вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" березня 2026 р. Справа№ 910/8875/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Корсака В.А.
Алданової С.О.
за участю:
секретаря судового засідання: Лукінчук І.А.,
представників сторін:
від позивача: Фоменко А.В. (в залі суду);
від відповідача: Севідова Н.В. (в залі суду), Лапій А.В. (в залі суду);
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 (повний текст складено 23.09.2025)
у справі № 910/8875/25 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експіойл»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
16.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Експіойл» (далі - Товариство) сформувало у системі «Електронний суд» позовну заяву, у якій просило до Господарський суд міста Києва зобов'язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортної логістики» (далі - Укрзалізниця) внести зміни до особового рахунку Товариства №8202468 шляхом відображення (тобто відновлення, збільшення) на ньому грошової суми 303 987,10 грн, що була стягнута згідно з переліками №20241120 від 20.11.2024 та №20241212 від 12.12.2024, за перевезення вантажу за накладними ЦИМ/СМГС №548867 від 24.10.2024, №560813 від 06.11.2024, №568873 від 16.11.2024, №574376 від 25.11.2024, №578757 від 30.11.2024.
На обґрунтування заявлених вимог Товариство зазначає, що уклало з Укрзалізницею договір №8202468 від 19.03.2020 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що підтверджується повідомленням перевізника №99-41151048/2020-001 від 19.03.2020 та присвоєнням йому (позивачу) кодів: відправника / одержувача 8352; платника 8202468, а також відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.
20.11.2024 та 12.12.2024 з коду позивача як платника були списані грошові кошти за послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, зокрема, за прибуття та здачу експортних вантажів за кордон, за митний огляд вантажів на сухопутних прикордонних переходах, а також за тарифне перевезення. Вказані списання стосуються відправлень №548867 від 24.10.2024, №560813 від 06.11.2024, №568873 від 16.11.2024, №574376 від 25.11.2024 та №578757 від 30.11.2024 на загальну суму 303 987,10 грн.
Позивач вважає, що утримані з нього грошові кошти були стягнуті неправомірно та підлягають поверненню, оскільки у відповідних накладних платником тарифу та додаткових зборів зазначено Укрзалізницю. Крім того, Товариство не надавало Укрзалізниці жодних заявок відповідно до п. 2.1.13.4 договору № 802468, а отже не має зобов'язань перед нею щодо сплати провізних платежів, відображених у перевізному документі на подачу порожніх власних вагонів перевізника під навантаження. Заявки на подання власних вагонів перевізника під навантаження в інші країни були надані перевізнику компанією «Ukraianian Railways Cargo Poland», з якою у Товариства відсутні договірні відносини.
Позиції учасників справи.
У відзиві на позовну заяву Укрзалізниця проти заявлених до неї вимог заперечила та зазначила, що Товариство протягом жовтня та листопада 2024 року зверталося до іноземних компаній (експедитори, вантажовідправники та інші) для замовлення порожніх вагонів власності Укрзалізниці під навантаження дизельним паливом. Про існування договірних відносин Товариства з третіми особами Укрзалізниці не відомо. Компанія «Ukrainian Railways Cargo Poland» на адресу Укрзалізниці направляла листи №UZ/PL/11-03 від 06.11.2024, №UZ/PL/11-11 від 05.11.2024, №UZ/PL/11-15 від 21.11.2024, №UZ/PL/10-26 від 24.10.2024, №UZ/PL/11-19 від 28.11.2024, з яких вбачається, що порожні вагони необхідно направити в Румунію під навантаження на замовлення Товариства та, відповідно, вказано код платника - 8206226, який присвоєно Товариству під час укладання договору.
Відповідно до перевізних документів №548867 від 24.10.2024, №560813 від 06.11.2024, №568873 від 16.11.2024, №574376 від 25.11.2024, №578757 від 30.11.2024 вантажовідправником згідно з умовами договору №8202468 від 19.03.2020 вказано код платника Товариства, вантажоодержувачем - VITOL SA (Румунія), місце доставки порожніх вагонів - Нафтовий термінал Agigea Nord, країна - Румунія. Порожні вагони за вказаними перевізними документами курсували для завантаження саме на замовлення Товариства. Після прибуття порожніх вагонів на адресу вантажовідправника - VITOL SA (Румунія), вагони були завантажені «дизельним паливом», що підтверджується перевізними документами №17751, 17791, 096669, 17831, 17851, відповідно до яких вантажовідправник - VITOL SA (Румунія), вантажоодержувач - Товариство (код платника - 8202468), місце доставки - Вадул-Сірет (Україна).
На думку відповідача, те, що Товариство не заперечило факт отримання послуг з перевезення за перевізними документами №17751, 17791, 096669, 17831, 17851, свідчить про належне виконання ним (відповідачем) умов договору та те, що порожні вагони слідували саме на замовлення позивача. Згідно з переліками №20241120 від 20.11.2024 та №20241212 від 12.12.2024 Товариству здійснено донарахування провізних платежів за порожній рейс на загальну суму 303 987,10 грн. Оскільки послуга у вигляді подачі порожнього власного вагону перевізника під навантаження за межі України є перевезенням, то відповідно права та обов'язки з її нарахування та оплати регулюється умовами договору №8202468 від 19.03.2020.
Укрзалізниця вважає, що правомірно нарахувала провізну плату для забезпечення передачі порожніх власних вагонів перевізника в інші країни для навантаження, оскільки порожні вагони слідували під завантаження саме на замовлення Товариства.
Товариство надало відповідь на відзив, у якій зазначило, що доводи Укрзалізниці про залучення до організації перевезення третіх осіб не відповідають дійсності, оскільки Товариство до організації спірного перевезення третіх осіб не залучало, а саме було залучене до перевезення вантажу (тобто не порожніх вагонів) - дизельного палива у вагонах власності Укрзалізниці, що слідували із території Румунії на територію України на станцію Вадул-Сірет - як вантажоодержувач та платник провізних платежів по території України.
Позивач не заперечує, що сплатив перевізнику (Укрзалізниця) зі свого коду платника №8202468 за договором №8202468 від 19.03.2020 належні провізні платежі та додаткові збори по території України за перевезення вантажу, який був завантажений у вагони власності перевізника Укрзалізниці на території Румунії та був доставлений на територію України на станцію Вадул-Сірет.
Проте з умов договору №8202468 від 19.03.2020 ніяким чиним не вбачається обов'язок Товариства щодо сплати провізних платежів за порожні вагони за перевізними документами №548867 від 24.10.2024, №560813 від 06.11.2024, №568873 від 16.11.2024, №574376 від 25.11.2024, №578757 від 30.11.2024, оскільки перевезення їх відбулося за іншими (невідомими Товариству) договірними відносинами та в графі 3 перевізних документів зазначений код платника провізних платежів по території України - 8250000. Код 8250000 - це є код платника філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця». Обов'язок позивача зі сплати провізних платежів, відображених у перевізних документах на подачу порожніх власних вагонів перевізника «Укрзалізниця» під навантаження саме по договору №8202468 від 19.03.2020 міг виникнути лише у разі надання перевізнику «Укрзалізниця» заявки на подачу порожніх вагонів під навантаження в інші країни саме Товариством, як це передбачено умовами п. 2.1.13.4 договору №8202468 від 19.03.2020. Таких заявок Товариство не подавало. Оплаті згідно з умовами договору №8202468 від 19.03.2020 підлягають лише ті послуги, які замовлені та надані за цим договором.
Товариство відзначає, що Укрзалізниця у відзиві на позовну заяву взагалі не посилається на пункти чи розділи укладеного Товариством з ним договору №8202468 від 19.03.2020, на підставі яких було списано кошти з особового рахунку Товариства за перевезення порожніх вагонів, та на документи, які подавалися Товариством, зі змісту яких випливають підстави для такого списання.
Укрзалізниця надала заперечення на відповідь на відзив, у якому не погоджується з твердженнями позивача про те, що він (позивач) не залучав до організації даного перевезення третіх осіб, а сам був залучений до перевезення вантажу, оскільки отримувачем вантажу «Дизельне паливо» згідно перевізних документів №17751, 17791, 096669, 17831, 17851 є Товариство. За доводами Укрзалізниці, кінцевим замовником та отримувачем послуг з організації перевезення вантажів є Товариство, оскільки саме на його замовлення подавались порожні вагони під навантаження за межі України та, відповідно, отримання Товариством вантажу «Дизельне паливо» на території України.
Укрзалізниця вважає, що у цьому випадку нарахування провізної плати за подачу порожніх вагонів під навантаження за межі України передбачено п. 2.1.13.4 договору.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 позов задоволено повністю. Зобов'язано Укрзалізницю внести зміни до особового рахунку Товариства шляхом відображення (тобто відновлення, збільшення) на ньому грошової суми 303 987,10 грн, що була стягнута згідно з переліками №20241120 від 20.11.2024 та № 20241212 від 12.12.2024, за перевезення вантажу за накладними ЦИМ/СМГС №548867 від 24.10.2024, №560813 від 06.11.2024, №568873 від 16.11.2024, №574376 від 25.11.2024, №578757 від 30.11.2024. Стягнуто з Укрзалізниці на користь Товариства 3 647,85 грн витрат по сплаті судового збору.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2025, Укрзалізниця звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову Товариству в повному обсязі; судові витрати покласти на позивача.
Скаржник вважає, що суд не з'ясував обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосував норми матеріального права, а саме - не застосував закон, який підлягав застосуванню.
На думку апелянта, суд першої інстанції при дослідженні доказів (перевізних документів ЦИМ/СМГС №548867, 560813, 568873, 574376, 578757) дійшов помилкового висновку про те, що платником тарифу та додаткових зборів по території України є філія «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця», оскільки згідно перевізних документів ЦИМ/СМГС №548867, 560813, 568873, 574376, 578757 платником тарифу по території України є Товариство.
За доводами Укрзалізниці, порожні вагони за перевізними документами №548867 від 24.10.2024, №560813 від 06.11.2024, №568873 від 16.11.2024, №574376 від 25.11.2024 та №578757 від 30.11.2024 курсували для завантаження саме на замовлення Товариства, що підтверджується інформацією про код платника в перевізних документах. Після прибуття порожніх вагонів на адресу вантажоодержувача - VITOL SA (Румунія), вагони були завантажені «дизельним паливом», що підтверджується перевізними документами №17751, 17791, 096669, 17831, 17851. Відповідно до перевізних документів №17751, 17791, 096669, 17831, 17851 вантажовідправник - VITOL SA (Румунія), вантажоодержувач - Товариство (код платника - 8202468), місце доставки - Вадул-Сірет (Україна).
Апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що платником тарифу та додаткових зборів по території України є філія «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця», не відповідає дійсності, оскільки платником тарифу по території України за подачу порожніх вагонів є Товариство, що підтверджується відомостями у графі 15 перевізних документів.
Скаржник вважає, що суд не дослідив докази, а саме перевізні документи №17751, 17791, 096669, 17831, 17851, з яких вбачається, що кінцевим замовником та отримувачем послуг з організації перевезення вантажів є Товариство, оскільки саме на його (Товариства) замовлення подавались порожні вагони під навантаження за межі України та, відповідно, отримання Товариством вантажу «Дизельне паливо» на території України. Провізна плата за подачу порожніх вагонів під навантаження в інші країни покладається саме на позивача згідно з умовами Договору.
Укрзалізниця посилається на умови п. 2.1.13.4 укладеного з Товариством договору, згідно з якими для забезпечення передачі порожніх власних вагонів перевізника в інші країни для навантаження замовник направляє заявки, в яких вказується кількість та рід рухомого складу, одержувач власних вагонів перевізника, станція навантаження, при кордонний перехід, платник. Подача власних вагонів перевізника здійснюється з оплатою за рахунок замовника: 1) провізних платежів, що відображені в перевізному документі на подачу порожнього власного вагону перевізника під навантаження; 2) плати за використання власного вагону перевізника за межами України, в т. ч. і у разі повернення на територію України власного вагону перевізника у порожньому стані, який не був використаний під навантаження з причин, що не залежать від перевізника.
Позиції учасників справи.
Товариство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти її доводів та вимог заперечує та наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2025 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8875/25 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Укрзалізниці на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 до надходження матеріалів справи №910/8875/25.
24.11.2025 матеріали справи №910/8875/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 апеляційну скаргу Укрзалізниці на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 у справі №910/8875/25 залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2026 поновлено Укрзалізниці пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Укрзалізниці на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 у справі №910/8875/25. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 у справі №910/8875/25 до закінчення його перегляду у суді апеляційної інстанції. Розгляд справи призначено на 26.01.2026.
