Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/3942/25
Провадження №: 1-кп/332/187/26
19 березня 2026 р.м. Запоріжжя
Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ;
при секретарі - ОСОБА_2 ;
за участю: прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 захисника - ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025082030000292 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Куропаткіне, Кокчетавської обл., Казахстан, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, пенсіонер, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України,
06 травня 2025 року, близько 14 години 22 хвилини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, повторно, знаходячись за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення прибуття швидкої медичної допомоги, вирішив повідомити до органу Національної поліції України про замінування будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, у вигляді шкоди громадській безпеці, бажаючи настання таких наслідків, достовірно знаючи, що вказане вище повідомлення про замінування будинку є неправдивим, розуміючи, що таке повідомлення викличе обстановку страху населення, зі свого мобільного телефону марки «uleFone» моделі «Armor Х7» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕ1 2: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім - карта оператора мобільного зв'язку « Київстар » з номером телефону - НОМЕР_3 , зателефонував на номер оператора « 102 » та повідомив, що у нього замінований будинок АДРЕСА_2 , тим самим здійснив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину в інкриміновану злочині не визнав та покази спочатку давати відмовився, а потім на запитання свого захисника повідомив, що він дзвонив в поліцію щоб викликати швидку. Але подробиці подій, які відбувались 06 травня 2025 року, суду не повідомив.
Разом з тим, незважаючи на те, що обвинувачений свою провину не визнав, суд прийшов до висновку, що його винність у інкримінованому злочині за обставинами, які викладені у вироку, повністю доведена в ході розгляду справи та підтверджується наступними показаннями учасників процесу і доказами, які були досліджені судом в судовому засіданні:
- показаннями свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в одному будинку з ОСОБА_6 , який є її сусідом. Свідок пояснила, що 06.05.25р. до них в будинок приїжджала поліція, їх водили по кімнатах та прибудинковій території, щоб вони з сусідкою бачили всі події слідчих дій як поняті. Вибухонебезпечних предметів в той день біля дома та в квартирі ОСОБА_6 вони не знайшли. Свідок також пояснила, що на протоколі огляду місця події від 06.5.25р., в якому зафіксовано вилучення телефона у ОСОБА_6 , міститься її підпис.
- показаннями свідка ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в одному будинку з ОСОБА_6 , який є її сусідом. Свідок пояснила, що в той день, 06.05.25р., до них в будинок приїжджала поліція, і вона була запрошена як понятий, вони разом зайшли в квартиру до ОСОБА_6 , і він сказав, що він викликав поліцію, бо в нього бомба. Свідок також пояснила, що ОСОБА_6 постійно, коли нетверезий, викликає співробітників поліції, щоб вони викликали йому швидку. Свідок також пояснила, що поліція в той день була з собакою, але у ОСОБА_6 нічого не знайшли. Також всі вони обстежили прибудинкову територію, але вибухові пристрої не знайшли. У ОСОБА_6 був мобільний телефон, і його забрали, подробиці свідок наразі не пам'ятає. Також ОСОБА_6 казав, що він дзвонив в поліцію, щоб його забрала швидка допомога.
- постановою слідчого поліції від 07.05.25р. мобільний телефон марки «uleFone» моделі «Armor Х7» визнано речовим доказом (а/с 33-34);
- ухвалою слідчого судді від 09.05.25р. накладено арешт на мобільний телефон марки «uleFone» моделі «Armor Х7» (а/с 35);
- постановою слідчого поліції від 12.05.25р. мобільний телефон марки «uleFone» моделі «Armor Х7» переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , що підтверджено відповідною розпискою (а/с 36-38);
- постановою слідчого поліції від 20.06.25р. визнано речовим доказом диск « DVD-R » з фрагментами аудіозапису 3 фрагментів повідомлень, що надійшли до відділу служби «102» (а/с 39-40);
- посвідченням УБД № 459966 підтверджено статус ОСОБА_6 як учасника бойових дій (а/с 43);
- медичним висновком від 06.05.25р. зафіксовано алкогольний стан ОСОБА_6 (а/с 44);
- згідно довідки КП « ЗОКНД » від 27.05.25р. ОСОБА_6 на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, але неодноразово оглядався лікарем-наркологом та перебував на стаціонарному лікуванні з приводу розладів особистості та поведінки внаслідок органічного ураження ГМ, синдром залежності від алкоголю, гостра алкогольна інтоксикація (а/с 45);
