79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.01.11 Справа№ 6/206(2010)
За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав-Тест», м. Львів
про: стягнення 151 196грн. 26коп.
Суддя Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Старостенко О.В.
Представники:
від позивача: Плотнікова К.О. -юрисконсульт (довіреність №09-18/1892 від 27.12.2010р.)
від відповідача: не з'явився
Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Відкритим акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь»подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав-Тест»про стягнення 132 602грн. 40коп. основного боргу, 13 033грн. 64коп. пені, 2245грн. 16коп. 3 % річних та 3315грн. 06коп. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 26.11.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09.12.2010р.
В судовому засіданні 09.12.2010р. представник відповідача не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.11.2010р.
Представник позивача не з'явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою суду від 09.12.2010р. розгляд справи було відкладено на 17.01.2011р.
В судовому засіданні 17.01.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задоволити позовні вимоги з підстав, викладених позовній заяві.
Відповідач в судове засідання 17.01.2011р. повторно не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, причин неявки суду не повідомив. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
06.02.2008р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу №4600032312/502, відповідно до п.1.1 якого, відповідач зобов'язувався поставити, а позивач прийняти та оплатити продукцію вказану у відповідних специфікаціях. Пунктом 4.1. договору передбачено, що продукція поставляється на умовах DDP ВАТ «МК «Азовсталь», якщо інші умови поставки не будуть визначені в специфікаціях. Умови поставки здійснюються відповідно до правил «Інкотермс»в редакції 2000 року. Сума даного договору складає суму вартості продукції, вказаної в специфікаціях до даного договору (п.1.2. договору).
Відповідно до п. 4.2., продукція має бути поставлена в строки, передбачені в Специфікаціях до договору.
Згідно із п. 4 специфікації № 1 від 03.07.2008р. до договору №4600032312/502 від 06.02.2008р. -строк оплати 40 календарних днів з моменту сплати передоплати відповідно п. 5 даної специфікації, з правом дострокової поставки.
Пункт 5 специфікації передбачає умови оплати -100% передоплати вартості продукції по специфікації.
На виконання умов договору, позивачем було проведено передоплату замовленої продукції, що підтверджується платіжним доручення № 3000307653 від 18.07.2008р. на загальну суму 233632грн. 80 коп.
Проте, відповідачем з моменту укладення специфікації № 1 від 03.07.2008р. до договору №4600032312/502 від 06.02.2008р. поставлено позивачеві лише частину продукції, зокрема Ш9329А 29.010-1к-D4 в кількості 16 штук на загальну суму 101 030 грн. 40 коп., що підтверджується накладною № 17 від 12 грудня 2008 року.
Для добровільного врегулювання спору позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію № 07/317 від 25.01.2010р. про повернення коштів попередньої оплати в сумі 132 602 грн. 10 коп., яка залишена відповідачем без відповіді та реагування.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до приписів ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
На підставі неналежного виконання договірних умов у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 132 602 грн. 40 коп.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 2 245грн. 16коп. 3 % річних та 3 315грн. 06коп. інфляційних втрат за період з 03.02.2010р. по 30.09.2010р. Суд вважає дану вимогу правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п.9.4. договору та ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу за період з 03.02.2010р. по 03.08.2010р. в розмірі 13 033 грн. 64коп.
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).
Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав, доказів повернення зайво сплачених коштів, пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 526, 610, 625, 693 ЦК України, ст.ст.174,193 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,82,84 ГПК України суд, -
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав-Тест»(79011, м. Львів, вул. Стрийська, 20/2; ідентифікаційний код 32711702) на користь Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1; ідентифікаційний код 00191158) 132 602грн. 40коп. основного боргу, 13 033грн. 64коп. пені, 2 245грн. 16коп. 3 % річних, 3 315грн. 06коп. інфляційних втрат, 1511грн. 96коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
Суддя