1Справа № 335/2604/26 2/335/1955/2026
18 березня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Воробйов А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Однак, зазначена вище позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ЦПК України, а тому не може бути прийнята у провадження без усунення недоліків.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Дана норма закону стосується випадків, коли один із подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, у зв'язку з чим полегшений спосіб розірвання шлюбу є неможливим, або коли він не заперечує проти розірвання шлюбу, але ухиляється від подання відповідної спільної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно із п.п. 3, 4 Постанови Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК.
При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК. У заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу.
У позовній заяві відсутнє обґрунтування звернення позивача із позовною заявою до суду, враховуючи відсутність у подружжя спільних малолітніх та/або неповнолітніх дітей, оскільки в даному випадку підставою звернення може бути лише незгода відповідачки із розірванням шлюбу в позасудовому порядку, тобто з позову не вбачається, що між подружжям існує спір.
За таких обставин позивачу необхідно обґрунтувати підстави, за яких він звертається до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, оскільки з позовної заяви та доданих документів не вбачається що, вони мають неповнолітніх дітей та відповідачка не згодна на розірвання шлюбу у органах ДРАЦС.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачем ухвали.
За даних обставин, позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу необхідно надати строк для виправлення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.В.Воробйов