Справа №760/6603/26 1-кс/760/3584/26
13 березня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва
В складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
підозрюваної - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження, що внесено до ЄРДР №22025101110000988 від 13.08.2025 року, якій пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2,
ч. 3 ст. 436-2 КК України,-
10.03.2026 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження, що внесено до ЄРДР №22025101110000988 від 13.08.2025 року, якій пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2,
ч. 3 ст. 436-2 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено наступне.
Слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 22025101110000988, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою. Перебування на території України підрозділів Збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеною Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави України та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади Російської Федерації, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 року, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 року та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 року №36/103, від 16.12.1970 року №2734 (XXV), від 21.12.1965 року №2131 (XX), від 14.12.1974 року №3314 (XXIX), спланували, підготували і 24.02.2022 року о 05 годині розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил та інших воєнізованих формувань Російської Федерації на територію України.
У цей же день, на виконання злочинного наказу політичного керівництва Російської Федерації, військовослужбовці Збройних сил та інших воєнізованих формувань Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України через державний кордон України в Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Луганській, Донецькій, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, інші об'єкти цивільного сектору соціального забезпечення, та здійснили застосування оперативно-тактичних ракет (включаючи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом) по позиціям ЗС України та об'єктах цивільної інфраструктури.
24.02.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-XI введено військовий стан на всій території України з 24.02.2022 року строком на 30 діб.
У зв'язку з веденням Російською Федерацією агресивної війни проти України, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та востаннє продовжений з 05 години 30 хвилин 05.11.2025 року строком на 90 діб.
Незважаючи на викладене, у громадянка України ОСОБА_5 , невстановленим досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 10.02.2025, виник та сформувався стійкий злочинний умисел, направлений на вчинення кримінально караних діянь, що полягають у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та окупації частини її території, а також заперечення цієї агресії, які вчиняла за допомогою електронно-цифрових пристроїв, що перебували у її володінні.
Громадянка України ОСОБА_5 , за допомогою технічних пристроїв, що перебували у її користуванні, під'єднаних до глобальної мережі Інтернет, зареєструвала обліковий запис у соціальній мережі «Facebook» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з інтернет-профілем користувача, позначеного як « ОСОБА_6 », який нараховує: 16 тис. слідкувачів.
У подальшому 10.02.2025 о 13 год. 08 хв., ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та той факт, що поширення її інформації здійснюватиметься в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в Україні та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, діючи умисно, перебуваючи неподалік адреси: АДРЕСА_1 , поширила публікацію у своєму обліковому записі у соціальній мережі «Facebook» з інтернет-профілем користувача, позначеного як « ОСОБА_6 », і тим самим надавши можливість ознайомитись із ними необмеженій кількості осіб, де згідно з висновком експерта № 7680/25-36.1 за результатами проведення лінгвістичної експертизи від 13.10.2025 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України міститься інформація щодо виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та окупації частини її території, а також заперечення цієї агресії.
У подальшому, у період часу з 10.02.2025 по 12.07.2025 громадянка України ОСОБА_5 , діючи умисно, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, на шкоду інформаційній безпеці суспільства та держави, з метою повторного вчинення кримінально караних діянь, що полягають у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та окупації частини її території, а також заперечення цієї агресії, усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в України та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, за допомогою технічних пристроїв, що перебували у її користуванні та які під'єднані до глобальної мережі Інтернет, повторно поширила матеріали, в яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та окупації частини її території, а також заперечення цієї агресії, а саме:
- 26.04.2025 о 13 год. 00 хв., ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та той факт, що поширення її інформації здійснюватиметься в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в Україні та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, діючи умисно, перебуваючи неподалік адреси: АДРЕСА_1 , поширила у соціальній мережі «Facebook» з інтернет-профілем користувача, позначеного як « ОСОБА_6 », надавши можливість ознайомитись із ними необмеженій кількості осіб, де згідно з висновком експерта № 7680/25-36.1 за результатами проведення лінгвістичної експертизи від 13.10.2025 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України міститься інформація щодо заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році;
- 18.06.2025 о 00 год. 03 хв, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та той факт, що поширення її інформації здійснюватиметься в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в Україні та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, діючи умисно, перебуваючи неподалік адреси: АДРЕСА_1 , поширила у соціальній мережі «Facebook» з інтернет-профілем користувача, позначеного як « ОСОБА_6 », надавши можливість ознайомитись із ними необмеженій кількості осіб, де згідно з висновком експерта № 7680/25-36.1 за результатами проведення лінгвістичної експертизи від 13.10.2025 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України міститься інформація щодо заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році;
- 12.07.2025 о 18 год. 22 хв., ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та той факт, що поширення її інформації здійснюватиметься в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в Україні та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, діючи умисно, перебуваючи у м. Києві, неподалік АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , поширила у соціальній мережі «Facebook» з інтернет-профілем користувача, позначеного як « ОСОБА_6 », надавши можливість ознайомитись із ними необмеженій кількості осіб, де згідно з висновком експерта № 7680/25-36.1 за результатами проведення лінгвістичної експертизи від 13.10.2025 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України міститься інформація щодо виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та її заперечення.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється:
- у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та окупації частини її території, а також заперечення цієї агресії, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України;
- у повторному поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та окупації частини її території, а також заперечення цієї агресії, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
14.11.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Підозрювана ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень не визнала та під час допиту підозрюваної відмовилась давати показання.
18.11.2025 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_7 обрано підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби до 14.01.2026 року включно.
Відповідно до постанови про продовження строку досудового розслідування від 12.01.2026 року, погодженою заступником керівника Київської міської прокуратури, строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 14.02.2026 року.
14.01.2026 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_8 продовжено підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби до 14.02.2026 року включно.
11.02.2026 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_9 продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до чотирьох місяців, тобто до 14.03.2026 року.
14.02.2026 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_10 продовжено підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби до 14.03.2026 року включно.
12.03.2026 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_11 продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до шести місяців, тобто до 14.05.2026 року включно.
На думку прокурора, причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами:
- дорученнями;
- висновком експерта №7680/25-36.1. від 13.10.2025 року;
- протоколом огляду від 13.08.2025 року;
- протоколом допиту свідка від 30.10.2025 року;
- протоколом обшуку від 14.11.2025 року;
- відповідями на запит;
- довідками;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
У кримінальному провадженні проведено значну кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак через особливу складність завершити досудове розслідування до 14.03.2026 року не виявляється за можливе, оскільки для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне:
- отримати висновок судової-психологічної експертизи, оскільки підозрювана ОСОБА_5 перебувала під наглядом у КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги».
- виконати з підозрюваною ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
У ході досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- в разі не обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу, остання може переховуватися від органів досудового слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років;
- враховуючи специфіку скоєння інкримінованого підозрюваній злочину, а також обставини кримінального провадження, які стали їй відомі в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні остання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків, які стали їй відомі під час ознайомлення з матеріалами клопотання про обрання запобіжного заходу;
- у разі не застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, остання може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, з огляду на те, що ОСОБА_5 систематично та періодично вчиняла інкриміновані їй кримінальні правопорушення.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, окрім як домашнього арешту у певний період доби, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної виходячи з наступного.
Застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваної, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки, зважаючи на характер вчинення інкримінованих їй дій, остання не буде позбавлена можливості ухилитися від органу досудового розслідування.
Крім цього, у разі обрання відносно підозрюваної вказаних запобіжних заходів, а також запобіжного заходу у вигляді особистої поруки чи застави, підозрювана, продовжуючи проживати на території Києва, під час дії таких запобіжних заходів, матиме фактично безперешкодну можливість незаконно впливати на свідків вказаного кримінального правопорушення, з метою зміни ними показів, наданих під час допитів.
Приймаючи до уваги вказані обставини, існує наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відносно підозрюваної необхідно застосувати міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища у будь-який час коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку в період часу з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв., з покладенням на неї процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти ризикам визначеним п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав за наведених у клопотанні підстав, просить суд продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 в період часу з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. в межах строку досудового розслідування, тобто до 14 травня 2026 року включно, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища у будь-який час, коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку, та покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальних обов'язків:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
- не відлучатися із населеного пункту, за місцем проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечує, щодо задоволення клопотання прокурора.
Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечувала, щодо задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_5 .
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Крім того, відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваної винуватою у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваної; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці її постійного проживання, у тому числі наявність в неї родини й утриманців; репутацію підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Так, суд приходить до висновку, що є обґрунтованим наявність ризиків, передбачених
ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрювана ОСОБА_5 може:
1.Переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
2.Впливати на свідків, експерта, інших підозрюваних з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин.
3.Вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт, не може запобігти настанню вказаних ризиків щодо ОСОБА_5 оскільки зазначені ризики є доведеними, а саме: намагання вплинути на свідків, переховуватися від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, судом встановлено, що орган досудового розслідування не мав об'єктивної можливості через особливу складність не може завершити досудове розслідування до 14.03.2026 року, оскільки для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати певні процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
Тому, слідчий суддя вважає законним і обґрунтованим продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 в період часу з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. в межах строку досудового розслідування, тобто до 11 травня 2026 року включно, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища у будь-який час, коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальних обов'язків:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
- не відлучатися із населеного пункту, за місцем проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 184, 194 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 в період часу з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. в межах строку досудового розслідування, тобто до 11 травня 2026 року включно, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища у будь-який час, коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальних обов'язків:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
- не відлучатися із населеного пункту, за місцем проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1