19 березня 2026 року м. Харків Справа № 917/1432/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
без участі представників сторін,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУП" (вх.№1П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.12.2025, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Д.М. Сірош, у справі №917/1432/25
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП", Полтавська область, Пирятинський район,
про стягнення пені, штрафу та збитків
ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП", в якому просить стягнути пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості палива, поставку якого прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, та штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вартості палива, поставку якого прострочено; стягнути суму збитків, завданих неправомірними діями відповідача на суму 94 772, 00грн.
Позивач у позові зазначає, що підставою для звернення до суду стало те, що у зв'язку із не виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, на момент подання позову позивачем не можливо реалізувати 1900 літрів пального (190 скретч-карток, термін дії яких прострочено).
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.12.2025 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 94 772, 00грн заборгованості та 3 028, 00грн судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач не надав доказів фактичної передачі (відпуску) палива в обсязі, визначеному умовами договору. За даних обставин, суд дійшов висновку, що відповідач доводів позивача щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором не спростував.
Суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи підтверджено, що відповідно до акту прийняття на обмін талонів № 347/1 від 10.07.2024 відповідач прийняв талони на Дизельне пальне в кількості 190 шт., проте, зворотної дії, а саме виконання зобов'язання щодо їх заміни не здійснено. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, порушуючи умови договору не здійснив заміну прострочених талонів загальною кількістю 190 штук (1900 літрів пального) на загальну суму 94 772, 00грн з урахуванням вартості 1 літра, що визначений умовами Договору.
При цьому, щодо вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" пені в розмірі 0,1 відсотка вартості палива та штрафу у розмірі 7 (сім) відсотків вартості Палива, поставку якого прострочено, місцевий господарський суд врахував, що при зверненні з позовом позивач вказав ціну позову у розмірі 94 772, 00грн, тобто без урахування заявлених до стягнення пені та штрафу. Крім того, позивач не зазначив, який розмір пені та штрафу ним заявляється до стягнення з відповідача. Вказані розміри були визначені позивачем лише в заяві про збільшення розміру позовних вимог, яку суд не прийняв до розгляду.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 01.12.2025, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 01.12.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не навів належних мотивів для відмови у задоволенні клопотання про розгляду справи за участі сторін.
Відповідач посилається на те, що повністю та у встановлений договором строк виконав свої зобов'язання перед позивачем по договору №102 від 13.09.2023. Також належне виконання відповідачем договору №102 від 13.09.2023 підтверджується оприлюдненим самим позивачем у загальному доступі на офіційному сайті з держзакупівель Звітом про виконання договору про закупівлю.
Апелянт зазначає, що не є емітентом талонів бренду "Ukrnafta" та не є власником мережі АЗС "Ukrnafta", з якої по талонам цього бренду відпускається паливо, таким емітентом та власником є ТОВ "Укрнафта-Постач", тому відповідач прийняв талони на обмін або продовження строку дії, але самостійно, без відповідної згоди їх емітента, цього зробити не може.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2026, для розгляду справи №917/1432/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.
Апелянтом було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за таких підстав, відповідно до частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Крім того, дана справа не відноситься до категорії справ, зазначених у частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, що не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного провадження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУП" на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.12.2025 у справі №917/1432/25. Встановлено учасникам справи строк до 04.02.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження. Постановлено розпочати розгляд справи з 04.02.2026 без повідомлення учасників справи.
Копія ухвали апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження вручена сторонам у справі у підсистемі "Електронний суд", користувачами якої вони є.
Відзиву на апеляційну скаргу від позивача, а також заяв і клопотань щодо суті спору від учасників справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, які суд визнає достатніми для розгляду апеляційної скарги у спрощеному провадженні, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, 13.09.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" був укладений Договір №102 про зобов'язання відповідача про поставку у власність позивача Дизельного палива (талони або скретч-картки).
Згідно з пунктом 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця Нафта і дистиляти (Дизельне паливо (талони або скретч-картки) ДК 021:2015 09130000-9, визначені Сторонами в Специфікації, що є Додатком № 1 до Договору (далі Паливо), а Покупець - прийняти та оплатити Паливо в порядку та на умовах Договору. Найменування Палива, асортимент, кількість, ціна, тощо, наведені в Специфікації, що є Додатком № 1 до Договору (далі - Специфікація).
Відповідно до пункту 1.3. Договору, обсяг закупівлі: Дизельне Паливо 8015 л.
Згідно з пунктом 2.1. Договору, ціна цього Договору становить 399 788, 20грн, з урахуванням ставки ПДВ 0 %.
Відповідно до пункту 2.2. Договору, ціна за одиницю Товару складає: Дизельне паливо 49, 88грн з урахуванням ставки ПДВ 0 %.
