ЄУН: 336/1109/26
Провадження №: 3/336/943/2026
18 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130, ч.3 ст.126 КУпАП,
01.02.2026 о 15.34 годині, в с. Новотроїцьке (Оріхівський район) по вул. Захисників України, 41, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя). Від проходження медичного огляду у медичному закладі у лікаря нарколога відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
01.02.2026 о 15.34 годині, в с. Новотроїцьке (Оріхівський район) по вул. Захисників України, 41, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи обмеженим в праві керування транспортними засобами на підставі постанови Оріхівського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 27.03.2018 в межах виконавчого провадження № 29926622. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.126 КУпАП.
Постановою судді від 09.02.2026 справи об'єднані в одне провадження.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, з заявою про відкладення розгляду справи та/або запереченнями на протокол до суду не звертався. Викликався до суду, шляхом направлення судової повістки за адресою, вказаною у протоколах про адміністративні правопорушення. З огляду на вказане, судом були використані всі можливості для належного сповіщення останнього щодо розгляду справи.
Враховуючи той факт, що останній був достовірно обізнаний про розгляд справи в суді, а також те, що судом були вжиті всі можливі засоби повідомлення останнього про розгляд справи, суд вважає, що неявка останнього на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судових засіданнях з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту, тому суд не вбачає підстав в черговий раз відкладати розгляд справи, оскільки правопорушник за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень, заперечень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 та ч.3 ст.126 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, на підставі наявних документів, доданих до протоколів про адміністративне правопорушення.
Вивчивши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Положеннями п. 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..
За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 3 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, що тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Згідно з п. 8, 12 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський пропонує на місці зупинки транспортного засобу пройти медичний огляд на виявлення стану сп'яніння або направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Поліцейськими вказані вимоги законодавства дотримані, ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога, означений факт зафіксований на відеозаписі.
Під час розгляду справи, порушень допущених працівниками поліції при його складанні судом не виявлено. Протокол про адміністративне правопорушення містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року.
Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.
Стаття 9 КУпАП передбачає винність діяння, як обов'язкову ознаку складу правопорушення.
Отже, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.3 ст.126 КУпАП, підтверджується наступними матеріалами справи:
- протоколами про адміністративні правопорушення, в яких правильно кваліфіковані дії та зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України, ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» та вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.130 та ч.3 ст.126 КУпАП;
- постановою Оріхівського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 27.03.2018, ВП № 29926622, якою встановлено обмежена в праві керування транспортними засобами відносно ОСОБА_1 ;
- постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 06.07.2021 у відповідності до якої відносно ОСОБА_1 провадження у справі за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрито з підстав відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 в обмеженні права керування транспортними засобами;
- довідкою бази даних підсистеми «Адмінпрактика»;
- направленням водія на огляд з метою виявлення стану сп'яніння;
- відеозаписом вчинення правопорушення, з якого суддею встановлення факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та факт того, що останній керував транспортним засобом будучи обмеженим у такому праві.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно положень ст.23 КУПАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст.33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність судом не встановлені.
Враховуючи вище викладене, характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушника, який декілька разів притягався до адміністративної відповідальності, відсутність заперечень на обставини, зазначені у протоколах, а також ступеня вини особи, відсутність підстав для застосування іншого адміністративного стягнення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 , враховуючи положення ст.36 КУпАП, адміністративне стягнення за більш тяжке правопорушення, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 36, 126, 130, 283, 284 КУпАП, суддя -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1. ст.130 та ч.3 ст.126 КУпАП, та, на підставі ст.36 КУпАП, призначити остаточне адміністративне стягнення у вигляд штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави (Адміністративні штрафи у сфері дорожнього руху: Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави (Стягувач: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу: Судовий збір на користь держави).
Відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: Н.С. Звєздова
Строк пред'явлення виконавчого документа «____»_____________ 20___р.
Постанова набрала законної сили «____»_____________ 20___р.
Дата видачі постанови «____»_____________ 20___р.