Колегія суддів у судовому засіданні 26.01.2026 протокольно оголосила перерву у розгляді справи до 04.03.2026 на підставі ст. 216 ГПК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 задоволено заяву представника Товариства Фоменка А.В. про участь у судовому засіданні, призначеному на 04.03.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
19.03.2020 Товариство (Замовник) та Укрзалізниця (Перевізник) уклали договір №8202468 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - договір).
Укладення договору перевезення підтверджено повідомленням перевізника №99-41151048/2020-001 від 19.03.2020 та присвоєно замовнику коди:
1. відправника / одержувача - 8352;
2. платника - 8202468 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.
Відповідно до п. 1.1 предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі також - послуг) і проведення розрахунків за ці послуги.
Договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com з накладенням кваліфікованого електронного підпису (п. 1.6 договору).
В подальшому Укрзалізниця оприлюднювала нові редакції договору, які введено в дію з 14.10.2024 та з 01.11.2024.
Згідно з п. 1.4 договору (тут і надалі в редакціях, що введені в дію 14.10.2024 та 01.11.2024) надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Перевізник зобов'язаний відкрити для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для Замовника особовий рахунок з наданням коду платника, а також присвоїти замовнику код вантажовідправника / вантажоодержувача. Надані коди зазначаються перевізником в Інформаційному повідомлені про укладення договору в порядку, визначеному у п. 1.9. договору (п. 2.3.3 договору).
На виконання вказаних положень позивачу відкрито особовий рахунок з наданням коду платника №8202468.
Відповідно до п. 2.3.4 договору Перевізник зобов'язаний вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійснені перевезення і надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажу та надавати замовнику відповідні розрахункові документи в електронній формі. Паперові копії таких документів надаються за зверненням замовника за цінами встановленими в додатку 1-1 до договору через станцію або через один з підрозділів філії «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця», що вказано у такому зверненні замовника. В разі оформлення первинних документів із зауваженнями їх паперові копії надаються замовнику безоплатно.
За умовами п. 4.1, 4.2 договору розрахунки за договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця». Оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розд. 15 договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання.
Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника, а також веде облік надходження коштів і використання їх замовником для оплати перевезень та інших послуг за умовами цього договору.
Згідно з п. 2.1.4 договору на замовника покладено обов'язок сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника.
Розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються відповідно до умов Збірника Тарифів (п. 3.1 договору).
Згідно з п. 2.1.13 договору при перевезенні вантажів у власних вагонах Перевізника за межі України Замовник зобов'язаний:
2.1.13.1. Вносити плату за використання власних вагонів Перевізника в робочому стані за час перебування їх на коліях 1435 та 1520 мм за межами України, відповідно до розділу 3 Договору, з урахуванням особливостей встановлених п. 3.3. Договору.
2.1.13.2. Повертати на територію України порожні власні вагони Перевізника з інших країн після вивантаження відповідно до інструктивних листів щодо направлення / повернення порожніх власних вагонів Перевізника, розміщених на вебсайтах: https://uz-cargo.uz.gov.ua/, https://liski.uz.gov.ua/.
Повертати порожні власні транспортери Перевізника з інших країн після вивантаження на визначені Перевізником станції відстою.
Своєчасно повертати порожні власні вагони Перевізника з оплатою перевезення по території Молдови за рахунок Замовника зі станцій Рені Од, Рені-Порт-Експорт Од, Галац (Румунія).
Забезпечувати належне оформлення перевізних документів на повернення порожніх власних вагонів Перевізника після вивантаження на станціях Рені Од, Рені-Порт-Експорт Од, Галац (Румунія) на станцію Кучурган Од (в разі конвенційної заборони та/або інших заборон на станції Арциз Од або Могилів-Подільський П-Зах.).
2.1.13.3. До дати прибуття завантаженого власного вагону Перевізника на станцію призначення надавати одержувачу інформацію, щодо подальшого відправлення вагонів після вивантаження на станцію наступного навантаження або на прикордонну передавальну станцію України при перевезенні за межі України, якщо не встановлено іншого порядку.
2.1.13.4. Для забезпечення передачі порожніх власних вагонів Перевізника в інші країни для навантаження Замовник направляє заявки, в яких вказується кількість та рід рухомого складу, одержувач власних вагонів Перевізника, станція навантаження, прикордонний перехід, платник.
