Справа № 462/9702/25
провадження 1-кс/462/438/26
18 березня 2026 року слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги ОСОБА_2 на постанову дізнавача ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій,
встановив:
скаржник звернулась до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова, через систему «Електронний суд», зі скаргою, в якій просить скасувати постанову дізнавача СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 від 24.02.2026 року про відмову у задоволенні клопотання та зобов'язати орган досудового розслідування повторно розглянути подане клопотання з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та провести необхідні процесуальні дії щодо перевірки обставин, викладених у клопотанні.
Вивчивши скаргу, документи та матеріали, якими обґрунтовують доводи скарги, слідчий суддя, вирішуючи питання відкриття провадження за даною скаргою, виходить з наступного.
Завданням слідчого судді відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, ч. 5 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою, яка передбачає, в тому числі, чіткий розподіл повноважень і недопустимість заміщення слідчим суддею, як і судом, функцій органів публічного обвинувачення та досудового розслідування.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування визначено та регламентовано главою 26 КПК України.
У ч. 1 ст. 303 КПК України наведено вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення під час досудового розслідування.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним. Тому скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді за правилами ст. 314-316 КПК України.
Як вбачається зі змісту скарги, така зумовлена тим, що дізнавач СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 постановою від 24.02.2026 року відмовила у задоволенні клопотання щодо надання правової оцінки діям осіб, зафіксованим у протоколі огляду відеозаписів від 22.12.2025 року у межах зазначеного кримінального провадження.
Як вбачається із комп'ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3», в провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебувала скарга ОСОБА_2 на постанову дізнавача ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області про відмову у задоволенні клопотання (справа № 462/9702/25, провадження № 1-кс/462/402/26).
Перевіркою матеріалів справи № 462/9702/25, провадження № 1-кс/462/402/26 встановлено, що відомості, які викладені скаржником у поданій скарзі від 09.03.2026 року анологічні вимогам, які містяться у скарзі від 16.03.2026 року та вже були предметом розгляду.
Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 11.03.2026 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на постанову дізнавача ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області про відмову у задоволенні клопотання.
Так слідчий суддя наголошує, що вичерпний перелік слідчих (розшукових) дій закріплено в гл. 20 КПК України, якою визначено такі види слідчих (розшукових) дій: 1) допит, у тому числі: одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб (ст. 224 КПК України), допит свідка, потерпілого під час до судового розслідування в судовому засіданні (ст. 225 КПК України), допит малолітньої або неповнолітньої особи (ст. 226 КПК України), допит у режимі відеоконференції під час досудового розслідування (ст. 232 КПК України); 2) пред'явлення для впізнання: особи (ст. 228 КПК України), речей (ст. 229 КПК України), трупа (ст. 230 КПК України), у тому числі пред'явлення для впізнання осіб чи речей у режимі відеоконференції під час досудового розслідування (ст. 232 КПК України); 3) обшук (ст. 233-236 КПК України); 4) огляд: місцевості, приміщення (в тому числі житла чи іншого володіння особи), речей та документів (ст. 237 КПК України), трупа (ст. 238 КПК України), огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією (ст. 239 КПК України), місця вчинення кримінального правопорушення (п. 2 ч. 2 ст. 520 КПК України); 5) слідчий експеримент (ст. 240 КПК України); 6) освідування особи (ст. 241 КПК України); 7) залучення експерта для проведення експертизи (ст. 242- 244 КПК України); 8) отримання зразків для експертизи (ст. 245 КПК України).
Негласні слідчі (розшукові) дії закріплено у гл. 21 КПК України, такими є:1) аудіо-, відео контроль особи (ст. 260 КПК України); 2) спостереження за особою, місцем або річчю (ст. 269 КПК України); 3) аудіо-, відео контроль місця (ст. 270 КПК України); 4) арешт, огляд та виїмка кореспонденції (ст. 261-262 КПК України); 5) зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (ст. 263 КПК України); 6) зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК України); 7) обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК України); 8) моніторинг банківських рахунків ( ст. 269-1 КПК України); 9) установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК України); 10) негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження ( ст. 274 КПК України); 11) контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК України), який включає: контрольовану поставку, контрольовану та оперативну закупку, спеціальний слідчий експеримент, імітування обстановки злочину; 12) виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК України).
Таким чином, надання правової оцінки діям осіб, зафіксованим у протоколі огляду відеозаписів від 22.12.2025 року у межах зазначеного кримінального провадження, не відноситься до проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ст. 26 КПК України).
Поряд з цим, як вбачається з аналізу рішень Європейського суду, він у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у ст. 17 Конвенції.
Слідчий суддя звертає увагу скаржника на те, що у межах компетенції, визначеної ст. 303, 307 КПК України, слідчий суддя вирішує питання лише щодо рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
Беручи до уваги, що ОСОБА_2 подано скаргу, з вимогами, що не входять до переліку, визначеного ч. 1 ст. 303 КПК України, вважаю необхідним відмовити у відкритті провадження за такою скаргою.
Керуючись ст. 303, 304 КПК України,
постановив:
у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на постанову дізнавача ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області про відмову у задоволенні клопотання, - відмовити.
Копії ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладнонадіслати скаржнику із скаргою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Слідчий суддя/підпис/
З оригіналом згідно:
Слідчий суддя: ОСОБА_1