Справа №760/33225/25
1-і/760/1/26
11 березня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: судді - ОСОБА_1
за участі сторін та інших учасників провадження
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника заявника - ОСОБА_4
здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві розгляд клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12016100090014574 від 08.12.2016,
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12016100090014574 від 08.12.2016.
У поданому клопотанні захисник зазначає, що накладений арешт на майно підлягає скасуванню, оскільки, на думку заявника, відпала необхідність у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що підстав для скасування арешту майна немає, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження не відпала.
Дослідивши подане клопотання, матеріали, додані до нього, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення його дієвості. Такими заходами, зокрема, є арешт майна.
Згідно зі статтею 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у випадках, коли існує обґрунтована необхідність для досягнення завдань кримінального провадження.
Відповідно до статей 170-173 КПК України арешт майна є тимчасовим позбавленням права відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно може бути доказом кримінального правопорушення, підлягати спеціальній конфіскації або конфіскації майна, або необхідне для забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Частиною першою статті 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, а також представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Разом з тим, під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 не є власником майна, на яке накладено арешт у межах кримінального провадження №12016100090014574 від 08.12.2016, а тому не є особою, уповноваженою відповідно до вимог статті 174 КПК України на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту такого майна.
Таким чином, заявлене клопотання подано особою, яка не наділена процесуальним правом на його подання.
Крім того, під час судового розгляду встановлено, що постановою уповноваженого прокурора від 13.02.2024 постанову про закриття кримінального провадження №12016100090014574 від 08.12.2016 було скасовано. У зв'язку з цим досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні продовжується, а відповідно підстави, які могли б свідчити про відпадання необхідності у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, на даний час відсутні.
Відповідно до вимог КПК України арешт майна застосовується з метою забезпечення збереження речових доказів, забезпечення можливої спеціальної конфіскації, конфіскації майна або відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
З матеріалів, наданих суду, не вбачається, що на даний час відпала необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 , який є власником майна, звернувся до відповідних органів із заявою про втрату паспорта, що також підлягає перевірці у межах здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що ОСОБА_5 не є власником майна, на яке накладено арешт, а отже не належить до кола осіб, визначених статтею 174 КПК України, які мають право звертатися до суду з клопотанням про скасування арешту майна, а також зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження не відпала, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 174, 309 КПК України, суддя, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12016100090014574 від 08.12.2016, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1