Справа №760/6715/26 1-кс/760/3638/26
11 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду старшого слідчого СУ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025110000000113 від 09.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженеця м. Київ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,-
До Солом'янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в кримінальному провадженні №42025110000000113 від 09.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що 16.09.2008 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з громадянами України засновано товариство з обмеженою відповідальністю «РЗА СИСТЕМЗ», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, приміщення 1, 522.
Заступником директора з операційної діяльності вказаного підприємства призначено ОСОБА_8 , бухгалтером - ОСОБА_9 , а 13.01.2022 керівником товариства - ОСОБА_5 .
Основним видом діяльності ТОВ «РЗА СИСТЕМЗ» є виконання електромонтажних робіт.
ТОВ «РЗА СИСТЕМЗ» здійснює діяльність у сфері розроблення, виробництва та впровадження мікропроцесорних пристроїв релейного захисту та автоматики, що застосовуються під час експлуатації об'єктів електроенергетичної інфраструктури. Підприємство надає комплекс послуг зі створення систем релейного захисту та автоматики для трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та електричних мереж напругою 6-110 кВ, включаючи виконання проєктних робіт, постачання обладнання, монтаж, пусконалагоджувальні роботи, а також супровід будівництва та введення об'єктів в експлуатацію.
Розроблені та впроваджені ТОВ «РЗА СИСТЕМЗ» технічні рішення використовуються у функціонуванні об'єктів електроенергетичної системи, що забезпечують передачу та розподіл електричної енергії, маючи важливе значення для стабільності енергетичної інфраструктури. Починаючи з 2008 року підприємство здійснює господарську діяльність як з резидентами України, так і в межах зовнішньоекономічних відносин із суб'єктами господарювання-нерезидентами, зокрема з підприємствами Російської Федерації та Республіки Казахстан.
Враховуючи викладені обставини, ОСОБА_5 , достовірно усвідомлюючи, що після початку збройної агресії Російської Федерації проти України та введення правового режиму воєнного стану здійснення господарської діяльності із суб'єктами господарювання Російської Федерації, зокрема постачання продукції підприємствам держави-агресора, є протиправним та таким, що суперечить законодавству України, діючи умисно та з корисливих мотивів, вирішив організувати механізм незаконного постачання продукції до Російської Федерації. При усвідомлюючи, що продукція, виготовлена ТОВ «РЗА СИСТЕМЗ», використовується у сфері електроенергетики, зокрема під час експлуатації трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів, електричних мереж та теплових електростанцій, що забезпечують енергопостачання промислових підприємств і об'єктів критичної інфраструктури Російської Федерації, у тому числі пов'язаних з оборонно-промисловим комплексом.
З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_5 розробив схему постачання продукції на територію держави-агресора шляхом приховування реального кінцевого отримувача та транзиту через треті держави, зокрема Республіку Казахстан. Для цього було залучено дочірнє підприємство ТОО «РЗА СИСТЕМЗ - KZ» (Казахстан), яке виконувало функції транзитного посередника, а також ТОО «Компания «Транс Консалт», через яке укладалися договори з суб'єктами господарювання Російської Федерації та здійснювався подальший продаж продукції. До реалізації схеми ОСОБА_5 залучив працівників ТОВ «РЗА СИСТЕМЗ» - заступника директора з операційної діяльності ОСОБА_8 та бухгалтера ОСОБА_9 , з якими досяг попередньої змови. Відповідно до розподілу ролей ОСОБА_5 здійснював загальне керівництво та організацію постачання обладнання, ОСОБА_8 координував зовнішньоекономічну діяльність і переговори з контрагентами, а ОСОБА_9 забезпечувала фінансові розрахунки та супровід операцій через підконтрольні підприємства у Казахстані.
Реалізуючи спільний злочинний план у період з березня 2022 року, вказані особи організовували виготовлення та постачання електроенергетичного обладнання ТОВ «РЗА СИСТЕМЗ» для контрагентів на території Російської Федерації через підприємства у Республіці Казахстан, забезпечуючи укладення господарських договорів, координацію логістики, фінансові розрахунки та підготовку обладнання до відправлення. Зокрема, не пізніше 30.01.2023 ОСОБА_5 за сприяння ОСОБА_8 та ОСОБА_9 досяг домовленості з представником російського підприємства ООО «Надежные Технические Решения» щодо продажу та постачання приладів релейного захисту виробництва ТОВ «РЗА СИСТЕМЗ» загальною вартістю 4 038 012 російських рублів. Надалі зазначене обладнання було відправлено до ТОО «РЗА СИСТЕМЗ - KZ», частково передано до ТОО «Компания «Транс Консалт», а звідти - на адресу російського підприємства.
Таким чином ОСОБА_5 організував та забезпечив поставку продукції підприємствам держави-агресора, що сприяло функціонуванню її енергетичної інфраструктури.
09.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: матеріалами НСРД, протоколами обшуку, протоколами огляду та іншими матеріалами у своїй сукупності.
Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив злочин, який відповідно до ч. 1 ст. 111-2 КК України карається позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
У клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з підстав зазначених у ньому та просила його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі. При цьому зазначив, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, здійснює догляд за матір'ю похилого віку, утримує трьох дітей, позитивно характеризується та надає допомогу Збройним Силам України. На підтвердження викладеного просив долучити до матеріалів клопотання характеристику, довідку про доходи, довідку про стан здоров'я матері, а також документи, що підтверджують надання допомоги ЗСУ, зокрема подяки та інші відповідні докази.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтриав позицію свого захисника.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування повідомленої ОСОБА_5 підозри слідчим надано зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, протоколи обшуків, протоколи оглядів, а також інші матеріали, які долучені до клопотання.
Таким чином, надані суду докази обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, який відповідно до ч. 1 ст. 111-2 КК України карається позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Окрім цього, слідчий суддя вважає доведеним існуванням ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення: враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме, зникнути та перебувати тривалий час у розшуку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland № 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання.
Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за яке відповідно до ч. 1 ст. 111-2 КК України карається позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої., його майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, тому, слідчий суддя, вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У виняткових випадках, якщо слідчий суддя дійде висновку, що застава у межах, визначених цією нормою для відповідної категорії злочинів, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, суд має право визначити її у більшому розмірі, виходячи з необхідності гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваного та недопущення ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
Враховуючи характер та обставини інкримінованого кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, а також майновий і сімейний стан підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов висновку, що застава у межах базового розміру не забезпечить належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає необхідним, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу у сумі 1 331 200,00 грн 00 коп, що складає 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку в даному провадженні.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 207, 208, 209, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 09 травня 2026 року о 17-20 год.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 331 200,00 гривень, які можуть бути внесені як самим підозрюваним, так і іншою фізичною (юридичною) особою на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 17 год. 20 хв. 11 березня 2026 року.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки, передбачені частинами п'ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів з дня внесення застави, а саме:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
2)прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
3)повідомляти вказаних осіб суд про зміну свого місця проживання;
4) не спілкуватись з іншими підозрюваними по даному провадженню;
5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи , що дають право на виїзд з України чи в'їзд в Україну.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
В разі внесення застави уповноважена службова особа повинна негайно видати розпорядження про звільнення з-під варти особи.
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
В іншій частині поданого клопотання, відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1