Згідно з пунктом 3.1. Договору, Покупець здійснює оплату за Паливо в безготівковому порядку за фактом його постачання.
Згідно з пунктом 4.1. Договору, строк поставки талонів визначається у Специфікації, що є Додатком № 1 до Договору. Передача (відпуск) Палива згідно поставленим талонам здійснюється на АЗС Постачальника, перелік яких визначено у Переліку АЗС (додаток 2 до цього Договору). Передача Палива (відпуск) здійснюється по факту пред'явлення Покупцем (уповноваженим представником Покупця) талону.
Відповідно до пункту 6.3. Договору, місце поставки Палива шляхом передачі талонів визначається у Специфікації, що є Додатком № 1 до Договору, а безпосередня передача (відпуск) Палива через АЗС, що визначені у Додатку 2 до цього Договору. Обов'язок Постачальника фактичної передачі (відпуску) Палива вважається виконаним з монету передачі (відпуску) такого Палива на АЗС, що підтверджується касовим (фіскальним) чеком. Постачальник зобов'язується забезпечити наявність та відпустити у роздріб (передати) визначену (зазначену) на талону кількість (обсяг) та асортимент Палива за першою вимогою Покупця по факту пред'явлення ним талону на відповідній АЗС згідно з умовами цього Договору.
Згідно з пунктом 6.5. Договору, строк дії Талонів на видачу палива визначено у Специфікації (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору. У разі закінчення строку дії талонів на видачу палива, Постачальник має можливість провести їх обмін на талони з діючим строком або повернути сплачені кошти.
Пунктом 7.1.2. Договору визначено, що Постачальник має право здійснювати введення талонів нового зразка, але не частіше ніж 2 (два) рази на календарний рік, з обов'язковим письмовим повідомленням Покупця (на адресу зазначену у розділі 17 цього Договору - Покупець) про терміни перебування в обігу Талонів старого зразку, та про порядок обміну старих Талонів. Заміна Постачальником старих Талонів внутрішнього обігу здійснюється безкоштовно на такий же строк, кількість (обсяг) та асортимент Палива.
Відповідно до пункту 7.2. Договору, Постачальник зобов'язаний: 7.2.1. Забезпечити Покупцеві поставку Палива (талонів у строки, встановлені цим Договором; 7.2.2 Забезпечити передачу (відпуск) Палива на АЗС перелік, яких визначений у додатку 2 до Договору якість якого відповідає умовам, установленим розділом 3 цього Договору; 7.2.5. Забезпечити достатню кількість, асортимент та відповідну якість Палива на АЗС з метою своєчасного та належного виконання своїх обов'язків згідно цього Договору.
Згідно з пунктом 7.3. Договору, Покупець має право: 7.3.1. Отримувати якісне Паливо на АЗС, що входять у систему безготівкових розрахунків за Талонами Постачальника, у відповідності до пред'явлених Талонів; 7.3.3. На відшкодування в повному обсязі шкоди понесеної за невиконання чи неналежне виконання Постачальником умов цього Договору.
Пунктом 8.4. Договору передбачено, що за порушення строків поставки Палива або недопоставку Палива Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0, 1 відсотка вартості Палива, поставку якого прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Палива понад тридцять днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вартості Палива, поставку якого прострочено.
Згідно з пунктом 13.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати підписання його Сторонами та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2023 року та будь-якому разі до моменту повного виконання Сторонами своїх обов'язків, що випливають із умов цього Договору, а в частині виконання гарантійних зобов'язань до закінчення строку дії гарантії.
Додатком №1 до Договору №102 від 13.09.2023 року є Специфікація (надалі Специфікація), згідно з якою найменування товару ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти (Дизельне паливо (талони або скретч-картки), строк дії талонів 12 місяців, кількість 8015 літрів, ціна з урахуванням ПДВ 0 % - 49, 88грн, загальна вартість з урахуванням ПДВ 0 % - 399 788, 20грн.
Додатком №1 до Договору №102 від 13.09.2023 є Перелік та розташування (розміщення) стаціонарних АЗС у м. Вараш та АЗС по всій території Рівненської області (надалі - Перелік АЗС).
Позивач здійснив оплату в повному обсязі 18.09.2023, що підтверджується платіжним доручення № 2455 від 18.09.2023.
Відповідно до видаткової накладної №Рн230913/009 від 13.09.202, підписаної сторонами, ТОВ "Гарант Ойл Групп" передало, а Рівненський ОТЦКСП отримав ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти (Дизельне паливо (талони або скретч-картки) бренду "UKRNAFTA" у кількості 8015 літрів, загальною вартістю 399 788, 20грн.
