вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"19" березня 2026 р. Справа №910/10256/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"
про ухвалення додаткового рішення
за результатами розгляду апеляційної скарги Фермерського господарства "Жайворонок 2011"
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 (повний текст складено 22.12.2025)
у справі №910/10256/25 (суддя Турчин С.О.)
за позовом Фермерського господарства "Жайворонок 2011"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"
про стягнення 5 866 281,15 грн
Фермерське господарство "Жайворонок 2011" (далі - ФГ "Жайворонок 2011") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (далі - ТОВ "ОТП Лізинг") заборгованості у розмірі 5 866 281,15 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/10256/25 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ФГ "Жайворонок 2011" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/10256/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2026 апеляційну скаргу ФГ "Жайворонок 2011" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/10256/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 апеляційну скаргу ФГ "Жайворонок 2011" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/10256/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/10256/25 залишено без змін.
06.03.2026, через систему "Електронний суд", ТОВ "ОТП Лізинг" подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд стягнути з ФГ "Жайворонок 2011" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23 328,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 розгляд заяви ТОВ "ОТП Лізинг" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10256/25 призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
16.03.2026, через систему "Електронний суд", ФГ "Жайворонок 2011" подано заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якій останнє просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу з 23 328,00 грн до 5 000,00 грн.
Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, заяву позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
За приписами статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Апеляційним судом встановлено, що 16.01.2026 між адвокатом Кононцем Станіславом Петровичем (адвокат) та ТОВ "ОТП Лізинг" (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги, за умовами якого адвокат зобов'язується надати професійну правничу допомогу клієнту, визначені цим договором послуги щодо захисту або представництва інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, господарських, адміністративних судах загальної юрисдикції України з будь-яких питань, що пов'язані, або стосуються клієнта, або по будь-яких питаннях, що цікавлять клієнта (далі - адвокатські послуги), а клієнт зобов'язується оплатити такі послуги.
Конкретні питання, щодо яких надаються адвокатські послуги, оформлюються клієнтом письмово та зазначаються у Протоколі погодження договірної ціни (далі - протокол погодження), який є невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.2 договору).
Згідно з пунктом 4.1 договору розмір винагороди (гонорару) адвоката за надання адвокатських послуг, згідно з даним договором визначається у протоколі погодження, який є додатком до даного договору та його невід'ємною частиною, і може бути розрахованою, виходячи з розцінок адвоката (вартість однієї години адвокатських послуг, щомісячна фіксована оплата систематичних адвокатських послуг, фіксована оплата за окрему замовлену адвокатську послугу, документ процесуального характеру чи інше) та/або кількості витраченого часу та/або кількості підготовлених документів.
Відповідно до пункту 4.4 договору підставою для оплати адвокатських послуг є підписаний або схвалений сторонами в порядку, передбаченому пунктом 4.5 договору, акт прийому наданих адвокатських послуг.
У протоколі погодження договірної ціни (додаток №3 до договору) від 10.02.2026 сторони погодили розмір та порядок оплати праці адвоката
06.03.2026 між адвокатом та клієнтом складено та підписано акт №1 прийому наданих адвокатських послуг, згідно з яким адвокат передав, а клієнт прийняв адвокатські послуги, які були надані у період з 10.02.2026 до 06.03.2026, на загальну суму 23 328,00 грн, а саме:
- зустріч з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах - 1 664,00 грн;
- підготовка відзиву (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту відзиву, аналіз обставини та позиції суду першої інстанції, вимог та позиції позивача) - 15 000,00 грн;
- підготовка копії відзиву та доданих до неї документів позивачу. Подання документу (завантаження тексту документу та додатків до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підписання КЕП та відправка до суду) - 1 664,00 грн;
- участь у судовому засіданні 04.03.2026 - 5 000,00 грн.
Згідно з вимогами частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).
За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
Як зазначалось вище, ФГ "Жайворонок 2011" подано заяву, в якій останнє просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу з 23 328,00 грн до 5 000,00 грн.
В обґрунтування наведеної заяви позивач посилається на те, що половина списку з заявленого переліку правничої допомоги, що вказаний в пункті 2 детального опису робіт, не надавалася та не є актуальною на стадії апеляційного оскарження. Виокремлення послуги, вказаної в пункті 3 детального опису робіт, в окремий пункт переліку, який займає годину часу є навмисним намаганням збільшити розмір витрат на правничу допомогу. Сума грошових коштів за участь в судовому засіданні в розмірі 30 000,00 грн/год є необґрунтованою та навмисно завищеною. Матеріали справи не містять доказів оплати вартості правничої допомоги.
Здійснивши аналіз доводів позивача, а також співмірності заявленого відповідачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Як вбачається з акта прийому наданих адвокатських послуг від 06.03.2026, адвокатом надано такі види послуг як підготовка копії відзиву та доданих до неї документів позивачу, а також подання документу (завантаження тексту документу та додатків до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підписання КЕП та відправка до суду).
Суд апеляційної інстанції вважає, що сама по собі послуга "підготовка відзиву" охоплює вчинення наведених вище дій, тому не вбачає підстав для здійснення окремої оплати цих послуг.
У цьому аспекті суд приймає до уваги правові висновки Верховного суду, наведені у додатковій постанові від 08.04.2021 у справі №922/2321/20.
Таким чином, судова колегія вважає необґрунтовано завищеною вартість наданих послуг та дійшла висновку про часткове задоволення в сумі 21 664,00 грн.
У той же час, колегія суддів відхиляє доводи позивача, що сума грошових коштів за участь в судовому засіданні в розмірі 30 000,00 грн/год є необґрунтованою та навмисно завищеною, оскільки між адвокатом та клієнтом погоджено до сплати за наведену послугу - 5 000,00 грн за одне судове засідання, незалежно від тривалості його часу.
За приписами частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.01.2021 у справі №925/1137/19.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За результатами розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у даній справі суд апеляційної інстанції приймає додаткову постанову.
Отже, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про розподіл судових витрат шляхом стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій у загальному розмірі 21 664,00 грн.
Враховуючи те, що судовий збір за ухвалення додаткового рішення (постанови) не здійснюється, то відповідно судовий збір, згідно з приписами статті 129 ГПК України розподілу не підлягає.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10256/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Жайворонок 2011" (26020, Кіровоградська область, Новомиргородський район, село Оситняжка, провулок Крупської, будинок 5; ідентифікаційний код 37738514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 43; ідентифікаційний код 35912126) 21 664 (двадцять одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
4. Видачу наказу на виконання додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.
5. Справу №910/10256/25 передати до Господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран