79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.01.11 Справа№ 5015/153/11
Суддя Ділай У.І., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою: ТзОВ “Спільне українсько-канадське підприємство “Росан”, м. Львів
до відповідача-1: ПП “Сколівські Бескиди”, м. Львів
відповідача-2: ТзОВ “ІЛТА”, м. Київ
про: зобов'язання повернути майно
Встановила:
На розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява ТзОВ “Спільне українсько-канадське підприємство “Росан”, м. Львів до відповідачів: ПП “Сколівські Бескиди”, м. Львів та ТзОВ “ІЛТА”, м. Київ про зобов'язання повернути майно.
При підготовці справи до розгляду судом встановлено, що позовна заява підлягає поверненю з наступних підстав:
Так, всупереч вимогам п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України позивачем не надано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
У відповідності до вимог ст. 3 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується державне мито в розмірі 1 % ціни позову.
У поданому позові позивач просить суд зобов'язати ТзОВ “ІЛТА” повернути транспортні засоби -шість автомобілів Peugeot Boxer Fourgon.
Із врахуванням положень ст. 55 ГПК України ціна даного позову повинна визначається вартістю майна.
Як вбачається із матеріалів справи загальна вартість транспортних засобів становить 691 135,11грн. з ПДВ (Додатки -Лізинговий протокол до Генеральної угоди № 160/05 фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів від 26.12.2005р.). Жодних інших документів, які б підтверджували загальну вартість майна позивач суду не надав.
Відповідно до Платіжних доручень № 11714 та № 11713 від 28.12.2010р. позивач сплатив державне мито в загальній сумі 3 961,00 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Окрім того, позивач не вказав та не подав доказів на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, а саме доказів вилучення транспортних засобів відповідачем, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до п. 3 ч.1 ст. 63 ГК України.
Також, слід зазначити, що позивачем не дотримано вимог ст. 36 ГПК України, щодо подання письмових доказів -до позовної заяви додано не засвідчені належним чином копії документів.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 36 п.п. 3, 4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд, -
Позовну заяву ТзОВ “Спільне українсько-канадське підприємство “Росан” (м. Львів) та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Доводжу до відома позивача, що згідно із ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
/Додаток: позовна заява та додані до неї документи на 72 арк./
Суддя