Ухвала від 18.03.2026 по справі 713/3641/24

Справа № 713/3641/24

Провадження №1-кс/713/91/26

УХВАЛА

іменем України

18.03.2026 м. Вижниця

Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця скаргу ОСОБА_3 , на постанову про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12024262060000070 від 13.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.364 КК України ,-

УСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся в суд із скаргою на постанову про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12024262060000070 від 13.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

У скарзі вказував, що 16 квітня 2025 р. слідчим, майором поліції СВ Вижницького районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінальних проваджень №12024262060000070 від 13.02.2024 р. (ч. 1 ст.364 КК України) за відсутністю в даних подіях складу кримінальних правопорушень.

Копію зазначеної постанови про закриття кримінального провадження від 16.04.2025 р. Він отримав по пошті 04.03.2026 р..

Вважає, що дана постанова двійником аналогічної постанови цього слідчого про закриття цього ж кримінального провадження від 28.06.2024 р.,які надані в додатку №1 до цієї скарги.

В обґрунтування оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження слідчий зазначив , що на його думку, немає достатніх доказів вини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на яких може ґрунтуватися підозра, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Проте цей висновок слідчого спростовується такими документами, наведеними в додатках №№3-6 до цієї скарги, зокрема довіреностями представника стягувачів, заявами стягувачів від 01.02.2024 р., 07.02.2024 р., 05.04.2024 р.

В цьому кримінальному провадженні слідчий від обвинувачених посадових осіб Вижницького РВ ДВ ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відібрав письмові пояснення (одного й того ж змісту як дві каплі води) як від свідків, замість їх допитування.

В своїх поясненнях ці посадові особи вказали (на їх думку), що представник стягувачів в особі ОСОБА_3 відповідно до чинного законодавства належним чином не підтвердив свої повноваження. При цьому в цих поясненнях не вказано в чому полягає це не підтвердження повноважень.

А щодо заповнення ним (представником стягувачів) в приміщенні відділу ДВС заяв про виконання виконавчих листів №№718/2982/23, 718/2723/23, 718/2725/23, 718/2724/23, 718/2727/23 від 29.01.2024 зазначені посадові особи в своїх письмових поясненнях не вказали, а слідчий не дослідив і не дійшов висновку, що ця обставина не впливає на суть даної справи і є нікчемною. Адже це відбулося за вказівкою посадової особи приймальної Вижницького РВ ДВС, щоб переписати вказані 5 заяв 5 стягувачів від 01.02.2024 р. таким чином, щоб на кожний із 9 виконавчих листів була окрема заява, а не одна заява на два виконавчі листи під одним і тим же номером.

В оскаржуваній постанові слідчий зазначив, що стягувачі , були допитані як свідки, і з невідомих причин не сказав, що кожний із них заяви від 01.02.2024 р. та від 07.02.2024 р. про виконання вище перелічених виконавчих листів підписані власноручно, а не їхнім представником.

Зазначав, що слідчий не дійшов висновків що всі ці стягувачі є потерпілими, які через перешкоджання у виконанні судового рішення на їх користь зазнали матеріальної та моральної шкоди, оскільки приймання до виконання їхніх заяв від 01.02.2024 р., 07.02.2024 р. відбулося аж за третім разом в березні-квітні 2024 р. шляхом їхнього особистого з'явлення у Вижницький РВ ДВС через необґрунтоване та безпідставне ігнорування їхніх довіреностей на право участі в цьому питанні їхнього представника.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх його обставин і оцінки всіх зібраних та перевірених доказів, чого фактично не відбулося з боку слідчого ОСОБА_4 у вищезгаданому кримінальному провадженні і тим самим порушено вимоги ч. 2 ст. 9 та ч. 1 ст. 25 КПК України.

Вважав , що оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження не є мотивованою, її зміст не відповідає фактичним обставинам із-за неповноти досудового розслідування та не відповідає завданню кримінального провадження визначеному в ст. 2 КПК України.

Просив скасувати постанову слідчого СВ Вижницького районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №12024262060000070 від 13.02.2024 р. та повернути матеріали кримінального провадження до слідчого відділу Вижницького районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області для продовження досудового розслідування.

Скаржик в адресованій суді заяві підтримав скаргу просив її задовольнити та розглянути скаргу у його відсутність.

Слідчий у судове засідання не з'явився, належно повідомлений про місце, день та годину слухання скарги, причини неявки суду не повідомив.

Прокурор ОСОБА_7 в адресованій суду заяві просить скаргу розглядати у її відсутність, просила в задоволенні скарги відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Суд, заслухавши, скаржника ,дослідивши скаргу, оскаржувану постанову, матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з таких підстав.

Слідчим суддею встановлено, що 12.02.2024 року до Вижницького РВП надійшла ухвала Вижницького районного суду 13/317/24 провадження №1-кс/713/71/24 від 09.02.2024 року за скаргою ОСОБА_3 , щодо безпідставного усунення наказу про повернення прийнятих дев'яти виконавчих листів начальником Вижницького відділу Державної виконавчої служби ОСОБА_8 . (ЄО-802 від 12.02.2024)

13.02.2024 по даному факту внесені відомості до ЄРДР за №12024262060000070, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч.1 КК України.

Постановою слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 від 28.06.2024 року закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024262060000070 від 13.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України закрито кримінальне провадження, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Ухвалою слідчого судді від 03.10.2026 року скаргу ОСОБА_3 , на постанову про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12024262060000070 від 13.02.2024 року за ознаками правопорушення передбаченого ч.1 ст.364 КК України , - задоволено.

Постанову слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12024262060000070 від 13.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.364 КК України, - скасовано.

Копію ухвали направлено прокурору Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області для організації досудового розслідування у встановлені законом строки.

Постановою слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 від 21.12.2024 року закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024262060000070 від 13.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України закрито кримінальне провадження, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Постановою прокурора Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_7 , 07 січня 2025 року скасувати постанову слідчого від 21.12.2024 про закриття кримінального провадження № 12024262060000070 від 13.02.2024.

Матеріали кримінального провадження № 12024262060000070 від 13.02.2024, спрямувати до СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області для проведення подальшого досудового розслідування.

Підставами скасування постанови є те, що слідчим не перевірено доводи заявника ОСОБА_3 , не виконано в повному обсязі вказівки суду, не долучено відповідні копії вхідних документів ДВС, не долучено посадові інструкції, тощо.

Також, слідчим не допитано осіб, в інтересах яких діяв ОСОБА_3 та було відкрито виконавчі провадження.

Постановою слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 від 16.04.2025 року закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024262060000070 від 13.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України закрито кримінальне провадження, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Копію зазначеної постанови заявник отримав 04.03.2024 року, а тому скарга подана в межах строку, передбаченого ст.304 КПК України.

Крім того з матеріалів кримінального провадження встановлено, що допитано в якості свідка ОСОБА_3 , який зазначав, що 01.02.2024 року діяв згідно довіреності, здав під розписку в приймальну Вижницького РВ ДВС пакет документів ( заяву про прийняття до виконання виконавчого листа, виконавчий лист, паспорт, ідентифікаційний код, банківські реквізити) від імені ОСОБА_9 1960 р.н., жит. с. Брусниця, ОСОБА_10 жит. с. Кальнівці, ОСОБА_11 жит. ОСОБА_12 , ОСОБА_13 с. Костинці, ОСОБА_14 жит. Брусниця. При виході із приймальні РВ ДВС на порозі даного приміщення зустрівся із з начальником відділу ОСОБА_6 . Під час зустрічі ОСОБА_6 звернувся до своєї підлеглої чи вона приймала якісь документи від нього та на якій підставі на що остання повідомила, що прийняла на підставі довіреності. ОСОБА_6 не переглянувши дані документи наказав підлеглій повернути без розписки про їх одержання та передала дані документи йому. Цього ж дня він написав заяву до Вижницького РВ ДВС про внесення відомостей до ЄРДР по даному факту. 06.02.2024 року заступник начальника Вижницького РВ ДВС ОСОБА_5 зателефонував до нього та попросив його повторно направити повернуті документи поштою. Дані документи він повернув наручно 07.02.2024 року під розписку у приймальній Вижницького РВ ДВС. По спливу семиденного терміну з Вижннцького РВ ДВС на адресу всіх вищезазначений громадян надійшли письмові повідомлення рекомендованим листом за підписом заступника начальника РВ ДВС ОСОБА_5 про повернення пакету документів, мотивуючи тим, що підставою п. 6 ч.4 ст.4 Закону України про виконавче провадження. Фактично вказана норма закону не передбачає повернення прийнятих документів в такий спосіб, скільки дана норма міститься в ст. 37 даного закону, а підстав для її застосування в даному випадку не має. Своїми вищезазначеними діями начальник Вижницького РВ ДВС ОСОБА_6 та його заступник ОСОБА_5 , допустили грубе порушення ст. 19 Конституції України, ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» та вбачається в даному випадку склад кримінального правопорушення передбаченого КК України;

Також допитано в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 ;

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 вказав, що щодо розгляду звернення ОСОБА_3 від 11.06.2024 яке надійшло на розгляд з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Вижницький відділ державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, (далі -Відділ) 01.02.2024 ОСОБА_3 було подані заяви про примусове виконання, які він заповняв у приміщенні де знаходиться Вижницький відділ ДВС про виконання виконавчих листів №718/2982/23 С718/2723/23, 718/2725/23, 718/2724/23, 718/2727/23 виданих 29.01.2024 року, Кіцманським районним судом Чернівецької області про стягнення з Чернівецького обласного комунального підприємства «Бальнеологічний санаторій «Брусниця» на користь ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 по стягненню заборгованостей із заробітної плати та середнього заробітку за період затримки розрахунку, які подані ОСОБА_3 за довіреностями посвідченими посадовими особами сільських рад та старостами, які йому було повернуто у зв'язку із тим що він відповідно до чинного законодавства належним чином не підтвердив свої повноваження як представника стягувачів. За декілька днів ним було повідомлено ОСОБА_3 в телефонному режимі, що стягувачі мають право надіслати заяви та виконавчі листи поштовим відправленням, у разі якщо вони не мають можливості особисто їх пред'явити до примусового виконання. 07.02.2024 працівником Відділу прийнято у ОСОБА_3 заяви про прийняття до виконання виконавчих листів, виконавчі листи із додатками (ксерокопії паспортів, банківські реквізити стягувачів, довіреності) 12.02.2024 зареєстровані в Автоматизованій системі виконавчого провадження заяви про прийняття до виконання виконавчих листів:- №718/2982/23, вхідний номер №641/29.1-14 (ВП74127315) виданого 29.01.2024року, Кіцманським районним судом Чернівецької області про стягнення з Чернівецького обласного комунального підприємства «Бальнеологічний санаторій «Брусниця» на користь ОСОБА_9 середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні; №718/2982/23, вхідний номер №640 29.1-14 (ВП74127225) виданих 29.01.2024 року, Кіцманським районним судом Чернівецької області про стягнення з Чернівецького обласного комунального підприємства «Бальнеологічний санаторій «Брусниця» на користь ОСОБА_9 заборгованості по заробітній платі; №718/2725/23, вхідний номер №644/29.1-14 (ВП74127950) виданих 29.01.2024 року, Кіцманським районним судом Чернівецької області про стягнення з Чернівецького обласного комунального підприємства «Бальнеологічний санаторій «Брусниця» на користь ОСОБА_14 заборгованості по заробітній платі; №718/2723 23. вхідний номер №642/29.1-14 (ВП74127517) виданих 29.01.2024 року, Кіцманським районним судом Чернівецької області про стягнення з Чернівецького обласного комунального підприємства «Бальнеологічний санаторій «Брусниця» на користь ОСОБА_10 . Деонізіївнн середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні;№718/2023 .ю вхідний номер №643/29.1-14 (ВП74127807) виданих 29.01.2024 року, Кіцмансь:-: районним судом Чернівецької області про стягнення з Чернівецького обласного комунального підприємства «Бальнеологічний санаторій «Брусниця» на ОСОБА_10 заборгованості по заробітній платі;№718/2724 23. вхідний номер №646/29.1-14 (В1174128285) виданих 29.01.2024 року, Кіцманським районним судом Чернівецької області про стягнення з Чернівецького обласного комунального підприємства «Бальнеологічний санаторій «Брусниця» на користь ОСОБА_11 середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні: №718/2724/23, вхідний номер №645 29.1-14 (ВП74128095) виданих 29.01.2024 року. Кіцманським районним судом Чернівецької області про стягнення з Чернівецького обласного комунального підприємства «Бальнеологічний санаторій -«Брусниця» на користь ОСОБА_11 заборгованості по заробітній платі: №718/2727/23, вхідний номер №639/29.1-14 (ВП74127113) виданих 29.01.2024 року. Кіцманським районним судом Чернівецької області про стягнення з Чернівецького обласного комунального підприємства «Бальнеологічний санаторій «Брусниця» на користь ОСОБА_13 заборгованості по заробітній платі;№718/2727/23. вхідний номер №638/29.1-14 (ВП74127039) виданих 29.01.2024 року, Кіцманським районним судом Чернівецької області про стягнення з Чернівецького обласного комунального підприємства «Бальнеологічний санаторій «Брусниця» на користь ОСОБА_13 середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, які подані ОСОБА_3 за довіреностями посвідченими посадовими особами сільських рад та старостами. 14.02.2024 ним протягом трьох робочих днів керуючись п.6 ч. 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», повернуто виконавчі документи без прийняття до виконання, де у повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без без прийняття до виконання стягувачам повідомлено, що відповідно до статті 16 Закону України «Про виконавче провадження» Сторони можуть реалізувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Відповідно до статті 244 Цивільного Кодексу України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Згідно статті 245 Цивільного Кодексу України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до Положення "Про єдиний реєстр довіреностей", затвердженого Наказом МЮУ 28.12.2006 № 111/5 Обов'язковій реєстрації у Єдиному реєстрі підлягають довіреності (у тому числі їх дублікати), посвідчені в нотаріальному порядку, довіреності, прирівнювані до нотаріально посвідчених, та довіреності, посвідчені особами, які в умовах воєнного стану відповідно до законодавства мають право їх посвідчувати, а також відомості про припинення їх дії. На підставі вище викладеного державним виконавцем встановлено, що ОСОБА_3 відповідно до чинного законодавства належним чином не підтвердив свої повноваження як представника стягувачів. Протягом березня - квітня 2024 року виконавчі листи - №718/2982/23, №718/2725/23, №718/2723/23, №718/2724/23, №718/2727/23, разом зі заявами стягувачів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 подано до відділу для примусового виконання та всі фактично виконані відповідно до п.9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (ВП 74328524, 74328816, 74329010, 74329560, 74329830, 74330443, 74672883, 74673133, 74673489). ОСОБА_3 як представник ОСОБА_10 звертався до суду щодо оскарження дій державного виконавця Відділу, Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області 718/2723/23 від 29.02.2023 скаргу повернуто без розгляду у зв'язку із тим, що особа, яка подала скаргу, ОСОБА_3 , як представник ОСОБА_10 , не є стороною виконавчого провадження та не наділений повноваження на її подання. Істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб не завдана.

Аналогічні покази надав начальник Вижницького відділу ДВС ОСОБА_15 .

Крім того, до матеріалів кримінального провадження долучено копії заяв про прийняття до виконання виконавчого листа від 012.02.2024 року; супровідні листи відділу державної виконавчої служби про виконання провадження від 14.02.2024; повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 14.02.2024 ;

довіреність на ОСОБА_3 ; копію ухвали Вижницького районного суду від 29.02.2024:

Статтею 55 Конституції України гарантовано кожному право на оскарження до суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до положень частини 2 статті 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законного та неупередженого рішення.

Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосується цього провадження у сукупності.

Крім того, постанова слідчого про закриття кримінального провадження згідно з положеннями статті 110 КПК України має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи.

Під слідчою (розшуковою) дією, відповідно до вимог, зазначених в статті 223 КПК України, слід розуміти передбачений Кримінальним процесуальним кодексом захід, який застосовується компетентними особами для збирання, дослідження, оцінки та використання доказів під час конкретного кримінального провадження. Вони мають пізнавальний і водночас процесуальний характер та розшукову спрямованість, сутність якої полягає у намаганні процесуальної особи розшукати й належним чином зафіксувати у відповідних процесуальних джерелах фактичні дані, що мають значення для кримінального провадження.

Не менш важливою метою слідчих (розшукових) дій є перевірка раніше отриманих у кримінальному провадженні доказів або інших встановлених фактів.

Дізнання чи досудове розслідування в усякому разі визнаються однобічними і неповними, в разі, якщо не були допитані певні особи, не були витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи або, якщо необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді.

При цьому слід врахувати, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (частина перша статті 84 КПК).

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (частина друга статті 84 КПК).

Чинним КПК України встановлений процесуальний порядок, форма та певна послідовність дій при прийнятті кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій.

Законодавцем у статті 91 КПК України викладено перелік обставин, що відносяться до предмета доказування у кримінальному провадженні, як сукупності фактів і обставин об'єктивної дійсності, що мають матеріально-правове, цивільно-правове, кримінальне процесуальне значення та є необхідними і достатніми фактичними обставинами для вирішення кримінального провадження по суті.

Аналіз змісту зазначеної статті вказує на те, що в ній йдеться про обставини, які вказують на наявність або відсутність у досліджуваному діянні складу злочину, що впливають на визначення міри покарання чи звільнення від кримінальної відповідальності або є підставами для закриття кримінального провадження.

Після виконання вимог статті 91 КПК України щодо встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, досудове розслідування визнається закінченим, тобто, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих (розшукових) дій або негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, які виникли, не залишилась неперевіреною.

Статтею 364 ч.1 КК України встановлено, що зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, має три обов'язкові ознаки:

- діяння - використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що полягає у певних діях або бездіяльності суб'єкта, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

- наслідки, що виявляються у завданні істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб;

- причинний зв'язок між діянням і наслідками.

У кримінальному провадженні повідомлення про підозру не вручалося.

Відповідно, постанова слідчого про закриття кримінального провадження є засобом встановлення правової визначеності щодо статусу особи, діяльність/бездіяльність якої є предметом дослідження у кримінальному провадженні, а відтак фактично і переслідуванні, а тому у сукупності остаточність висновку сторони обвинувачення про відмову здійснювати подальше досудове розслідування має бути гарантована в необхідних межах. У цьому аспекті важливим є з'ясування правових стандартів, що мають бути дотримані для забезпечення остаточності вирішення питання щодо ймовірних підстав висунутого проти особи обвинувачення.

Остаточність вирішення питань в рішенні слідчого про закриття кримінального провадження хоча й не підпадає під дію принципу «res judicata» (остаточності судового рішення), втім є предметом охорони в контексті заборони проведення тривалого розслідування фактично з одних тих самих підстав. Адже неодноразове закриття (або зупинення) кримінального провадження та його відновлення негативно впливає на права та законні інтереси осіб, оскільки вони перебувають в стані невизначеності щодо долі кримінального провадження проти них.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував на тому, що метою статті 4 Протоколу № 7 є заборона повторення кримінального провадження, яке було завершено остаточним рішенням (рішення у справі «Сергій Золотухін проти Росії»).

Заборона повторного розслідування як механізм забезпечення правила «non bis in idem» унормована національним законодавцем, зокрема, у спосіб закріплення в якості обставин, що унеможливлюють проведення досудового розслідування з одних і тих самих підстав впродовж тривалого часу.

