Справа №626/3266/25 Головуючий 1 інстанції: Дудченко В.О.
Провадження №33/818/429/26 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
18 березня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі:
- головуючого судді Люшні А.І.,
- за участю секретаря Цебро Д.С.,
- за особи, яку притягнуто
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
- захисника Вєтрової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові, в режимі відеоконференції, справу за апеляційною скаргою захисника Вєтрової О.В. на постанову Берестинського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2025 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини
Судом встановлено, що 12 жовтня 2025 року о 12-50 год. ОСОБА_1 в с.Улянівка, Берестинського району, Харківської області на 87 км автодороги М29 керував транспортним засобом «Chevrolet Tacuma», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Вєтрова О.В. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто за відсутності ОСОБА_1 . Вказала, щопрацівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП; процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та наслідки відмови від такого огляду. Зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення не є безперечним доказом по справі. Наголосила, що відеозаписи є недопустимим доказом, оскільки вони не відображають цілісної картини події і обстановки. Послалася на те, що ОСОБА_1 проживає в с.Єлисеєнкове Сумського району Сумської області, яке не має громадського сполучення; утримує чотирьох неповнолітніх дітей; право керування транспортними засобами є необхідним йому для забезпечення потреб родини.Вважає, що ОСОБА_1 не мав ознак алкогольного сп'яніння.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ОСОБА_1 судом першої інстанції належним чином про дату, час та місцерозгляду справи не повідомлявся; копію оскаржуваної постанови отримав 06 листопада 2025 року; договір про надання правничої допомоги з адвокатом уклав 07 листопада 2025 року. Вказала, що з матеріалами справи про адміністративне правопорушення ознайомилася лише 11 листопада 2025 року.
Твердження захисника Вєтрової О.В. щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (п.8 ч.1 ст.129 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Вєтрова О.В. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та захисника, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме дані:
-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №481119 від 12 жовтня 2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП;
-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
-акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу;
-відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.
Відповідно до п.п.2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається,що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук.
Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп'янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп'яніння.
Отже, доводи апеляційної скарги захисника Вєтрової О.В. про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння носять суб'єктивний характер.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту про не роз'яснення поліцейськими ОСОБА_1 прав та обов'язків, суперечать даним протоколу про адміністративне правопорушення, в якому було роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що підтверджується його особистим підписом у протоколі, а також відсутністю заперечень з цього приводу у поясненнях (а.с.1).
Посилання в апеляційній скарзі захисника Вєтрової О.В. на не роз'яснення працівниками поліції ОСОБА_1 процедури проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та наслідків відмови від такого огляду, спростовуються наданими відеозаписами з нагрудних камер поліцейських (відеозапис 20251012130639X30038_ ZM038.MOV 01 хв. 29 с.).
Твердження захисника Вєтрової О.В. про недопустимість наданих відеозаписів, в якості доказу, через те, що вони небезперервні, короткі та не відображають цілісної картини події і обстановки, є необґрунтованими.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Надані відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції не є безперервними, короткі, але їх зміст є логічним, послідовним та об'єктивно підтверджує обставини події, що мають значення для справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що зазначені відеозаписи повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи, такі відеозаписи можуть бути прийняті судом до уваги в якості доказу.
Протокол про адміністративне правопорушення не є єдиним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винуватість підтверджується саме сукупністю доказів наявних в матеріалах справи, а не лише взятим окремо доказом.
З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може розглядатися як самостійна підстава для скасування рішення суду. Крім того, права ОСОБА_1 були відновлені шляхом можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, передбачає накладення і основного стягнення у виді штрафу, і додаткового обов'язкового виду стягнення - позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що унеможливлює накладення штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
Таким чином, при визнанні особи винуватою за ч.1 ст.130 КУпАП суд апеляційної інстанції не має законних підстав накласти інше адміністративне стягнення, ніж передбачене санкцією цієї статті, не призначати додатковий обов'язковий вид стягнення або ж перейти до іншого виду стягнення.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-
Клопотання захисника Вєтрової О.В. задовольнити та поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови Берестинського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника Вєтрової О.В. залишити без задоволення, а постанову Берестинського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий А.І. Люшня