вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" березня 2026 р. Справа№ 910/5647/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Коробенка Г.П.
Кравчука Г.А.
секретар судового засідання: Гріщенко А.О.
за участі представників: відповідно до протоколу судового засідання від 04.03.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Савватс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025
у справі № 910/5647/25 (суддя - Літвінова М.Є.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Савватс»
до Акціонерного товариства «Київгаз»
про скасування рішення
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Савватс» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Київгаз» (далі-відповідач), в якому просило суд скасувати рішення постійно діючої комісії з розгляду Актів про порушення Акціонерного Товариства «Київгаз» (код ЄДРПОУ 03346331) про задоволення Акта про порушення від 06.12.2024 № 0358 та донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «САВВАТС» (код ЄДРПОУ 16305477) об'єму газу в обсязі 773 643,25 м3 на суму 13 671 018,92 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, ТОВ «Савватс» стверджує, що відповідач порушив умови Договору №222114 та вимоги п. 1 гл. 5 р. ХІ та п. 11 гл. 5 р. Кодексу ГРМ, а відтак рішення постійно діючої комісії з розгляду Актів про порушення Акціонерного товариства «Київгаз» про задоволення акту № 0358 та донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «САВВАТС» об'єму газу в обсязі 773 643,25 м3 на суму 13 671 018,92 грн підлягає скасуванню.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі № 910/5647/25 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Савватс» до Акціонерного товариства «Київгаз» про скасування рішення відмовлено повністю.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції, виходячи з того, що пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, належить до виду порушень, передбачених пунктом 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, дійшов висновку, що відповідач не дотримався належного контролю за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та не забезпечив покладені на нього чинним законодавством та договором розподілу обов'язки, відтак зобов'язаний сплатити позивачу компенсацію вартості необлікованого об'єму природного газу згідно з Кодексом ГРС.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Савватс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/5647/25 - скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Савватс» до Акціонерного Товариства «Київгаз» про скасування рішення постійно діючої комісії з розгляду Актів про порушення Акціонерного Товариства «Київгаз» про задоволення Акта про порушення від 06.12.2024 №0358 та донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «САВВАТС» об'єму газу в обсязі 773 643,25 м3 на суму 13 671 018,92 грн. до Акціонерного товариства «Київгаз» - задовольнити в повному обсязі. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Акціонерне товариство «Київгаз».
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2025 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5647/25 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Савватс» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/5647/25.
01.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/5647/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження у справі №910/5647/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Савватс» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 та призначено розгляд апеляційної скарги на 11.02.2026 о 12 год. 45 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Савватс» про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи №910/5647/25 на 04.03.2026.
10.02.2026 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Савватс» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
10.02.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Савватс» надійшли додаткові пояснення у справі.
11.02.2026 через систему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Київгаз» надійшла заява, у якій відповідач просить суд у разі прийняття колегією суддів рішення про можливість прийняття до розгляду додаткових пояснень представника ТОВ «Савватс» від 10.02.2026, представник АТ «Київгаз» просить Суд надати іншому учаснику справи час та можливість підготувати письмову відповідь на подані письмові пояснення з наведенням сталої судової практики та правових висновків Верховного Суду стосовно наведених стороною скаржника доводів у письмових поясненнях.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Позивач вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, ухваленим без врахування з'ясованих фактичних обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що суд першої інстанції не дослідив:
- суб'єктний склад (інженерно - технічний персонал та юристи) комісії Оператора ГРМ, якою був затверджений акт про порушення від 06.12.2024 № 0358;
- якими документами, в тому числі документами про освіту, документами, що підтверджують посадові обов'язки членів комісії підтверджується суб'єктний склад комісії, відповідно до Кодексу ГРС та актуальної судової практики;
- ціни закупівлі природного газу Акціонерним товариством «Київгаз», які були взяті останнім для розрахунку оплати за газ Споживачу;
- детальний розрахунок вказаної в акті-розрахунку суми в розмірі 13 671 018,92 грн;
- відсутність відповіді від уповноваженого представника НКРЕКП на дату проведення засідання постійно діючої комісії Оператора ГРМ з розгляду актів про порушення.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відтак, з урахуванням частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, справа розглядається за наявними матеріалами.
2.4. явка в судове засідання
У судове засідання 04.03.2026 з'явилися представники учасників справи.
Представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлені судом першої інстанції обставини
Акціонерне товариство «Київгаз» є оператором газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єктом господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу. Взаємовідносини оператора ГРМ із суб'єктами ринку природного газу, а також засади функціонування газорозподільних систем визначаються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, іншими законами та нормативно-правовими актами.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Савватс» підписало заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), якою останнє приєдналось до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2498.
Згідно підписаної заяви-приєднання, із позивачем був укладений договір розподілу природного газу №222114 (для споживача, що не є побутовим, далі - договір розподілу) по об'єкту позивача за адресою: м. Київ, провулок Охотський (Корчувате), 1, позивачу як суб'єкту ринку природного газу присвоєний персональний ЕІС-код 56XO0000G8HD9001.
Відповідно до п. 1.1. Договору цей типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Згідно з п. 1.2. Договору умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).
Пунктом 1.3. Договору визначено, що цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Пунктами 2.1.-2.2. Договору передбачено, що за цим Договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ.
Відповідно до п. 2.3. Договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до пункту 12.7. Типового договору, складений сторонами акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін є невід'ємною частиною цього Договору.
На об'єкті позивача встановлено газове обладнання у складі: котел газовий «LOGANO G-515» 510 кВт - 1 шт. номінальною потужністю 58,48 м3/ год., котел газовий «LOGANO G-234» 55 кВт - 1 шт. номінальною потужністю 7,00 м3/год. та встановлений комерційний вузол обліку газу у складі ЗВТ: лічильник газу GMS-G40 зав.№104468, строк повірки - не рідше одного разу у 2 роки; - коректор (обчислювач) об'єму газу «Універсал» зав.№991, строк повірки - не рідше одного разу у 2 роки; перетворювач (датчик) тиску МИДА-ДА, зав.№05310008, строк повірки - не рідше одного разу на рік; перетворювач (датчик) температури ПВТ-01, зав.№4683, строк повірки - не рідше одного разу на рік.
Відповідно до підписаного позивачем акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, на балансі та в експлуатаційній відповідальності позивача знаходиться усі внутрішньобудинкові газопроводи і газове обладнання, газовий лічильник та інші законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки у складі комерційного ВОГ.
03.12.2024 на об'єкті позивача відбулась пожежа, у зв'язку із цим було припинено розподіл природного газу, що підтверджується актом про відключення газу.
04.12.2024 позивач звернуся до відповідача із листом № 640, в якому просив відновити газопостачання Товариству з обмеженою відповідальністю «Савватс», яке розташоване за адресою: м. Київ, провулок Мисливський 1 б.
06.12.2024 за результатами перевірки комерційного ВОГ на об'єкті позивача було встановлено пропущення з вини позивача строки чергової повірки усіх 3ВТ у складі комерційного ВОГ: лічильник газу GMS-G40 зав.№104468 (дата повірки 21.07.2021), коректор (обчислювач) об'єму газу «Універсал» зав.№991 (дата повірки 29.07.2020), перетворювач (датчик) тиску МИДА-ДА зав. №05310008 (дата повірки 04.08.2021), перетворювач (датчик) температури ПВТ-01 зав.№4683 (дата повірки 04.08.2021).
Надалі, 06.12.2024 представниками АТ «Київгаз» складено акт про порушення №0358 на об'єкті товариства щодо порушення строку періодичної перевірки ЗВТ з вини споживача (пп. 4 п. 2 гл. 2 р. ХІ Кодексу ГРМ).
Враховуючи виявлені порушення, споживачу необхідно провести перевірку ЗВТ та з'явитись на засідання комісії Оператора ГРМ 16.01.2025 о 10:25 год.
Акт підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Савватс» без претензій та будь-яких зауважень.
09.12.2024 на адресу відповідача від представника споживача надійшов гарантійний лист вих. № 644 від 06.12.2024, в якому директор просив Оператора ГТМ відновити газопостачання, гарантувавши усунути всі порушення та з'явитись на засідання комісії з розгляду акту від 06.12.2024 № 0358.
11.12.2024 головний бухгалтер Товариства з обмеженою відповідальністю «Савватс» звернувся до відповідача із письмовою заявою, в якій визнав повністю порушення, які передбачені пп. 4 п. 2 гл. 2 р. ХІ Кодексу ГРМ, та зобов'язався оплатити донарахування.
Рішенням № 6/16-1/0358 засідання постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення від 16.01.2025 задоволено в повному обсязі акт № 0358 від 06.12.2024.
16.01.2025 відповідачем складено акт-розрахунок №6/16-1/0358 щодо вартості необлікованого обсягу природного газу за період із 07:00 год. 22.07.2023 по 07:00 год. 03.12.2024, який склав 773 643,25 м3 на загальну суму 13 671 018,92 грн. (з ПДВ).
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин, а також доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Позивач вважає рішення постійно діючої комісії з розгляду Актів про порушення Акціонерного товариства «Київгаз» про задоволення Акта про порушення від 06.12.2024 № 0358 та донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Савватс» об'єму газу в обсязі 773 643,25 м3 на суму 13 671 018,92 грн незаконним, що й зумовило звернення до суду з даним позовом про його скасування.
Суд першої інстанції, виходячи з того, що пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, належить до виду порушень, передбачених пунктом 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, дійшов висновку, що відповідач не дотримався належного контролю за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та не забезпечив покладені на нього чинним законодавством та договором розподілу обов'язки, відтак зобов'язаний сплатити позивачу компенсацію вартості необлікованого об'єму природного газу згідно з Кодексом ГРС.
Перевіривши матеріали справи та оцінивши наявні в них докази як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням критерію вірогідності доказів, судова колегія не погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Пункт 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ містить наступний термін пошкодження ЗВТ/ лічильника газу - механічне пошкодження конструкції комерційного ВОГ та/або його складових, зокрема корпусу, скла, кріплення, захисних елементів, ліній з'єднання; комерційний вузол обліку/комерційний ВОГ - вузол обліку природного газу, організований відповідно до вимог цього Кодексу для комерційного обліку природного газу при визначенні об'єму (обсягу) передачі та розподілу (споживання/постачання) природного газу в точці комерційного обліку.
Главою 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ визначені види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування.
Згідно з підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
У разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 21 до цього Кодексу (пункт 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ).
Згідно з пунктом 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості (пункт 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ).
Згідно з пунктом 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
Якщо об'єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм природного газу не вважається простроченою.
Актом про порушення № 0358 від 06.12.2024 представниками АТ «Київгаз» на об'єкті товариства виявлено порушення строку періодичної перевірки ЗВТ з вини споживача (пп. 4 п. 2 гл. 2 р. ХІ Кодексу ГРМ), а саме:
- лічильник газу GMS-G40 зав.№104468 (дата повірки 21.07.2021, наступна періодична повірка не пізніше 21.07.2023);
- коректор (обчислювач) об'єму газу «Універсал» зав.№991 (дата повірки 29.07.2020, наступна періодична повірка не пізніше 04.06.2023);
- перетворювач (датчик) тиску МИДА-ДА зав.№05310008 (дата повірки 04.08.2021, наступна періодична повірка не пізніше 04.06.2023);
- перетворювач (датчик) температури ПВТ-01 зав.№4683 (дата повірки 04.08.2021, наступна періодична повірка не пізніше 04.06.2023).
За наслідками розгляду Акта про порушення № 0358 від 16.01.2025, постійно діючою Комісією з розгляду актів про порушення Акціонерного товариства «Київгаз» було прийнято рішення №6/16-1/0358 від 16.01.2025 про його задоволення, на підставі якого відповідачем було складено Акт-розрахунок №6/16-1/0358 від 16.01.2025 щодо вартості необлікованого обсягу природного газу за період із 07:00 год. 22.07.2023 по 07:00 год. 03.12.2024, який склав 773 643,25 м3 на загальну суму 13 671 018,92 грн (з ПДВ).
Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату № 6/16-1/0358 від 16.01.2025 на суму 13 671 018,92 грн.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовано відповідачем, на виконання п. 6.8. р. VI Договору, між Оператором ГРМ та Споживачем (позивачем у справі) були підписані наступні Акти приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою: від 31.07.2023 на суму 1 047,36 грн; від 31.08.2023 на суму 1 047,36 грн; від 30.09.2023 на суму 1 047,36 грн; від 31.10.2023 на суму 1 047,36 грн; від 30.11.2023 на суму 1 047,36 грн; від 31.12.2023 на суму 1 047,36 грн; від 31.01.2024 на суму 203,62 грн; від 29.02.2024 на суму 203,62 грн; від 31.03.2024 на суму 203,62 грн; від 30.04.2024 на суму 203,62 грн; від 31.05.2024 на суму 203,62 грн; від 30.06.2024 на суму 203,62 грн; від 31.07.2024 на суму 203,62 грн; від 31.08.2024 на суму 203,62 грн; від 30.09.2024 на суму 203,62 грн; від 31.10.2024 на суму 203,62 грн; від 30.11.2024 на суму 203,62 грн; від 31.12.2024 на суму 203,62 грн.
Колегія суддів враховує, що протягом періоду з липня 2023 року до грудня 2024 року включно сторони підписували акти приймання-передачі послуг з розподілу природного газу без жодних зауважень. Розрахунки проводилися на підставі показників комерційного ВОГ, встановленого в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Савватс», а Акціонерне товариство «Київгаз» у цей період не ставило під сумнів достовірність даних цього вузла обліку.
При цьому, згідно з Актом-розрахунком №6/16-1/0358 від 16.01.2025 відповідач здійснив нарахування позивачу витрат природного газу у загальному обсязі 773 643,25 м3 (за період із 07:00 год. 22.07.2023 по 07:00 год. 03.12.2024) як донарахований обсяг необлікованого споживання.
Наведене свідчить про те, що відповідач здійснив донарахування позивачу об'ємів та обсягів газу, які істотно перевищують середні показники використання природного газу позивачем.
На підставі підпункту 1 пункту 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем при складанні акта-розрахунку враховується таке: розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, у якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість у повному обсязі має бути оплачена споживачем (несанкціонованим споживачем) оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається оператором ГРМ: для споживачів, що не є побутовими - середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання, визначеної оператором ГТС відповідно до положень глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, протягом періоду необлікованого природного газу.
Під час засідання апеляційного суду представник відповідача не зміг надати чітких та змістовних пояснень щодо механізму та алгоритму розрахунку обсягу донарахованого природного газу, зазначеного в акті-розрахунку. Так, в акті-розрахунку вказано про застосування власних цін закупівлі газу.
Відповідно до глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, для визначення вартості необлікованого обсягу газу має застосовуватися виключно середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання Оператора ГТС за відповідний період.
Тобто, відповідно до положень Кодексу ГТС, вартість необлікованого обсягу природного газу повинна базуватися на об'єктивному ринковому показнику, а саме на середньоарифметичному значенні маржинальної ціни придбання, визначеної Оператором за відповідний період.
У свою чергу, відповідно до позиції позивача, обсяг газу, який донараховано АТ «Київгаз» (48 352,70 мі щомісяця), фізично не міг бути спожитий позивачем. З огляду на підписані сторонами акти приймання-передачі послуг з розподілу природного газу, фактичне споживання на об'єкті протягом всього періоду залишалося стабільним та не відповідало нарахованим обсягам.
Колегія суддів враховує висновок Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 2 грудня 2020 року у справі №906/962/18, про те, що за умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об'єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.
Аналогічний висновок вкладений у постанові Верховного Суду від 7 червня 2022 року у справі № 904/411/21.
У постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 2 грудня 2020 року у справі № 906/962/18 також вказано, що висновок про те, що відповідно до норм Кодексу ГРС передбачено донарахування за самим лише фактом непридатності приладу обліку, і воно не ставиться у залежність від наявності або відсутності вини споживача або несанкціонованого втручання споживача в роботу ЗВТ є необґрунтованими, оскільки для здійснення перерахунку споживачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС (у тому числі пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача) необхідне дотримання певних обов'язкових умов (сукупність), зокрема щодо несправності обчислювача (коректора) об'єму газу, про що є зареєстровані та зафіксовані у звітах повідомлення про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, а в даному випадку ці умови не виконуються.
Тобто з огляду на висновки об'єднаної палати Верховного Суду саме лише пропущення споживачем строку періодичної повірки засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) не є безумовною підставою для перерахунку об'єму спожитого природного газу за граничними нормами (пункт 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС).
При цьому, за умови відсутності механічних пошкоджень лічильника, відсутності ознак несанкціонованого втручання в його роботу та, що є ключовим, за наявності справного коректора (обчислювача) об'єму газу, який не фіксував роботу системи в позаштатному режимі, фактичні дані такого обчислювача є достовірними.
Отже, колегія суддів враховує, що формальна невідповідність ЗВТ нормативним документам у сфері метрології через пропуск строку повірки не нівелює фактів реального обліку газу та не є підставою Оператору ГРМ ігнорувати показники справного коректора заради застосування граничних об'ємів.
Матеріали справи не містять доказів несправності обчислювача (коректора) об'єму газу.
Згідно із частинами 1, 2 статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має також бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6).
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Сполученого Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява №22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6) від 04.07.2023 у справі №233/4365/18 (пункт 29)).
Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача (постанова Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 916/3610/21).
