсутні докази, які б підтверджували, що власником відходів є відповідач. Отже, відходи є такими, власник яких не встановлений. Обов'язок зі збирання, перевезення та/або оброблення відходів, які виявлені за межами населених пунктів, покладається на місцеві державні адміністрації.
Просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення шкоди у розмірі 368 333, 22 грн та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач згідно відзиву просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
В обгрунтування зазначає, що до акта додано план-схему. В акті зазначені і місце розташування, і географічна прив'язка об'єкта (сміттєзвалища) за координатами і площа земельної ділянки, на якій виявлено засмічення. Заперечень при підписанні акту не було додано. До того ж, вказані схеми сільська рада повторно отримала разом з позовом. Вимірювання земельних ділянок проводилось рулеткою вимірювальною.
Доводи апеляційної скарги щодо недостовірності визначення площ засмічених земельних ділянок ґрунтуються виключно на припущеннях і не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Позивач наголошує, що акт перевірки, як офіційний документ, складений уповноваженим органом у межах наданих повноважень, є належним і допустимим доказом, а його оцінка здійснюється судом у сукупності з іншими доказами, що відповідає усталеній практиці Верховного Суду. Відсутність будь-яких окремих додаткових доказів сама по собі не може свідчити про недоведеність встановлених порушень за наявності сукупності доказів, які підтверджують факт засмічення земельних ділянок.
У даному випадку, як вважає позивач, наявні всі елементи складу правопорушення: протиправна бездіяльність органу місцевого самоврядування, факт заподіяння шкоди земельним ресурсам, причинний зв'язок між бездіяльністю та шкодою, а також вина, яка додатково підтверджується постановою про притягнення посадової особи сільської ради до адміністративної відповідальності за статтею 52 КУпАП.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.05.2025 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Чередко А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 29.01.2026 року на 15:20 год.
Скаржник та інші учасники справи свою участь у судовому засіданні не забезпечили, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 29.01.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У період з 12.02.2024 року по 23.02.2024 року Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) проводилася планова перевірка в частині здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади у сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Перевіркою встановлено, серед інших порушень, що на території Первозванівської територіальної громади знаходяться стихійні (несанкціоновані) сміттєзвалища, на яких складуються різні відходи (побутові, будівельні тощо), що призводить до засмічення та забруднення земель.
За результатом перевірки складено акт від 23.02.2024 року.
З метою усунення виявлених порушень видано припис від 29.02.2024 року.
За вказані правопорушення першого заступника сільського голови притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 52 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн (постанова про накладення адміністративного стягнення від 15.02.2024 року, штраф сплачено добровільно у повному обсязі).
Під час перевірки здійснено виїзди на:
1. Сміттєзвалище, розташоване за межами села Калинівка Калинівського старостинського округу, з географічною прив'язкою об'єкта (десяткові координати широти і довготи) - 48.3860234°, 32.3555003°.
Правовстановлюючі документи на земельну ділянку під сміттєзвалищем відсутні.
На зазначеній земельній ділянці складуються тверді побутові відходи, будівельні відходи та відходи рослинного походження.
Площа земельної ділянки, на якій знаходиться стихійне сміттєзвалище, становить 475,2 м2.
2. Сміттєзвалище, розташоване за межами села Клинці Клинцівського старостинського округу, з географічною прив'язкою об'єкта (десяткові координати широти і довготи) - 48.509345°, 32.38209193°.
Правовстановлюючі документи на земельну ділянку під сміттєзвалищем відсутні.
На зазначеній земельній ділянці складуються тверді побутові відходи, будівельні відходи та відходи рослинного походження.
Площа земельної ділянки, на якій знаходиться стихійне сміттєзвалище, становить 632,5 м2.
3. Сміттєзвалище, розташоване в селі Степове Степового старостинського округу, з географічною прив'язкою об'єкта (десяткові координати широти і довготи) - 48.4154922°, 32.2136679°.
Правовстановлюючі документи на земельну ділянку під сміттєзвалищем відсутні.
На зазначеній земельній ділянці складуються тверді побутові відходи.
Загальна площа земельних ділянок, на яких знаходиться стихійне сміттєзвалище, становить 1137,68 м2.
4. Сміттєзвалище, розташоване за межами села Федорівка Федорівського старостинського округу, з географічною прив'язкою об'єкта (десяткові координати широти і довготи) - 48.376669°, 32.169549°.
Правовстановлюючі документи на земельну ділянку під сміттєзвалищем відсутні.
На зазначеній земельній ділянці складуються тверді побутові відходи, будівельні відходи та відходи рослинного походження.
Площа земельної ділянки, на якій знаходиться стихійне сміттєзвалище, становить 518,5 м2.
5. Сміттєзвалище, розташоване за межами села Зоря, з географічною прив'язкою об'єкта (десяткові координати широти і довготи) - 48.444906°,32.322478°.
Правовстановлюючі документи на земельну ділянку під сміттєзвалищем відсутні.
На зазначеній земельній ділянці складуються тверді побутові відходи, будівельні відходи та відходи рослинного походження.
Площа земельної ділянки, на якій знаходиться стихійне сміттєзвалище, становить 641,7 м2.
6. Сміттєзвалище, розташоване за межами села Покровське Покровського старостинського округу, з географічною прив'язкою об'єкта (десяткові координати широти і довготи) - 48.431478°, 32.485225°.
Правовстановлюючі документи на земельну ділянку під сміттєзвалищем відсутні.
На зазначеній земельній ділянці складуються тверді побутові відходи, будівельні відходи та відходи рослинного походження.
Площа земельної ділянки, на якій знаходиться стихійне сміттєзвалище, становить 1746 м2.
7. Сміттєзвалище, розташоване за межами села Гаївка Бережинського старостинського округу.
Правовстановлюючі документи на земельну ділянку під сміттєзвалищем відсутні.
На зазначеній земельній ділянці складуються тверді побутові відходи, будівельні відходи та відходи рослинного походження.
Площа земельної ділянки, на якій знаходиться стихійне сміттєзвалище, становить 501,25 м2.
Вимірювання земельних ділянок проводилось рулеткою вимірювальною Р 10 зав. №7. (Свідоцтво про повірку №640-М від 06 липня 2023 р.). Додано план-схеми, на яких зазначені площа і висота.
Позивач зазначає, що сільською радою не забезпечується захист земель від забруднення, засмічення. Не вирішено відповідно до законодавства питання щодо розміщення на своїй території об'єктів оброблення відходів, що призвело до захоронення змішаних побутових, будівельних відходів на вищезазначених земельних ділянках. Не створено пункти роздільного збирання побутових відходів. Не забезпечено ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ у межах населених пунктів.
Окрім того, сільською радою не вживаються заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу.
Внаслідок засмічення земельної ділянки, загальною площею 475,2 м2, розташованої за межами села Калинівка, завдано шкоду державі в розмірі 47 757,60 грн.
Внаслідок засмічення земельної ділянки, загальною площею 632,5 м2, розташованої за межами села Клинці, завдано шкоду державі в розмірі 63 566,25 грн.
Внаслідок засмічення земельної ділянки, загальною площею 1137,68 м2, розташованої в селі Степове, завдано шкоду державі в розмірі 97 754,34 грн.
Внаслідок засмічення земельної ділянки, загальною площею 518,5 м2, розташованої за межами села Федорівка, завдано шкоду державі в розмірі 1 742 937,75 грн.
Внаслідок засмічення земельної ділянки, загальною площею 641,7 м2, розташованої за межами села Зоря, завдано шкоду державі в розмірі 64 490,85 грн.
Внаслідок засмічення земельної ділянки, загальною площею 1746,0 м2, розташованої за межами села Покровське, завдано шкоду державі в розмірі 175 473,00 грн.
Внаслідок засмічення земельної ділянки, загальною площею 501,25 м2, розташованої в селі Гаївка, завдано шкоду державі в розмірі 50 375,63 грн.
Загальна сума завданої державі шкоди, внаслідок засмічення земельних ресурсів становить 2 242 355, 42 грн.
Також на кількох сміттєзвалищах відібрано проби ґрунту та встановлено забруднення земель (перевищення гранично-допустимої концентрації (ГДК) забруднюючих речовин, а також перевищення забруднюючих речовин у порівнянні з контрольною (фоновою) пробою).
Так, на земельній ділянці за межами села Калинівка, площею 475,2 м2 (координати 48.3860234°, 32.3555003°) встановлено перевищення забруднюючих речовин:
сульфати (493,8 мг/кг при ГДК 160 мг/кг);
фосфор (рухомі форми), у перерахунку на п'ятиоксид фосфору Р2О5 (1497,6 мг/кг у порівнянні з фоновою пробою - 685,7 мг/кг);
амоній (обмінний), у перерахунку на азот амонійний N(NH4+) (7, 46 мг/кг у порівнянні з фоновою пробою 2,46 мг/кг);
(протокол №6-24 вимірювань складу та властивостей ґрунтів від 26.03.2024 року);
- На земельній ділянці, площа 1746 м2 (село Покровське), координати 48.4314780, 32.4852250, встановлено перевищення забруднюючих речовин:
сульфати (246,9 мг/кг при ГДК 160 мг/кг);
фосфор (рухомі форми) (967,9 мг/кг у порівнянні з фоновою пробою 87,3 мг/кг);
хлориди (79,7 мг/кг у порівнянні з фоновою пробою 62,0 мг/кг);
нітрати (821,9 мг/кг при ГДК 130 мг/кг);
(протокол №11-24 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 25.04.2024 року).
- На земельній ділянці, площею 1137,68 м2, (село Степове, координати 48.41549220, 32.21366790) встановлено перевищення забруднюючих речовин:
сульфати (164,6 мг/кг при ГДК 160 мг/кг);
фосфор (рухомі форми) (1013,7 мг/кг у порівнянні з фоновою пробою 186,8 мг/кг);
щільний залишок (0,38 мг/кг у порівнянні з фоновою пробою 0,12 мг/кг);
амоній (7,6 мг/кг у порівнянні з фоновою пробою 6,8 мг/кг).
(протокол №7-24 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 11.04.2024 року).
Внаслідок забруднення земельної ділянки, площею 475 м2, розташованої за межами села Калинівка, завдано шкоду державі в розмірі 5173,74 грн.
Внаслідок забруднення земельної ділянки, площею 1137,68 м2, розташованої в селі Степове, завдано шкоду державі в розмірі 10004,48 грн.
Внаслідок забруднення земельної ділянки, площею 1746,0 м2, розташованої за межами села Покровське, завдано шкоду державі в розмірі 32170,06 грн.
Загальна сума завданої державі шкоди, внаслідок забруднення земельних ресурсів становить 47348,28 грн.
Загальна сума завданої державі шкоди, внаслідок засмічення та забруднення земельних ресурсів становить 2 289 703,70 грн.
Інспекцією пред'явлено сільській раді відповідні претензії про відшкодування завданої шкоди, вимоги за якими сільською радою заперечено.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги..
Скаржником оскаржується рішення в частині задоволених вимог щодо стягнення завданих збитків внаслідок засмічення та забруднення земельних ресурсів на земельній ділянці за межами населених пунктів Калинівка площею 475,2 кв.м., Степове площею 1137,68 кв.м., Покровське площею 1746,0 кв.м., в іншій частині оскаржуване рішення в апеляційному порядку судом не переглядається.
Відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи", "Про охорону земель", Земельним кодексом України.
Статтею 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Частиною 1 статті 35 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок, при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Згідно зі статтею 46 Закону України "Про охорону земель" розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".
Частиною 7 статті 33 Закону України "Про відходи" унормовано, зокрема, що забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.
За змістом частини 1 статті 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
За приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (частина перша). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (частина четверта).
Частиною 1 статті 69 названого Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов'язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Відповідно до статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Одночасно, загальні положення про цивільно-правову відповідальність за заподіяння позадоговірної шкоди встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (постанови Верховного Суду від 17.03.2020 року у справі №912/823/18, від 03.11.2021 року у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 року у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 року у справі №920/821/18).
Предметом позову у цій справі є відшкодування державі шкоди, зумовленої засміченням земельних ділянок.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 року №171 (з подальшими змінами та доповненнями) було затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.
У пунктах 3.1-3.3 вказаної Методики визначено, що:
- землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення) (пункт 3.1);
- землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (пункт 3.2);
- факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3).
Як встановлено судом у цій справі, за результатами проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем складено акт перевірки та зафіксовано виявлені порушення у сфері управління відходами, а саме - встановлено факт забруднення земельних ділянок, на яких знаходяться несанкціоновані сміттєзвалища.
У даному випадку, дії службових осіб Держекоінспекції з проведення вказаної перевірки та прийняте за її наслідками рішення, відповідачем не оскаржені. Акт перевірки підписано головою Маловисківської міської ради, його першим заступником, начальником відділу земельних відносин та спеціалістом відділу містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства міської ради без будь-яких зауважень та заперечень.
Як зазначено вище, перевіркою встановлена площа забруднених твердими побутовими, будівельними відходами та відходами рослинного походження земельних ділянок.
Також, спеціалістами Держекоінспекції для встановлення факту забруднення відібрано проби ґрунтів, про що складено відповідні акти, до яких додано карти-схеми місця відбору проб ґрунтів.
У результаті інструментально-лабораторного дослідження проб ґрунтів, відповідно до протоколів вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №№6-24 від 26.03.2024 року, 11-24 від 25.04.2024 року та 7-24 від 11.04.2024 року, виявлено забруднення земельних ділянок за межами населених пунктів Калинівка площею 475,2 кв.м., Степове площею 1137,68 кв.м., Покровське площею 1746,0 кв.м. сульфатами, фосфором, амонієм та хлоридами.
Викладені обставини відповідачем не спростовані.
Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем природоохоронного законодавства щодо поводження з відходами на земельних ділянках за межами населених пунктів Калинівка (площею 475,2 кв.м.), Степове (площею 1137,68 кв.м.), Покровське (площею 1746,0 кв.м.).
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що Акт перевірки не є належним доказом завдання збитків, оскільки відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 року у справі №810/711/17, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Докази оскарження відповідачем рішення про нарахування розміру збитків, спричинених порушенням природоохоронного законодавства, в матеріалах справи відсутні.
Посилання скаржника на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.01.2025 року по справі № 922/618/22 є безпідставним, оскільки обставини вказаної справи не є тотожними обставинам справи № 912/3146/24, що наразі переглядається.
Доводи скаржника про невірне зазначення в акті перевірки площ земельних ділянок не підтверджені належним чином, а відтак, не приймаються судом до уваги. При цьому, як зазначено вище, акт перевірки відповідачем не було оскаржено.
Решта доводів апелянта спростовується вищевстановленими обставинами справи.
З урахуванням фактичних обставин справи, підтверджених відповідними доказами, з огляду на норми законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, висновки оскаржуваного рішення не спростовують.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення, тому колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2025 року у справі № 912/3146/24 залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Постанова складена 18.03.2026 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко