79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.01.11 Справа№ 15/236(2010)
за позовною заявою дочірнього підприємства «Управління виробничо-технологічної комплектації»ВАТ «Прикарпатбуд», м.Дрогобич
до відповідача приватного підприємства «ОЛВЕР-999», м.Дрогобич
про стягнення 98415,95 грн.
Суддя Т.Костів
при секретарі О.Щигельській
Представники
Від позивача: Скляр Ю.Д. - представник
Від відповідача: Крамар Г.В. - представник
Суть спору: позов заявлено дочірнім підприємством «Управління виробничо-технологічної комплектації»ВАТ «Прикарпатбуд», м.Дрогобич до відповідача: приватного підприємства «ОЛВЕР-999», м.Дрогобич про стягнення 98415,95 грн.
Ухвалою суду від 01.12.10р. порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 21.12.10р.
Ухвалою суду від 21.12.10р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у ній.
Представникам сторін роз'яснювались їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, свердив, зокрема, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в сумі 85958,19грн. за поставлені йому будівельні матеріали, згідно укладених угод купівлі-продажу будівельних матеріалів від 03.01.2008р. та від 02.01.2009р. Крім основного боргу, просить стягнути з відповідача 9741,81грн. індексу інфляції та 2715,95грн. 3% річних.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, проте, його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав обгрунтованими у повному обсязі, несплату пояснив важким фінансовим станом підприємства.
В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.
Заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:
на підставі угод купівлі-продажу будівельних матеріалів від 03.01.2008р. та від 02.01.2009р., укладених між позивачем - ДП "УВТК" ВАТ "Прикарпатбуд" (продавець) та відповідачем - ПП "Олвер-999" (покупець), протягом 2008-2009 р.р., покупцем було отримано від продавця товарної продукції на загальну суму 787 435, 47 грн. Факт отримання товару підтверджений оформленими накладними з вказанням асортименту, одиниці товарної продукціі, ціни і загальної суми до оплати (копії накладних знаходяться в матеріалах справи).
Відповідачем зобов"язання щодо оплати отриманої продукції виконуються неналежним чином, у зв"язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи складає 85958,19грн., що підтверджується у підписаному повноважними представниками сторін акті звірки розрахунків від 20.12.10р.
Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача, згідно ст.625 ЦК України, 9741,81грн. індексу інфляції та 2715,95грн. 3% річних.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позов підтверджений поданими документами, відповідачем не заперечений і підлягає до задоволення.
Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України.
Проте, оскільки позивачем, платіжним дорученням від 18.10.10р. №692, сплачено в доход державного бюджету 1076,92грн., що становить більше ніж 1% від суми позову, суд приходить до висновку про необхідність видачі позивачу довідки на повернення зайво сплаченого державного мита.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 47, 49, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з ПП "ОЛВЕР-999" (м.Дрогобич, вул.Б.Хмельницького,39, код ЄДРПОУ 30250878) на користь Дочірнього підприємства "Управління виробничо-технологічної комплектації" ВАТ "Прикарпатбуд" (м.Дрогобич, вул.Д.Галицького,1, код ЄДРПОУ 31091716) 85958,19грн. основного боргу, 9741,81грн. індексу інфляції, 2715,95грн. 3% річних, 984,15грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
4.Видати позивачу довідку на повернення 92,77грн. зайво оплаченого державного мита.
Суддя Т.Костів
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 11.01.2011 року.