Справа № 991/182/26
Провадження №11-сс/991/113/26
18 березня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 січня 2026 року про повернення скарги на бездіяльність посадових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 січня 2026 року повернутоскаргу ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 січня 2026 року таповернути справу до канцелярії Вищого антикорупційного суду для проведення повторного автоматичного розподілу.
В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_5 зазначав, що слідчий суддя ухвалив протиправне рішення про повернення матеріалів його скарги, що може свідчити про його упередженість та неналежне виконання ним своїх обов'язків.
Належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду учасники до зали суду не з'явилися, що відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає апеляційному розгляду.
Вислухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ч.1 ст.117, п.4 ч.3 ст.399 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Оскаржувану ухвалу слідчого судді постановлено 08 січня 2026 року без участі скаржника, отже перебіг строку на її апеляційне оскарження для ОСОБА_5 розпочався з дня наступного після отримання копії такого рішення, а саме 18 січня 2026 року, та мав закінчитись 22 січня 2026 року.
Враховуючи, що скаржник звернувся до апеляційного суду зі скаргою 19 січня 2026 року, тобто у межах строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає строк на апеляційне оскарження не пропущеним, у зв'язку з чим підстави для його поновлення відсутні.
Встановлено, що 02 грудня 2025 року ОСОБА_5 звернувся до САП із повідомленням про вчинений злочин працівником Запорізького апеляційного суду ОСОБА_6 , який підпадає під ст. 365, 355, 368 КК України. Однак, на час складання скарги його повідомлення про вчинений злочин не внесено.
Звертаючись до Вищого антикорупційного суду, заявник просив зобов'язати керівника САП внести інформацію за його заявою за ст.ст. 365, 355, 368 КК України і розпочати досудове розслідування.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 січня 2026 року скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР повернуто, як непідсудну вказаному суду.
Обґрунтовуючи своє рішення про повернення скарги, слідчий суддя посилався на положення ч.1 ст. 33-1 КПК України, відповідно до яких Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК України. Перелік злочинів, які на думку скаржника вчинені працівником Запорізького апеляційного суду містить в тому числі корупційний злочин (ст.368 КК України), зазначений в примітці до ст. 45 КК України, однак жодної з умов, передбачених п.п.1-3 ч.5 ст. 216 КПК України, слідчим суддею не встановлено, оскільки працівник суду не відноситься до осіб, зазначених у п.1 ч.5 ст. 216 КПК України.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо непідсудності Вищому антикорупційному суду скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України заявником може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання відповідної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням положень глави 26 КПК України.
У апеляційній скарзі ОСОБА_5 не наведено наявності хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК України, що дали б підстави вважати, що розгляд зазначеної скарги предметно підсудний Вищому антикорупційному суду.
За встановлених в судовому засіданні обставин, колегія суддів дійшла переконання, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, істотних порушень КПК України, які б перешкоджали чи могли перешкодити його ухваленню не встановлено, а тому в задоволенні апеляційної скарги належить відмовити.
Керуючись статтями 304, 306, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 січня 2026 року про повернення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3