"17" березня 2026 р. Справа № 914/3883/25
місто Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Рима Т. Я., суддів Кравчук Н. М., Прядко О. В., розглянув матеріали заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про роз'яснення постанови
за апеляційною скаргою: Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго",
на ухвалу:Господарського суду Львівської області від 21.01.2026 (суддя Никон О. З.),
у справі:№ 914/3883/25,
за позовом:Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",
до відповідача:Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго",
про:стягнення 40'198'865,58 гривень.
I. ПРОЦЕДУРИ
1. ПАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до АТ "ДТЕК Західенерго" про стягнення 40'198'865,58 гривень.
2. Ухвалою від 23.12.2025 Господарський суд Львівської області відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
3. Відповідач 20.01.2026 через підсистему "Електронний суд" подав зустрічну позовну заяву (зареєстровано судом 21.01.2026).
4. Ухвалою від 21.01.2026 місцевий суд повернув зустрічну позовну заяву. Цю ухвалу обґрунтовано тим, що Відповідач пропустив встановлений строк на подання зустрічної позовної заяви та не звертався з клопотанням про його поновлення. Суд першої інстанції дійшов висновку, що заява подана з порушенням вимог частин 1, 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, а тому відповідно до частини 6 цієї статті підлягає поверненню.
5. АТ "ДТЕК Західенерго" не погодилося із зазначеним судовим рішенням та оскаржило його в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду.
6. Постановою від 09.03.2026 суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишив без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.01.2026 у справі № 914/3883/25 - без змін.
7. АТ "ДТЕК Західенерго" 12.03.2026 подало заяву про роз'яснення постанови Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 (надалі - Заява).
II. АРГУМЕНТИ заявника
8. Відповідно до статті 245 Господарського процесуального кодексу України заявник просить роз'яснити постанову суду апеляційної інстанції, а саме:
8.1. Чи правильно розуміти мотивувальну частину постанови таким чином, що у разі подання зустрічної позовної заяви після спливу строку, встановленого частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, суд позбавлений можливості застосовувати положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України незалежно від характеру недоліків заяви.
8.2. Яка саме обставина була визначальною підставою для повернення зустрічної позовної заяви: пропуск строку її подання чи відсутність клопотання про поновлення такого строку.
8.3. Чи враховував суд апеляційної інстанції при ухвалені постанови доводи про преюдиційність обставин, встановлених у справі № 914/527/24, як самостійну підставу для повернення зустрічної позовної заяви, чи такі доводи не мали значення для ухваленого рішення.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
9. Господарський процесуальний кодекс України надає учасникам справи можливість звернутися до суду із заявою про роз'яснення судового рішення у випадку, коли його зміст викликає об'єктивні труднощі у розумінні. Водночас такий процесуальний інститут не може використовуватися довільно, оскільки його застосування обмежене як дотриманням передбачених законом процесуальних вимог, так і характером судового рішення, що підлягає роз'ясненню.
Щодо процесуальних вимог
10. Однією з процесуальних умов подання такої заяви є сплата судового збору. Відповідно до підпункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про роз'яснення судового рішення сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
11. Однак Апелянт не надав доказів сплати судового збору за подання Заяви.
Щодо характеру судового рішення як умови його роз'яснення
12. Відповідно до частин 1 та 2 статті 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
13. Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що в силу приписів частини 2 статті 245 Господарського процесуального кодексу України роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження". Подібна за змістом правова позиція викладалася, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09.07.2018 у справі № 911/2050/16, від 10.07.2018 у справі № 461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі № 638/11634/17, від 18.06.2019 у справі № 903/922/17, від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19, а також Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постановах від 19.06.2023 у справі № 925/632/19 та від 06.07.2022 у справі № 904/766/21.
14. У цій справі постанова Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 не належить до тих, які підлягають примусовому виконанню, оскільки спір по суті не вирішено. Апеляційний суд переглянув ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.01.2026, якою повернуто зустрічну позовну заяву АТ "ДТЕК Західенерго".
15. Оскільки таке судове рішення не підлягає примусовому виконанню, воно не може бути предметом роз'яснення у порядку статті 245 Господарського процесуального кодексу України.
16. Отже, заявник не дотримався передбачених законом умов звернення із Заявою.
