ЄУ № 712/7589/25
Провадження №1-кп/712/395/26
Іменем України
18 березня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі колегії суддів: головуючого суддів ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025250000000002 від 01.01.2025, відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України,
В провадженні Соснівського районного суду м.Черкаси перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025250000000002 від 01.01.2025, відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
Під час судового засідання прокурор Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_5 подала до суду клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.У поданому клопотанні прокурор зазначила, що підстав для зміни запобіжного заходу не вбачається, оскільки ризики, визначені попередньою ухвалою суду, не зменшилися та залишаються актуальними. Зокрема, існує реальна ймовірність того, що обвинувачений може ухилятися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість інкримінованого злочину та можливість призначення суворого покарання. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_7 може здійснювати незаконний вплив на свідків та інших учасників кримінального провадження, узгоджувати з ними свої показання або іншим чином перешкоджати судовому розгляду. Також наявні підстави вважати, що він може продовжити злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор наголосила, що стороною обвинувачення зібрано достатню сукупність доказів, які підтверджують обґрунтованість обвинувачення та причетність ОСОБА_7 до інкримінованого діяння. Йому інкримінується вчинення державної зради умисно в умовах воєнного стану, введеного в Україні з 24 лютого 2022 року, зокрема шляхом поширення інформації, що могла завдати шкоди обороноздатності держави та сприяти державі-агресору. З огляду на те, що зазначений злочин належить до категорії особливо тяжких, був вчинений у період дії воєнного стану, а також враховуючи наявність наведених ризиків, прокурор дійшла висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. У зв'язку з цим вона просила продовжити строк тримання під вартою, вважаючи такий захід необхідним та обґрунтованим.
Обвинувачений щодо вказаного клопотання прокурора не заперечував.
Захисник ОСОБА_6 щодо клопотання прокурора не заперечувала.
Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_7 Соснівським районним судом м. Черкаси 20.01.2025 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.03.2025 включно.
14.03.2025 ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_7 було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 18.04.2025 включно.
15.04.2025, 09.06.2025 та 25.07.2025 ухвалами суду ОСОБА_7 було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 13.06.2025, 07.08.2025, 22.09.2025 включно.
Ухвалою суду від 19.09.2025 ОСОБА_7 було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 17.11.2025.
В подальшому ухвалою суду від 06.11.2025 обвинуваченому ОСОБА_7 було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 04.01.2026.
Ухвалою суду від 16.12.2025 обвинуваченому ОСОБА_7 було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 13.02.2026.
Ухвалою суду від 05.02.2026 обвинуваченому ОСОБА_7 було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 05.04.2026.
Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд враховує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального злочину - державній зраді направленому проти суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, обороноздатності, державної безпеки України в умовах воєнного стану. Інкримінований йому злочин є особливо тяжким за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, що з врахуванням тяжкості пред'явленого обвинувачення і суворості покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності його вини, а також стадії процесу, оскільки він може змінити місце фактичного мешкання, перетнути державний кордон поза пунктами пропуску, виїхати на тимчасово окуповану територію України. А тому суд вважає, що реально існує обґрунтований ризик, що ОСОБА_7 буде переховуватися від суду.
Також, оскільки на теперішній час дії держави-агресора російської федерації продовжуються, враховуючи характер кримінального правопорушення, яке інкримінуються ОСОБА_7 під час воєнного стану в Україні, реально існує ризик, що обвинувачений продовжить кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, вчинить інші протиправні дії, які необхідні для надання допомоги представникам російської федерації, або матиме можливість перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню.
Суд вважає, що ризики, які враховувалися при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати.
Враховуючи зміст пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправного діяння, в якому він обвинувачується, його особистість, тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту та суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
З огляду на особливу суспільну небезпечність інкримінованого діяння, його вчинення в умовах воєнного стану, підвищені ризики для національної безпеки, а також стадію судового розгляду, застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим і пропорційним. За таких умов забезпечення безпеки держави, стабільності правопорядку та належного й ефективного здійснення судового провадження має пріоритет над правом обвинуваченого на перебування на свободі, оскільки пом'якшення запобіжного заходу може призвести до виникнення реальної загрози інтересам суспільства і держави.
Суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченої особи кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Обставин, які є перешкодою для продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, судом не встановлено.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Керуючись ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає обвинуваченому ОСОБА_7 розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб до 16 травня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора Черкаської обласної прокуратури про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, у виді тримання під вартою на 60 діб до 16 травня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3