79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
24.12.10 Справа№ 31/173
Господарський суд Львівської області в складі головуючого судді Артимовича В.М., суддів Гриців В.М., Довга О.І.
При секретарі Митник М.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом:
за позовом:ОСОБА_1, м. Трускавець Львівської області
до відповідача-1:ОСОБА_2, м. Трускавець Львівської області
до відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю „Міф”, м. Трускавець Львівської області
до відповідача-3:Державного реєстратора Виконавчого комітету Трускавецької міської ради, м. Трускавець Львівської області
за участю третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору:
1) ОСОБА_3, м. Трускавець Львівської області;
2) ОСОБА_4, м. Трускавець Львівської області;
3) ОСОБА_5, м. Трускавець Львівської області;
4) ОСОБА_6, м. Стебник Львівської області;
5) ОСОБА_7, м. Стебник Львівської області;
6) ОСОБА_8, м. Борислав Львівської області
про:визнання за засновником (учасником) ТзОВ „Міф” ОСОБА_1 права власності на частку в розмірі 12 % статутного фонду ТзОВ „Міф”
За участю представників:
від позивача:ОСОБА_9 - представник;
від відповідача-1:ОСОБА_2;
від відповідача-2:ОСОБА_2 - директор;
від відповідача-3:не з'явився;
від третьої особи-1:ОСОБА_9 - представник;
від третьої особи-2:ОСОБА_9 - представник;
від третьої особи-3:ОСОБА_9 - представник;
від третьої особи-4:ОСОБА_9 - представник;
від третьої особи-5:ОСОБА_9 - представник;
від третьої особи-6:не з'явився.
Представникам сторін і третіх осіб роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи.
За клопотанням відповідачів проводилась технічна фіксація судового процесу.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1, м. Трускавець Львівської області, надалі -позивач, до ОСОБА_2, м. Трускавець Львівської області, надалі -відповідач-1, про визнання за засновником (учасником) ТзОВ „Міф” ОСОБА_1 права власності на частку в розмірі 12 % статутного фонду ТзОВ „Міф”.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.06.2008 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 11.07.2008 р. Також вказаною ухвалою судом залучено до участі в справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3, м. Трускавець Львівської області; ОСОБА_4, м. Трускавець Львівської області; ОСОБА_5, м. Трускавець Львівської області; ОСОБА_6, м. Стебник Львівської області; ОСОБА_7, м. Стебник Львівської області; ОСОБА_8, м. Борислав Львівської області; та Товариство з обмеженою відповідальністю „Міф”, м. Трускавець Львівської області, а також третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державного реєстратора Виконавчого комітету Трускавецької міської ради, м. Трускавець Львівської області.
11.07.2008 р. позивачем подано суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд визнати за ним право власності на частку в розмірі 12 % статутного фонду ТзОВ „Міф”, визнати недійсним рішення засновника ТзОВ «Міф»ОСОБА_2 від 24.02.2006 р. про затвердження нової редакції статуту ТзОВ «Міф», визнати недійсною нову редакцію статуту ТзОВ «Міф», затв. рішенням засновника ОСОБА_2 від 24.02.2006 р. та зареєстрованої 23.06.2008 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Трускавецької міської ради за реєстраційним номером 14181070070000027, скасувати державну реєстрацію нової редакції статуту ТзОВ «Міф», зареєстрованої 23.06.2008 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Трускавецької міської ради за реєстраційним номером 14181070070000027.
В доповненні та уточненні до заяви про збільшення позовних вимог, поданій суду 14.07.2008 р., позивач заявив позовні вимоги до ОСОБА_2, ТзОВ «Міф»і державного реєстратора Виконавчого комітету Трускавецької міської ради та просить суд визнати за позивачем право власності на частку в розмірі 12 % статутного фонду ТзОВ „Міф” вартістю 13,41 грн.; визнати недійсним рішення засновника ТзОВ «Міф» ОСОБА_2 від 24.02.2006 р. про затвердження нової редакції статуту ТзОВ «Міф»; визнати недійсною нову редакцію статуту ТзОВ «Міф», затв. рішенням засновника ОСОБА_2 від 24.02.2006 р. та зареєстрованої 23.06.2008 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Трускавецької міської ради за реєстраційним номером 14181070070000027; скасувати державну реєстрацію нової редакції статуту ТзОВ «Міф», зареєстрованої 23.06.2008 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Трускавецької міської ради за реєстраційним номером 14181070070000027; визнати незаконним видане 23.06.2008 р. свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТзОВ «Міф» серії АОО № 640425 від 23.06.2008 р. за реєстраційним № 14181070068000027; скасувати державну реєстрацію реєстраційної дії «По заміні свідоцтва юридичної особи взамін втраченого»від 23.06.2008 р. за реєстраційним № 14181070069000027, зареєстрованої державним реєстратором Виконавчого комітету Трускавецької міської ради; визнати недійсним рішення засновника ТзОВ «Міф»ОСОБА_2 від 10.10.2007 р. про заміну керівника виконавчого органу ТзОВ «Міф»; скасувати державну реєстрацію реєстраційної дії «По заміні керівника юридичної особи»від 23.06.2008 р. за реєстраційним № 14181070069000027, зареєстрованої державним реєстратором Виконавчого комітету Трускавецької міської ради.
В доповненні та уточненні до заяви про залучення третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, поданій суду 14.07.2008 р., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 заявили позовні вимоги до ОСОБА_2, ТзОВ «Міф»та державного реєстратора Виконавчого комітету Трускавецької міської ради і просять суд визнати за кожним з них право власності на частку в розмірі 12 % статутного фонду ТзОВ „Міф” вартістю 13,41 грн.; визнати недійсним рішення засновника ТзОВ «Міф»ОСОБА_2 від 24.02.2006 р. про затвердження нової редакції статуту ТзОВ «Міф»; визнати недійсною нову редакцію статуту ТзОВ «Міф», затв. рішенням засновника ОСОБА_2 від 24.02.2006 р. та зареєстрованої 23.06.2008 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Трускавецької міської ради за реєстраційним номером 14181070070000027; скасувати державну реєстрацію нової редакції статуту ТзОВ «Міф», зареєстрованої 23.06.2008 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Трускавецької міської ради за реєстраційним номером 14181070070000027; визнати незаконним видане 23.06.2008 р. свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТзОВ «Міф»серії АОО № 640425 від 23.06.2008 р. за реєстраційним № 14181070068000027; скасувати державну реєстрацію реєстраційної дії «По заміні свідоцтва юридичної особи взамін втраченого»від 23.06.2008 р. за реєстраційним № 14181070069000027, зареєстровану державним реєстратором Виконавчого комітету Трускавецької міської ради; визнати недійсним рішення засновника ТзОВ «Міф»ОСОБА_2 від 10.10.2007 р. про заміну керівника виконавчого органу ТзОВ «Міф»; скасувати державну реєстрацію реєстраційної дії «По заміні керівника юридичної особи»від 23.06.2008 р. за реєстраційним № 14181070069000027, зареєстрованої державним реєстратором Виконавчого комітету Трускавецької міської ради.
У відзиві на позовну заяву від 14.07.2008 р. державний реєстратор позовні вимоги заперечив повністю.
Судом ухвалою від 11-14.07.2008 р. залучено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до участі в справі третіми особами, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, надалі -треті особи.
Відповідач-1 -ОСОБА_2 27.07.2008 р. подала відзив на позови позивача та третіх осіб. які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, в якому просить суд провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Ухвалою суду від 29.07.2008 р. визнано відповідачами у справі ТзОВ «Міф», надалі -відповідач-2, та державного реєстратора, надалі -відповідач-3, а також вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти дії по відчуженню та обтяженню правами третіх осіб частки в статутному фонді ТзОВ «Міф»в розмірі 84 відсотки.
Місцевим господарським судом ухвалою від 14.08.2008 р. провадження у справі зупинено у зв'язку з апеляційним оскарженням ухвали суду від 29.07.2008 р.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2008 р. ухвалу суду першої інстанції від 29.07.2008 р. скасовано в частині забезпечення позову.
Ухвалою суду від 05.11.2008 р. провадження у справі поновлено та призначено її розгляд на 02.12.2008 р.
Голова суду ухвалою від 05.12.2008 р. призначив справу до колегіального розгляду у наступному складі: головуючого судді Артимовича В.М., суддів Гриців В.М. та Довгої О.І.
Судом ухвалою від 11.12.2008 р. провадження у даній справі в частині роз'яснення п. 5 ухвали суду від 29.07.2008 р. припинено; в задоволенні скарг відповідача від 19.09.2008 р. та від 20.11.2008 р. на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Львівській області судом відмовлено; а провадження у справі зупинено у зв'язку із поданням третьою особою-1 касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2008 р.
03.06.2009 р. Вищим господарським судом України касаційну скаргу третьої особи-1 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2008 р. у даній справі залишено без задоволення, а відповідну постанову суду апеляційної інстанції -без змін.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2010 р. ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2008 р. у даній справі залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача -без задоволення.
Ухвалою в.о. голови суду від 03.09.2010 р. у зв'язку з відпусткою судді Гриців В.М. справу призначено до колегіального розгляду у наступному складі: головуючий суддя Артимович В.М., судді Данко Л.С. та Довга О.І.
Ухвалою суду від 06.09.2010 р. провадження у справі поновлено та призначено її розгляд на 13.10.2010 р.
Відповідачем-1 13.10.2010 р. подано на розгляд суду клопотання про долучення додаткових доказів у справі.
13.10.2010 р. позивачем подано через канцелярію суду пояснення до позовної заяви про збільшення позовних вимог від 11.07.2008 р. із долученням копій документів та судової практики, що мають значення для вирішення спору, на думку позивача.
Ухвалою суду від 13.10.2010 р. розгляд справи відкладено на 03.11.2010 р.
Через канцелярію суду 03.11.2010 р. поступило клопотання позивача і третіх осіб про відкладення розгляду справи пізніше 05.12.2010 р. та продовження строку вирішення спору.
Ухвалою голови суду від 22.11.2010 р. у зв'язку з виходом з відпустки судді Гриців В.М. суддю Данко Л.С. виведено зі складу колегії та введено у склад колегії суддю Гриців В.М.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Через канцелярію суду 14.12.2010 р. відповідачем-1 подано доповнення до відзиву, в якому відповідач-1 просить суд позовні вимоги залишити без задоволення, а провадження у справі припинити. Також відповідач-1 подав заяву -повідомлення про злочин.
В судове засідання 14.12.2010 р. з'явилися лише відповідач-1 та представник відповідача-2, який надав пояснення по суті спору.
23.12.2010 р. від відповідача-3 надійшло клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні у зв'язку з відпусткою державного реєстратора.
Через канцелярію суду 24.12.2010 р. від позивача та третіх осіб поступили письмові пояснення щодо заявлених ними позовних вимог.
Позивач 24.12.2010 р. через канцелярію суду подав письмові пояснення в обґрунтування позовних вимог.
В судове засідання 24.12.2010 р. з'явилися представники позивача, відповідача-2, третіх осіб-1-5 та відповідач-1. Відповідач-3 та третя особа-6 не з'явилися, повноважних представників не направили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду спору по суті. Представник позивача та третіх осіб-1-5 позовні вимоги позивача та третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, підтримав повністю з підстав, викладених у позові, заявах про доповнення і уточнення позовних вимог, письмових поясненнях. Відповідач-1 та представник відповідача-2 позовні вимоги повністю заперечили, просили суд провадження у справі припинити. Щодо заяви відповідача-1 про вчинення злочину, суд доводить до відома сторін спору, що господарський суд розглядає справи за правилами ГПК України, а відповідач вправі звернутись з відповідними заявами до правоохоронних органів.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні 24.12.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 29.12.2010 р.
Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив:
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» товариство з обмеженою відповідальністю віднесено до господарських товариств.
Як вбачається з матеріалів даної справи, зокрема з установчого договору про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Міф»від 16.11.1993 р., статутів відповідач-2 за організаційно-правовою формою є товариством з обмеженою відповідальністю, зареєстрованим Виконавчим комітетом Трускавецької міської ради 31.01.1994 р.
Установчий договір про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Міф»від 16.11.1993 р. та відповідний статут свідчать, що відповідач-2 був створений вісьмома фізичними особами, а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_11
Згодом позивач та треті особи подали загальним зборам учасників заяву від 15.12.2005 р. про вихід з числа учасників відповідача-2, підписи яких на заяві були посвідчені приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу ОСОБА_12, реєст. № 2417 -2423. Також у вказаній заяві про вихід позивач і треті особи повідомили про відсутність будь-яких фінансових і майнових претензій до відповідача-2.
Норма ст. 167 Господарського кодексу України містить визначення поняття корпоративні права, згідно якої це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними ж відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Згідно правових позицій Верховного Суду України, викладених у п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. за № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
У відповідності до п. 4 ч. ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, спори, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Аналіз змісту п. 4 ч. ст. 12 ГПК України свідчить, що законодавець у цій нормі передбачив наступний склад сторін корпоративного спору: учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, в тому числі такий, що вибув, та товариство, або учасники (засновники, акціонери) господарського товариства у спорі між ними з приводу створення, діяльності, управління та припинення діяльності товариства.
Відтак, позивач та треті особи, які є учасниками (засновниками) відповідача-2, що вибули з товариства, вправі звернутись за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів до господарського суду з позовними вимогами як до самого товариства -відповідача-2, так і до іншого учасника (засновника) ОСОБА_2 -відповідача-1. Позовні вимоги позивача і третіх осіб щодо визнання права власності на частки в статутному фонді, визнання недійсними рішень засновника ТзОВ «Міф»ОСОБА_2 від 24.02.2006 р. про затвердження нової редакції статуту ТзОВ «Міф»та від 10.10.2007 р. про заміну керівника виконавчого органу ТзОВ «Міф», визнання недійсною нової редакції статуту ТзОВ «Міф», затв. рішенням засновника ОСОБА_2 від 24.02.2006 р. та зареєстрованої 23.06.2008 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Трускавецької міської ради, свідчать про наявність спору між учасниками, що вибули, та товариством, а також спору між учасниками товариства щодо створення, діяльності та управління товариством, а тому позовні вимоги у зазначеній вище частині підвідомчі господарському суду.
У відповідності до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Згідно ж п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».
Згідно зі ст. 4 зазначеного вище Закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. При цьому державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи -підприємця (ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»).
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців; проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб; здійснює оформлення, видачу та засвідчення юридичним особам дублікатів оригіналів їх установчих документів та змін до них; здійснює інші дії, передбачені цим законом.
Проаналізувавши наведені вище правові норми та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах щодо державної реєстрації нової редакції статуту ТзОВ «Міф», зареєстрованої 23.06.2008 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Трускавецької міської ради, державної реєстрації реєстраційної дії «По заміні свідоцтва юридичної особи взамін втраченого»від 23.06.2008 р., зареєстрованої державним реєстратором Виконавчого комітету Трускавецької міської ради, та державної реєстрації реєстраційної дії «По заміні керівника юридичної особи»від 23.06.2008 р., зареєстрованої державним реєстратором Виконавчого комітету Трускавецької міської ради, державний реєстратор -відповідач-3 виступав як суб'єкт владних повноважень, наділений владними управлінськими функціями в сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а тому спір щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності відноситься до юрисдикції адміністративних судів. Відтак, в цій частині позовних вимог позивача і третіх осіб провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню.
Крім того, державний реєстратор у спірних правовідносинах виступає посадовою особою виконавчого комітету, а не юридичною особою, у зв'язку з чим спір в зазначеній вище частині позовних вимог не підвідомчий господарському суду по суб'єктному складу, як цього вимагають приписи ст.ст. 1, 21 ГПК України.
Згідно п. 2.1 установчого договору від 16.11.1993 р. учасники для забезпечення діяльності товариства створюють статутний фонд у розмірі 11'173'796,00 крб., в тому числі розмір внесків засновників становив: ОСОБА_10 1'787'804,00 крб., що складало частку в статутному фонді в розмірі 16 %, ОСОБА_1 1'340'856,00 крб., що складало частку в статутному фонді в розмірі 12 %, ОСОБА_3 1'340'856,00 крб., що складало частку в статутному фонді в розмірі 12 %, ОСОБА_4 1'340'856,00 крб., що складало частку в статутному фонді в розмірі 12 %, ОСОБА_5 1'340'856,00 крб., що складало частку в статутному фонді в розмірі 12 %, ОСОБА_6 1'340'856,00 крб., що складало частку в статутному фонді в розмірі 12 %, ОСОБА_7 1'340'856,00 крб., що складало частку в статутному фонді в розмірі 12 %, ОСОБА_11 1'340'856,00 крб., що складало частку в статутному фонді в розмірі 12 %.
Пунктом 2.3 установчого договору передбачено, що учаснику, який повністю вніс свій вклад товариством видається свідоцтво, яке не відноситься до категорії цінних паперів. Слід зазначити, що аналогічна норма міститься і в ч. 4 ст. 52 Закону України «Про господарські товариства».
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Всупереч зазначеним вище нормам ні позивачем, ні третіми особами не подано суду доказів внесення коштів для формування статутного фонду саме відповідача-2 та свідоцтв товариства про повне внесення вкладів до статутного фонду. Представлена третьою особою-1 копія квитанції до прихідного касового ордеру № 000950 від 30.05.1995 р. до уваги судом не береться, оскільки третьою особою не надано для огляду суду її оригіналу чи засвідченої в установленому порядку копії. Судом відхиляються доводи представника позивача і третіх осіб про формування статутного фонду шляхом придбання товариством покупців приміщення магазину, так як чинні на момент створення відповідача-2 установчі документи передбачали формування статутного фонду коштами.
У зв'язку з цим в задоволенні позовних вимог про визнання за позивачем та третіми особами-1-6 права власності за кожним з них на частку вартістю 13,41 грн. в розмірі 12 % статутного фонду ТзОВ „Міф” слід відмовити.
При відмові в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на частки суд виходив також з наступного.
У відповідності до ст. 124 Конституції України cудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Цей конституційний принцип обов'язковості до виконання на всій території України рішень судів закріплений і в ст. 4-5 ГПК України.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2008 р. у справі № 2/322-06 за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «Міф», ОСОБА_9 за участю третіх осіб приватного нотаріуса ОСОБА_13 та ПП «Галіпортсервіс»встановлено наступне: оскарженою постановою також встановлено, що судовими рішеннями в інших справах визнано ОСОБА_2 (позивачку) такою, що володіє 100 % статутного капіталу, а відтак, вона мала право брати участь при проведенні усіх загальних зборів товариства, проведених після 17.10.2003 р.; позивач згідно вищевказаних судових рішень володіє 100 % статутного капіталу, а відтак, як одноосібний власник має право вирішувати всі питання, що стосуються діяльності товариства, у тому числі і щодо обрання та переобрання керівника та інших органів управління у порядку, визначеному Законом України «Про господарські товариства».
Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.04.2009 р. у справі № 9/249 за позовом ОСОБА_2 до відповідачів -ОСОБА_14, ОСОБА_15 за участі третьої особи ТзОВ «Міф»встановлено. що позивачка набула права власності на зазначені частки в розмірі 84 % статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Міф»з 29.12.2005 р. на підставі рішення апеляційного суду Львівської області від 29.12.2005 р.
Крім того, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.08.2010 р. у справі № 19/378 встановлено, що позивач, ОСОБА_2, згідно з вищенаведеними судовим рішеннями володіє 100 % статутного капіталу.
Слід зазначити, що усі вищенаведені судові рішення набрали законної сили і є обов'язковими до виконання.
У відповідності до ч. 3 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Тобто, факти встановлені рішенням господарського суду, в іншій справі, в якій беруть участь ті самі сторони, не потребують доведенню господарському суду.
Матеріали справи свідчать, що рішенням відповідача-1 від 24.02.2006 р. внесено зміни до статуту ТзОВ «Міф», зареєстрованого Трускавецьким міськвиконкомом 31.01.1994 р., шляхом викладення статуту у новій редакції, затверджено статут ТзОВ «Міф»у новій редакції, виконання обов'язків директора відповідач-1 залишила за собою. Вказані зміни зареєстровані державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради 23.06.2008 р. за номером запису 14181050068000027. Згідно п. 4.1 статуту одноособовим учасником відповідача-2 є ОСОБА_2
Згодом рішенням учасника від 10.10.2007 р. звільнено ОСОБА_9 з посади генерального директора ТзОВ «Міф»з 10.10.2007 р. Зазначену інформацію, як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.07.2008 р., внесено до Єдиного державного реєстру 23.06.2008 р., номер запису 14181070070000027.
Також 23.06.2008 р. державним реєстратором проведена реєстраційна дія «заміна свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи», номер запису 14181080069000027, внаслідок чого відповідачеві-2 було видано нове свідоцтво про державну реєстрацію. Оскільки свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи не є ні актом, ні правочином, а, як вбачається зі ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»видається за наслідком проведення певних реєстраційних дій державного реєстратора, то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Аналіз судом норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ГПК України свідчить, що необхідною умовою визнання недійсними рішень учасника (зборів учасників) товариства з обмеженою відповідальністю та статуту господарського товариства, які за своєю правовою природою є актами, є порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасника (акціонера) господарського товариства.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.08.2010р. у справі № 19/378 встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8 вийшли з числа учасників відповідача-2 у даній справі 19.12.2005р. Зважаючи на цей преюдиціальний факт оскаржувані рішення відповідача-1 від 24.02.2006 р. та від 10.10.2007 р., а відповідно й статут відповідача-2 в новій редакції не порушують корпоративних прав та охоронюваних законом інтересів позивача та третіх осіб, оскільки вони на час прийняття відповідних рішень та державної реєстрації статуту втратили статус учасників відповідача-2.
Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).
У відповідності до норми ст. 49 ГПК України суд вважає за необхідне судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 82, 82-1, 84, 85, п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за позивачем права власності на частку в розмірі 12 % статутного фонду ТзОВ „Міф” вартістю 13,41 грн.; визнання недійсним рішення засновника ТзОВ «Міф»ОСОБА_2 від 24.02.2006 р. про затвердження нової редакції статуту ТзОВ «Міф»; визнання недійсною нової редакції статуту ТзОВ «Міф», затв. рішенням засновника ОСОБА_2 від 24.02.2006р.; визнання недійсним рішення засновника ТзОВ «Міф» ОСОБА_2 від 10.10.2007 р. про заміну керівника виконавчого органу ТзОВ «Міф»відмовити.
2. В решті позовних вимог ОСОБА_1, м. Трускавець Львівської області, провадження у справі № 31/173 припинити.
3. В задоволенні позовних вимог третіх осіб, які заявляють самостійні вимог на предмет спору, - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання за кожним із третіх осіб права власності на частку в розмірі 12 % статутного фонду ТзОВ „Міф” вартістю 13,41 грн.; визнання недійсним рішення засновника ТзОВ «Міф»ОСОБА_2 від 24.02.2006 р. про затвердження нової редакції статуту ТзОВ «Міф»; визнання недійсною нової редакції статуту ТзОВ «Міф», затв. рішенням засновника ОСОБА_2 від 24.02.2006 р.; визнання недійсним рішення засновника ТзОВ «Міф»ОСОБА_2 від 10.10.2007 р. про заміну керівника виконавчого органу ТзОВ «Міф»відмовити.
4. В решті позовних вимог третіх осіб, які заявляють самостійні вимог на предмет спору, - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 провадження у справі № 31/173 припинити.
Головуючий суддя В.М. Артимович
Судді В.М. Гриців
О.І. Довга