Справа № 309/4502/25
Провадження № 2-а/309/91/25
23 лютого 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого судді Довжанин М.М.
за участю секретаря судового засідання Драб Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хуст адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хустського районного управління поліції в Закарпатській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, у вигляді накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об'єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Однак, як з'ясовано в ході розгляду справи, інспектор Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Мересій В.В. виніс постанову, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень без об'єктивного розгляду та належного з'ясування обставин справи, без дослідження доказів.Суд дійшов висновку, що пояснень щодо обставин, викладених в оскаржуваній постанові, від позивача не відібрано, відповідачем не перевірено факту виклику поліції та не надано суду жодного доказу на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення.
Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення, покладено законом на відповідача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідачем Хустським РУП ГУНП в Закарпатській області до суду не подано жодного доказу, який би свідчив про правомірність дій інспектора Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Мересій В.В. та підтверджував те, що ОСОБА_1 14.12.2025 здійснив виклик поліції безпідставно.
Доводи позивача, наведені в позовній заяві, не викликають сумніву, оскільки відповідачем не подано суду жодних належних та допустимих доказів в підтвердження правомірності винесення оскаржуваного рішення та наявності умислу в діяннях позивача, як обов'язкової суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, а тому суд вважає, що оспорювана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справ з приводу рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., який слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хустського районного управління поліції в Закарпатській області.
На підставі ст.ст.7,210-1,251,256,268,280 КУпАП, керуючись ст. ст.8,9,77,139,242-246,286 КАС України суд, -
Позов задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, складену інспектором Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Мересієм Василем Васильовичем серії ГБВ №288468 від 14.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 665 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань з Хустського районного управління поліції в Закарпатській області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 5 березня 2026 року.
Суддя Хустського
районного суду: Довжанин М. М.