10.07.2024 ТОВ "Гарант Ойл Групп" та Рівненський ОТЦКСП підписали Акт прийняття на обмін талонів № 347/1 до Договору №102 від 13.09.2023 (надалі - Акт від 10.07.2024), згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв для обміну талони бренду "UKRNAFTA" на Дизельне паливо, з метою подовження їх строку дії, у кількості 190 штук, номіналом по 10 літрів, що загалом становить 1900 літрів.
Позивач посилається на те, що відповідно до пункту 6.5 умов договору та специфікації (додаток 1 договору) відповідачем здійснювався обмін талонів, строк дії яких минув, на їх аналогічну кількість, шляхом їх надсилання до Рівненського ОТЦКСП, відповідно до повідомлень від 15.03.2024№15/1, від 17.04.2024 № 17/1 та від 29.05.2024 № 29/01.
Починаючи з червня 2024 року з боку відповідача обмін талонів, строк дії яких минув, на їх аналогічну кількість не здійснювався, а контактні особи відповідача обставин не виконання умов договору не пояснювали.
16.08.2024 позивачем було направлено претензію (додаток 2) з метою досудового врегулювання спору з проханням здійснити обмін поставлених відповідачем талонів на дизельне паливо мережі АЗС "Укрнафта" у кількості 205 штук (еквівалентом 10-20 літрів, відповідно до специфікації договору) у зв'язку із завершенням терміну їх дії, яка була проігнорована відповідачем.
Застосування заходів досудового урегулювання спору відповідач проігнорував.
Ураховуючи, що відповідач не замінив прострочені скретч-карки на бензин, не повернув коштів, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів, зокрема про стягнення з ТОВ "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП" 94 772, 00грн.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою укладений сторонами у справі Договір є договором поставки.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до пункту 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 (далі - Правила), торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС).
Згідно з пунктом 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Отже, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Відповідно до видаткової накладної №Рн230913/009 від 13.09.2023, яка підписана сторонами, ТОВ "Гарант Ойл Групп" передало, а Рівненський ОТЦКСП отримав ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти (Дизельне паливо (талони або скретч-картки) бренду "UKRNAFTA" у кількості 8015 літрів, загальною вартістю 399 788,20 грн.
Також матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Акту прийняття на обмін талоів № 347/1 від 10.07.2024 відповідач прийняв талони на Дизельне пальне в кількості 190 шт. для заміни та подальшої передачі позивачу.
Апелянт посилається на те, що в кінці звіту про виконання договору про закупівлю, який оприлюднений самим виконавчим комітетом на офіційному сайті https://prozorro.gov.ua, вказано, що відсутні причини розірвання договору №102 від 13.09.2023.
Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що як передбачено умовами договору відвантаження товару покупцю (заправки пальним транспортного засобу на АЗС відповідача) здійснюється шляхом пред'явлення на АЗС талона на пальне.
З аналізу умов договору вбачається, що ключовою умовою є те, що право власності на паливо переходить до замовника в момент його фактичного відпуску на АЗС, а не при передачі талонів.
Отже, за результатом пред'явлення талону, здійснюється відпуск товару відповідної марки та кількості. При відпуску товару, талон на пальне залишається у оператора АЗС, який видає чек, що є підтвердженням факту отримання замовником товару відповідного асортименту та кількості.
Такі операції мають здійснюватися не тільки задля забезпечення покупця розрахунковими документами, а й задля реалізації обліку Палива відповідачем.
Тобто, талон лише надає право отримати на АЗС фіксовану кількість нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому, а не є підтвердженням отримання самого товару в натурі, отже, передчасними є доводи апелянта, що ним було виконано взяті на себе зобов'язання в повному обсязі.
Позивач, виконавши зобов'язання за договором поставки та оплативши повну вартість товару, набув право на отримання придбаного палива на підставі відповідних паливних талонів на автозаправних станціях, пов'язаних договірними відносинами з продавцем.
У свою чергу, відповідач зобов'язався забезпечити покупцеві поставку палива, передачу (відпуск) палива на АЗС перелік, яких визначений у додатку №2 до договору, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 3 цього договору (пункти 7.2.1.-7.2.2. договору).
Сторонами договору визначено, що з моменту переходу до покупця права власності на паливо та до моменту його фактичного отримання на АЗС, пальне перебуває на повному відповідальному безкоштовному зберіганні у постачальника (пункт 6.2. договору).
