Справа № 758/3746/25
2/706/56/26
18 березня 2026 року Христинівський районний суд Черкаської області
в складі:
головуючого - судді Орендарчука М.П.,
за участі секретаря судового засідання Пізняк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача Гуцол Руслан Іванович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (орган опіки та піклування), про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (орган опіки та піклування), про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Просив розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 28.02.2017 в Христинівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 20, визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 та вирішити питання про розподіл судових витрат у справі.
В обґрунтування позову позивач покликався на те, що 28.02.2017 між сторонами зареєстровано шлюб в Христинівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 20. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась спільна дочка ОСОБА_4 , яка має статус «дитина-інвалід», яка потребує домашнього догляду. 02 квітня 2024 року йому видано посвідчення законного представника (опікуна) малолітньої ОСОБА_4 для призначення державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю. 3 березня 2024 року він одержує на дочку соціальну допомогу. Місцем проживання позивача та його малолітньої дитини-інваліда ОСОБА_4 є квартира АДРЕСА_1 . Вказана квартира перебуває в його користуванні на підставі договору оренди житлового приміщення № 210308/1, що 08 березня 2021 року укладений з власником квартири ОСОБА_5 та відповідачем у цій справі (в своїх інтересах та інтересах позивача і дочки про що у договорі міститься відповідна інформація). Відповідний договір мав закінчитися 07 вересня 2021 року, однак за усною домовленістю між позивачем у справі та власником квартири дія договору пролонгувалася та орендні правовідносини продовжують тривати. Крім одержання соціальної допомоги на дитину-інваліда, позивач ОСОБА_1 працює на автомийці у АДРЕСА_2 та має стабільний дохід, що дозволяє забезпечувати дитині належні умови проживання, харчування, дозвілля та інше. Невдовзі після 24 лютого 2022 року (повномасштабне вторгнення рф до України) відповідач ОСОБА_2 виїхала за межі України та фактичні шлюбні стосунки між позивачем і відповідачем припинилися. ОСОБА_2 декілька раз за час війни приїздила в Україну на незначні проміжки часу. Останній раз ОСОБА_2 виїхала з країни орієнтовно наприкінці вересня 2024 року - на початку жовтня 2024 року. Йому відомо, що вона виїхала до Польщі, однак точна адреса її місцезнаходження невідома. Подальше сумісне життя і збереження сім'ї з відповідачем неможливе у зв'язку із втратою любові одне до одного, різними поглядами на сімейне життя і виконання подружніх обов'язків. Усі спроби зберегти шлюб, що передували зверненню до суду з цим позовом, не мали позитивних наслідків. Сторони спільного господарська не ведуть, мають окремі бюджети, проживають окремо як чужі люди. Збереження шлюбу суперечить його інтересам.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, проте від представника позивача до суду надійшла заява з проханням розглянути справу без їх участі, в заяві зазначено, що вони позов підтримують повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання, від неї також не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності, нею не поданий відзив. Суд вважає, що відповідачка не з'явилась у судове засідання без поважних причин.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, проте у своїй заяві до суду третя особа просила розгялнути справу за відсутності її представника.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та їх представників, представника третьої особи і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого вирішення справи.
Дослідивши письмові докази: копії свідоцтва про шлюб сторін, свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення на дитину з інвалідністю серія НОМЕР_1 , довідки про отримання (недоотримання) допомоги від 05.07.2024 за № 106-51-09/749, довідки Комунального загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів «Начально-реабілітаційний центр №6» м. Києва від 25.02.2025 за № 13, від 24.02.2025 за № 13, від 19.01.2026 за №1, договору № 210308/1 оренди житлового приміщення від 08.03.2021, висновку органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 12.11.2025 про визначення місця проживання дитини, військово-облікового документа на ім'я позивача ОСОБА_1 , інші письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 28.02.2017 в Христинівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 20.
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені. Подальше спільне проживання сторін неможливе. Примирення між ними виключається.
Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення, то шлюб підлягає розірванню.
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Малолітня ОСОБА_4 має статус дитини з інвалідністю.
З 01 березня 2024 року позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації одержує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю до 18 років на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією довідки про отримання (недоотримання) допомоги від 05.07.2024 за № 106-51-09/749.
Малолітня ОСОБА_4 навчається в 2-В класі Комунального загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів «Навчально-реабілітаційний центр № 6» м. Києва, батько ОСОБА_1 постійно приводить до школи та забирає з школи дочку, що стверджується копією довідок Комунального загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів «Начально-реабілітаційний центр №6» м. Києва від 25.02.2025 за № 13, від 24.02.2025 за № 13, від 19.01.2026 за №1.
Місцем проживання позивача ОСОБА_1 та його малолітньої дитини ОСОБА_4 є квартира АДРЕСА_1 .
Вказана квартира перебуває в користуванні позивача.
Відповідачка ОСОБА_2 після 24 лютого 2022 року, повномасштабного вторгнення рф до України, відповідач ОСОБА_2 виїхала за межі України, декілька раз за час війни приїздила в Україну, востаннє виїхала з країни восени 2024 року до Польщі.
Після виїзду відповідача за межі України позивач ОСОБА_1 одноособово піклується про малолітню дочку, забезпечує їй усі необхідні умови для навчання, проживання лікування, дозвілля тощо.
Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі Конвенція про права дитини), визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. (ч. 1 ст. 160 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Частинами четвертою, п'ятою статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до копії висновку органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 12.11.2025 про визначення місця проживання дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .
Суд також враховує, що відповідно до копії військово-облікового документа на ім'я позивача ОСОБА_1 , останньому надано відстрочку на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до завершення мобілізації, тому визначити місця проживання малолітньої дитини не пов'язане з наданням позивачу права на відстрочку.
Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що необхідно визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком позивачем ОСОБА_1 .
Тому позов підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст.19, 105 ч.3, 110 ч.1, 112, 141, 160 ч. 1, 161 ч. 1 СК, ч. 4 ст. 29 ЦК України, ст. 81, 89, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), представник позивача ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (орган опіки та піклування) (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 14, код ЄДРПОУ 37393756), про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 28.02.2017 року в Христинівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 20.
Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги.
Суддя Михайло ОРЕНДАРЧУК