Подача власних вагонів Перевізника здійснюється з оплатою за рахунок Замовника:
1) провізних платежів, що відображені в перевізному документі на подачу порожнього власного вагону Перевізника під навантаження;
2) плати за використання власного вагону Перевізника за межами України, в тому числі і у разі повернення на територію України власного вагону Перевізника у порожньому стані, який не був використаний під навантаження з причин, що не залежать від Перевізника.
У разі повернення на територію України власного вагону Перевізника в порожньому стані, який не був навантажений за межами України, Замовник оформляє перевізний документ та повертає власний вагон Перевізника на прикордонно-передавальну станцію України і сплачує провізні платежі, що відображені в перевізному документі.
Подача власних вагонів Перевізника в інші країни здійснюється з вихідних прикордонних передавальних станцій України.
За умовами п. 3.3 договору відповідно до зобов'язань, зазначених в п. 2.1.13. Договору, Замовник зобов'язаний сплачувати за час перебування власного вагону Перевізника за межами України плату за використання власного вагону Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів за межами України.
Плата за використання власного вагону Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів за межами України нараховується за ставками плати за використання власних вагонів Перевізника за межами України, які встановлені в Додатку 1-2 до Договору та діють на дату приймання вантажу до перевезення.
У разі здійснення перевезень вантажів на умовах Додатку 1-5 цього Договору застосовуються ставки плати за використання власних вагонів Перевізника, які встановленні за результатами проведення електронних торгів (аукціонів).
Замовник може сплачувати за час перебування власного вагону Перевізника за межами України плату за використання власного вагону Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів за межами України на умовах окремо укладених договорів з іноземними афілійованими компаніями Перевізника щодо організації перевезення вантажів, щодо транспортно-експедиторських послуг тощо. Перелік іноземних афілійованих компаній Перевізника оприлюднюється Перевізником відповідно до пункту 2.3.11. Договору. У такому випадку, при оформленні перевізних документів у міжнародному сполученні (експорт) Замовник забезпечує (або за його дорученням відправником іншої країни) проставлення відмітки у графі 3 «Заявления отправителя» накладної СМГС або у графі 7 ЦИМ/СМГС: «Оплата за використання власного вагону Перевізника за межами України здійснюється по договору №___ від______ з ______________(назва іноземної афілійованої компанії Перевізника).
Плата за використання власного вагону Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів за межами України нараховується за весь час з моменту передачі вагону на залізниці інших країн на прикордонній передавальній станції України до моменту прийому вагону на прикордонній передавальній станції України за кожну добу з округленням неповної доби до повної та стягується щодобово з внесеної Замовником передоплати. Плата за використання власного вагону Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів за межами України щодобово нараховується та відображається в інформаційному повідомленні. Сума нарахованої плати за результатами кожного місяця відображається у зведеній відомості.
За умовами п. 3.4 договору Замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами Перевізника (крім випадків визначених у договорі про надання послуг перевезення вантажів залізничним транспортом з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника, якщо такий договір укладений між сторонами): під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника).
Відповідно до п. 4.4 договору по мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати:
- провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних;
- суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами;
- плати за використання власних вагонів перевізника за межами України, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях;
- штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень, тощо;
- неустойки, нарахованої, згідно з додатками до договору та відображеної в інформаційному повідомленні;
- пені.
Щодобово, упродовж періоду виконання договору, Перевізник надає Замовнику переліки перевізних документів в електронному вигляді (далі - щодобові переліки перевізних документів), які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітну добу (п. 4.5 договору).
Укрзалізниця сформувала та направила Товариству Переліки за №20241120 від 20.11.2024 та №20241212 від 12.12.2024, які свідчать про здійснення нею (Укрзалізницею) з посиланням на договір коригування сум нарахованих платежів за минулі місяці (за послуги, пов'язані з прибуттям та здачею за кордон експертних вантажів, витрати, пов'язані з митним оглядом експортних та імпортних вантажів, що перевозиться через сухопутні прикордонні переходи та тариф при відправленні) по накладній №548867 у розмірі 58 842,00 грн та по накладним №560813, 568873, 574376 та 578757 на суму 245 145,10 грн та списання з особового рахунку Товариства таких коштів на загальну суму 303 987,10 грн з ПДВ.
