Справа № 715/495/26
Провадження № 2/715/339/26
18 березня 2026 року селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Маковійчук Ю.В.
секретар судового засідання Затолошна Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 .
Посилається на те, що після смерті спадкодавця відкрилася спадщина за заповітом від 25.01.2005 року, за яким ОСОБА_2 заповів йому все належне йому мано. Вказує на те, що спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, відповідно до ст. 1241 ЦК України немає.
Зважаючи на викладене, просить суд позов задовольнити та визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, проте його представник ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, а справу розглянути без його участі та участі позивача.
В судове засідання представник відповідача Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області не з'явився, однак представник сільської ради направив до суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнає повністю та справу просили розглядати у відсутності їх представника.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч.4 ст.200 ЦПК України).
У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).
Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливим винести рішення по справі в підготовчому судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги: ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за заповітом від 25.01.2005 року, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, зареєстрований в реєстрі під № 35, згідно якого останній заповів все своє майно ОСОБА_1 .
За заявою позивача ОСОБА_1 нотаріусом було заведено спадкову справу щодо майна спадкодавця, однак постановою нотаріуса № 7/02-31 від 13.01.2026 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно, оскільки не були надані правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності спадкодавця на вищевказане спадкове нерухоме майно.
Встановлено, що до складу спадкового майна належить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 і складається з житлового будинку літера «А», загальною площею 63,8 кв.м. в тому числі житловою площею 30,6 кв.м., тераси літ. «А1», ганків літ.літ. «а», «а1», погріба літ. «Б», сараїв літ.літ. «В», «Г», «Д» і «Ж», убиральні літ. «Е», гаража літ. «Є», літньої кухні літ. «З», колодязя №1, воріт №2, огорожа №3 та хвіртки №4.
Спадкоємців, що мають право на обов'язкову частку у спадщині, відповідно до ст. 1241 ЦК України немає.
Суд, на підставі доказів, що є в матеріалах справи, встановив, що позовні вимоги позивачів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 і складається з житлового будинку літера «А», загальною площею 63,8 кв.м. в тому числі житловою площею 30,6 кв.м., тераси літ. «А1», ганків літ.літ. «а», «а1», погріба літ. «Б», сараїв літ.літ. «В», «Г», «Д» і «Ж», убиральні літ. «Е», гаража літ. «Є», літньої кухні літ. «З», колодязя №1, воріт №2, огорожа №3 та хвіртки №4.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя