Кіровоградської області
"11" січня 2011 р.
Справа № 16/134(15/3)
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/134(15/3)
за позовом: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго",
м. Кіровоград
до відповідача: виробничого сільськогосподарського кооперативу "Колос",
смт. Компаніївка Кіровоградської області
про зобов'язання укласти договір
Представники сторін:
від позивача - Стеценко О.О., довіреність № 204/07 від 14.01.10 р.;
від відповідача - Величко С.В., довіреність № 1 від 04.01.11 р.
Відкрите акціонерне товариство “Кіровоградобленерго” (далі-ВАТ "Кіровоградобленерго") звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до виробничого сільськогосподарського кооперативу “Колос” про зобов'язання укласти договір №1 на постачання електроенергії, виклавши наступні пункти в слідуючій редакції:
- пункт 11 додатку №3 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”: “Споживач зобов'язується забезпечити на своїй території охорону електромереж, що належить постачальнику, вільний доступ до електроустановок працівників постачальника в будь-яку годину доби для проведення необхідних робіт”;
"- пункт 2 додатку №1, “Порядок розрахунків”: “Споживач до початку розрахункового періоду здійснює попередню оплату в розмірі 100% заявленої величини обсягу споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період. Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків обсягів заявленої величини споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період на тариф відповідного класу, який буде діяти у наступному розрахунковому періоді.
У разі невиконання споживачем попередньої оплати постачальник самостійно обмежує електроспоживання до рівня екологічної, аварійної броні електропостачання, або за відсутності такої припиняє електропостачання у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією.
Примітка: у разі відсутності інформації про рівень тарифів на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, споживач розраховує суму платежу за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді”.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставною відмовою відповідача підписати спірні пункти Додатків до договору у запропонованій позивачем редакції. Позивач вважає, що редакція спірних пунктів Додатків відповідає ч. 2 ст. 193, п. 7 ст. 276 ГК України, пунктам 5.21, 1.1., 6.6 Правил користування електричною енергією (а. с. 2-4 том 1).
Виробничий сільськогосподарський кооператив “Колос” (далі - ВСК "Колос") позов не визнав. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України №209 від 04.03.1997р. "Про затвердження Правил охорони електричних мереж", підприємства, установи, організації, яким надано у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки, де знаходяться об'єкти електричних мереж, зобов'язані вживати належних заходів до збереження зазначених об'єктів. Відповідач просить спірні пункти включити у договір за його редакцією (а. с. 47- 48 том 2).
Рішенням господарського суду від 01.03.10 р. позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" задоволено частково (а.с. 75-77 том 1).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.10 р. апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області - без змін.
Вищий господарський суд України постановою від 31.08.10 р. рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.03.10 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.10 р. скасував; справу № 15/3 направив на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.
Приймаючи рішення про скасування рішень першої та апеляційної інстанцій у даній справі Вищий господарський суд України в постанові, зокрема, зазначив, що розглядаючи даний спір щодо умов договору №1 від 2009 року, ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції не з'ясували, в якому стані перебувають відносини сторін за договором №1 від 25.06.2004р., а саме чи припинено дію вказаного договору.
За правовою позицією вищої судової інстанції, наведене вище має суттєве значення для даної справи з огляду на те, що наявність між сторонами договірних відносин з постачання електричної енергії може свідчити про відсутність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу на подання даного позову.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що місяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.
З метою дотримання вимог ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд витребував від сторін у справі письмові доводи щодо дії договору про постачання електричної енергії № 1 від 25.06.04 р. або його припинення.
Дослідивши матеріали справи, надані у справі сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
11.11.2009 р. ТОВ "Кіровоградобленерго" в особі Компаніївського РЕМ ВАТ "Кіровоградобленерго", у зв'язку з внесенням змін до ПКЕЕ від 25.12.08 р. № 1449, на адресу ВСК "Колос" супровідним листом направлено проект Договору № 1 про постачання електричної енергії (далі - проект Договору), для підписання останнього (а.с. 137 том 1).
27.11.09 р. на адресу позивача надійшов лист ВСК "Колос" № 151 від 27.11.09 р. (далі - Лист № 151 від 27.11.09 р.), в якому останній запропонував внести ряд змін до вищевказаного Договору № 1 та Додатку № 1 (а.с. 138-139 том 1).
