Справа №760/8227/24
Провадження № 2/760/10333/26
про повернення позовної заяви
16 березня 2026 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Куликов О.А. звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, в якій просить визнати право власності на квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 квітня 2024 року для розгляду визначено суддю Аксьонову Н.М.
Ухвалою від 10 квітня 2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
03 жовтня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Куликов О.А. подав до суду заяву про усунення недоліків, до якої додав копію позовної заяви в новій редакції до Київської міської ради, ОСОБА_2 , в якій просить визнати право власності на квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Однак, позивачем усунуто не всі недоліки позовної заяви, які були зазначені в ухвалі від 10 квітня 2024 року.
Ухвалою від 07 жовтня 2024 року позивачу було продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви..
Згідно ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є : 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Копію ухвали суду про продовження процесуального строку позивачу та його представнику було надіслано в електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 07 лютого 2025 року.
Однак, у встановлений судом строк позивач ухвалу не виконав, недоліки позовної заяви не усунув. При цьому наслідки невиконання ухвали про залишення позовної заяви без руху були роз'яснені позивачу.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Так, у рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, враховуючи, що у визначений судом строк ухвалу про залишення позовної заяви без руху не виконав, а невиправлені недоліки позовної заяви є очевидними та суттєвими, що унеможливлює відкриття провадження у справі, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
На підставі наведеного та керуючись ст.185, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова