Справа №760/4218/26
Провадження №2-о/760/249/26
про повернення заяви
16 березня 2026 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва зі заявою, в якій просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Солом'янського районну м. Києва від 24 квітня 2024 року ,про що в книзі реєстрації актів про одруження 24 квітня 2024 року зроблено актовий запис №592.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 лютого 2026 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2026 року вказану заяву було залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення недоліків.
13 березня 2026 року від заявника ОСОБА_1 до суду надійшла заява про виконання ухвали суду від 24 лютого 2026 року.
Однак, недоліки заяви заявником не усунуті.
Згідно з ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Так, у рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, враховуючи, що невиправлені недоліки заяви є очевидними та суттєвими, заява підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 175, 185, 260, 261 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Суддя Солом'янського районного суду
міста Києва Н.М. Аксьонова