Справа № 135/320/26
Провадження № 3/135/115/26
іменем України
17.03.2026 м. Ладижин Вінницька область
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Кривешко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ТОВ « Вінницька Птахофабрика»,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Ладижинського міського суду Вінницької області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
25.02.2026 о 20:50 год. у АДРЕСА_1 громадянка ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство в сім'ї відносно свого чоловіка гр. ОСОБА_2 психологічного та фізичного характеру, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , вину у вчиненні даного правопорушення не визнала, повідомила суд, що раніше за ст.173-2 КУпАП не притягувалась.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами частини 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом статті 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
З аналізу наведеної вище норми слідує, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суд повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, то його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому у справі протокол є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще й як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою поліції справи про адміністративне правопорушення, тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
З огляду на це, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення статтею 278 КУпАП на суддю покладено обов'язок вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.
Як встановлено судом, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 672838 від 25.02.2026 зазначено, що 25.02.2026 о 20:50 год. у АДРЕСА_1 громадянка ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство в сім'ї відносно свого чоловіка гр. ОСОБА_2 психологічногота фізичного характеру, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з тим, адміністративна відповідальність за ч. 3 статті 173-2 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Отже, посадовою особою, що складає протокол, повинно ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі.
Під час дослідження матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення: серії ВАД № 672838 від 25.02.2026, судом встановлено, що відомості щодо конкретних незаконних дій ОСОБА_1 у відповідності їх з діями, які викладені у диспозиції ч. 3 статті 173-2 КУпАП відсутні, у зв'язку з цим неможливо встановити наявність або відсутність у діях останньої ознак правопорушення яке ставиться їй за вину.
Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є актом обвинувачення, він повинен містити в собі суть адміністративного правопорушення з посиланням на відповідні нормативно-правові акти, тобто відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки невідповідність протоколу вказаним вимогам, свідчить про неконкретність пред'явленого обвинувачення.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Досліджені у судовому засіданні матеріали справи не містять доказів, які об'єктивно підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Жодних об'єктивних даних щодо вчинення ОСОБА_1 повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, суду не надано.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи викладене, матеріалами справи не доведено поза всяким розумним сумнівом те, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, яке ставиться їй за вину, а відтак у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.3 ст.173-2 КУпАП, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283, 284, 287 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 173-2 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Кривешко Ірина Володимирівна