Оцінка процесуальних дій заявника
17. Колегія суддів, проаналізувавши процесуальну поведінку АТ "ДТЕК Західенерго", зазначає таке.
18. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. До основних засад господарського судочинства належать: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
19. Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
20. Відповідно до частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
21. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України).
22. Зловживання процесуальними правами - це створення перешкод у вирішенні завдань судочинства внаслідок реалізації учасниками справи своїх прав. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), що зовнішньо відповідають вимогам процесуальних норм, однак здійснених з корисливим або особистим мотивом, що завдають шкоду інтересам правосуддя та (або) інтересам осіб, які приймають участь у справі, або недобросовісна поведінка в інших формах, що тягне за собою застосування заходів процесуального примусу.
23. Отже, зловживання - це особливий різновид процесуального порушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав.
24. Особливість зловживання правом полягає в тому, що особа використовує ззовні законні способи задоволення своїх потреб, тобто обґрунтовує правомірність здійснення свого суб'єктивного права для досягнення та реалізації "нібито законних цілей", однак насправді особа переслідує приховані цілі, які не відповідають змісту, призначенню права та суперечать принципам права (подібні висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 914/484/24).
25. У цій справі апеляційний суд вбачає ознаки саме такого порушення зі сторони АТ "ДТЕК Західенерго".
26. Перш за все колегія суддів звертає увагу, що подання зустрічних позовних заяв із пропуском установленого процесуального строку з подальшим оскарженням ухвал про їх повернення має ознаки типової процесуальної поведінки АТ "ДТЕК Західенерго" (див., наприклад, постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 у справі № 914/527/24, від 03.02.2025 у справі № 914/1801/24, від 22.05.2025 у справі № 914/292/25, від 09.06.2025 у справі 914/3064/24, від 19.06.2025 у справі № 914/2802/24). Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, такі дії повторюються у численних судових провадженнях. Подібна практика призводить до передачі матеріалів справ до суду апеляційної інстанції та зупинення розгляду справ у суді першої інстанції відповідно до пункту 17.10 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
27. Аналогічна ситуація виникла і у цій справі. Водночас, відкриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції, попри наявність зазначених обставин та позицію ПАТ "НЕК "Укренерго" (висловлену в запереченнях проти відкриття апеляційного провадження), не визнав таку процесуальну поведінку зловживанням процесуальними правами та надав заявнику можливість реалізувати право на апеляційний перегляд.
28. Однак одразу ж після завершення апеляційного розгляду заявник звернувся із заявою про роз'яснення постанови, яка не підлягає роз'ясненню в порядку статті 245 Господарського процесуального кодексу України. До того ж апелянт не надав доказів сплати судового збору.
29. Звертає на себе увагу та обставина, що АТ "ДТЕК Західенерго" є одним з найбільших українських виробників електроенергії та тепла, інтереси якого представляють фахові адвокати (в тому числі у справах, перелічених у пункті 26 цієї ухвали). Тому важко пояснити таку процесуальну поведінку іншими причинами, окрім як намаганням затягнути судовий процес. При цьому в одній із справ, зазначених у пункті 26 цієї постанові (у справі № 914/527/24), інтереси товариства представляв той же адвокат, який є представником і в справі № 914/3883/25.
30. Сукупність наведених процесуальних дій АТ "ДТЕК Західенерго" дає підстави для висновку, що звернення до суду апеляційної інстанції обумовлене не дійсною потребою у роз'ясненні судового рішення, а фактично спрямоване на затягування або перешкоджання розгляду справи № 914/3883/25, що колегія суддів оцінює як зловживання процесуальними правами.
31. Відповідно до частини 5 статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
32. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити без розгляду заяву про роз'яснення постанови.
33. Такий же підхід у застосуванні статті 43 Господарського процесуального кодексу України у поєднанні зі статтею 245 Господарського процесуального кодексу України застосовано Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в ухвалі від 20.12.2024 у справі № 905/20/23.
Керуючись статтями 2, 43, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати подання Акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" заяви про роз'яснення постанови Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у справі № 914/3883/25 зловживанням процесуальними правами.
2. Залишити без розгляду заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про роз'яснення постанови Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у справі № 914/3883/25.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню.
Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: https://wag.court.gov.ua/sud4870/.
Головуючий суддя Рим Т. Я.
Судді Кравчук Н. М.
Прядко О. В.