Сказане ще раз підтверджує той факт, що рішення про закриття кримінального провадження визнається таким, що остаточно вирішує питання кримінального переслідування, не лише доктринально, а й на законодавчому рівні.

З огляду на сутність та підсумковий характер рішення про закриття кримінального провадження в загальній динаміці кримінального процесу, особливе значення набуває забезпечення його своєчасності, законності та обґрунтованості. Інші негативні наслідки настають при навмисному затягуванні провадження стороною обвинувачення із його закриттям у разі наявності для цього підстав, передбачених законом.

У розрізі вищевикладеного, аналізуючи зібрані докази, є достатні підстави вважати, що у цьому випадку прийняття правильного та своєчасного рішення про закриття кримінального провадження за умови відсутності підстав чи недоцільності здійснення подальшого кримінального переслідування конкретної особи слугує важливим фактором з точки зору забезпечення права такої особи на ефективний захист та своєчасне вирішення обвинувачення проти неї в контексті загального права на справедливий судовий розгляд, передбаченого статтею 6 КЗПЛ: завершення досудового розслідування у цей спосіб вносить правову визначеність щодо стану осіб, стосовно яких здійснювалось переслідування.

Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження, за умови яке має місце у цьому кримінальному провадженні: своєчасність, об'єктивність, повнота розслідування, існує для того, щоб у вищевказаний спосіб забезпечити дієвість засад кримінального судочинства, у тому числі у розрізі визначення правового статуту осіб, уникнення зайвих витрат часу та зусиль сторін кримінального провадження задля дослідження одних і тих самих обставин, які були предметом дослідження, тобто не є необхідним проведення будь-яких процесуальних слідчих дій, ціль яких не виправдовується кримінальних судочинством.

Слід врахувати і правову позицію, викладену у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пригунов та інші проти України», відповідно до якої зобов'язання провести розслідування не є обов'язком досягнення результатів, а отже не кожне розслідування обов'язково має бути успішним або дійти до висновку, який співпадає із викладом подій скаржника, а навпаки має бути здатним до встановлення фактів справи, а якщо твердження виявляться правдивими до встановлення та покарання винних осіб.

Додаткові заходи та можливості збирати докази у кримінальному провадженні вже вичерпано.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України та ч.ч. 3, 4 ст.17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Дослідивши матеріали кримінального провадження слідчий суддя вважає , що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні на основі дослідження всіх обставин та здійснення повного комплексу слідчих (процесуальних) дій, встановлено відсутність фактичних відомостей щодо вчинення зазначеними особами кримінальних правопорушень, а отже безсумнівних обставин, які є достатніми для повідомлення цим службовим особами про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, під час досудового розслідування не виявлено.

Відповідно до ч. 2 ст.307 КПК України слідчий суддя при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може постановити ухвалу про скасування рішення слідчого чи прокурора або про відмову у задоволенні скарги про скасування такого рішення.

Зважаючи на те, що в ході розгляду скарги не знайшов свого підтвердження факт порушення слідчим вимог КПК України при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження, а також підстав для скасування підстави слідчого, вважаю необхідним відмовити у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 2, 110, 303,307, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 , на постанову про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12024262060000070 від 13.02.2024 року за ознаками правопорушення передбаченого ч.1 ст.364 КК України , - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена заявником безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_16

Попередній документ
134957402
Наступний документ
134957404
Інформація про рішення:
№ рішення: 134957403
№ справи: 713/3641/24
Дата рішення: 18.03.2026
Дата публікації: 20.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вижницький районний суд Чернівецької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (18.03.2026)
Результат розгляду: відмовлено у задоволенні скарги
Дата надходження: 09.03.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
03.10.2024 12:15 Вижницький районний суд Чернівецької області
12.03.2026 12:30 Вижницький районний суд Чернівецької області
18.03.2026 12:30 Вижницький районний суд Чернівецької області