Справа № 727/789/26
Провадження № 2/727/1007/26
12 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого - судді: Літвінової О.Г.
за участю секретаря: Гавалешко Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум лігал колекшн», представник позивача адвокат Кеню Денис Васильович до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
У січні 2026 року позивач ТОВ "Преміум лігал колекшн" звернулося до Шевченківського районного суду м. Чернівців із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за на підставі статті 625 ЦК України в загальному розмірі 35 737,39 грн., з яких 3% річних - 9932,34 грн., інфляційні витрати - 25 805,05 грн., а також понесені судові витрати.
Позовна заява мотивована тим, що 18 липня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний Банк «НАДРА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ZZZ497312, відповідно до умов якого Позивач, як позичальник отримав грошові кошти в сумі 14 000 євро.
Пунктом 1.2. Кредитного договору визначено ціль кредитування - споживчі цілі.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 18 липня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «НАДРА» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено Договори поруки.
У зв'язку з невиконанням кредитного зобов'язання, 28 жовтня 2009 року Шевченківським районним судом міста Чернівці у справі №2-3296/09 було ухвалено рішення, яким суд стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором у розмірі 129 544, 57 грн.
30 липня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНС ГРУП» було укладено договір №GL48N718070_I_6 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрований в реєстрі за №1456, відповідно до якого ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНС ГРУП» набуло права вимоги за Кредитним договором №ZZZ497312 від 18 липня 2006 року укладеним між ПАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 та Договорами поруки укладеними між ПАТ «КБ «НАДРА» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Надалі, 31 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» укладено договір про відступлення прав вимог за лотом №GL48N718070, про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О., зареєстрований в реєстрі за №3239, відповідно до якого ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» набуло права вимоги за Кредитним договором №ZZZ497312 від 18 липня 2006 року укладеним між ПАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 та Договорами поруки укладеними між ПАТ «КБ «НАДРА» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
На виконанні у Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебували виконавчі провадження з виконання виконавчих листів №2-3296/2009 від 16.12.2009 року виданих Шевченківським районним судом м. Чернівці про стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором у розмірі 129 544, 57 грн.
16.06.2011 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа. Згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 24216556 з виконання виконавчого листа № 2-3296/2009 від 16.12.2009 року Шевченківського районного суду м. Чернівці про стягнення коштів в розмірі 129544,57 грн. з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра».
16.06.2011 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа. Надати відомості про місце направлення постанов про повернення з оригіналами виконавчих листів немає можливості, оскільки згідно протоколу від 19.02.2018 року та акту знищення документів від 19.02.2018 року завершені виконавчі провадження та сформовані номенклатурні справи Шевченківського, Першотравневого, Садгірського відділів державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області знищено.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 22 липня 2021 року у справі № 2-3296/09 було встановлено, що строк до пред'явлення вищевказаних виконавчих листів ТОВ «ПРЕМІУМ Л1ГАЛ КОЛЕКШН» було пропущено, у зв'язку з чим, Товариством не було повторно пред'явлено виконавчі листи до виконання.
Таким чином, станом на дату звернення з даним позовом рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 28 жовтня 2009 року у справі №2-3296/09 Боржниками виконане не було, у зв'язку з чим, ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» має право задовольнити понесені ним втрати за неналежне виконання зобов'язання шляхом стягнення заборгованості на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. Оскільки, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання за кредитним договором у нього в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення, та 3% річних від простроченої суми.
На основі викладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум лігал колекшн» інфляційні нарахування в сумі 35737,39 грн., з яких 3% річних - 9932,34 грн., інфляційні витрати - 25 805,05 грн., а також понесені судові витрати.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 лютого 2026 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Ілащука І.М. надійшов відзив на позов, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відзив обґрунтований тим, в межах справи №2-3296/09 судами апеляційної та касаційної інстанції під час розгляду заяв позивача про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання вже було встановлено, що на момент укладення Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» договору №GL48N718070_I_6 від 30 липня 2020 року про відступлення прав вимоги, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШ» договору про відступлення прав вимог за лотом №GL48N718070 від 31 серпня 2020 року відсутня дійсна вимога, яка могла бути передана новому кредитору.
Оскільки позивач не набув дійсної вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 жовтня 2009 року в справі №2-3296/09, то безпідставним є його вимоги про стягнення з них і похідних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, які нараховані на підставі сум, що визначені вказаним рішенням.
Крім того, зазначає, що позивач нараховує інфляційні втрати та 3% річних поза межами строків пред'явлення виконавчих листів.
Також зазначає, що вимога про стягнення інфляційних втрат не може бути задоволена, оскільки позика отримувалась в іноземній валюті, норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.
09 березня 2026 рові через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не погоджується з доводами представника відповідачів, та заперечує проти них.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд уважає встановленими наступні фактичні обставини справи.
18 липня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний Банк «НАДРА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ZZZ497312, відповідно до умов якого Позивач, як позичальник отримав грошові кошти в сумі 14 000 Євро (а.с. 7-8).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 18 липня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «НАДРА» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено Договори поруки (а.с.9-10).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 жовтня 2009 року у справі № 2-3296/09 стягнуто з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» заборгованість за кредитним договором від 18 липня 2006 року № ZZZ497312 в сумі 129544 грн. 57 коп. (а.с.11).
Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір №GL48N718070_I_6 від 30 липня 2020 року про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрований в реєстрі за №1456 (а.с.12-13).
31 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» укладено договір про відступлення прав вимог за лотом №GL48N718070, про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О., зареєстрований в реєстрі за №3239, відповідно до якого ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» набуло права вимоги за Кредитним договором №ZZZ497312 від 18 липня 2006 року укладеним між ПАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 та Договорами поруки укладеними між ПАТ «КБ «НАДРА» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.18-19).
Відповідно до відповіді від 08.04.2024 року №22344 Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебували виконавчі провадження з виконання виконавчих листів №2-3296/2009 від 16.12.2009 року виданих Шевченківським районним судом м. Чернівці про стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором у розмірі 129 544, 57 грн. Згідно цієї відповіді вбачається, що 16.06.2011 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого листа (а.с.27).
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому три процента річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК України.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний відшкодувати інфляційні втрати та три проценти річних від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів за користування боржником утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові за весь час прострочення, у тому числі і за час розгляду справи про стягнення основного боргу у судах та примусового виконання судового рішення.
Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У зв'язку з тим, що вказане рішення суду відповідачами не виконане, заборгованість за кредитним договором не сплачена вчасно, ТОВ «ПРЕМІУМ Л1ГАЛ КОЛЕКШН» звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17, Верховний Суд залишаючи без змін судові рішення попередніх інстанцій зазначив, що згідно з частиноючетвертоюстатті82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (Постанова ВС від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц).
Судом приймаються обставини визначені в межах справи №2-3296/09, де судами апеляційної та касаційної інстанції під час розгляду заяв позивача про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання вже було встановлено, що на момент укладення Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» договору №GL48N718070_I_6 від 30 липня 2020 року про відступлення прав вимоги, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШ» договору про відступлення прав вимог за лотом №GL48N718070 від 31 серпня 2020 року відсутня дійсна вимога, яка могла бути передана новому кредитору.
Таким чином, позивач не набув дійсної вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 жовтня 2009 року в справі №2-3296/09, то безпідставним є його вимоги про стягнення з них і похідних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, які нараховані на підставі сум, що визначені в рішенні.
Положення статті 625 ЦК України визначають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми частини другої статті 625 ЦК щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.
Як вбачається із наданого кредитного договору, зобов'язання між відповідачами та ПАТ «КБ «Надра» виникли у іноземній валюті - євро.
Саме борг в цій валюті позивач вимагав повернути, про що вказали суди в справі №727/13509/23.
При цьому, в рішенні від 28.10.2009 зазначено, що у ОСОБА_1 станом на 28.08.2009 утворилась заборгованість в сумі 11364,85 євро, що за курсом Національного банку України станом на день звернення складає 129544,57 грн.
Верховний Суд у постанові від 03 березня 2021 року (справа № 130/2604/18) зазначив, що норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.
Таким чином, вимога про стягнення інфляційних втрат не може бути задоволена, оскільки позика отримувалась в іноземній валюті - євро, а рішенням суду, на підставі якого здійснювались нарахування, лише визначено його еквівалент станом на дату звернення з позовом.
Цивільний кодекс України передбачає спеціальні способи, які забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов'язання. Таке забезпечувальне зобов'язання має акцесорний, додатковий до основного зобов'язання характер і не може існувати саме по собі. Одним із видів акцесорного зобов'язання є порука.
Відповідно до частин першої та третьої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно з частиною першою статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У пунктах 1.1 договорів поруки від 18 липня 2006 року зазначено, що за ними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поручаються за належне виконання ОСОБА_1 взятих нею на себе зобов'язань за кредитним договором, в тому числі повернення в строк кредиту у сумі 14 000 євро, сплати відсотків за користування кредитним коштами, сплати інших платежів, що передбачені кредитним договором, а також сплати можливих штрафних санкцій.
Згідно з частиною четвертою статті 559 ЦК України в редакції, чинній на час укладення договорів поруки (18 липня 2006 року) ухвалення рішення від 28.10.2009 була чинна редакція частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України, яка передбачала, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 2ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1ст. 81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум лігал колекшн», представник позивача адвокат Кеню Денис Васильович до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України необхідно відмовити.
Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, то відповідно до ст.141 ЦПК України, не підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 5, 10, 18, 133, 197, 206, 259, 263-265, 273, 293, 315, 317 ЦПК України суд, -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Лігал Колекшн", представник позивача Кеню Денис Васильович до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на підставі ст. 625 ЦПК України - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Чернівецького апеляційного суду. В разі складання вступної та резолютивної частини рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання в повному обсязі. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О.Г. Літвінова