79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.01.11 Справа№ 32/230 (2010)
Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС Л", м.Львів.
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОН ВЕСТ", м.Львів.
Про стягнення 73 949,21 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Сеньків А.І. -представник (довіреність б/н від 07.12.2010р.).
від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС Л", м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОН ВЕСТ", м.Львів про стягнення 73 949,21 грн., з яких 61 200,00 грн. сума основного боргу за виконані роботи, 6 168,96 грн. пені, 4 834,80 грн. інфляційні втрати та 1 745,45 грн. три проценти річних.
Ухвалою суду від 03.12.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 12.01.2011р.
Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 03.12.2010р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79007 0506392 0 від 09.12.2010р. -вручено 13.12.2010р.
Станом на 12.01.2011р. докази оплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
встановив:
12.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС Л" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОН ВЕСТ" (замовник та підрядник) було укладено договір поставки та монтаж обладнання №0310/09 (надалі -договір), відповідно до якого підрядник зобов'язувався організувати і здійснити поставку вентиляційного обладнання, асортимент, кількість та ціна якого визначається у специфікації (додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору, а замовник зобов'язувався прийняти обладнання та його.
Відповідно до п.1.1.2. та п.1.2. договору підрядник зобов'язується своїми та/або залученими силами і засобами з використанням своїх та/або залучених витратних матеріалів виконати комплекс робіт по монтажу поставленого обладнання, а саме: монтаж кухонних зонтів згідно наданого і затвердженого замовником та погодженого з підрядником проекту на об'єкті будівництва, що знаходиться у м.Львові на пр.Сврбоди 27. Строк поставки обладнання та виконання робіт за цим договором складає 60 (шістдесят) календарних днів з моменту отримання авансу, що передбачений п.п.2.2.1. цього договору.
Відповідно до п.2.1. та п.2.3. договору загальна вартість договору складає 204 000,00 (двісті чотири тисячі) 00 коп. Загальна вартість договору визначається сторонами з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується згідно податкового законодавства України.
Згідно п.2.2.1. та п.2.2.2. договору платежі за цим договором замовник здійснює наступним чином:
- Замовник сплачує підряднику аванс у розмірі 70 %(сімдесят відсотків) загальної вартості договору, що складає 142 800,00 (сто сорок дві тисячі вісімсот) гривень 00 коп. у тому числі ПДВ протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання цього договору.
- Замовник сплачує підряднику решту 30% (тридцять відсотків) загальної вартості договору, що складає 61 200,00 (шістдесят одна тисяча двісті) гривень 00 коп. протягом 10 днів після підписання акту (актів) виконаних робіт, який засвідчує (засвідчують) факт виконання робіт з монтажу поставленого обладнання.
Відповідно до п.3.4. та п.3.5. договору моментом передачі обладнання замовнику є дата, вказана у акті приймання-передачі обладнання або видатково-прибутковій накладній. З моменту передачі обладнання замовнику, останній набуває право власності на нього та несе ризик його випадкової втрати та пошкодження. Підрядник здійснює поставку обладнання не раніше отримання авансу замовника згідно п.п.2.2.1. договору. Підрядник вправі здійснювати поставку обладнання партіями.
Згідно п.6.1. договору підрядник приймає на себе зобов'язання поставити обладнання та здійснити роботи по його монтажу.
Позивач згідно умов договору поставки та монтажу обладнання №0310/09 від 12.10.2009р. поставив та здійснив монтаж поставленого обладнання на загальну суму 204 000,00 грн., про що сторони підписали акт виконаних робіт №11/18 від 27.11.2009р.
Відповідач порушив свої зобов'язання щодо оплати по договору поставки та монтажу обладнання №0310/09 від 12.10.2009р., частково сплативши платежі за цим договором, а саме 142 800,00 грн. -70% авансу, згідно пп.2.2.1, відтак сума основного боргу в розмірі 61 200,00 грн. -решта 30% загальної вартості згідно п.п.2.2.2. залишилась неоплаченою. Відтак, основний борг становить 61 200,00 грн.
Позивач керуючись умовами п.10.2. договору нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 6 168,96 грн.
Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 4 834,80 грн. інфляційних втрат та 1 745,45 грн. три проценти річних.
Отже, загальна сума заборгованості становить 73 949,21 грн., з яких 61 200,00 грн. сума основного боргу за виконані роботи, 6 168,96 грн. пені, 4 834,80 грн. інфляційні втрати та 1 745,45 грн. три проценти річних.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 ЦК України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Выдповыдно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт виконання позивачем зобов'язань по договору поставки та монтажу обладнання №0310/09 від 12.10.2009р. підтверджується актом №11/18 виконаних робіт від 27.11.2009р. на загальну суму 204 000,00 грн. (разом з ПДВ), який підписаний та скріплений печатками сторін у справі (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копія знаходиться в матеріалах справи). Зауважень щодо виконаної позивачем роботи зі сторони відповідача не було.
За умовами п.п. 2.2.2. договору замовник сплачує підряднику решту 30% (тридцять відсотків) загальної вартості договору, що складає 61 200,00 (шістдесят одна тисяча двісті) гривень 00 коп. протягом 10 днів після підписання акту (актів) виконаних робіт, який засвідчує (засвідчують) факт виконання робіт з монтажу поставленого обладнання.
Всупереч умовам договору та вимогам чинного законодавства відповідач повністю оплату не провів, відтак основний борг становить 61 200,00 грн.
Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, тому суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу за поставку та монтаж вентиляційного обладнання по договору поставки та монтажу обладнання №0310/09 від 12.10.2009р., в сумі 61 200,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 4 834,80 грн. та три проценти річних на загальну суму 1 745,45 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до п.10.2. договору поставки та монтажу обладнання №0310/09 від 12.10.2009р. в разі порушення терміну оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 6 168,96 грн. пені.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення повністю.
Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №311 від 22.11.2010р. - 739,49 грн. держмита та №312 від 22.11.2010р. - 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України повністю підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 627, 629, 712, 837 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОН ВЕСТ" (юридична адреса: 79000, м.Львів, Галицький район, пр.Свободи, 27; р/р 26002001310801 в філії ЗАТ ОТП БАНК; МФО 385402; код ЄДРПОУ 34167803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС Л" (юридична адреса: 76031, м.Львів, Сихівський район, вул.Стрийська, 121 Б; фактична адреса: 79026, м.Львів, вул.Сахарова, 43; р/р 26001040214100 в АКІБ "Укрсиббанк" м.Харків; МФО 351005; ЄДРПОУ 33358613) 61 200,00 грн. основного боргу, 6 168,96 грн. пені, 4 834,80 грн. інфляційних втрат, 1 745,45 грн. три проценти річних, держмито в сумі 739,49 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя Сухович Ю.О.
Суддя