79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.01.11 Справа№ 32/204 (2010)
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом: Заступника прокурора м.Львова в інтересах держави: уповноважений орган -Львівська міська рада в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівсвітло”, м.Львів.
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Водолій”, м.Львів.
Про стягнення: 6 884,14 грн.
За участю представників сторін:
Від прокуратури: не з'явився.
Від позивача: Стецик О.В. -представник (довіреність №01/725 від 13.12.2010р.).
Від відповідача: Денека В.Р. -представник (довіреність б/н від 14.12.2010р.).
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено заступником прокурора м.Львова в інтересах держави: уповноважений орган -Львівська міська рада в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівсвітло”, м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Водолій”, м.Львів про стягнення 6 884,14 грн., з яких 6 497,49 грн. основного боргу, 259,01 грн. пені, 77,97 грн. інфляційних нарахувань та 49,67 грн. 3% річних.
Ухвалою суду від 05.11.2010р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 30.11.2010р. Ухвалою суду від 30.11.2010р. розгляд справи відкладено на 14.12.2010р., з підстав, наведених в даній ухвалі. Ухвалою суду від 14.12.2010р. продовжено строк розгляду спору до 17.01.2011р. та відкладено розгляд справи на 12.01.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі. В судовому засіданні 12.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник прокуратури в судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвал суду від 05.11.2010р., 30.11.2010р. та 14.12.2010р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення прокуратурі рекомендованого поштового відправлення №790005 0305734 0 від 10.11.2010р. -вручено 12.11.2010р. ухвали про порушення провадження у справі; №79005 0312293 2 від 06.12.2010р. -вручено 08.12.2010р. ухвали про відкладення розгляду справи на 14.12.2010р.; №79005 0315257 2 від 23.12.2010р. -вручено 28.12.2010р. ухвали про відкладення розгляду справи на 12.01.2011р.
Представник позивача в судовому засіданні повідомив суд про частково сплату відповідачем основного боргу в розмірі 3 000,00 грн., та заявив усне клопотання про припинення провадження в частині стягнення 3 000,00 грн. основного боргу, просив задоволти позовні вимоги за вирахуванням сплаченої суми.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву вх. №396/11 від 12.01.2011р., в якому проти позовних вимог заперечив, вказуючи на той факт, що договір позивачем виконувався не в повному обсязі та неналежним чином, про що відповідач неодноразово повідомляв. Як стверджує представник відповідача, 21.06.2010р. він звертався до позивача з проханням зменшити ліміт потужності для освітлення рекламоносіїв по вул.Стрийська, 61, пл.Галицька, 14-15, вул.Виговського-Кульпарківська, 115, вул. Шевченка, 8 в обсязі 1,05 кВт, у зв»язку з тим, що позивач здійснює нарахування оплати послуг виходячи із завищених лімітів потужності використання електроенергії. Представник відповідача зазначив, що акти виконаних робіт долучені до матеріалів справи були підписані неуповноваженою особою, тому вважати їх узгодженими не видається можливим. Представник відповідача надав докази сплати боргу на загальну суму 3 000,00 грн. (платіжні доручення № 248 від 03.11.2010р. на суму 2 000,00 грн. та № 283 від 10.12.2010р. на суму 1 000,00 грн.) та просив суд закрити провадження в даній справі, оскільки вважає заборгованість повністю погашеною.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника прокуратури по наявних у ній матеріалах.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
01.02.2010р. між Львівським міським комунальним підприємством „Львівсвітло” (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Водолій” (замовник) було укладено договір №30/ЗР по надання послуг з технічного обслуговування та освітлення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами (надалі договір), згідно умов п.1.1. якого виконавець на підставі порядку про надання "Послуги з технічного обслуговування обладнання систем вуличного освітлення до границі приєднання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами", надає замовнику послуги з технічного обслуговування систем вуличного освітлення, до яких підключені спеціальні конструкції зовнішньої реклами (надалі послуги) та веде облік спожитої електричної енергії спеціальними конструкціями зовнішньої реклами (надалі СКЗР).
За умовами п.1.2. та п.1.3. договору виконавець не є прямим постачальником електроенергії, а також не несе відповідальності за встановлені тарифи електроенергії невідповідність якості електроенергії нормативним вимогам. Сторони при реалізації своїх прав і обов'язків, які передбачені чинним договором дотримуються вимог "Правил користування електричною енергією" (постанова НКРЕ №928 від 22.08.2002р.).
Відповідно до п.2.2.6. договору замовник зобов'язувався своєчасно проводити передоплату до 4 числа поточного місяця на підставі виставленого рахунку.
Згідно п.3.1. договору розмір плати за надані послуги визначається на підставі порядку про надання "Послуги з технічного обслуговування обладнання систем зовнішнього освітлення мереж до границі приєднання СКЗР", затвердженого наказом директора департаменту житлового господарства та інфраструктури.
За умовами п.3.2. договору для компенсації витрат виконавця, пов'язаних з підтримкою в експлуатації електромереж ЗО замовник здійснює передоплату один раз в місяць згідно виставленого рахунку. Передоплату за споживання електроенергії за звітний місяць замовник перераховує на рахунок виконавця не пізніше 04 числа поточного місяця згідно виставленого рахунку.
Згідно п.3.3. та п.3.5. договору передоплату за споживання електроенергії за звітний місяць замовник перераховує на рахунок виконавця не пізніше 04 числа поточного місяця згідно виставленого рахунку. Передоплату за послуги з технічного обслуговування обладнання систем зовнішнього освітлення до границі приєднання СКЗР, в розмірі 45 відсотків вартості спожитої електроенергії замовник перераховує на рахунок виконавця за поточний місяць не пізніше 04 числа поточного місяця.
Відповідно до п.4.7. договору надання послуг виконавцем і прийняття їх замовником оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), який підписується представниками обох сторін після фактично наданих послуг. Підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) представником замовника свідчить про відсутність претензій з його сторони.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, про що між сторонами було підписано акти виконаних робіт за період з 30.04.2009р. по 29.10.2010р. Проте відповідач порушив свої зобов'язання, оплату в строки визначені сторонами в п.3.3. та п.3.5. договору, не провів.
27.07.2010р. позивач звернувся до ТзОВ „Компанія "Водолій” з претензією №01/467а, в підтвердження надсилання претензії відповідачу, позивач надав фіскальний чек від 28.07.2010р. Проте відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.
Станом на 02.11.2010р. (дата подання позовної заяви) основний борг відповідача, згідно поданого розрахунку, становив 6 497,49 грн. Після подання позовної заяви відповідач сплатив 3000,00 грн. (платіжні доручення № 248 від 03.11.2010р. на суму 2 000,00 грн. та № 283 від 10.12.2010р. на суму 1 000,00 грн.).
Позивач, за протермінування платежів, передбачених в п.3.3., п.3.5. цього договору, на підставі п.3.6. договору нарахував пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 259,01 грн.
Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 77,97 грн. інфляційних втрат та 49,67 грн. 3% річних.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Як передбачено ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відпровідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується підписаними
сторонами актами виконаних робіт за період з 30.04.2009р. по 29.10.2010р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи).
Проте відповідач порушив свої зобов'язання, оплату в строки визначені сторонами в п.3.3. та п.3.5. договору, не провів.
27.07.2010р. позивач звернувся до ТзОВ „Компанія "Водолій” з претензією №01/467а, яка залишена без відповіді та задоволення.
Станом на 02.11.2010р. (дата подання позовної заяви) основний борг відповідача, згідно поданого розрахунку, становив 6 497,49 грн.
Після подання позовної заяви до суду, відповідач частково сплатив борг в сумі 3 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 248 від 03.11.2010р. на суму 2 000,00 грн. та № 283 від 10.12.2010р. на суму 1 000,00 грн., отже основний борг становить 3 497,49 грн.
Відтак, в частині позовних вимог про стягнення 3 000,00 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору відносно цієї суми.
У відзиві на позовну заяву вх. №396/11 від 12.01.2011р. відповідач стверджує, що 21.06.2010р. звертався до ЛКП "Львівсвітло" з проханням зменшити ліміт потужності для освітлення рекламоносіїв по вул.Стрийській, 61, пл.Галицькій, 14-15, вул.Виговського-Кульпарківська, 115, вул.Шевченка, 8 - в обсязі 1.05 кВт. Проте жодних доказів звернення до ЛКП "Львівсвітло" суду не представив, як і не надав належних доказів відсутності повноважень в особи, що підписала акти виконаних робіт. Підписавши акти виконаних робіт відповідач прийняв послуги без зауважень щодо їх якості та своєчасності.
Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що основний борг в сумі 3 497,49 грн. є обгрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого розрахунку 77,97 грн. інфляційних нарахувань та 49,67 грн. 3% річних.
Щодо позовних вимог про стягнення 259,01 грн. пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами п.3.6. договору у випадку протермінування платежів, передбачених в п.3.3., п.3.5. цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України (яка діяла в період, за який нараховується пеня) за кожний день протермінування від несплаченої суми.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 259,01 грн. пені.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 3 497,49 грн. основного боргу, 259,01 грн. пені, 77,97 грн. інфляційних нарахувань та 49,67 грн. 3% річних.
Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету повністю, оскільки борг частково був сплачений відповідачем після подання позовної заяви до суду.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 599, 625, 627-629, 610, 612, 901 ЦК України, ст.ст. 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ст.80,ст.ст.82-84,115,116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Водолій», (юридична адреса: 79066, м.Львів, вул.Кос-Анатольського, 14/3, фактична адреса: 79014, м.Львів, вул.Личаківська, 151, код ЄДРПОУ 31896394) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівсвітло»(79068, м.Львів, вул.Лінкольна, 8, код ЄДРПОУ 03348577) 3 497,49 грн. основного боргу, 259,01 грн. пені, 77,97 грн. інфляційних втрат, 49,67 грн. 3% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Водолій», (юридична адреса: 79066, м.Львів, вул.Кос-Анатольського, 14/3, фактична адреса: 79014, м.Львів, вул.Личаківська, 151, код ЄДРПОУ 31896394) в дохід Державного бюджету 102,00 грн. держмита та 236 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
5. В частині стягнення 3000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено
та підписано 14.01.2011р.
Суддя