79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
24.01.11 Справа№ 5015/254/11
Суддя господарського суду Львівської області Морозюк А.Я.
Розглянувши матеріали:
За заявою:Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, м. Львів
про:порушення справи про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про порушення справи про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в порядку ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
В заяві кредитор зазначає, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом в розмірі 1 493 360,73 грн. Податкова заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед бюджетом складається із сум податкових зобов'язань(38 494,57 грн) та штрафних фінансових санкцій(1 454 851,60 грн):
- з податку з доходів фізичних осіб -1 631,84 грн, в тому числі сума податкових зобов'язань 1 631,84 грн;
- з податку на додану вартість -55 705,60 грн, в тому числі сума податкових зобов'язань -36 854,00 грн, штрафні санкції -18 851,60 грн;
- з єдиного податку з фізичних осіб -23,29 грн, в тому числі сума податкових зобов'язань -8,73 грн, пені-14,56 грн;
- штрафні санкції -1 436 000,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора(кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.
Згідно із абз.8 ст.1 зазначеного Закону, безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 року у справі № 2а-1990/09/1370 стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державного бюджету податковий борг в сумі 1 493 706,17 грн. Постановою ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області від 28.12.2010 року було повернуто виконавчий лист № 2а-1990/2009, виданий 20.11.09 Львівським окружним адміністративним судом, через відсутність у боржника коштів та майна.
Згідно з положеннями абзаців 7 та 8 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірними є вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами; до складу грошових зобов'язань не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.
Відповідно до абзацу 3 ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, зокрема зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Законодавство не відносить суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів(обов'язкових платежів). Пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.
Таким чином, при вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами(обов'язковими платежами) під час порушення справ про банкрутство суд має виходити з того, що суми пені, штрафів та інших штрафних чи фінансових санкцій враховуються окремо.
Отже, сума штрафних санкцій не може належати до складу грошових вимог ініціюючого кредитора та відповідно бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.
Така позиція суду узгоджується із викладеним у п.4.5 Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Як вбачається із матеріалів справи, безспірна заборгованість, факт якої встановлений Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 року у справі № 2а-1990/09/1370 в сумі 1 493 706,17 грн, складається не лише з сум податків і зборів, а також із сум штрафних санкцій.
Із змісту вказаної Постанови, а також наявних у матеріалах справи копій податкових повідомлень-рішень вбачається наступне. Податковим повідомленням-рішенням від 11.03.2008 року № 31/1720/0 боржнику визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 4270,05 грн -основного платежу. Податковим повідомленням-рішенням від 11.03.2008 року № 32/1720/0 боржнику визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 55 705,60 грн, з якої 36 854,00 грн- основний платіж, 18 851,60 грн- штрафні (фінансові) санкції. Рішенням про застосування штрафних(фінансових) санкцій від 11.03.2008 року № 33/1720/0 до боржника застосовано штрафну(фінансову) санкцію в сумі 1 436 000 грн відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Також в Постанові зазначено, що у боржника існує заборгованість по єдиному податку в розмірі 368,73 грн.
Таким чином, із суми, яка стягнута Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 року у справі № 2а-1990/09/1370, сума основного боргу боржника по податках станом на дату подання заяви сукупно складає менше 300 мінімальних заробітних плат, розмір якої у відповідний період визначено у ст.22 Закону України „Про державний бюджет України на 2011 рік”. Решту суми складають штрафні санкції, які не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.
Наведене також підтверджується змістом наявної у матеріалах справи довідки ДПІ у Франківському районі м. Львова про суми податкового боргу платника податків станом на 21.12.2010 року, з якої вбачається, що в структурі податкової заборгованості ФОП ОСОБА_1 суми податкових зобов'язань складають 38 494,57 грн, які сукупно складають менше 300 мінімальних заробітних плат. Решту суми заборгованості складають штрафні санкції та пеня, які не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи наведене, виходячи із змісту норми абзаців 3, 8 ст.1, ч.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також норми ч. 1 ст. 5 вказаного Закону (відповідно до якої провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України), суд дійшов до висновку про відмову у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство відповідно до п.1 ч.1 ст.62 ГПК України, так як відсутні ознаки неплатоспроможності боржника, відсутня сукупність обставин, з наявністю яких ч.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає можливість провадження у справі про банкрутство.
Керуючись абз.3, 7, 8 ст.1, ч. 1 ст. 5, ч.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.1.ч.1 ст.62, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -
1. Відмовити у прийнятті заяви Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про порушення справи про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Додаток(для ДПІ у Франківському районі м. Львова): Заява про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи, на 36 аркушах.
Суддя