- витягом з ЄРДР № 12025082030000292 викладені обставини, які були підставою для внесення відомостей, а саме що 06.05.25р. ОСОБА_6 за місцем свого проживання з метою забезпечення прибуття швидкої допомоги вирішив повідомити до поліції про замінування будинку (а/с 63-64);
- постановою слідчого від 07.05.25р. призначена слідча група (а/с 65-66);
- постановою прокурора від 07.05.25р. призначена група прокурорів (а/с 67-68);
- рапортом до ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області зафіксовано повідомлення на «102» 06.05.25р. в 14-25 год. з номера телефону НОМЕР_3 , заявник повідомив, що за адресою: АДРЕСА_3 він не може дозвонитися до 103, болить голова. Заявник ОСОБА_6 , 1962р.н. (а/с 70);
- рапортом до ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області зафіксовано повідомлення на «102» 06.05.25р. в 14-22 год. з номера телефону НОМЕР_3 , заявник повідомив, що за адресою: АДРЕСА_3 в нього все заміновано, він привіз 200 кг тротилу та замінував будинок, вимагає ШМД. Раніше звертався ОСОБА_6 , 1962р.н. (а/с 69);
- рапортом до ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області зафіксовано повідомлення на «102» 06.05.25р. в 14-25 год. з номера телефону НОМЕР_3 , заявник повідомив, що за адресою: АДРЕСА_3 він не може додзвонитись до 103, болить голова. Заявник ОСОБА_6 , 1962р.н. (а/с 70);
- рапортом до ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області зафіксовано повідомлення на «102» 23.07.25р. в 19-15 год. з номера телефону НОМЕР_5 , заявник повідомив, що за адресою: АДРЕСА_3 у нього все заміновано, в т.ч. тіло. Заявник ОСОБА_6 , 1962р.н. (а/с 71);
- письмовою заявою від 06.05.25р. ОСОБА_6 надав згоду на проведення огляду квартири за адресою: АДРЕСА_3 , з метою огляду місця події (а/с 72);
- протоколом огляду місця події від 06.05.2025р. зафіксовано огляд квартири за адресою: АДРЕСА_3 , з метою огляду місця події, в ході якого в присутності ОСОБА_6 вилучено мобільний телефон марки «uleFone» моделі «Armor Х7» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕ1 2: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім - карта оператора мобільного зв'язку « Київстар » з номером телефону - НОМЕР_3 , з доданими фототаблицями та диском відеозапису (а/с 73-89);
- протоколом огляду місця події від 06.05.2025р. зафіксовано огляд будинку та прилеглої території за адресою: АДРЕСА_3 , з метою огляду місця події, в ході якого вибухові речовини не виявлені, з доданими фототаблицями та диском відеозапису (а/с 90-107);
- протоколом огляду від 07.05.2025р. зафіксовано огляд мобільного телефону марки «uleFone» моделі «Armor Х7» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕ1 2: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім - карта оператора мобільного зв'язку « Київстар » з номером телефону - НОМЕР_3 , з доданими фототаблицями (а/с 108-118);
- ухвалою слідчого судді від 09.05.25р. дозволено проведення огляду квартири за адресою: АДРЕСА_3 (а/с 119);
- ухвалою слідчого судді від 16.06.25р. надано дозвіл на тимчасовий доступ до матеріалів кримінальної справи № 332/2127/20 за ч.2 ст.259 КК України, яка перебуває в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а/с 120);
- протоколом від 18.06.25р. зафіксовано тимчасовий доступ до матеріалів кримінальної справи № 332/2127/20 за ч.2 ст.259 КК України, яка перебуває в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а/с 121-128);
- протоколом від 18.06.25р. зафіксовано огляд матеріалів відеозапису, на якому виявлено допит ОСОБА_6 (а/с 129-131);
- запити та відповіді на запити щодо аудіофайлів з фіксацією повідомлень ОСОБА_6 про мінування (а/с 132-138);
- протокол огляду від 20.06.25р., яким зафіксовано огляд та прослуховування матеріалів аудіозапису мовленнєвої інформації за повідомленнями, які надійшли на «102» 06.05.25р. з телефону НОМЕР_3 за фактом замінування будинку за адресою: АДРЕСА_4 ;
- постановою слідчого від 20.06.25р. призначена судова експертиза відео- та звукозапису, з метою порівняння зразків голосу ОСОБА_6 , зафіксованих під час розмови останнього з оператором «102» (а/с 147-149);
- згідно висновку експерта № СЕ-19/104-25/27475-В3 від 15.07.2025р. голос і мовлення диктора у фонограм розмов, зафіксованих у файлах, що надані експерту на дослідження, належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а/с 150-156);
- протоколом огляду від 21.07.25р. зафіксовано огляд спец пакета експертної служби, який було надано 15.07.25р. експертом Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України , разом з висновком експерта № СЕ-19/104-25/27475-В3 від 15.07.2025р., після проведення судової експертизи відео-, звукозапису (а/с 157-163);
- постановою слідчого поліції від 24.07.25р. здійснено перекваліфікацію правопорушення на ч.2 ст.259 КК України (а/с 164-165);
- згідно довідки Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України витрати на проведення експертизи склали 3565 грн. 60 коп. (а/с 166).
При цьому суд додатково зазначає, що досліджені судом та долучені до матеріалів справи документи з матеріалів кримінального провадження (Витяги з ЄРДР, постанови, листи, доручення, клопотання слідчих, ухвали слідчих суддів, супровідні листи, та інші), не підтверджують і не спростовують винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, однак підтверджують дотримання кримінального процесуального законодавства при проведенні досудового розслідування та допустимість отриманих в ході його проведення доказів.
Усі перераховані джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв'язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення.
Отже, проаналізувавши докази по справі у сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об'єктивно та послідовно підтверджуючими одне одного та винність обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні злочину за викладених у вироку обставинах.
Свідчення вказаних свідків є логічними і послідовними та узгоджуються між собою та з письмовими доказами, які були перелічені раніше.
Зазначену позицію обвинуваченого щодо невизнання вини суд розцінює як спосіб уникнути від передбаченої законом відповідальності.
Суд вважає пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення доведеним і кваліфікує його дії за ч.2 ст.259 КК України як завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, вчинене повторно.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання і дані характеризуючи особу обвинуваченого.
Враховуючи характер і ступінь тяжкості злочину, скоєного обвинуваченим, відсутність обставин, які пом'якшують покарання, та вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, що визнається судом як обставина, що обтяжує покарання, разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше судимий, має постійне місце проживання, є пенсіонером та учасником бойових дій, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, злочин вчинив в період іспитового строку за попереднім вироком, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, але можливо призначити покарання в межі мінімальної санкції, передбаченої ч.2 ст.259 КК України.
При цьому суд враховує, що вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя від 01.08.2024р. ОСОБА_6 засуджений за ч.2 ст.259 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки. Кримінальне правопорушення по цій справі мало місце після постановлення вказаного вироку. Беручі до уваги вищевикладені обставини, а також враховуючі, що злочин по цій справі обвинувачений скоїв не відбувши повністю міру покарання за попереднім вироком від 01.08.24р., суд вважає, що остаточно необхідно призначити покарання за сукупністю вироків за правилами, передбаченими ст. 71 КК України, частково приєднавши до міри покарання за даним вироком невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя від 01.08.2024р.
Строк відбуття покарання відраховувати з моменту його фактичного затримання та приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід відсутній, клопотання про його обрання не заявлялось.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено - переходять у власність держави.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Відтак, суд, ухвалюючи вирок, суд зобов'язаний застосувати вказані норми закону, при вирішення питання про долю речового доказу, який є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а саме: мобільного телефону марки «uleFone» моделі «Armor Х7» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕ1 2: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім - карта оператора мобільного зв'язку « Київстар » з номером телефону - НОМЕР_3 , який належить обвинуваченому та переданий йому на відповідальне зберігання.
Цивільний позов не заявлено.
Під час досудового розслідування була проведена судова експертиза відео-, звукозапису вартістю 3565 грн. 60 коп. Витрати по проведенню вищезазначеної експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави з підстав, передбачених ч.2 ст.124, ч.1 ст.126 КПК України.
Керуючись ст.ст.349,369,373,374,376 КПК України,
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України, і призначити йому покарання у вигляді ЧОТИРЬОХ років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя від 01.08.2024р., та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді ЧОТИРЬОХ років ОДНОГО місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 відраховувати з моменту його фактичного затримання та приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід відсутній, клопотання про його обрання не заявлялось.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 3565 грн. 60 коп. за залучення експертів на проведення вищезазначених у вироку експертиз.
На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію до знаряддя кримінального правопорушення: мобільного телефону марки «uleFone» моделі «Armor Х7» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕ1 2: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім - карта оператора мобільного зв'язку « Київстар » з номером телефону - НОМЕР_3 , який належить обвинуваченому та переданий йому на відповідальне зберігання.
Речові докази:
- диск «DVD-R» з фрагментами аудіозапису 3 фрагментів повідомлень, що надійшли до відділу служби « 102 », який долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які перебувають під вартою, протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1