Відповідно до пункту 12 глави 5 розділу Кодексу ГРМ вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
Якщо об'єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм природного газу не вважається простроченою.
Таким чином, наведена норма дає споживачу право оскаржити об'єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу у судовому порядку, що дає підстави дійти висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту є правильним, належним та ефективним, та спрямований на відновлення його становища, яке існувало до порушення його прав та законних інтересів.
Скасування здійсненого нарахування є правильним, належним та ефективним способом захисту. Подібний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 922/4735/16.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено постійно діючою Комісією відповідача з розгляду актів про порушення у складі голови, його заступника, трьох членів та секретаря.
Листами № 3371/28, № 3359/28 від 08.09.2023 до ДП «Укрметртестстандарт» і Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області, запропоновано адресатам направити своїх уповноважених представників для участі на постійній основі у складі комісії з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ.
ДП «Укрметртестстандарт» листом від 21.09.2023 № 39-21/110 повідомило Акціонерне товариство «Київгаз» про відмову від участі представника підприємства на постійній основі у складі комісії з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ.
Управління НКРЕКП у м. Києві та Київської області не надало офіційної письмової відповіді на лист Акціонерного товариства «Київгаз» від 08.09.2023 №3371/28.
Наказом Акціонерного товариства «Київгаз» від 18.12.2023 № 249 створено на постійній основі комісію з розгляду актів про порушення та затверджено остаточний склад комісії без уповноважених представників метрологічної служби та територіального органу Регулятора.
Наказом № 202 від 07.10.2024 внесено зміни до наказу Акціонерного товариства «Київгаз» від 18.12.2023 № 249 «Про створення комісії з розгляду актів про порушення».
Як встановлено судом, 06.12.2024 представниками Акціонерного товариства «Київгаз» складено акт про порушення № 0358 на об'єкті товариства щодо порушення строку періодичної перевірки ЗВТ з вини споживача (пп. 4 п. 2 гл. 2 р. ХІ Кодексу ГРМ).
Рішенням № 6/16-1/0358 засідання постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення від 16.01.2025 задоволено в повному обсязі акт № 0358 від 06.12.2024.
У листі НКРЕКП датованим 29.01.2025, тобто після прийняття рішення (16.01.2025), зазначено, що у разі відсутності представника Регулятора створена комісія з експертизи засобів вимірювальної техніки та пломб, а також, комісія з розгляду актів про порушення є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.
У постанові від 31 травня 2022 року у cправа № 914/954/21 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем (у наведеній редакції) до складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів (абзац перший). Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора (абзац другий). У разі відмови метрологічної організації або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі такого представника (абзац третій). Остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом Оператора ГРМ (абзац четвертий). За вимогою однієї зі сторін на засідання комісії в окремому випадку можуть бути додатково залучені інші представники, зокрема від виробника ЗВТ чи виробника пломби, повноваження яких підтверджуються в установленому законодавством порядку (абзац п'ятий).
Абзац перший пункту 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем визначає мінімально допустиму кількість представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів, які (вказані представники) входять до складу комісії з розгляду актів про порушення.
Тобто вказана норма Кодексу визначає як мінімальний кількісний склад членів комісії для розгляду акта про порушення, так і її суб'єктний склад (інженерно - технічний персонал та юристи) без конкретизації їх співвідношення, проте із вказівкою на необхідність наявності у складі комісії при розгляді акта про порушення кожного з них.
При цьому формування постійного складу комісії з більшої кількості її членів (більше ніж 3 члени) законом не заборонено, проте зазначене не повинно впливати на дотримання вимоги про суб'єктний склад такої комісії [обов'язкової наявності серед членів комісії при розгляді акта про порушення як представника (ів) інженерно-технічного персоналу, так і юриста (ів)].
Водночас зазначена норма закону не містить заборон та обмежень на участь у засіданні комісії залученого Оператором ГРМ фахівця у галузі права.
При цьому Верховний Суд звернув увагу, що згідно з вимогами пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що кваліфікаційні характеристики особи - члена комісії з розгляду актів про порушення (юриста) мають забезпечувати можливість відповідної оцінки та визначення правомірності актів про порушення, як конкретного виду юридичної роботи, що має виконуватись.
Близькі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 914/954/21.
Так, відповідно до пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
Пунктом 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ встановлено, що до складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора. У разі відмови метрологічної організації або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі такого представника. Остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом Оператора ГРМ. За вимогою однієї зі сторін на засідання комісії в окремому випадку можуть бути додатково залучені інші представники, зокрема від виробника ЗВТ чи виробника пломби, повноваження яких підтверджуються в установленому законодавством порядку.
Судом першої інстанції зазначив про повноважність складу постійно діючої Комісії з розгляду актів про порушення Акціонерного товариства «Київгаз», що ухвалила рішення № 6/16-1/0358 від 16.01.2025, яке підписали: голова комісії Є.В. Кочубей, заступник голови Я.Ю. Деркач, члени комісії: О.В. Мельник, Є.А. Реуцький, О.Ю. Тітаренко та секретар комісії Р.П. Веселовський.
Однак, на переконання судової колегії, судом не встановлено того, чи входять члени комісії, які розглядали акт про порушення від 06.12.2024 № 0358 та приймали оскаржуване рішення до складу інженерно-технічного персоналу та юристів, не з'ясував, що саме входило до їх трудових обов'язків у Акціонерному товаристві «Київгаз» та чи були покладені на них Оператором ГРМ відповідні завдання та обов'язки у межах займаних посад або на умовах сумісництва/суміщення, цивільно-правового чи трудового договору у зв'язку з виконанням роботи у складі комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРС тощо.
Отже, суд першої інстанції належним чином не встановив, чи відповідав склад комісії з розгляду актів про порушення вимогам пункту 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ.
Крім того, рішення засідання постійно діючої комісії Акціонерного товариства «Київгаз» з розгляду актів про порушення № 6/16-1/0358 від 16.01.2025, всупереч пункту 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, прийнято без участі представника Регулятора (НКРЕКП) та представника метрологічної організації. На момент проведення засідання 06.12.2024 Акціонерне товариство «Київгаз» не отримало офіційних відмов від зазначених органів щодо участі у розгляді Акта про порушення.
Підсумовуючи викладене в сукупності, враховуючи необґрунтованість та безпідставність оскаржуваного рішення засідання постійно діючої комісії Акціонерного товариства «Київгаз» з розгляду актів про порушення № 6/16-1/0358 від 16.01.2025 про задоволення Акта про порушення від 06.12.2024 № 0358 та донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Савватс» об'єму газу в обсязі 773 643,25 м3 на суму 13 671 018,92 грн і встановлених судом процедурних порушень під час його прийняття, колегія суддів вбачає наявність правових підстав для задоволення позову.
Усі інші доводи учасників справи судом враховано, однак вони не впливають на наведені вище висновки суду апеляційної інстанції.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, не погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення суду.
З огляду на встановлені обставини, судова колегія вбачає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, а саме - для скасування рішення постійно діючої комісії з розгляду Актів про порушення Акціонерного товариства «Київгаз» (код ЄДРПОУ: 03346331) про задоволення Акта про порушення від 06.12.2024 №0358 та донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Савватс» (код ЄДРПОУ: 16305477) об'єму газу в обсязі 773 643,25 м3 на суму 13 671 018,92 грн.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів учасників справи
Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів визнає доводи скаржника про неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи обґрунтованими.
Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, доводи позивача знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідно до п.1 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі № 910/5647/25 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
У зв'язку з цим, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Савватс» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі № 910/5647/25 підлягає задоволенню.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
Пунктом 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розподіл судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги здійснюється у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, покладається на відповідача: за подання позовної заяви у розмірі 3 028,00 грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Савватс» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/5647/25 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/5647/25 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
4. Скасувати рішення постійно діючої комісії з розгляду Актів про порушення Акціонерного товариства «Київгаз» (код ЄДРПОУ: 03346331) про задоволення Акта про порушення від 06.12.2024 №0358 та донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Савватс» (код ЄДРПОУ: 16305477) об'єму газу в обсязі 773 643,25 м3 на суму 13 671 018,92 грн.
5. Стягнути з Акціонерного товариства «Київгаз» (вул. М. Бойчука, 4-Б, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ: 03346331) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Савватс» (провулок Мисливський,1-б, м. Київ, 03026, код ЄДРПОУ: 16305477) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
6. Стягнути з Акціонерного товариства «Київгаз» (вул. М. Бойчука, 4-Б, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ: 03346331) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Савватс» (провулок Мисливський,1-б, м. Київ, 03026, код ЄДРПОУ: 16305477) 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
7. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.
8. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржені до Верховного Суду протягом 20 днів відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 17.03.2026.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Г.П. Коробенко
Г.А. Кравчук