Справа № 646/12144/25
№ провадження 1-кп/646/656/2026
19 березня 2026 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі колегії суддів : головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, внесеного 04.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221100002002 з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України,
сторін кримінального провадження : прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_7 ,
19.03.2026 у судовому прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 з триманням у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів без зміни розміру застави, оскільки ризики, встановлені ухвалою суду під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати на теперішній час та жодним чином не зменшились.
У клопотанні прокурор посилається на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині - солдата ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ризик переховування від суду підтверджується, тим що ОСОБА_5 проходить військову службу на посаді водія-електрика-моториста 2 вогнеметного відділення взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 , місцезнаходження військової частини в якій він проходить військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область, враховуючи проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Крім того, вказані обставини утворять складності його явки або запізнення до суду.
Крім того, ризик незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, своїх співслужбовців здійснити вплив на потерпілих, свідків, понятих, як благаючі або умовляючи їх, маючи фізичну, психологічну підготовку, навички володіння вогнепальною зброєю та вибуховими речовинами і безперешкодний доступ до вогнепальної зброї та боєприпасів за допомогою яких може погрожувати свідкам, у кримінальному провадженні, тим самим примусити останніх змінити свої показання або взагалі відмовитись від них. Окрім того, перебуваючи на волі ОСОБА_5 зможе, у тому числі шляхом грошових активів та соціальних зв'язків, незаконно впливати на свідків.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином підтверджується тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків судового розгляду та створить можливості для ОСОБА_5 , незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час останній перебуваючи на волі не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, тощо здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження.
Крім того, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби, під загрозою тяжкості покарання, усвідомлюючи невідворотність покарання, маючи всі необхідні засоби та можливості, зможе переховуватись від суду, у тому числі за кордоном або на території тимчасово непідконтрольній владі, може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ст. 407 КК України, або дезертирство за ст. 408 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення особливо тяжкого злочину.
Захисник обвинуваченого у задоволенні клопотання прокурора просив відмовити, посилаючись на рішення Європейського Суду у справі «ШУФРИЧ ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF SHUFRYCH v. UKRAINE) (Заява № 1143/24) щодо наявності недоліків у перегляді законності тримання під вартою, оскільки обґрунтування зазначених ризиків є ідентичним попередньому клопотанню та містить ані нових ризиків, ані доказів.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, з урахуванням обставин справи, тяжкості пред'явленого обвинувачення, особи обвинуваченого, вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною третьою статті 331 КПК України визначено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, та в межах цього кримінального провадження йому обрано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою, строк дії якого продовжено ухвалою суду від 27.01.2026 на строк 60 днів, тобто до 27.03.2026 включно, без визначення розміру застави.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Судом при вирішенні питання про необхідність продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановлена наявність ризиків, визначених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик незаконно впливати на потерпілу та свідків; реальна можливість переховування обвинуваченого від суду. Обґрунтованих доводів того, що ці ризики на теперішній час зменшилися чи перестали існувати, у судовому засіданні при розгляді цього клопотання не надано стороною захисту не надано.
Доводи захисника щодо ідентичності клопотання прокурора вважає обґрунтованими, однак ці обставини не спростовують наявність і вагомість існуючих ризиків та жодним чином не нівелюють їх.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі, за відсутності будь-яких стримуючих факторів запобігання ризиків, зазначених прокурором, приймаючи до уваги, що розгляд кримінального провадження на цей час лише розпочато, потерпілі та свідки не допитані, докази сторони обвинувачення та захисту не досліджені, суд доходить висновку про наявність високого ступеня ймовірності позапроцесуальних дій обвинуваченого та реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого, у зв'язку з чим клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання підлягає задоволенню, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та судового розгляду кримінального провадження. Більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам. З урахуванням того, що внаслідок кримінального правопорушення загинула людина, підстави для визначення застави відсутні.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 197, 331, 350, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання його під вартою на 60 днів, тобто до 17.05.2026 включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_5 - у той же строк з моменту вручення йому копії цього судового рішення.
Головуючий ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_3
Суддя ОСОБА_2