15.12.2009 року ВАТ “Кіровоградобленерго” в особі Компаніївського РЕМ листом від 14.12.09 р. за № 1052/44 (далі - лист від 14.12.09 р.) на адресу ВСК “Колос” повідомлено про неможливість задоволення листа № 151 від 27.11.09 р. ВСК "Колос" (а. с. 140 том 1).
Крім того, Компанієвський РЕМ ВАТ "Кіровоградобленерго" листом від 14.12.09 р. повідомив, що оскільки відповідач не направив на адресу позивача два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором, ці обставини унеможливлюють погодження існуючих розбіжностей, у зв'язку з чим, позивач повторно направив відповідачу проект договору про постачання електричної енергії та відповідно просив відповідача у разі згоди з його умовами повернути один примірник підписаного договору, а у разі наявності заперечень щодо окремих умов договору, скласти та надіслати на адресу позивача протокол розбіжностей та підписаний примірник договору, для подальшого врегулювання розбіжностей в порядку ч. 7 ст. 181 ГК України.
22.12.2009 року відповідач листом від 22.12.09 р. за № 160 на адресу позивача направив скріплений підписом та печаткою відповідача договір про постачання електроенергії за № 1 укладений 23.12.09 р. між ВАТ "Кіровоградобленерго" та ВСК "Колос" в 2-х примірниках, а також протокол розбіжностей, в якому запропонував в додатках №3 до договору виключити пункт 11, а пункт 2 додатку №1 викласти у наступній редакції:
“Споживач здійснює оплату за електроенергію у вигляді трьох планових платежів у наступні терміни:
1) 30 % від очікуваного (заявленого) обсягу електроспоживання - протягом перших десяти днів розрахункового періоду;
2) 30 % від очікуваного (заявленого) обсягу електроспоживання - протягом наступних десяти днів розрахункового періоду;
3) 40 % від очікуваного (заявленого) обсягу електроспоживання - протягом останніх десяти днів розрахункового періоду.
Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу на очікуваний обсяг споживання електричної енергії, визначених на наступний розрахунковий період.” (а. с. 17-18 том 1).
За доводами позивача, що містить письмове клопотання від 30.11.10 р. за № 8022/07, 22.12.09 р. на адресу позивача надійшов лист ВСК "Колос", до якого додавався договір, оформлений у відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України, про постачання електричної енергії № 1 підписаний та скріплений печаткою без застереження про складання протоколу розбіжностей, як того вимагає ч. 4 ст. 181 ГК України, а також протокол розбіжностей щодо умов Договору № 1 про постачання електричної енергії від 22.12.09 р. (а.с. 136 том 1).
З наданої до суду позивачем копії договору № 1 про постачання електричної енергії вбачається, що він містить підписи обох сторін та відповідні круглі печатки, застереження про заперечення щодо окремих умов договору в проекті Договору відсутні (а.с. 8-16 том 1).
Також, матеріали справи містять протокол розбіжностей, в якому викладена лише редакція спірних пунктів додатків до проекту Договору, яка запропонована та підписана відповідачем (а.с. 17-18 том 1).
Підписаний відповідачем протокол розбіжностей не містить запропонованої позивачем редакції спірних пунктів та ним не підписаний.
За усними поясненнями позивача в судовому засіданні, протокол врегулювання розбіжностей позивачем не складався, оскільки, як зазначив позивач у письмовому клопотанні від 30.11.10 р., протокол розбіжностей направлений відповідачем позивачу з порушенням строків встановлених ч. 4 ст. 181 ГК України (а.с. 136 том 1).
Загальний порядок укладання господарських договорів визначений ст. 181 Господарського кодексу України і складається з таких стадій: проекту договору, протоколу розбіжностей, безпосереднього врегулювання розбіжностей, судового розгляду переддоговірних спорів.
При цьому на кожній з цих стадій процес укладення договору може бути завершений, якщо сторони дійшли згоди з усіх його істотних умов. У разі недосягнення такої згоди між сторонами процес укладення договору переходить до наступної стадії.
Частиною другою ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Частина 4 названої вище норми встановлює, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Отже, сторона, яка отримала оферту у вигляді проекту договору, не згодна з окремими його умовами, але має намір, врегулювавши розбіжності, укласти договір, вона поряд з підписанням договору складає протокол розбіжностей. Протокол виконується у двох екземплярах, які разом з договором направляються оференту. При цьому в тексті договору робиться застереження про підписання договору з протоколом розбіжностей.
Тобто, сторона, яка одержала проект договору, може, виявивши свою волю на укладення запропонованого їй договору, викласти свою редакцію окремих умов останнього чи доповнити договір певними умовами шляхом складання протоколу розбіжностей. Прийняття запропонованого проекту договору із зауваженням є акцептом на інших умовах, а відтак укладання договору переходить до стадії протоколу розбіжностей.
Відповідно до ч. 5 ст. 181 Господарського кодексу України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Відповідно до ч. ч. 7, 8 зазначеної вище норми, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Встановлені господарським судом фактичні обставини свідчать про те, що сторонами не було дотримано встановленого ст. 181 Господарського кодексу України порядку укладення договорів, а тому відсутні підстави вважати, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, що в свою чергу, в силу ч. 8 ст. 181 ГК України позбавляє можливості вважати такий договір укладеним.
Однак, при вирішенні даного спору, з метою виконання згідно вимог ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівок Вищого господарського суду України, що викладені у постанові від 31.08.10 р., господарським судом встановлено також наступне.
25.06.04 р. між ВАТ "Кіровоградобленерго" (далі - Постачальник) та ВСК "Колос" (далі - Споживач) укладено договір № 1 про постачання електричної енергії № 1 з додатками (далі - Договір), відповідно до змісту якого Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно цього Договору та додатками до Договору, що є його не (а.с. 51- 51 том 1).
Відповідно до п. 9.4. названого Договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 25.06.2005р. Договір уважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України (а.с. 51-53).
На вимогу ухвали суду 13.12.10 р. позивачем до суду надано письмові пояснення від 13.12.10 р. за № 8366/07, за змістом яких позивач стверджує, що договір про постачання електричної енергії № 1 від 25.06.2004 р. є чинним (а.с. 149 том 1).
Крім того, відповідачем в наданих до суду письмових обґрунтуваннях повідомляється, що 25.06.2004 р. між ВАТ "Кіровоградобленерго" та ВСК "Колос" було укладено Договір № 1 про постачання електричної енергії, який як вважає відповідач, діє до даного часу (а.с. 1 том 2).
Факт існування між сторонами договірних відносин на підставі укладеного між ними договору № 1 про постачання електричної енергії від 25.06.04 р. свідчать і матеріли даної справи, а саме: письмові повідомлення відповідача від 25.02.10 р. за № №11, 12; акт звірки розрахунків за договором № 1 від 25.06.04 р.; рахунок № 1/п за електроенергію від 25.02.10 р., виставлений відповідачу позивачем (а.с. 62, 63, 64, 65 том 1).
Отже, господарським судом встановлено, що як на день звернення до суду з позовом, а також на день вирішення спору у даній справі, між сторонами існують договірні відносини щодо постачання електричної енергії на підставі укладеного між ВАТ "Кіровоградобленерго" та ВСК "Колос" договору про постачання електричної енергії № 1 від 25.06.2004 року.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за його захистом відповідно до встановлених способів захисту цивільних прав та інтересів судом.
Отже, наведені вище норми передбачають захист лише порушеного права.
Відтак, розглядаючи спір, господарський суд повинен встановити об'єктивну наявність порушення чи оспорювання цивільного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним законодавством, а за наслідками прийняття рішення про задоволення позову повинно відбуватися реальне поновлення чи захист порушених прав позивача.
Встановленні господарським судом при вирішенні даного спору обставини свідчать про відсутність порушення прав позивача, з метою захисту якого останній звернувся до суду з даним позовом.
Позивач не довів суду факту порушення його прав, у зв'язку з чим таке право не підлягає захисту.
Крім цього, сам позивач в наданих до суду письмових поясненнях стверджує, що звертаючись до господарського суду Кіровоградської області з позовом про укладення договору про постачання електричної енергії, Товариство керувалось помилковим уявленням про порушення прав Товариства (а.с. 149 том 1).
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу на подання даного позову, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позову відсутні, позивачу в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Враховуючи наведене вище, господарський суд вважає, що заявлене у справі позивачем клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору, є безпідставним і задоволенню не підлягає.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача і не стягуються.
Згідно ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.12.10 р. оголошувалась перерва до 11.01.11 р.
Керуючись ст.ст. 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.
Суддя Л.С. Коротченко
Повне рішення складено 17.01.10 р.