Справа № 761/5203/26
Провадження № 2-р/761/7/26
16 березня 2026 року Шевченківської районний суд м. Києвав складі:
головуючого - судді Сіромашенко Н.В.,
при секретарі - Голуб О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення суду по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , зацікавлені особи: ОСОБА_3 , Опікунська Рада Шевченківської райдержадміністрації м. Києва про визнання громадянки недієздатною,-
У лютому 2026 року заінтересована особа ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про роз'яснення рішення суду, мотивуючи тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28.10.1998 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною. У зв'язку з тим, що заяву задоволено, заявник просить роз'яснити, чи сплив строк дії вказаного судового рішення та чи потрібно йому як опікуну кожні два роки звертатися до суду із заявою про продовження строк дії такого рішення щодо визнання ОСОБА_4 недієздатною.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2026 вищевказана заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.
У судове засідання сторони не викликалися, що відповідає положенням ч.3 ст. 271 ЦПК України.
Дослідивши заяву та матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
За правилами ст. 271 ЦПК України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
В пункті 21 Постанови №14 «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що роз'яснення рішення суду, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Отже, суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко або незрозуміло ним сформульовані, що, в свою чергу, позбавляє можливості його виконання. Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Таким чином, є дві умови, за яких роз'яснюється рішення: перша умова - це та, що не можна змінювати його зміст, а друга - якщо воно є незрозумілими для тих, кого зобов'язано його виконувати і орган, який буде його виконувати.
Відтак, роз'яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз'яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.
Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, так як існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що заявник просить зазначити чи сплив строк дії вказаного судового рішення та чи потрібно йому, як опікуну, кожні два роки звертатися до суду із заявою про продовження строк дії такого рішення щодо визнання ОСОБА_4 недієздатною. Крім того, заявником у справі № 2-2391 була ОСОБА_2 , саме вона зверталася до суду з заявою, відповідно до якої просила визнати ОСОБА_4 недієздатною.
Із врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення; судове рішення є цілком зрозумілим та роз'ясненню не підлягає, у зв'язку з чим в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення по вказаній справ.
Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення суду по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , зацікавлені особи: ОСОБА_3 , Опікунська Рада Шевченківської райдержадміністрації м. Києва про визнання громадянки недієздатною, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її оголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Н.В. Сіромашенко