Рішення від 12.01.2011 по справі 30/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.11 Справа№ 30/90

За позовом: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Ходорів, Львівська область

До відповідача: приватного підприємства “Ого”, м. Львів

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -закрите акціонерне товариство “Нова лінія”, м. Київ

Про стягнення 355663,60 грн.

За позовом: закрите акціонерне товариство “Нова лінія”, м. Київ

До відповідача -1 - фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Ходорів, Львівська область

До відповідача -2 - приватного підприємства “Ого”, м. Львів

Про відшкодування солідарно збитків в сумі 355663,60 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача -ОСОБА_2.

від відповідача -Кравчук П.І., Мисик О.В., Оленич А.П.

від третьої особи -Вербенко П.О.

Суть спору:

Позовну заяву подано фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, м. Ходорів, Львівська область, до приватного підприємства “Ого”, м. Львів, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - закрите акціонерне товариство “Нова лінія”, м. Київ, про стягнення 355663,30 грн. шкоди, завданої втратою вантажу.

Закритим акціонерним товариством “Нова лінія”, м. Київ, подано позовну заяву до відповідача -1 - фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Ходорів, Львівська область, відповідача -2 - приватного підприємства “Ого”, м. Львів, про стягнення солідарно майнової шкоди в сумі 355663,60 грн., завданої втратою вантажу, про що 16.12.2010 р. було порушено провадження у справі №17/147(10). Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.12.2010 р. у справі №30/90 об'єднано справу №17/147(10) та справу №30/90 в одну справу та присвоєно справі №30/90 (17/147(10)) з мотивів, зазначених у вказаній ухвалі.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.05.2010 р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 08.06.2010 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 08.06.2010 р., 03.08.2010 р., 02.09.2010 р. Ухвалою суду від 14.09.2010 р. було зупинено провадження у справі у зв'язку із призначенням судової експертизи. Розгляд справи було поновлено 19.10.2010 р. та призначено розгляд на 18.11.2010 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 18.11.2010 р., 30.11.2010 р., 23.12.2010 р. В судовому засіданні 10.01.2011р. оголошувалась перерва до 14.01.2011р., про що представники сторін ознайомлені під розписку.

Представникам сторін роз'яснювались їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, відзиві на позов ПАТ “Нова Лінія”. Ствердив, зокрема, що на підставі договору №28/09-1 від 28.09.2009 р. за заявкою №Ш-66 від 29.04.2010 р. за товарно-транспортною накладною №825 від 30.04.2010 р. відповідач отримав у пункті завантаження с. Калинівка Київської області для перевезення у пункт призначення м. Львів товарно-матеріальні цінності на суму 355663,60 грн. 01.05.2010 р. на 289 км. ОСОБА_7 -Чоп біля с. Федорівка Гощанського району пожежею, яка виникла в причепі, було повністю знищено вантаж. Ствердив, що автомобіль був у неналежному технічному стані, дії водія після виявлення ознак пожежі були неправильні. Посилається на ч. 2 ст. 924 ЦК України, просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив, з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема, про відсутність усіх ознак правопорушення, посилається на недотримання позивачем п. п. 5.3., 5.4. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України №363 від 14.10.1997 р., згідно із якими необхідно враховувати при виборі упаковки спосіб, відстань, тривалість транспортування, можливість перевантаження вантажу в дорозі, температурний режим і вологість під час транспортування, пору року (погодні умови), сумісність з іншими вантажами тощо. Характер упаковки повинен відповідати виду вантажу, вантажності автомобіля, профілю та стану дороги та іншим умовам. Згідно із п. 10.16 Правил, за всі наслідки неправильного пакування вантажів, а також застосування тари й упаковки, що не відповідають властивостям вантажу, його масі або встановленим стандартам і технічним умовам відповідає замовник. Оскільки висновком спеціаліста №34 від 15.05.2010 р. та висновком спеціаліста №499 від 10.05.2010 р. була визначена причина пожежі як займання полімерної плівки, якою був обмотаний вантаж, внаслідок розряду статичної енергії, вважає позов безпідставним. Посилається також на відсутність у розхідних ордерах відомостей про вартість товару. Просить у позові відмовити.

Представником відповідача було заявлено клопотання про виклик експерта для надання роз'яснень щодо наданого ним висновку №2/31 від 08.10.2010 р., яке судом було задоволено. В судовому засіданні 10.01.2011р. експерт надав роз'яснення щодо свого висновку, правильність висновку підтвердив, оскільки інші можливі версії не є ймовірними.

12.01.2010р. представник відповідача, в порядку ст.ст.22,27 ГПК України, заявив письмове клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8. Виходячи зі змісту ст. 27 ГПК України, враховуючи те, що дана особа на момент ДТП являлась працівником (водієм) ПП „Ого”, яке є стороною у справі, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку в задоволенні клопотання відмовити. Крім того, представник ПП „Ого” в судовому засіданні, в спростування висновку судової експертизи №2/31 від 08.10.2010р., представив висновок №53 Львівського НДІ судових експертиз від 10.01.2011р., у зв”язку з чим заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості подати обгрунтоване клопотання про призначення повторної експертизи. Однак, наявність передбачених законом підстав необхідності відкладення розгляду справи з метою призначення повторної експертизи не були належно обґрунтовані, а з'ясування питань, про які зазначив відповідач, можливе в інший спосіб, зокрема, шляхом оцінки доказів в їх сукупності, з врахуванням висновку судової експертизи та викликом для дачі пояснень експерта, який був попереджений про кримінальну відповідальність.У зв'язку із наведеним вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Представник третьої особи позов підтримав з мотивів, зазначених у відзиві, письмових поясненнях, позовній заяві. Посилається на належність ПАТ “Нова Лінія” знищеного вантажу, можливе самовільне розміщення водієм автомобіля серед вантажу легкозаймистих матеріалів. Вважає, що вина у завданні шкоди лежить і на фізичній особі -підприємцеві ОСОБА_1, який, як експедитор, є відповідальним за втрату / знищення вантажу, і на безпосередньому перевізникові -ПП “Ого”. Просить позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, витребувавши у відповідності до ст. 38 ГПК України необхідні матеріали з власної ініціативи, суд встановив наступне.

02.11.2009 р. між позивачем (експедитор) та ЗАТ “Нова лінія” (клієнт) був укладений договір транспортного експедирування №2/11, згідно із яким експедитор зобов'язався від свого імені та за рахунок клієнта укласти одну або декілька угод про перевезення вантажів транспортом та його супроводження до передачі вантажу вантажоодержувачу, тим самим організовуючи та забезпечуючи транспортування вантажів клієнта у відповідності із його письмовими вказівками, відображеними у замовленні на перевезення, які є невід'ємною частиною договору, а клієнт зобов'язується сплатити експедиторові винагороду за фактичного надані послуги (п. 1.1.). Експедитор має право залучати до виконання своїх обов'язків інших осіб та несе відповідальність за будь-яке порушення ними цього договору (п. 2.2.1.). Експедитор зобов'язався направляти у розпорядження клієнта транспортні засоби для здійснення перевезень вантажів у справному стані, придатні для транспортування непродовольчих товарів, відповідно до встановлених санітарних, технічних норм та вказівок клієнта, зазначених у замовленні на перевезення (п. 2.2.4.); вживати всі необхідні заходи для доставки вантажів клієнта без пошкоджень, нести повну матеріальну відповідальність за втрату, пошкодження чи псування вантажу (п. 2.2.7.). Експедитор несе повну матеріальну та юридичну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття вантажу до перевезення від вантажовідправника до моменту передачі його вантажоодержувачу. Експедитор також несе повну матеріальну та юридичну відповідальність за дії чи бездіяльність перевізника по збереженню вантажу з моменту його прийняття до перевезення від вантажовідправника до моменту його передачі вантажоодержувачу (п. 4.2.). При втраті вантажу експедитор відшкодовує клієнту розмір його вартості згідно рахунку (інших товарно-супровідних документів) клієнта. У випадку, коли клієнт є одержувачем вантажу, експедитор відшкодовує клієнту його вартість згідно ринкової вартості вантажу (п. 4.3.)

28.09.2009 р. між позивачем (замовник) та відповідачем (перевізник) був укладений договір №28/09-1, згідно із яким замовник, що виступає від імені та за рахунок вантажовідправника зобов'язується організувати надання, а перевізник - прийняти для перевезення автомобільним транспортом протягом 2009р. вантажі згідно додатково погоджених графіків і доставити їх в пункти призначення, а замовник зобов'язується оплатити перевезення вантажу (п. 1.1.). Відповідач як перевізник зобов'язався скеровувати під завантаження у розпорядження замовника автотранспорт у технічно справному стані та придатному для перевезення даного виду вантажу згідно “Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні” (п. 4.1.); нести повну матеріальну відповідальність перед замовником за пошкодження, втрату або крадіжку, що виникли під час транспортування (п. 4.4.).

29.04.2010 р. між сторонами зазначеного договору була погоджена заявка №Ш-66 на перевезення вантажу автомобільним транспортом згідно договору за маршрутом Калинівка -Львів тягачем МАН НОМЕР_2 причеп НОМЕР_3, водій ОСОБА_8, умови оплати -10 банківських днів після отримання оригіналів ТТН, рахунку, акту виконаних робіт, податкової накладної тощо. Загальна ціна рейсу -2200 грн.

З матеріалів справи вбачається факт завантаження вказаного автомобіля 30.04.2010 р. будівельними матеріалами, зазначеними у розхідних ордерах та акті, що підтверджується товарно-транспортною накладною №825 від 30.04.2010 р. Посилання відповідача на те, що позивачем не подано доказів вартості завантаженого товару, спростовується матеріалами справи. Як вбачається з матеріалів справи, загальна вартість розміщеного у причепі вантажу становить 355663,30 грн., що підтверджується розхідними ордерами на товари та відповідними рахунками на оплату. Жодних доказів зворотнього суду не надавалось.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами визнається, що вантаж доставлений до місця призначення не був. Відповідно до акту про пожежу від 01.05.2010 р., бортовий напівпричеп Trailor ВС0246ХХ сідельного тягача МАН НОМЕР_2, який належить відповідачу, був знищений пожежею разом із будівельними матеріалами, зазначеними у товарно-транспортній накладній №825 від 30.04.2010 р. Пожежа виникла на 289 км. автомобільної дороги Київ -Чоп біля с. Федорівка Гощанського району. Факт пожежі та втрати вантажу сторони не заперечували.

Згідно ч. 1 ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу стались внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Згідно ч. 1 ст. 314 ГК України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Заперечення відповідача ґрунтуються на відсутності його вини, настанні пожежі внаслідок властивостей вантажу, яким не міг запобігти перевізник. Свої заперечення обґрунтовує висновками спеціалістів №34 від 15.05.2010 р., №499 від 10.05.2010 р. Як вбачається з висновку спеціаліста №32 від 10.05.2010 р., осередок пожежі знаходився у внутрішньому просторі бортового напівпричепу Trailor в межах правого колеса другої осі напівпричепу. Ймовірною причиною виникнення пожежі визначено займання полімерної плівки, якою був обмотаний вантаж, внаслідок виникнення розряду статичної електрики. Як вбачається з висновку спеціаліста №34 від 15.05.2010 р., найбільш інтенсивне горіння в межах правого колеса другої осі напівпричепу пояснюється наявністю значної кількості горючого вантажу, що перевозився у напівпричепі, а також розташуванням осередку пожежі. Не виключається, що до складу вантажу могли входити і легкозаймисті, горючі рідини або вироби, які у своєму складі їх містять. Ймовірною причиною пожежі визначено займання полімерної плівки, якою був обмотаний вантаж, внаслідок виникнення розряду статичної електрики.

Враховуючи, що товарно-транспортна накладна не містила даних про наявність горючих матеріалів, пояснення представників сторін, зміст висновків спеціалістів, що носить характер припущень, неможливість врахування спеціалістами тих обставин, про які було зазначено сторонами у судових засіданнях та доказів, що містяться у матеріалах справи, судом було призначено судову експертизу.

Висновком експерта №2/31Е від 08.10.2010 р. Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України у Львівській області, встановлено, що найбільш ймовірнішою причиною виникнення пожежі є займання колеса напівпричепа внаслідок теплових проявів механічної енергії, яка виникла під час аварійної роботи деталей гальмівного механізму. Осередок пожежі найбільш ймовірніше знаходився в межах простору другого колеса з правої сторони по ходу напівпричепа. Шлях розповсюдження полум'я відбувався від осередку пожежі в різні напрямки, а найбільш інтенсивніше в верх, у внутрішній простір напівпричепа, де знаходилась найбільша завантаженість горючими матеріалами на одиницю площі, а сильний вітер спонукав до швидкого розповсюдження полум'я по всій площині товару в напівпричепі. Найбільш можливіше механізм виникнення пожежі був наступний: під час слідування автомобіля виникла несправність гальмівного механізму в напівпричепі, що призвело до нагрівання колеса та передачі тепла на резинову покришку, внаслідок чого воно “вистрілило”, а після зупинки автомобіля, обдув повітря зменшився і збільшився теплообмін між колесом та резиною колеса, внаслідок чого вона зайнялася, і полум'я почало поширюватись на конструкції кузова напівпричепа, з дальшим поширенням по всіх горючих матеріалах, які знаходились у ньому. Найімовірніше, що при правильних діях водія при виявленні пожежі можна було б уникнути поширенню вогню на весь вантаж та його знищення. Зазначений висновок, оцінений в сукупності з іншими доказами, приймається до уваги як такий, що відповідає іншим матеріалам справи, зокрема, пояснювальній записці водія, документам щодо товару, розміщеного в причепі, пояснень експерта, наданих в судовому засіданні. З матеріалів справи вбачається наявність паспортів якості, висновків державної санітарно-епідеміологічної служби, рішень та листів -погоджень органів з сертифікації щодо товару. При цьому, судом досліджувалась можливість призначення судової автотехнічної експертизи для з'ясування питання щодо справності гальмівного механізму причепу. Однак, з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.05.2010 р. вбачається, що проведення такого дослідження є неможливим внаслідок знищення предмета дослідження вогнем.

З урахуванням наведеного, суду у встановленому порядку не доведено посилання відповідача на порушення позивачем п. п. 5.3., 5.4. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України №363 від 14.10.1997 р., згідно із якими необхідно враховувати при виборі упаковки спосіб, відстань, тривалість транспортування, можливість перевантаження вантажу в дорозі, температурний режим і вологість під час транспортування, пору року (погодні умови), сумісність з іншими вантажами тощо. Характер упаковки повинен відповідати виду вантажу, вантажності автомобіля, профілю та стану дороги та іншим умовам. Згідно п. 10.16 Правил, за всі наслідки неправильного пакування вантажів, а також застосування тари й упаковки, що не відповідають властивостям вантажу, його масі або встановленим стандартам і технічним умовам відповідає замовник.

Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України “Про транспортно-експедиційну діяльність” експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії. Згідно ст. 618 ЦК України, боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Однак, жодних доказів заподіяння позивачеві шкоди у зазначеній у позовній заяві сумі суду не надано.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Згідно ч. ч. 1 -3 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Натомість, з матеріалів справи, зокрема, заявки №Ш-66, загальна ціна рейсу становить 2200 грн. з умовою післяоплати по факту виконання робіт. З урахуванням наведеного, з матеріалів справи вбачається, що внаслідок неналежної поведінки відповідача, власник вантажу не оплатив позивачу лише зазначену суму. Належних доказів заподіяння позивачу -фізичній особі - підприємцеві ОСОБА_1 збитків у більшій сумі, суду не надано.

Водночас, з наведених вище підстав та з урахуванням наведених вище норм вбачається, що шкода у вказаному розмірі -вартості втраченого вантажу була завдана ПАТ “Нова лінія”.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльність особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. При цьому, згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. З урахуванням наведеного, зазначену суму слід стягнути з ПП “Ого”, враховуючи, що останнє не довело у встановленому законом порядку відсутність своєї вини.

При цьому, ПАТ “Нова лінія” просить стягнути з ПП “Ого” та фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 вказану суму солідарно. Однак, згідно ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають лише у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання. З матеріалів справи, зокрема, змісту договорів не вбачається підстав для виникнення солідарного обов'язку вказаних осіб відшкодувати ПАТ “Нова лінія” шкоду. З урахуванням наведеного, позов ПАТ “Нова лінія” підлягає частковому задоволенню.

В силу ч. 1 ст. 33 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати, згідно ст.49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 12, 33-35, 45, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства “Ого”, м. Львів, вул. Тургенєва, 72 (код ЄДРПОУ 30918097) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) збитків в сумі 2200 грн.

3. Стягнути з приватного підприємства “Ого”, м. Львів, вул. Тургенєва, 72 (код ЄДРПОУ 30918097) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 22,05 грн. державного мита, 1,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині решти вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в позові відмовити.

5. Позов публічного акціонерного товариства “Нова лінія” задовольнити частково.

6. Стягнути з приватного підприємства “Ого”, м. Львів, вул. Тургенєва, 72 (код ЄДРПОУ 30918097) на користь публічного акціонерного товариства “Нова лінія”, м. Київ, Харківське шосе, 168 (код ЄДРПОУ 30728887) майнової шкоди в сумі 355663,60 грн.

7. Стягнути з приватного підприємства “Ого”, м. Львів, вул. Тургенєва, 72 (код ЄДРПОУ 30918097) на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України у Львівській області (ГУДКУ у Львівській області, р/р 31259272210042, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150)- 3866,80 грн. судових витрат (за проведення судової експертизи №2/31Е від 08.10.2010 р.)

8. Стягнути з приватного підприємства “Ого”, м. Львів, вул. Тургенєва, 72 (код ЄДРПОУ 30918097) на користь публічного акціонерного товариства “Нова лінія”, м. Київ, Харківське шосе, 168 (код ЄДРПОУ 30728887) -3556,64 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

9. В частині решти вимог публічного акціонерного товариства “Нова лінія” у позові відмовити.

10. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Н.Мороз

Рішення складено 14.01.2011р.

Попередній документ
13495130
Наступний документ
13495133
Інформація про рішення:
№ рішення: 13495131
№ справи: 30/90
Дата рішення: 12.01.2011
Дата публікації: 26.01.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір