Номер провадження 22-ц/821/741/26Головуючий по 1 інстанції
Справа №711/1226/25 Категорія: 305010900 Демчик Р. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
17 березня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т. Л.
судді Василенко Л. І., Сіренко Ю. В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16.12.2025 (повний текст складено 22.12.2025, суддя в суді першої інстанції Демчик Р. В.) у цивільній справі за позовом ПрАТ «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації,
ПрАТ «Страхова група «ТАС» звернулося у лютому 2025 року до суду з даним позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 65254,06 грн та судовий збір у розмірі 3028 грн, мотивуючи про те, що позивач уклав Договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № FO00934289, предметом якого є страхування транспортного засобу Nissan Теаnа, д.н. НОМЕР_1 , який 15.06.2021 о 18:55 у м. Черкаси, по вул. 30 років Перемоги, 1/3, потрапив у ДТП з ТЗ Mercedes Benz, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 , та зазнав механічних пошкоджень.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.08.2021 року (справа № 712/6848/21) відповідача визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП.
Враховуючи наявність договору страхування, власник автомобіля Nissan Teana, д.н. НОМЕР_3 звернувся до позивача із заявою про настання страхової події та виплату страхового відшкодування.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Nissan Teana, д.н. НОМЕР_1 проведено його огляд, про що складено акт огляду ТЗ (дефектна відомість) та ремонтну калькуляцію № 16720_34 від 17.06.2021 року, відповідно до якого вартість ремонту Nissan Teana, д.н. НОМЕР_1 , склала 117 770,02 грн, яку й було виплачено страхувальнику згідно розрахунків страхового відшкодування та страхового акту № 17950/34/921 від 25.06.2021, що підтверджується платіжною інструкцією № 193972 від 30.06.2021.
З цих підстав, указуючи на вимоги ч.1 ст.993 ЦК України, позивач аргументує про наявність у нього права вимоги до винуватця ДТП на суму виплаченого страхового відшкодування у межах фактичних витрат.
Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «ПЕРША» згідно Полісу № AP4682894 позивач звернувся до страхової компанії відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку суброгації.
ПрАТ «СК «ПЕРША» виплатило страхове відшкодування за полісом № AP4682894 в розмірі 52515,96 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3058 від 12.10.2021, отже невідшкодовану суму витрат позивача у розмірі 65254,06 грн має відшкодувати відповідач у справі.
Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16.12.2025 позовні вимоги у справі відхилено, з посиланням на те, що ліміт відповідальності страховика ОСОБА_1 згідно Полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AP4682894 становить 130 000 грн, отже така сума покриває розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу та відповідні вимоги мають бути заявлені саме до страховика цивільно-правової відповідальності винуватця ДТП, а не до особи, яка таку відповідальність застрахувала.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав 10.02.2026 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та задовольнити позов.
В обґрунтування вказано на те, що розмір страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначається з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, отже страховик відповідальності відповідача здійснив виплату страхового відшкодування у відповідності до приписів законодавства - ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Отже невідшкодовані збитки позивачу має відшкодовувати саме особа, винна у ДТП.
У відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях на неї представник відповідача адвокат Блізнєцов Є. А. проти її аргументів заперечив та вказав на обґрунтованість висновків суду першої інстанції по суті спору. Просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення 65254,06 грн. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При розгляді справи встановлено, що 09.03.2021 між позивачем АТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № FO00934289 «Правильне КАСКО», предметом якого є страхування транспортного засобу Nissan Теаnа, д.н. НОМЕР_1 . Страхова сума застрахованого транспортного засобу 270000 грн. Строк дії договору з 00:00 год. 11.03.2021 по 23:59 год. 10.03.2022.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.08.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.
Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 15.06.2021 о 18:55 год. у м. Черкаси, по вул. 30 років Перемоги, керуючи автомобілем Mercedes Benz, д.н. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_3 ), не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, та скоїв зіткнення з автомобілем Nissan Teana, д.н. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_2 ), який зупинився попереду, чим порушив п.2.3б,12.1,13.1 ПДР України, та завдав механічних пошкоджень транспортним засобам.
15.06.2021 водій застрахованого транспортного засобу ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про настання страхової події.
25.06.2021 представником позивача був затверджений страховий акт №17950/34/921, згідно з яким сума страхового відшкодування становить 117 770,02 грн.
Згідно платіжної інструкції №193872 від 30.06.2021 АТ «СГ «ТАС» сплатило ОСОБА_2 117 770,02 грн страхового відшкодування.
Цивільно-правова відповідальність водія-винуватця ДТП ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «ПЕРША» згідно Полісу № AP4682894 та 12.10.2021 ПрАТ «СК «ПЕРША» виплатило позивачу АТ «СГ «ТАС» страхове відшкодування за полісом № AP4682894 в розмірі 52515,96 грн (платіжне доручення № 3058 від 12.10.2021).
Звертаючись до суду із позовом у цій справі, позивач просить суд стягнути з відповідача 65254,06 грн (117 770,02 грн - 52515,96 грн), мотивуючи про недостатність страхової виплати страховика цивільно-правової відповідальності відповідача для відшкодування матеріальної шкоди від виплати страхового відшкодування потерпілій у ДТП особі.
Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За обставин цієї справи винуватцем ДТП внаслідок якої застрахований автомобіль зазнав механічних пошкоджень є відповідач, що під сумнів сторонами не ставиться.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 ЗУ «Про страхування»).
Відповідно до частини другої статті 8 ЗУ «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).
Аналогічні за змістом положення містить ст. 27 ЗУ «Про страхування».
Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Крім того, у постанові ВП ВС від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц указано, що згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 ЗУ «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Відтак, у даному випадку позивач, який є страховиком збитків за договором добровільного страхування, що виплатив відповідне відшкодування, в силу приписів ст. 27 ЗУ «Про страхування» та ст. 993 ЦК України має право вимоги до відповідальної за шкоду особи (відповідача) у межах фактично виплаченого відшкодування.
При цьому частину коштів позивачу погашено страховиком цивільно-правової відповідальності відповідача, отже невідшкодована сума страхової виплати позивача має бути стягнута з відповідача в цій справі, що відповідатиме вищенаведеним положенням ст. 1194 ЦК України про відповідальність страхувальника за завдану шкоду у разі недостатності коштів здійсненої страхової виплати.
Водночас суд першої інстанції, відхиляючи позовні вимоги у даній справі, зазначив, що оскільки вимоги позивача до відповідача, як винуватця ДТП, не перевищують ліміт відповідальності страховика останнього, саме страхова компанія має відшкодовувати збитки позивача.
Однак з такими висновками місцевого суду погодитися не можна з огляду на таке.
Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1961-IV» у редакції на час настання страхового випадку та прийняття рішення про виплату страхового відшкодування за полісом відповідача № AP4682894 у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Порядок визначення витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу визначає Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства Юстиції України та Фонду Державного Майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за N 1074/8395.
Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092.
Ураховуючи, що на дату ДТП (15.06.2021) строк експлуатації пошкодженого ТЗ Nissan Teana, д.н. НОМЕР_1 , становив 11 років, то страховик цивільно-правової відповідальності відповідача ПрАТ «СК «ПЕРША» була обмежена законом (ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1961-IV») у виплаті страхового відшкодування позивачу АТ «СГ «ТАС» у повному обсязі завданої майнової шкоди та мала виплатити страхове відшкодування лише з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу, визначеного Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Отже суд першої інстанції помилково зазначив про необхідність покладення в цій частині матеріальної відповідальності саме на страховика відповідача.
Також із суми страхового відшкодування, яке позивач отримав від ПрАТ «СК «ПЕРША», за договором страхування, укладеним із позивачем, правомірно було виключено франшизу в сумі 500 грн.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16.12.2025 у даній справі належить скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права - ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1961-IV», та прийняти постанову про задоволення позовних вимог.
Отже подана у справі апеляційна скарга підлягає до задоволення.
На підставі положень ст.141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути 7570 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - задовольнити.
Рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16.12.2025 у даній цивільній справі - скасувати.
Позовні вимоги ПрАТ «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова група «ТАС» 65 254,06 грн матеріальної шкоди та 7570 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 17.03. 2026.
Суддя-доповідач
Судді