Справа №760/6394/26 1-кс/760/3456/26
10 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
адвоката - ОСОБА_5 ,
підозрюваної - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 3-го відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025101110001350 від 11.12.2025 стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Високе Житомирської області, середньою освітою, працюючої прибиральницею у закладі дошкільної освіти № 63 м. Житомир, незаміжньої, не маючої на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого 3-го відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025101110001350 від 11.12.2025 стосовно ОСОБА_6 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110001350 від 11.12.2025 за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України, а також за підозрою ОСОБА_11 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258 КК України.
Слідчий у клопотанні вказує, що Громадянка України ОСОБА_11 , використовуючи власний обліковий запис у месенджері «Telegram», встановлений на мобільному телефоні «Redmi», у ході пошуку роботи почала спілкування з невстановленою під час досудового розслідування особою, яка використовує обліковий запис з назвою « ОСОБА_12 » та ідентифікатором профілю « ОСОБА_13 ». Останній запропонував за грошову винагороду виготовити саморобний вибуховий пристрій та використати його для вчинення терористичного акту.
За виконання вказаного завдання невстановлена особа пообіцяла грошову винагороду у розмірі 50 000 грн, а також компенсацію витрат на придбання компонентів, необхідних для виготовлення саморобного вибухового пристрою. На цю пропозицію ОСОБА_11 погодилася та залучила до протиправної діяльності ОСОБА_6 .
У подальшому у месенджері «Telegram» між невстановленою особою, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 відбулося листування, під час якого останні отримали перелік компонентів, необхідних для виготовлення саморобного вибухового пристрою, які у подальшому спільно придбали у м. Житомир.
Надалі невстановлена особа, з метою координації їхніх дій та контролю виконання завдання, за допомогою месенджера «Telegram» надавала детальні інструкції щодо поетапного виготовлення саморобного вибухового пристрою, який ОСОБА_11 та ОСОБА_6 виготовляли в орендованій квартирі.
Однак з причин, що не залежали від їх волі, злочин не був доведений до кінця, оскільки 13.01.2026 він був виявлений та припинений правоохоронними органами.
При цьому ОСОБА_11 та ОСОБА_6 усвідомлювали, що їх дії спрямовані на вчинення терористичного акту, а саме вибуху, який створює небезпеку для життя чи здоров'я людей та може спричинити значну майнову шкоду з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.
13.01.2026 затримано ОСОБА_11 , якій 14.01.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України.
11.02.2026 затримано ОСОБА_6 та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України.
Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри повністю підтверджується наступними доказами зібраними під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, а саме:
-обшуком за місцем проживанням ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , у ході проведення якого відшукано та вилучено комплектуючі до виготовлених саморобних вибухових пристроїв та мобільний телефон, де міститься переписка із замовником вчинення кримінального правопорушення;
-оглядом мобільного телефону ОСОБА_11 , де міститься переписка із замовником вчинення кримінального правопорушення, надання ним ОСОБА_11 та ОСОБА_6 інструкцій щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою;
-оглядом із камер відеоспостереження, де зафіксовано як ОСОБА_11 та ОСОБА_6 купували комплектуючі для саморобного вибухового пристрою;
-показами підозрюваних під відео за участю захисників, у ході яких підозрювані детально розповіли обставини їх залучення до протиправної діяльності та розподіл ролей при вчиненні терористичного акту;
-слідчим експериментом, у якому відтворено обставини вчинення підозрюваними кримінального правопорушення, зокрема отримання інструкцій щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою, купівлі комплектуючих та його виготовлення,
іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
14.01.2026 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва відносно підозрюваної ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 12.02.2026, без визначення розміру застави.
09.02.2026 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва підозрюваній ОСОБА_11 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12.03.2026, без визначення розміру застави.
13.02.2026 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва відносно підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 12.03.2026, без визначення розміру застави.
13.02.2026 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження до шести місяців, тобто до 12 червня 2026 року.
У клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що підозрюванаОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на експерта, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину, у зв'язку із чим застосування менш суворого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_5 та підозрюванаОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків. Просили обрати запобіжний захід, який не пов'язаний із триманням під вартою.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Частиною 5 ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про розумність і обґрунтованість повідомленої їйпідозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_6 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження, які обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваної ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідуються.
14.01.2026 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва відносно підозрюваної ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 12.02.2026, без визначення розміру застави.
09.02.2026 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва підозрюваній ОСОБА_11 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12.03.2026, без визначення розміру застави.
13.02.2026 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва відносно підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 12.03.2026, без визначення розміру застави.
13.02.2026 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження до шести місяців, тобто до 12 червня 2026 року.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland №7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Беручи до уваги, що встановленні ризики, під час застосування ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13.02.2026 ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати, а саме: переховування підозрюваної ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати та спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можливого незаконного впливу на експерта, перешкоджанню кримінального правопорушення іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні було доведено, що заявлені раніше ризики продовжують існувати та виправдовують тримання ОСОБА_6 під вартою, а також наведено обґрунтовані обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали слідчого судді про тримання ОСОБА_6 під вартою, тому приходить до висновку, що клопотання слідчого в частині продовження строку тримання підозрюваній ОСОБА_6 під вартою підлягає задоволенню.
З огляду на викладене вище, слідчий суддя також не знаходить підстав для можливості визначення в рамках поданого клопотання застави, що узгоджується з абзацом 8 ч.4 ст.183 КПК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя зобов'язаний: здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду та враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Крім того, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, у випадках коли констатував порушення статті 5 Конвенції щодо розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою, протягом як досудового розслідування, так і судового розгляду, продовження строків тримання під вартою повинно ґрунтуватися на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під вартою на початковій стадії розслідування.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особистість підозрюванї ОСОБА_6 , їїмайновий та сімейний стан, стан їїздоров'я, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України саме у період воєнного стану, слідчий суддя приходить до висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам та вважає за необхідне продовжити підозрюваній ОСОБА_6 строк тримання під вартою, на 60 днів, тобто до 23 год. 59 хв. 08.05.2026.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину під час дії воєнного стану передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 180, 183, 193, 194, 196, 199, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, тобто до 08.05.2026.
Строк дії ухвали визначити до 23 год. 59 хв. 08.05.2026.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1