Перевезення за залізничними накладними №548867 від 24.10.2024, № 560813 від 06.11.2024, № 568873 від 16.11.2024, № 574376 від 25.11.2024, № 578757 від 30.11.2024 здійснювалось зі станції в Україні на станцію в Румунії (залізниці України і Румунії).
Внесені до граф 1 та 3 накладних ЦИМ/СМГС №548867, 560813, 568873, 574376, 578757 відомості свідчать, що відправником є філія «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця», код платника 8250000.
У графах 7 та 8 накладних зазначено, що вагони прямують під навантаження, № договору: договір між UZ Cargo Poland sp.z.o.o. та відправником №49ЦТЛ-2023 від 03.10.2023, дод. угода №2 від 01.07.2024.
Згідно з відомостями у графі 15 накладних ЦИМ/СМГС №548867, 560813, 568873, 574376, 578757 платник по УЗ: Товариство 8202468, платник по ЧФР: АТ «Уніком Транзит» та Grup Feroviar Roman відповідно; посилання на листи №UZ/PL/10-26 від 24.10.2024(30 ваг), UZ/PL/11-03 від 06.11.2024, UZ/PL/11-11 від 15.11.2024, UZ/PL/11-15 від 21.11.2024, UZ/PL/11-19 від 28.11.2024.
У листі №UZ/PL/10-26 від 24.10.2024 «Ukrainian Railways Cargo Poland» просило Укрзалізницю надати по колії 1435 мм у жовтні 2024 року порожні вагони під завантаження у Румунії: загальна кількість та род вагонів - 30 вагонів-цистерн; плата за користування вантажними власними вагонами Укрзалізниці за межами України - «Ukrainian Railways Cargo Poland» згідно з договором №49ЦТЛ-2023 від 03.10.2023; оплата провізних платежів - платник по УЗ за завантажений рейс вагонів - Товариство; по ЧФР - АТ «Уніком Транзит» (УТЗ).
У листі №UZ/PL/11-03 від 06.11.2024 Ukrainian Railways Cargo Poland просило Укрзалізницю надати по колії 1435 мм у листопаді 2024 року порожні вагони під завантаження у Румунії: загальна кількість та род вагонів - 30 вагонів-цистерн; плата за користування вантажними власними вагонами Укрзалізниці за межами України - «Ukrainian Railways Cargo Poland» згідно з договором №49ЦТЛ-2023 від 03.10.2023; оплата провізних платежів - платник по УЗ за завантажений рейс вагонів - Товариство, по ЧФР - Grup Feroviar Roman (GFR).
У листі №UZ/PL/11-11 від 15.11.2024 Ukrainian Railways Cargo Poland просило Укрзалізницю надати по колії 1435 мм у листопаді 2024 року порожні вагони під завантаження у Румунії: загальна кількість та род вагонів - 30 вагонів-цистерн; плата за користування вантажними власними вагонами Укрзалізниці за межами України - «Ukrainian Railways Cargo Poland» згідно з договором №49ЦТЛ-2023 від 03.10.2023; оплата провізних платежів - платник по УЗ за завантажений рейс вагонів - Товариство, по ЧФР - Grup Feroviar Roman (GFR).
У листі №UZ/PL/11-15 від 21.11.2024 «Ukrainian Railways Cargo Poland» просило Укрзалізницю надати по колії 1435 мм у листопаді 2024 року порожні вагони під завантаження у Румунії: загальна кількість та род вагонів - 30 вагонів-цистерн; плата за користування вантажними власними вагонами Укрзалізниці за межами України - Ukrainian Railways Cargo Poland згідно з договором №49ЦТЛ-2023 від 03.10.2023; оплата провізних платежів - платник по УЗ за завантажений рейс вагонів - Товариство, по ЧФР - Grup Feroviar Roman (GFR).
У листі №UZ/PL/11-19 від 28.11.2024 «Ukrainian Railways Cargo Poland» просило Укрзалізницю надати по колії 1435 мм у листопаді 2024 року порожні вагони під завантаження у Румунії: загальна кількість та род вагонів - 30 вагонів-цистерн; плата за користування вантажними власними вагонами Укрзалізниці за межами України - Ukrainian Railways Cargo Poland згідно з договором №49ЦТЛ-2023 від 03.10.2023; оплата провізних платежів - платник по УЗ за завантажений рейс вагонів - Товариство, по ЧФР - Grup Feroviar Roman (GFR).
Товариство вважає, що Укрзалізниця безпідставно списала з його рахунку кошти у загальному розмірі 303 987,10 грн за послуги, пов'язані з прибуттям і здачею за кордон експортних вантажів, витрати, пов'язані з митним оглядом експортних та імпортних вантажів, що перевозяться через сухопутні прикордонні переходи та тариф при відправленні по відправках №548867 від 24.10.2024, №560813 від 06.11.2024, №568873 від 16.11.2024, №574376 від 25.11.2024, від 30.11.2024 №578757.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України визначає Закон України «Про залізничний транспорт», який також регламентує його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу.
Відповідно до ст. 10 цього Закону розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.
Так, Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (далі - Статут), визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (ст. 2 Статуту).
Згідно зі ст. 62 Статуту порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.
Оскільки перевезення за залізничними накладними № 548867 від 24.10.2024, № 560813 від 06.11.2024, № 568873 від 16.11.2024, № 574376 від 25.11.2024, № 578757 від 30.11.2024 здійснювалось зі станції в Україні на станцію в Румунії (залізниці України і Румунії), тому до відносин перевезення вантажу підлягають застосуванню правила Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (із змінами та доповненнями) далі - СМГС).
Відповідно до п. 11.2 п. 11 «Оплата витрат» розділу Б «Загальні положення по паперовій/електронній накладній» Додатку 6 до СМГС «Посібник з накладної ЦИМ/СМГС»: Відправлення з держав, у яких застосовується СМГС оплата провізних платежів, пов'язаних із договором перевезення за СМГС, є обов'язком відправника. Якщо провізні платежі відправник оплачує через платників, то вони мають бути зазначені у накладній відправником.
Згідно з п. 7 «Зміст накладної» Додатку 2 «Пояснення по заповненню накладної ЦИМ/СМГС» до Додатку 6 до СМГС «Посібник з накладної ЦИМ/СМГС» - в графу 2 вносяться відомості: Відправник: найменування, поштова адреса, підпис і, якщо можливо, номер телефону або факсу (з міжнародним кодом) або адресу електронної пошти відправника; згідно з п. 10 Посібника у графу 3 вносяться відомості: Код відправника.
Відомості у графах 1-3 накладних ЦИМ/СМГС №548867, 560813, 568873, 574376, 578757 свідчать, що відправником є філія «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця», код платника 8250000.
Згідно з Додатком 2 «Пояснення по заповненню накладної ЦИМ/СМГС» до Додатку 6 до СМГС «Посібник з накладної ЦИМ/СМГС» заповнення відомостей до графи з 1 по 29, за винятком графи 26 «Відмітки митниці» у накладних ЦИМ/СМГС заповнюються відправником, тобто у цьому випадку філією «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця».
Відповідно до п. 7 «Зміст накладної» Додатку 2 «Пояснення по заповненню накладної ЦИМ/СМГС» до Додатку 6 до СМГС «Посібник з накладної ЦИМ/СМГС» в графу 15 вносяться відомості: «Позначки, необов'язкові для перевізника: повідомлення відправника одержувачу, пов'язані з цією відправкою. Ці відомості не покладають на перевізника жодних зобов'язань».
Згідно з інформацією у графі 15 накладних платник по УЗ - Товариство 8202468, платник по ЧФР - АТ «Уніком Транзит» та Grup Feroviar Roman, зазначені також у листах №UZ/PL/10-26 від 24.10.2024(30 ваг), UZ/PL/11-03 від 06.11.2024, UZ/PL/11-11 від 15.11.2024, UZ/PL/11-15 від 21.11.2024, UZ/PL/11-19 від 28.11.2024, на які міститься посилання у графі 15. У цих же листах зазначено, що Товариство є платником по УЗ за завантажений рейс вагонів.
Умовами п. 2.1.13.4 договору визначено, що для забезпечення передачі порожніх власних вагонів перевізника в інші країни для навантаження Замовник направляє заявки, в яких вказується кількість та рід рухомого складу, одержувач власних вагонів перевізника, станція навантаження, прикордонний перехід, платник.
Подача власних вагонів перевізника здійснюється з оплатою за рахунок замовника:
1) провізних платежів, що відображені в перевізному документі на подачу порожнього власного вагону перевізника під навантаження;
2) плати за використання власного вагону перевізника за межами України, в т. ч. і у разі повернення на територію України власного вагону перевізника у порожньому стані, який не був використаний під навантаження з причин, що не залежать від перевізника.
У разі повернення на територію України власного вагону перевізника в порожньому стані, який не був навантажений за межами України, замовник оформляє перевізний документ та повертає власний вагон перевізника на прикордонно-передавальну станцію України і сплачує провізні платежі, що відображені в перевізному документі.
Подача власних вагонів перевізника в інші країни здійснюється з вихідних прикордонних передавальних станцій України.
Суд встановив, що відправником вагонів за накладними №548867, 560813, 568873, 574376, 578757 є Укрзалізниця (графа 1 накладних), замовником пустих вагонів під навантаження є «Ukrainian Railways Cargo Poland» (листи №UZ/PL/10-26 від 24.10.2024, UZ/PL/11-03 від 06.11.2024, UZ/PL/11-11 від 15.11.2024, UZ/PL/11-15 від 21.11.2024, UZ/PL/11-19 від 28.11.2024).
Згідно з названими листами та відомостями у графі 15 накладних Товариство є платником по УЗ за завантажений рейс вагонів.
Матеріали справи свідчать, що заявки на подавання власних вагонів перевізника під навантаження в інші країни були надані перевізнику компанією «Ukrainian Railways Cargo Poland» листами №UZ/PL/10-26 від 24.10.2024, UZ/PL/11-03 від 06.11.2024, UZ/PL/11-11 від 15.11.2024, UZ/PL/11-15 від 21.11.2024, UZ/PL/11-19 від 28.11.2024, отже порядок розрахунків за послуги, що надані згідно із вказаними заявками, регулюється договірними відносинами між Укрзалізницею (перевізником) та компанією «Ukrainian Railways Cargo Poland».
За встановлених вище обставин суд критично оцінює доводи Укрзалізниці про те, що платником тарифу по території України за подачу порожніх вагонів є Товариство, що підтверджується відомостями у графі 15 перевізних документів. Так, відомості графи 15 накладних сукупно з листами №UZ/PL/10-26 від 24.10.2024, UZ/PL/11-03 від 06.11.2024, UZ/PL/11-11 від 15.11.2024, UZ/PL/11-15 від 21.11.2024, UZ/PL/11-19 від 28.11.2024 свідчать, що Товариство є платником по УЗ за завантажений рейс вагонів.
Так, у графі 7 та 8 накладних ЦИМ/СМГС №548867, 560813, 568873, 574376, 578757 відправником зазначено, що вагони прямують під навантаження та наведено договір між «UZ Cargo Poland sp. Z.o.o.» та відправником №49ЦТЛ-2023 від 03.10.2023, дод. угода №2 від 01.07.2024.
Таким чином, Товариство не є ні замовником пустих вагонів під навантаження, ні відправником вагонів за накладними №548867, 560813, 568873, 574376, 578757.
Наведеним спростовуються доводи Укрзалізниці про те, що порожні вагони за перевізними документами №548867 від 24.10.2024, №560813 від 06.11.2024, №568873 від 16.11.2024, №574376 від 25.11.2024 та №578757 від 30.11.2024 курсували для завантаження саме на замовлення Товариства.
Отже, оскільки Товариство в порядку п. 2.1.13.4 договору заявки на подачу вагонів за спірними накладними Укрзалізниці не подавало, тому пов'язаних з ними зобов'язань (зокрема, щодо сплати провізних платежів, що відображені у перевізному документі на подачу порожніх власних вагонів перевізника під навантаження) перед Укрзалізницею воно (Товариство) не має.
Відповідно, Укрзалізниця списала з особового рахунку Товариства кошти у загальній сумі 303 987,10 грн за відсутності передбачених на це договором підстав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Таким чином, списання Укрзалізницею з особового рахунку Товариства грошових коштів у спірній сумі хоча відбулося й з посиланням на договір, однак не на його виконання, а поза межами домовленостей, передбачених вказаним правочином.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Судові витрати.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 у справі №910/8875/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 у справі №910/8875/25 залишити без змін.
3. Судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.
4. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 19.03.2026.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.А. Корсак
С.О. Алданова