Справа № 646/2212/26
№ провадження 2/646/2664/2026
про повернення позовної заяви
19 березня 2026 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова в особі судді Клімової С.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Позивач ОСОБА_1 інтереси якої представляє адвокат Катріч М.М. звернулася до Основ'янського районного суду міста Харкова з позовом до відповідача Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою суду від 12.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано п'яти денний строк з дня вручення ухвали для виправлення недоліків.
18.03.2026 року на електронну адресу суду надійшла заява від представника позивача про усунення недоліків з якої вбачається, що на виконання вимог ухвали Основ'янського районного суду міста Харкова від 12 березня 2026 року представник просить долучити копії звітів про оцінку нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий № 6325159100:02:021:0029, площею 0, 0701 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Враховуючи, що до спадкового майна також входить земельна ділянка, яка знаходиться на території Безлюдівської селищної громади просить долучити в якості відповідача № 2 Безлюдівську селищну раду, місце знаходження: Харківська область, Харківський район, селище Безлюдівка, вул. Зміївська, буд.48, код ЄДРПОУ 04396555, контакти: 0577796104, електронна пошта: bezludivka@khbsr.gov.ua. З огляду на те, що заявлене клопотання про долучення відповідача № 2,просить суд долучити до матеріалів справи № 646/2212/26 уточнену позовну заяву з підтвердженням відправлення сторонам.
Перевіривши долучені до матеріалів справи докази суд зазначає наступне.
Представником позивача на підтвердження вартості спадкового майна надано копії звітів в стислій формі про оцінку майна станом на 17.03.2026, складений суб'єктом оцінюючої діяльності ТОВ « НЕРУХОМІСТЬ -ГРАНД», оцінювач ОСОБА_3 .
Суд зазначає, що постановою КМУ України №1440 від 10.09.2003 (із подальшими змінами) затверджено «Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», який є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.
Так, п. 56 зазначеного нормативного акту передбачено, що звіт про оцінку майна складається в електронній та паперовій формі, якщо складання звіту про оцінку майна в паперовій формі передбачено нормативно-правовими актами з оцінки майна або договором на проведення оцінки майна, та може складатися в повній або стислій формі.
Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правовихактів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову інформацію оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість, висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.
Відповідно до п. 57 зазначеного Національного стандарту №1 звіт про оцінку майна дозволяється складати у стислій формі у разі доопрацювання (актуалізації) оцінки об'єкта оцінки на нову дату оцінки, а також в інших випадках, визначених відповідними національними стандартами.
У звіті про оцінку майна, складеному у стислій формі, повинні зазначатися етапи проведення незалежної оцінки майна, здійснені оціночні процедури, міститися висновок про вартість, а також зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація.
У звіті про оцінку майна, складеному у стислій формі з метою доопрацювання (актуалізації) оцінки на нову дату, повинні зазначатися: дата оцінки та дата завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мета проведення оцінки та перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; додаткові відомості про зібрані використані під час доопрацювання (актуалізації) оцінки вихідні дані та інша інформація про об'єкт оцінки, які можуть вплинути на достовірність та об'єктивність оцінки майна, проведеної на нову дату; висновки про та найбільш ефективне використання об'єкта оцінки, їх зміну порівняно з попередньою датою оцінки; зміст використаних методичних підходів, методів та оціночних процедур, у разі потреби - з наведенням необхідних розрахунків, а також змісту відповідних застережень і припущень; висновок провартість майна; додатки з вихідними даними та іншою інформацією, що були використані в процесі проведення оцінки.
Відповідними національними стандартами можуть передбачатися додаткові вимоги до змісту звіту про оцінку майна у стислій формі.
Не дозволяється у стислій формі звіту про оцінку майна у разі проведення незалежної оцінки цілісних майнових комплексів, часток (паїв, акцій) або повторного доопрацювання (актуалізації) оцінки майна. Відповідними національними стандартами можуть визначатися інші випадки, коли складення звіту про оцінку майна у стислій формі забороняється.
58. Доопрацювання (актуалізація) оцінки майна може здійснюватися у разі закінчення строку дії звіту про оцінку майна та висновку про вартість майна, встановленого законодавством, або на вимогу замовника оцінки коли істотних змін в умовах функціонування та фізичному стані об'єкта оцінки, а також стані ринку подібного майна від дати оцінки до дати оцінки, на яку передбачається здійснення доопрацювання (актуалізація), не відбулося.
Доопрацювання (актуалізацію) оцінки майна та з цією метою складення у стислій формі звіту про оцінку майна здійснює оцінювач та суб'єкт оціночної діяльності, які складали у повній формі звіт про оцінку цього майна. У цьому разі попередній звіт про оцінку майна, складений у повній формі, розглядається як невід'ємна частина звіту про оцінку майна у стислій формі.
З метою доопрацювання (актуалізації) оцінки із замовником укладається новий договір на виконання робіт з доопрацювання (актуалізації) оцінки майна, якщо можливість її проведення не була передбачена у договорі на проведення оцінки майна.
60. Висновок про вартість майна повинен містити відомості про: замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку майна; назву об'єктаоцінки тайого короткухарактеристику; мету і дату оцінки; вид вартості, що визначався; використані методичні підходи; величину вартості, отриману в результаті оцінки.
У разі потреби оцінювач має право відобразити у висновку свої припущення та застереження щодо використання результатів оцінки.
61. Звіт про оцінку майна, додатки до нього готуються не менш як у двох примірниках, один з яких зберігається в оцінювача, а інші видаються замовнику після реєстрації в книзі обліку виданих документів.
На підтвердження вартості спірного майна позивачем долучено до позовної заяви висновок про вартість майна, складений у стислій формі, але згідно п. 57 Національного стандарту №1 у даному випадку складається звіт про оцінку майна, який дозволяється складати у стислій формі у разі доопрацювання (актуалізації) оцінки об'єкта оцінки на нову дату оцінки, а також в інших випадках, визначених відповідними національними стандартами.
Водночас суду не надано докази, що зазначені висновки є доопрацюванням (актуалізацією) оцінки об'єкта оцінки на нову дату оцінки, а інших випадків можливості виготовлення звіту у стислій формі Національним стандартом №1 не передбачено. Крім того, у звіті про оцінку майна, не зазначено етапи проведення незалежної оцінки майна, здійснені оціночні процедури, а також зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація.
Крім того відповідно до п. 1 розділу IV «Порядок реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази» Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, звіт про оцінку підлягає реєстрації в Єдиній базі протягом п'яти робочих днів від дати складання такого звіту про оцінку суб'єктом оціночної діяльності (оцінювачем).
Враховуючи викладене вище суд зазначає, що представником позивача вимоги ухвали суду не виконано, оскільки не надано повні висновки (звіти) про оцінку майна, не надано докази, що долучені до матеріалів справи висновки є доопрацюванням (актуалізацією) оцінки об'єкта оцінки на нову дату оцінки, а інших випадків можливості виготовлення звіту у стислій формі Національним стандартом №1 не передбачено. Крім того, у звітах про оцінку майна, не зазначено етапи проведення незалежної оцінки майна, здійснені оціночні процедури, а також зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація. Також суд вказує, що надані представником позивача висновки про вартість майна не можуть бути прийняті як доказ грошової оцінки майна, оскільки доказів того, що звіти про оцінку зареєстровано в Єдиній базі даних звітів про оцінку не надано.
Таким чином позивачем, представником позивача у встановлений судом строк вимоги ухвали не виконані, позовна заява вважається неподаною і повертається.
Відповідно до ч. 5 ст.185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
За таких обставин, зазначена позовна заява відповідно до ч. 5 ст. 185 ЦПК України підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст.185, 258-260,353 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк, з дня винесення ухвали, у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua
Суддя С.В. Клімова