Відповідно до пункту 6.3. Договору, місце поставки Палива шляхом передачі талонів визначається у Специфікації, що є Додатком № 1 до Договору, а безпосередня передача (відпуск) Палива через АЗС, що визначені у Додатку 2 до цього Договору. Обов'язок Постачальника фактичної передачі (відпуску) Палива вважається виконаним з монету передачі (відпуску) такого Палива на АЗС, що підтверджується касовим (фіскальним) чеком. Постачальник зобов'язується забезпечити наявність та відпустити у роздріб (передати) визначену (зазначену) на талону кількість (обсяг) та асортимент Палива за першою вимогою Покупця по факту пред'явлення ним талону на відповідній АЗС згідно з умовами цього Договору.
Таким чином, передача товару покупцю здійснюється поступово (певними частинами), підставою передачі товару постачальником покупцю є товаро-розпорядчий документ на товар - талон на пальне. Інших умов щодо передачі товару (пального) покупцю договір не містить.
Необґрунтованими є посилання скаржника на завершення процедури закупівлі на офіційному сайті з держзакупівель як доказ виконання договору.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У спірних правовідносинах відповідач не надав суду доказів належного виконання умов Договору.
З огляду на викладене, неможливість реалізувати позивачем паливні талони, придбані у відповідача, вважається доведеною. Поведінка відповідача не відповідає умовам зобов'язань, що виникли між сторонами, адже здійснюючи повну оплату товару - палива у спосіб придбання у відповідача талонів, сторона (покупець) розраховує на відпуск відповідного пального на АЗС постачальника у спосіб пред'явлення паливних талонів, обов'язок забезпечення здійснення якого покладається на відповідача, що передбачено умовам договору.
Відповідач посилається на те, що не є емітентом талонів бренду "UKRNAFTA" та не є власником мережі АЗС "UKRNAFTA", з якої по талонам цього бренду відпускається паливо, таким емітентом та власником є ТОВ "Укрнафта-Постач", тому відповідач прийняв талони на обмін, але самостійно, без відповідної згоди їх емітента цього зробити не може.
Як зазначає відповідач, ТОВ "Укрнафта-Постач" вчиняє протиправні дії щодо односторонньої відмови від зобов'язань по укладеним з ТОВ "Гарант Ойл Групп" договорам, зокрема, не відповідає на чисельні звернення, не продає нові талони, не продовжує строк дії протермінованих талонів бренду "UKRNAFTA" та не повертає сплачені кошти за не отримане по таким талонам паливо. Саме через протиправні дії/бездіяльність ТОВ "Укрнафта-Постач" при не подовженні та відсутності обміну прострочених талонів бренду "UKRNAFTA", виник спір у цій справі.
Вказані доводи відповідача свідчать про відсутність у нього можливості виконати заміну прострочених талонів загальною кількістю 190 штук, номіналом по 10 літрів, що загалом становить 1900 літрів, на загальну суму 94 772, 00грн.
Пунктом 6.5 Договору визначено, що строк дії Талонів на видачу палива визначено у Специфікації (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору. У разі закінчення строку дії талонів на видачу палива, Постачальник має можливість провести їх обмін на талони з діючим строком або повернути сплачені кошти.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Акту прийняття на обмін талонів № 347/1 від 10.07.2024 відповідач прийняв талони на Дизельне пальне в кількості 190 шт., проте зворотної дії, а саме виконання зобов'язання щодо їх заміни не здійснено.
Відповідач до суду доказів заміни талонів на бензин з подовженим терміном або доказів повернення коштів не надав, доводів позивача не спростував.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Наведена правова норма передбачає можливість пред'явлення до продавця альтернативних вимог або передати обумовлений договором купівлі-продажу товар, за який вже здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 94 772, 00 грн вартості непоставленого товару.
Щодо доводів апелянта, що доречно було проводити у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, щоб забезпечити можливість сторонам надати свої пояснення та аргументи, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частина 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до частини 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Предметом розгляду даної справи є стягнення грошової суми, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, які сторони не позбавлені можливості подати через відділ діловодства суду у письмовій формі.
Отже, розгляд вказаної справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження відповідає вимогам процесуального законодавства.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.08.2025, якою було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, а також постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, було встановлено відповідачу строк для подання суду (за бажанням) клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не навів належних мотивів для відмови у задоволенні клопотання про розгляд справи за участі сторін.
Проте, судова колегія зазначає, що господарський процесуальний кодекс України надає суду право відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
У даному випадку відповідачем взагалі не було обґрунтовано необхідність проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідач не був позбавлений права і можливості письмово викласти наявні у нього заперечення щодо позовних вимог. Не проведення судом судового засідання також не є перешкодою для звернення учасниками судового процесу з клопотаннями.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУП" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 10.12.2025 у справі №917/1432/25 - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУП" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 10.12.2025 у справі №917/1432/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко