Справа № 991/2136/26
Провадження №11-сс/991/211/26
16 березня 2026 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
учасники судового провадження: підозрюваний ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , прокурор ОСОБА_7 ,
розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.03.2026 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42026000000000139 від 04.02.2026.
Історія провадження
1.У кримінальному провадженні № 42026000000000139 від 04.02.2026 здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368, частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК).
2.06.03.2026 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні (далі - клопотання прокурора).
3.07.03.2026 слідчий суддя задовольнив частково клопотання прокурора та застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 2 млн грн (далі - ухвала слідчого судді).
4.12.03.2026 на зазначену ухвалу захисник подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді
5.Оскаржуваною ухвалою: (1) частково задоволено клопотання прокурора; (2) застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 2 млн грн із покладенням на підозрюваного ряду обов'язків.
6.Ухвала мотивована таким: (1) наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, а саме у проханні та одержанні суддею Ренійського районного суду Одеської області (службовою особою, яка займає відповідальне становище) неправомірної вигоди у розмірі 800 євро та 300 доларів США за ухвалення постанови у справі про адміністративне правопорушення про непритягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності та повернення йому вилученого товару (тютюнових виробів); (2) обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема, за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД); (3) встановлено наявність п'яти ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду; ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризику незаконного впливу на свідків, експертів, інших підозрюваних; ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється; (4) більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам; (5) альтернативна застава має бути призначена у розмірі 2 млн грн, адже саме такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного з огляду на характер кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, а застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
7.Крім того, слідчий суддя зазначив, що за характером обставин (посади, яку обіймає підозрюваний, та правової кваліфікації його дій) кримінальне провадження № 42020000000000139 належить до підслідності НАБУ та зазначене порушення має бути усуненим у процесуальному порядку уповноваженими суб'єктами.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги захисника
8.В апеляційній скарзі захисник просив: (1) скасувати оскаржувану ухвалу та (2) постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладанням обов'язків.
9.Доводи апеляційної скарги стосуються: (1) необґрунтованості підозри; (2) відсутності встановлених ризиків; (3) необґрунтованості неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів та (4) непомірності застави.
10.Щодо необґрунтованості підозри захисник посилалася на те, що: (1) у повідомленні про підозру відсутня конкретизації інкримінованих ОСОБА_5 дій, а правова кваліфікація не відповідає фактичним обставинам справи; (2) додані до клопотання прокурора матеріали не підтверджують обставини, які могли б свідчити про наявність підстав для підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину; (3) усі відомості, викладені у протоколах НСРД та інших доказах, які були складені оперативними працівниками, зводяться до припущень та власних тверджень сторони обвинувачення; (4) єдиним доказом щодо наявності в діях ОСОБА_5 кримінального правопорушення за частиною 3 статті 368 КК може слугувати протокол допиту свідка ОСОБА_8 , який не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки в діях заявника вбачаються ознаки провокації злочину.
11.Апелянт зазначив, що заявлені стороною обвинувачення ризики відсутні, оскільки: (1) прокурор не навів доводи і докази, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК; (2) матеріали клопотання не містять відомостей про те, що підозрюваний перешкоджає слідству, при цьому (3) поведінка підозрюваного не дає підстав вважати, що наявні взагалі будь-які ризики.
12.Захисник стверджує, що при вирішенні питання щодо встановлення ризиків та можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу має бути враховано, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше до відповідальності не притягувався, має стійкі соціальні зв'язки, має ряд захворювань та зобов'язаний щоденно приймати медичні препарати, з початку повномасштабного вторгнення жодного разу не залишав територію України, має постійне місце проживання та забезпечений належними умовами для застосування домашнього арешту, має тривалий стаж та численні заохочення за період служби.
13.Щодо непомірності розміру визначеної альтернативної застави захисник зазначив таке: (1) визначений розмір альтернативної застави є завідомо непомірним для підозрюваного за відсутності обставин, які дозволили б припустити, що застава у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; (2) враховуючи дані про особу підозрюваного, його репутацію, майновий та сімейний стан, вік та стан здоров'я, а також належну поведінку, захисник просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 заставу у розмірі, передбаченому пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК.
Позиції учасників провадження
14.Підозрюваний та захисник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
15.Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника.
Оцінка та мотиви Суду
16.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).
17.З метою правильного вирішення апеляційної скарги Суд має визначити: (1) чи порушені правила підслідності у кримінальному провадженні та чи уповноважений суб'єкт звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу; (2) чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; (3) якщо так, то чи обґрунтованою є визначена слідчим суддею застава в розмірі 2 млн грн.
18.На ці питання Суд дав ствердні відповіді з мотивів, викладених нижче.
19.В ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).
20.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
21.Отже, необхідно в межах доводів апеляційної скарги розкрити: (1) підслідність кримінального провадження та повноваження прокурора на звернення до слідчого судді із клопотанням на цьому етапі досудового розслідування; (2) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (3) обґрунтованість підозри; (4) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; (5) чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (6) обґрунтованість розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
(1) Щодо підслідності кримінального провадження та повноважень прокурора на звернення до слідчого судді із клопотанням на цьому етапі досудового розслідування
22.Слідчий суддя в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що: (1) у кримінальному провадженні № 42020000000000139 наявні ознаки недотримання визначених у статті 216 КПК правил підслідності, та як наслідок, недотримання положень частини 3 статті 8-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо належного органу прокуратури, службові особи якого мають право здійснювати процесуальне керівництво; (2) зазначені порушення мають бути усунуті у процесуальному порядку уповноваженими суб'єктами (Генеральним прокурором або заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов'язки)).
23.Зазначені висновки слідчого судді є правильними.
24.Так, відповідно до частини 5 статті 216 КПК детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні за умови наявності сукупності таких підстав: (1) таке провадження стосується кримінального правопорушення, визначеного частино 5 статті 216 КПК, - зокрема, злочину, передбаченого статтею 368 КК; (2) наявна одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК, - зокрема, якщо злочин вчинений суддею (абзац 5 пункту 1 частини 5 статті 216).
25.З матеріалів справи вбачається, що: (1) ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК; (2) ОСОБА_5 на час вчинення злочину обіймав посаду судді Ренійського районного суду Одеської області [призначений указом Президента України від 28.09.2017 № 295/2017].
26.Таким чином, кримінальне провадження № 42020000000000139 належить до підслідності НАБУ у зв'язку із тим, що: (1) це провадження стосується кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК; (2) наявна умова, передбачена пунктом 1 частини 5 статті 216 КПК (спеціальний правовий статус суб'єкт, який вчинив кримінальне правопорушення). Враховуючи зазначене, відповідно до частини 3 статті 8-1 Закону України «Про прокуратуру» здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування НАБУ покладається на САП.
27.При цьому Суд неодноразово зауважував, що природнім є те, що на початкових етапах розслідування відомості про подію злочину є фрагментарними, а комплексність умов норм КПК, якими визначається підслідність кримінальних проваджень, зокрема, підслідність НАБУ (та відповідно здійснення процесуального керівництва у таких провадженнях прокурорами САП), іноді унеможливлює точне та беззаперечне встановлення належного органу досудового розслідування (прокуратури) одразу на початку розслідування з огляду на недостатність необхідних фактичних даних.
28.Зазначене узгоджується із правовою позицією, що викладена в постанові ККС ВС від 24.03.2021 (справа № 520/2989/16-к). У наведеному рішенні зауважено, що визначена у частині 5 статті 216 КПК підслідність НАБУ вимагає встановлення не лише наявності формальних ознак окремого складу злочину, а передусім встановлення «належності» суб'єкта його вчинення до так званої категорії «спеціального» або відповідності розміру предмета злочину або завданої ним шкоди визначеній сумі, що потребує проведення низки комплексних заходів і не завжди можуть бути достовірно встановлені з повідомлення про злочин чи інших матеріалів, що стали приводом для ініціювання кримінального провадження.
29.З матеріалів справи вбачається, що: (1) відомості внесені до ЄРДР 04.02.2026 із попередньою правовою кваліфікацією за частиною 4 статті 190 КК (том 1 а.с. 12); (2) відповідно до рапорта прокурора від 05.03.2026 під час досудового розслідування встановлено, що суддя Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА_5 висловив прохання надати неправомірну вигоду за непритягнення особи до адміністративної відповідальності, а заступник Генерального прокурора надав дозвіл на внесення відомостей до ЄРДР (том 1 а.с. 16); (3) 05.03.2026 за цим фактом прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 внесені відомості до ЄРДР (том 1 а.с. 12-13); (4) постановою прокурора від 05.03.2025 матеріали досудових розслідувань були об'єднані в одне провадження (том 1 а.с. 19-21).
30.Отже, із матеріалів справи вбачається, що відомості про ймовірне вчинення корупційного злочину суддею були виявлені прокурором 05.03.2026 та на наступний день до слідчого судді ВАКС було подано клопотання прокурора про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тобто між ймовірним з'ясування підстав належності провадження до підсудності НАБУ та направлення клопотання про застосування запобіжного заходу минув незначний проміжок часу.
31.Щодо повноважень прокурора Офісу Генерального прокурора Суд звертає увагу, що: (1) прокурор (група прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування (частина 1 статті 37 КПК); (2) прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення (частина 2 статті 37 КПК); (3) прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, уповноважений звертатися до слідчого судді з клопотаннями про застосування запобіжних заходів (пункт 10 частини 2 статті 36, частини 4 статті 176 КПК); (4) спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності НАБУ, вирішує Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора - керівник САП (особа, яка виконує його обов'язки) (частина 5 статті 218 КПК);
32.Так, у кримінальному провадженні № 42020000000000139: (1) постановою Заступника Генерального прокурора ОСОБА_9 від 05.03.2026 змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні та старшим групи прокурорів визначено прокурора ОСОБА_7 (том 1 а.с 14-15); (2) до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 звернувся саме прокурор ОСОБА_7 (том 1 а.с. 1-11).
33.Суд вважає, що саме по собі ймовірне порушення правил підслідності автоматично не позбавляє прокурора Офісу Генерального прокурора повноважень у кримінальному провадженні, зокрема, права подавати клопотання про застосування запобіжного заходу. Так, до моменту належного вирішення питання про підслідність кримінального провадження прокурор уповноважений здійснювати процесуальні дії, зокрема, подавати клопотання про обрання запобіжного заходу. Це є необхідним для забезпечення дотримання вимог КПК, зокрема, статті 211 КПК щодо строку доставлення затриманої особи до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу та граничного строку затримання особи без ухвали слідчого судді.
34.Отже, прокурор ОСОБА_7 діяв в межах наданих йому повноважень, оскільки: (1) у визначеному КПК порядку був визначений старшим групи прокурорів у відповідному кримінальному провадженні [так, в матеріалах справи відсутня будь-яка інша постанова про визначення прокурора (група прокурорів) у кримінальному провадженні та постанова від 05.03.2026 не була скасована в порядку частини 6 статті 36 КПК прокурором вищого рівня]; (2) прокурор мав право звернутися до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу; (3) звернення з відповідним клопотанням обумовлене необхідність дотримання встановлених вимог процесуального законодавства та забезпечення прав затриманої в порядку статті 208 КПК особи (копія протоколу затримання особи від 05.03.2026 - том 1 а.с. 126-130).
35.Суд також звертає увагу, що матеріали справи містять копію постанови прокурора про доручення здійснення досудового розслідування та визначення органу досудового розслідування від 05.03.2026 (том 1 а.с. 17-18). Водночас під час апеляційного розгляду прокурор зазначив, що на момент розгляду клопотання та апеляційної скарги у кримінальному провадженні № 42020000000000139 не визначено слідчого (слідчої групи), який здійснюватиме досудове розслідування.
36.Так, закон допускає процесуальну активність прокурора у кримінальному провадженні в частині самостійного проведення слідчих дій, а в окремих випадках визначає його як суб'єкта з виключними процесуальними повноваженнями щодо вчинення окремих процесуальних дій чи прийняття певних процесуальних рішень. Процесуальна активність прокурора повинна визнаватись неправомірною лише у разі, коли комплекс слідчих дій, проведений прокурором, настільки значний за обсягом, що це нівелює таку конституційну функцію прокуратури як нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку (досудове розслідування проведене прокурором призвело до фактичної відсутності нагляду, як необхідного правового механізму контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування) та не викликана необхідністю, яку можна розумним чином пояснити (ухвала Апеляційної палати ВАКС від 19.02.2021 у справі № 487/5684/19, яка залишена без змін постановою ККС ВС від 22.10.2021).
37.Такі твердження узгоджуються також із висновком, викладеним у постанові Третьої судової палати ККС ВС від 21.11.2022 у справі № 991/492/19, про те, що недотримання прокурором строку передачі матеріалів до органу досудового розслідування не є порушенням, що тягне недопустимість доказів, отриманих у результаті процесуальних дій і рішень прокурора на початковому етапі досудового розслідування.
38.Наведене додатково підтверджує, що на початковому етапі досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні дії прокурора Офісу Генерального прокурора щодо звернення до слідчого судді із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідають завданням кримінального провадження.
39.З урахуванням вищенаведеного, Суд також дійшов висновків про те, що: (1) порушення правил підслідності не може розглядатися як самостійна безумовна підстава для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу; (2) предметом судового контролю на цій стадії відповідно до положень статті 194 КПК є оцінка наявності правових підстав для застосування запобіжного заходу, а не вирішення питання підслідності кримінального провадження та питання щодо органу, уповноваженого здійснювати процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.
40.Отже, з огляду вищенаведене, Суд дійшов висновку, що встановлення порушення правил підслідності у цьому кримінальному провадженні на початковому етапі досудового розслідування не свідчить про неправомірність звернення прокурора Офісу Генерального прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не є самостійною безумовною підставою для відмови в задоволенні такого клопотання.
(2) Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа
41. ОСОБА_5 [суддя Ренійського районного суду Одеської області] підозрюється у проханні та одержанні особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у розмірі 800 євро та 300 доларів США за непритягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності та повернення йому вилученого товару.
42.Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, за таких обставин.
43.У провадженні судді Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА_5 з 16.01.2026 перебувала справа № 510/69/26 стосовно вчинення ОСОБА_8 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП).
44.За версією сторони обвинувачення:
(1) під час розгляду вказаної справи у судді ОСОБА_5 виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 (особи, яка притягується до адміністративної відповідальності) за винесення постанови в його інтересах;
(2) з метою його реалізації 29.01.2026 ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні суду, повідомив ОСОБА_8 про наявність можливості повернути вилучений у останнього товар (тютюнові вироби) та не притягувати його до відповідальності за грошову винагороду у валюті «євро»;
(3) 17.02.2026 суддя ОСОБА_5 підтвердив ОСОБА_8 намір отримати від останнього неправомірну вигоду за прийняття раніше обумовленого рішення у справі про адміністративне правопорушення, зазначивши, що неправомірну вигоду необхідно буде передати до винесення рішення у цій справі;
(4) також ОСОБА_5 з метою реалізації розробленого ним плану постановлення бажаного для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судового рішення надав ОСОБА_8 інструкції щодо його подальших дій, а саме з'являтися в судові засідання, писати заяви про їх відкладення та слідувати усім вказівкам підозрюваного;
(5) надалі 23.02.2026 ОСОБА_5 продиктував ОСОБА_8 текст письмової заяви про відкладення розгляду справи № 510/69/26, зазначивши у ній про необхідність ознайомлення з відповідними матеріалами та залучення адвоката. Після чого ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_8 розписатись про ознайомлення із вказаною справою про адміністративне правопорушення, що вже нібито відбулося, та здати заяву в зазначений кабінет у приміщенні суду, а також поінформував, що ОСОБА_8 буде викликаний у наступне судове засідання;
(6) 05.03.2026 близько 10:20 ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій умисел, підтвердив ОСОБА_8 необхідність передати йому неправомірну вигоду до початку обідньої перерви, узгодивши її розмір;
(7) цього ж дня близько 13:00 ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні Ренійського районного суду Одеської області, ймовірно одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі 800 євро та 300 доларів США за винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення № 510/69/26 на користь ОСОБА_8 , а саме за непритягнення останнього до адміністративної відповідальності та повернення йому вилученого товару.
(3) Щодо обґрунтованості підозри
45.На переконання Суду доданими до клопотання матеріалами підтверджується обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину.
46.Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
47.На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення прокурор надав, зокрема: (1) копію Указа Президента України «Про призначення суддів» від 28.09.2017 № 295/2017 (том 1 а.с. 54-58); (2) копії матеріалів справи № 510/69/26 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 164-5 КУпАП, зокрема, протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяви ОСОБА_8 про відкладення судових засідань від 23.02.2026 та 05.03.2026 (том 1 а.с. 109-125); (3) протоколи допитів свідка ОСОБА_8 від 04.02.2026, від 27.02.2026, від 05.03.2026 (том 1 а.с. 37-41, 47-51, 190-193); (4) протоколи за результатами проведення НСРД - аудіоконтролю та аудіо-, відеоконтролю за особою від 19.02.2026 (том 1 а.с. 143-158), від 26.02.2025 (том 1 а.с. 159-171); (5) протокол огляду та вручення грошових коштів від 05.03.2026 (том 1 а.с. 172-189); (6) протокол обшуку у приміщенні Ренійського районного суду Одеської області від 05.03.2026 (том 1 а.с. 94-108); (7) протокол огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_8 від 27.02.2026 (том 1 а.с. 52-53).
48.Надані стороною обвинувачення докази підтверджують викладені в повідомленні про підозру відомості. Так, протоколами за результатами проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема, негласних, встановлені наступні обставини:
(1) ОСОБА_5 шляхом автоматизованого розподілу справи між суддями був визначений головуючим суддею у справі про адміністративне правопорушення № 510/69/26 (том 1 а.с. 122);
(2) 29.01.2026 ОСОБА_5 ймовірно висловив пропозицію особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_8 надати йому неправомірну вигоду у валюті «євро» для прийняття рішення про непритягнення останнього до адміністративної відповідальності та повернення вилучених тютюнових виробів (протокол допиту свідка від 04.02.2026 - том 1 а.с. 37-41);
(3) 17.02.2026 в приміщенні суду між суддею ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_8 відбулася розмова: 1) щодо попередньої домовленості ймовірно про надання неправомірної вигоди, уточнення конкретного моменту її передачі (до прийняття судового рішення) та здійснення суддею заспокоєння особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо результатів розгляду справи: «- Вы скажите по тому вопросу? [за версією слідства мається на увазі питання щодо надання судді неправомірної вигоди у розмірі 1 000 євро за повернення тютюнових виробів] - Ты приходишь, мы начинаем его рассматривать [адміністративну справу щодо перевезення тютюнових виробів] и все будет нормально, как я тебе и обещал. - Ну я... завтра... буду завтра 100% готов [за версією слідства до передачі грошових коштів]. - Ты придёшь ко мне, когда мы договорились, всё, мы эти вопросы начнем... - То есть, это [передача 1 000 євро] после решения? - Не, это будет до решения, но мы всё начнем... - Понятно, но у нас же в понедельник [судове засідання щодо розгляду аднімістративного протоколу відносно ОСОБА_8 ]?! - Всё будет нормально! Не суетись! - Так, а что мне делать? - Жить...»; 2) у подальшому підозрюваний ОСОБА_5 надавав ОСОБА_8 інструкції щодо його послідуючих дій, а саме з'являтися в судові засідання, ініціювати відкладення судових засідань та діяти відповідно до вказівок судді. Тобто підозрюваний ОСОБА_5 фактично озвучив механізм реалізації розробленого ним плану постановлення бажаного для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судового рішення, зокрема, шляхом необхідності відкладення судових засідань, які ще не відбулися (засідання від 23.02.2026) та навіть не були призначені (засідання від 05.03.2026): « - Придешь, начнем заслушивать его. - Ага. - И всё там... я тебе расскажу. - На суде что я должен говорить? Чтобы не было этих лишних вопросов. - Всё будет нормально, мы для начала... я тебе дам заявление, напишешь одно… Чтобы мы отложились пока. - Угу. - Потом... в следующий раз мы начнем его слушать. - Угу. - Потом мы его еще раз отложим, я тебе скажу, что делать. - Угу. - Всё. - И потом Вы расскажете... куда надо идти, что делать... - Всё, я тебе как сказал, всё мы сделаем, всё будет нормально. - Угу. Всё, я Вас услышал.» (протоколи аудіоконтролю та аудіо-, відеоконтролю за особою від 19.02.2026 - том 1 а.с. 152, 157-158)
(4) 23.02.2026 підозрюваний ОСОБА_5 під час зустрічі із ОСОБА_8 з метою реалізації раніше озвученого способу вчинення злочину (постановлення судового рішення в інтересах ОСОБА_8 шляхом неодноразового відкладення судових засідань з метою закінчення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності) надає свідку інструкції щодо його подальших дій таким чином: 1) самостійно продиктував текст заяви про відкладення судового засідання із зазначенням, що останньому необхідно нібито ознайомитися із матеріалами справи та залучити адвоката, 2) після чого створив видимість реалізації такої заяви шляхом надання вказівки, що свідку слід зазначити про те, що він вже ознайомився зі справою, та скріпити це підписом, 3) зазначив, куди саме в суді слід подати таку заяву, а також про те, що ОСОБА_8 повідомлять про наступну дату судового засідання (протоколи аудіоконтролю та аудіо-, відеоконтролю за особою від 26.02.2025 - том 1 а.с. 159-171);
(5) 05.03.2026 свідку ОСОБА_8 вручено в межах контролю за вчиненням злочину грошові кошти у розмірі 800 євро та 300 доларів США із зазначенням номіналу та серійних номерів таких купюр (протокол огляду та вручення грошових коштів від 05.03.2026 - том 1 а.с. 172-189);
(6) 05.03.2026 підозрюваний ОСОБА_5 запевнив ОСОБА_8 , що постановить необхідне для нього судове рішення, натомість свідок повинен того ж дня (до 13:00) передати судді ймовірно неправомірну вигоду. На уточнення свідка про наявність у нього грошових коштів у розмірі 800 євро та 300 доларів підозрюваний надав ствердну відповідь. Після цього ОСОБА_5 вказав повторно подати заяву про відкладення судового засідання, пояснивши, що у такому разі пройдуть строки притягнення особи до відповідальності. В подальшому під час передачі грошових коштів підозрюваний надав вказівку покласти їх в матеріали справи (протокол допиту свідка від 05.03.2026 - том 1 а.с. 190-193);
(7) цього ж дня за результатами проведення невідкладного обшуку у приміщенні суду в кабінеті судді ОСОБА_5 виявлено в судовій справі та вилучено грошові кошти у розмірі 800 євро та 300 доларів США, кількість, номінал та серійні номери яких чітко співпадають із тими, які були попередньо вручені свідку ОСОБА_8 (протокол обшуку від 05.03.2026 - том 1 а.с. 94-108).
49.Отже, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення свідчать: (1) показання свідка, який чітко вказує на ОСОБА_5 як на особу, яка ймовірно вичинила злочин за частиною 3 статті 368 КК, (2) зафіксовані за допомогою НСРД перемовини підозрюваного ОСОБА_5 із свідком ОСОБА_8 щодо наявності попередньої домовленості про одержання суддею неправомірної вигоди, уточнення моменту (до прийняття судового рішення) та конкретного часу її передачі підозрюваному, надання суддею запевнень особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо сприятливого результату розгляду справи, необхідності виконання такою особою вказівок судді з метою виникнення підстави для постановлення судового рішення в інтересах ОСОБА_8 щодо непритягнення останнього до адміністративної відповідальності та повернення йому вилучених тютюнових виробів, а також (3) зафіксований факт виявлення грошових коштів в розмірі 800 євро та 300 доларів США в кабінеті судді в матеріалах відповідної судової справи, які за ідентифікаційними ознаками є ідентичними тим, що були вручені свідку ОСОБА_10 в межах здійснення контролю за вчиненням злочину.
50.Таким чином, матеріали провадження підтверджують наявність на цьому етапі досудового розслідування доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, рівень обґрунтованості підозри у цьому кримінальному провадженні є достатнім для цілей застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
51.Доводи ж захисту щодо необґрунтованості підозри не спростовують цього висновку Суду.
52.Так, Суд не бере до уваги доводи захисника про те, що усі відомості, викладені у протоколах НСРД, зводяться до припущень та власних тверджень оперативних працівників, які їх склали, оскільки: (1) зі змісту таких протоколів вбачається, що вони містять текстове відтворення змісту зафіксованих відповідних розмов, а також певні пояснювальні відомості сторони обвинувачення; (2) при цьому структура протоколів дозволяє чітко ідентифікувати та відокремити, які саме відомості є фактичним змістом розмов, що відбулися між підозрюваним та свідком, а які - їх інтерпретацією та уточненнями сторони обвинувачення.
53.Щодо доводів захисника про те, що допити свідка ОСОБА_8 не можуть враховуватися при постановленні судового рішення, Суд погоджується із висновком слідчого судді, що твердження захисту про можливу провокацію на вчинення злочину не обґрунтовані достатніми фактичними даним, які б вказували на те, що правоохоронці чи особи, які ними залучені, схилили підозрюваного до отримання неправомірної вигоди, а тому не є переконливими на цьому етапі провадження.
54.При цьому Суд звертає увагу, що на цьому етапі при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя не оцінює докази на предмет наявності складу інкримінованого злочину у діяннях підозрюваного, не вправі встановлювати факт наявності чи відсутності провокації кримінального правопорушення, адже наведене можна здійснити тільки за результатами всебічного та повного дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є повноваженням суду під час судового розгляду, а не слідчого судді. Під час вирішення ж питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий суддя (суд апеляційної інстанції при перегляді ухвали слідчого судді) встановлює, що підозрюваний міг вчинити відповідне кримінальне правопорушення за описаних обставин за стандартом доведення «обґрунтована підозра». Крім того, Суд з огляду на доводи захисника звертає увагу останнього, що на цьому етапі не здійснюється перевірка обґрунтованості підозри за стандартом доказування «поза розумним сумнівом», що є необхідною при постановленні вироку, а будь-які сумніви щодо наявності складових складу злочину будуть перевірені судом при розгляді обвинувального акту по суті (у разі завершення досудового розслідування в відповідній формі).
(4) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість
55.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (частина 1 статті 177 КПК).
56.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
57.Крім того, Суд враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення як обставина, яка впливає на вибір слідчим суддею, судом виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має вплив й на оцінку рівня ймовірності ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК (чим більшою є вагомість зібраних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри та чим вищим є рівень її обґрунтованості, тим більшою є вірогідність переховування підозрюваного від правосуддя, і навпаки).
58.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
59.У межах цього апеляційного провадження Судом в межах доводів апеляційної скарги захисника перевіряється законність та обґрунтованість встановлення слідчим суддею усіх п'яти ризиків, передбачених статтею 177 КПК.
60.Так, Суд погоджується висновками слідчого судді про наявність встановлених ризиків:
(1) ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з огляду на сукупність таких обставин: 1) тяжкість інкримінованого злочину, можливість притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язані із цим можливі негативні для особи наслідки (обмеження) і, зокрема, суворість передбаченого покарання: санкція частини 3 статті 368 КК передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.; 2) приписи кримінального закону, за якими звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до статті 75 КК в цьому випадку не допускається, як і призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом (частина 1 статті 69 КК), за винятком затвердження угоди про визнання винуватості; 3) наявність у підозрюваного дійсного паспорта громадянина України для виїзду за кордон (том 1 а.с. 45); 4) місце фактичного проживання та місця роботи підозрюваного ОСОБА_5 та його близьких осіб знаходиться у місті Рені Одеської області, що розташоване у безпосередній близькості до державного кордону України. Крім того, переміщення окремими районами Одеської області вимагає транзитного руху територією Республіки Молдови (в районі пункту пропуску «Маяки - Паланка - Удобне»), зокрема, це стосується транспортного сполучення між містом Рені та іншими окремими районами Одеської області та усіма іншими областями України; 5) ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді судді, міг набути широке коло зв'язків серед службових осіб органів державної влади, зокрема, правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду та перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску; 6) відсутність у держави наразі з об'єктивних причин через дії російської федерації можливості належним чином контролювати поведінку та місцезнаходження підозрюваного, а також державний кордон, зокрема, у місцях активних бойових дій; 7) значний майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 та його родини, які можуть бути достатніми для фінансової спроможності в разі необхідності забезпечити оперативне переміщення та переховування від органів слідства та суду та подальшого матеріального забезпечення себе та членів родини; 8) син підозрюваного постійно проживає за кордоном (останній раз перетинав державний кордон України у напряму «виїзд» 17.05.2024) (том 1 а.с. 134-138), а дружина підозрюваного - неодноразово виїжджала за межі України (зокрема, у 2024 році - 5 разів та сукупно перебувала за кордоном більше 5 місяців, у 2025 році - 9 разів, у 2026 році - 2 рази та останній наявний в матеріалах справи запис - «виїзд з України 28.02.2026») (том 1 а.с. 139-142); 9) при цьому наведені захисником аргументи щодо нездійснення дій, що свідчать про намір переховуватися, наявності стійких сімейних зв'язків, постійного місяця проживання тощо не можуть звести до мінімального ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду на якійсь із стадій кримінального провадження, або ж зовсім свідчити про його відсутність;
(2) ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, через те, що: 1) триває досудове розслідування, отже, продовжується збір фактичних даних, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 ; 2) лише 06.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у зв'язку із чим йому достеменно стало відомо про обставини, які є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні, а також він ознайомився із доказами, якими його підозра обґрунтована, зокрема, що долучені до цього клопотання, отже, він може знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, однак ще не були виявлені органом досудового розслідування; 3) за посадою ОСОБА_5 має доступ до документів, які перебувають у розпорядженні Ренійського районного суду Одеської області, отже, може особисто вживати заходів щодо знищення, приховування або спотворення певних речей і документів або перешкоджати в їх отриманні (вилученні) стороною обвинувачення; 4) працюючи значний час суддею, враховуючи набутий за цей час досвід, авторитет та зв'язки, зокрема, із службовими особами Ренійського районного суду Одеської області, правоохоронних органах, органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування, підозрюваний може вживати заходів щодо знищення чи спотворення іншими особами документів, які можуть бути доказами вчинення кримінального правопорушення, що розслідуються, та тих обставин, які необхідно перевірити в межах кримінального провадження; 5) під час досудового розслідування зафіксовано, що ОСОБА_5 з метою вчинення кримінального правопорушення надав вказівки створювати певні документи та вчиняти дії не відповідно до законних підстав, а на виконання власного протиправного умислу, та при цьому вживав заходи конспірації з метою унеможливлення документування цього спілкування правоохоронними органами (просив свідка вимкнути телефон, спілкувався пошепки, відводив свідка у сторону);
(3) ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні через: 1) передбачену КПК процедуру щодо необхідності безпосереднього допиту свідків в суді на стадії судового розгляду; 2) досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді; 3) підозрюваний має довготривалі службові зв'язки із посадовими особами апарату суду, окремі із них фактично перебувають у його підпорядкуванні (помічник судді та секретар судових засідань), отже, має можливості використовувати свій авторитет та здійснювати реальний вплив на осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального провадження, для зміни показань, надання тих чи інших показань, які будуть вигідні для сторони захисту чи відмови від надання показань; 4) матеріалами НСРД зафіксовано, що 23.02.2026 ОСОБА_5 після виконання свідком ОСОБА_8 вказівки написати заяву про відкладення судового засідання надав вказівку ймовірно секретарю судового засідання зробити відмітки в облікових формах про ознайомлення із матеріалами справи (щоб свідок поставив підпис, що ознайомився з нею), хоча для всіх учасників цієї події було очевидним, що ніякого ознайомлення фактично не відбувалось; 5) крім того, під час зустрічі 17.02.2026 ОСОБА_5 телефонував співробітникам житлово-комунального господарства із приводу сплати заборгованості, що засвідчує, що підозрюваний користується своїми зв'язками, авторитетом, статусом, службовим становищем для вирішення питань у власних інтересах; 6) таким чином, використовуючи набуті підозрюваним зв'язки зі службовими особами органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних і судових органів, ОСОБА_5 має реальну можливість впливати на свідків;
(4) ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином через таке: 1) підозрюваний під час роботи на посаді судді міг набути широке коло зв'язків серед службових осіб органів судової та державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій; 2) у підозрюваного наявні відповідні фінансові, організаційні можливості, особистісні та ділові зв'язки, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, зокрема, для штучного створення доказів захисту, незаконного впливу на учасників кримінального провадження; 3) за результатами проведення НСРД на зустрічах ОСОБА_5 просив особу, яка в подальшому ймовірно надала неправомірну вигоди, вимкнути телефон, говорив пошепки, вживав завуальовані слова, зокрема, «документи», що вказує на вжиття підозрюваним заходів з метою уникнення його викриття у вчиненні злочину та ускладнення процесу доведення стороною обвинувачення обставин кримінального провадження; 4) більше того, суддя ОСОБА_5 не ухвалив остаточне судове рішення у справі № 510/69/26, оригінал справи під час проведення обшуку не вилучено, справа перебуває в Ренійському районному суді Одеської області, отже, наявний ризик, що підозрюваний може підготувати негативне для ОСОБА_8 рішення з метою створення доказів своєї невинуватості, зокрема, щодо відсутності умислу ухвалювати рішення на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
(5) ризику вчинити інше кримінальне правопорушення через: 1) характер та спосіб вчинених дій, тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 ; 2) згідно зі одержаними за результатами НСРД відомостями: 2.1) підозрюваний фактично керував підготовкою, підписанням, використанням документів, які містять недостовірні відомості (заява про відкладення розгляду справи у частині необхідності відкладення, ознайомлення з матеріалами справи, залучення захисника тощо), вчиненням дій та підтвердженням юридичних фактів, які не відповідають дійсності (проставлення підпису ОСОБА_8 про ознайомлення зі справою), 2.2) поведінка ОСОБА_5 під час зустрічей свідчить, що такого роду використання суддею своїх професійних знань, службових обов'язків всупереч інтересам служби, може мати систематичний характер, оскільки підозрюваний надавав свідку ОСОБА_8 чіткі та послідовні інструкції.
61.Отже, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність усіх п'яти ризиків, передбачених статтею 177 КПК, та доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків.
62.Щодо доводів захисника про необхідність врахування інших обставин Суд зазначає, що: (1) слідчий суддя врахував, зокрема, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, перебування у нього на утриманні батька похилого віку, який потребує догляду та лікування, репутацію підозрюваного, відсутність судимостей; (2) хоча зазначені обставини позитивно характеризують ОСОБА_5 , проте вони в світлі наведених вище фактичних даних та характеристики кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені Судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування; (3) щодо стану здоров'я ОСОБА_5 - хоч захист зазначав про наявність у підозрюваного захворювань (без конкретизації та документального підтвердження), проте не надав будь-яких підтверджень, що стан здоров'я підозрюваного унеможливлює його перебування під вартою, та не стверджував про неможливість отримання підозрюваним потрібної йому медичної допомоги в умовах тримання під вартою.
(5) Чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК?
63.Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, Суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
64.Враховуючи обґрунтованості підозри за частиною 3 статті 368 КК, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, встановлені обставини та ризики - на даному етапі більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою із визначенням певного розміру застави, не зможуть запобігти ризикам, встановленим Судом, та не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
65.Суд також звертає увагу, що в цьому провадженні тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 не є для нього безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу.
(6) Щодо обґрунтованості розміру застави
66.Слідчий суддя визначив розмір застави в розмірі 2 млн грн.
67.Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).
68.У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (частина 5 статті 182 КПК).
69.За усталеною практикою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на виключність випадку для визначення розміру застави вище визначеної КПК межі впливають: (1) тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, та його корупційний характер; (2) обставини кримінального правопорушення (ухвала від 30.01.2023 у справі № 991/6608/22); (3) правовий статус підозрюваного та/або правовий статус особи, якій пропонувалась неправомірна вигода, мета надання неправомірної вигоди, а також вид співучасті та роль підозрюваного (ухвали від 13.06.2024 у справі № 991/4826/24, від 10.07.2023 у справі № 991/4668/23); (4) розмір спричиненої (попередженої) шкоди чи неправомірної вигоди (ухвали від 16.04.2021 у справі № 991/1973/21, від 12.05.2021 у справі № 991/1974/21); (5) спосіб імовірного вчинення злочину (ухвала від 23.05.2024 у справі № 991/3799/24); (6) майновий стан підозрюваного та/або близьких осіб (ухвала від 23.06.2022 у справі № 991/1938/22).
70.Суд також звертає увагу на те, що виділення законодавцем з усіх кримінальних проваджень щодо корупційних злочинів тих, які предметно підсудні Вищому антикорупційному суду, свідчить про їх винятковість. Цим, зокрема, зумовлює відповідно і винятковість розмірів застав у цій категорії справ.
71.У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
72.В апеляційній скарзі захисник зазначив про те, що належну поведінку підозрюваного забезпечить застава у визначених КПК межах щодо особи, підозрюваної у тяжкому кримінальному правопорушенні, та у цій справі відсутній виключний випадок для визначення застави понад ці межі.
73.Суд відхиляє зазначені доводи сторони захисту та водночас погоджується з висновком слідчого судді про те, що саме застава у розмірі 2 млн грн є такою, що здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.
74.Виключність випадку та обґрунтованість призначення застави в розмірі 2 млн грн обумовлені сукупністю таких обставин:
(1) корупційний характер, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та обставини його вчинення. Так, відповідно до повідомленої підозри за частиною 3 статті 368 КК суддя ймовірно вчинив висловлення прохання та одержання неправомірної вигоди у розмірі 800 євро та 300 доларів США за ухвалення судового рішення щодо непритягнення особи до адміністративної відповідальності та повернення йому вилученої продукції (тютюнових виробів) ймовірно без законних на те підстав;
(2) значний майновий стан підозрюваного та членів його родини. Так, відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2024 рік (том 1 а.с. 59-83) у володінні ОСОБА_5 та його близьких осіб наявні: 1) 11 об'єктів нерухомого майна (6 земельних ділянок в Одеській області, 2 квартири у місті Одеса та у місті Арциз, 2 житлових будинки у місті Рені та Болградському районі, кімната у місті Одеса), 2) 2 транспортних засоби, 3) власні грошові активи (заощадження) у розмірі 770 000 грн та активи дружини у розмірі 4 377 000 грн. Тобто на кінець 2024 року загальна сума заощаджень підозрюваного та його дружини становила понад 5 млн грн;
(3) встановлені усі п'ять ризиків, передбачені статтею 177 КПК, зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду встановлений на високому рівні;
(4) ймовірна наявність у підозрюваного ОСОБА_5 прихованих активів. Прокурор у клопотанні зазначив, що суддя ОСОБА_5 , незважаючи на свій досвід службової діяльності, професійні знання та обов'язки, може вдаватись до заниження вартості активів у своїх деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Так, у щорічній декларації за 2024 рік ОСОБА_5 зазначено про придбання 11.05.2024 автомобіля Toyota Rav4, 2001 року випуску, за 49 000 грн, проте згідно даних із відкритих джерел ринкова вартість такого автомобіля складає щонайменше 250 000 грн (протокол огляду відомостей мережі Інтернет - том 1 а.с. 207-212);
(5) правовий статус підозрюваного, а саме зайняття ним посади судді.
75.Враховуючи наведене вище, Суд дійшов висновку про обґрунтованість визначеного слідчим суддею розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.
(7) Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
76.За наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін (пункт 1 частина 3 статті 407 КПК).
77.Слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновків про те, що: (1) наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення; (2) наявні усі п'ять ризиків, передбачених статтею 177 КПК; (3) застава в розмірі 2 млн грн не є непомірною та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків слідчого судді.
78.З наведених мотивів апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
79.Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 404, 407, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.03.2026 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3