Кіровоградської області
"17" січня 2011 р.Справа № 5/93
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/93
за позовом: публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК"
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 287 707,89 Євро, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 3153932,43 грн.,
представники сторін участі в судовому засіданні не брали.
Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" подано позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту № 04/13-168 від 06.03.2008 року у розмірі 287 707,89 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом, встановленим НБУ на 29.10.2010 року становить 3 153 932,43 грн., з яких:
поточна заборгованість за кредитом - 148198,14 Євро, що в еквіваленті на 29.10.2010 року становить 1624588,47 грн.;
прострочена заборгованість за кредитом - 26801,86 Євро, що в еквіваленті на 29.10.2010 року становить 293809,31 грн.;
поточна заборгованість за відсотками 13058,29 Євро, що в еквіваленті на 29.10.2010 року становить 143148,54 грн.;
прострочена заборгованість за відсотками - 62246,44 Євро, що в еквіваленті на 29.10.2010 року становить 682362,46 грн.;
пеня по простроченому кредиту - 5596,64 Євро, що в еквіваленті на 29.10.2010 року становить 61 351,89 грн.;
пеня по простроченим відсоткам - 14306,52 Євро, що в еквіваленті на 29.10.2010 року - 156831,98 грн.;
штраф згідно п. 4.2. договору кредиту - 17500,00 Євро, що в еквіваленті на 29.10.2010 року становить 191839,78 грн.
Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що засвідчено повідомленням про вручення поштового відправлення від 21.12.10 № 0576245, але не скористався своїм правом, відзиву на позовну заяву не надав.
На підставі статті 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступне.
06.03.2008 року між акціонерним комерційним банком "Імексбанк" ("кредитор") та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ("позичальник") було укладено договір кредиту № 04/13-168 за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 160000,00 Євро зі сплатою 13% річних.
14.03.2008 року між акціонерним комерційним банком "Імексбанк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 04/13-187 про внесення змін до договору кредиту № 04/13-168 від 06.03.2008 року за яким сторони внесли зміни до статті 1 договору, зокрема, щодо розміру основної суми кредиту.
Відповідно до п. 1.1 договору кредиту № 04/13-168 з урахуванням внесених змін кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 175000,00 Євро зі сплатою 13% річних.
Основна сума заборгованості погашається з першого по останній робочий день місяця включно за графіком, встановленим пунктом 1.1.1. договору кредиту № 04/13-168 з кінцевим терміном повернення кредиту 05.03.2018 року.
Згідно п.2.1. договору кредиту № 04/13-168 надання кредиту проводиться шляхом видачі позичальнику готівкових коштів, з позичкового рахунку позичальника № 22339001577168 на цілі: придбання квартир № 2, № 4, № 5, № 8, розташованих за адресою: м. Кіровоград, вул. Калініна, буд. 13. Сторони домовились, що кредит буде надано до 07.03.2008 року.
Даний договір за своєю правовою природою є кредитним договором.
Відповідно до вимог статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач виконав свої обов'язки за договором кредиту в повному обсязі, що підтверджується заявами на видачу готівки № 1694 від 06.03.2008 та № 1849 від 28.03.2008 згідно яких ОСОБА_1 отримав кошти відповідно в сумі 160 000 Євро та 15 000 Євро, що засвідчено його особистим підписом (а.с. 14-15).
Пунктом 3.3.8 договору кредиту передбачено обов'язок позичальника повернути в повному обсязі кредит із нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливим штрафними санкціями в порядку і термін, що визначений пунктом 1.1. цього договору, тобто 05.03.2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно пункту 2.4 договору кредиту № 04/13-168 від 06.03.2008 року сторонами узгоджено також, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно у валюті, в якій наданий кредит, проценти нараховуються з розрахунку факт/360, та сплачуються позичальником щомісяця до останнього робочого дня поточного місяця в період дії цього договору. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день повернення кредиту. Сплата відсотків здійснюється у валюті кредиту на рахунок № 22384001577168 у Філії АКБ "Імексбанк" у період з першого по останнє число кожного місяця включно, починаючи з наступного місяця після надання кредиту, а також в день повернення заборгованості за кредитом у повній сумі. У випадку, якщо останнє число в періоді оплати є неробочим днем (припадає на святкові або вихідні дні), позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих відсотків, у попередній робочий день.
Згідно правил ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Між тим, взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав: повернення кредиту та відсотків за його користування в терміни, передбачені кредитним договором № 04/13-168 від 06.03.2008 року згідно графіка (п. 1.1.1. кредитного договору в редакції від 14.03.2008 року) не забезпечив, внаслідок чого станом на 29 жовтня 2010 року виникла прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 26801,86 Євро та прострочена заборгованість за процентами в розмірі 62246,44 Євро.
У зв'язку з невиконанням відповідачем графіку повернення чергових частин суми кредиту на підставі частини 2 статті 1050 ЦК України позивач має право вимагати дострокового повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором.
Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
В силу правил частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Докази належного виконання в повному обсязі фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору № 04/13-168 від 06.03.2008 року в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду не подані, тому позовні вимоги в частині стягнення поточної заборгованості за кредитом у розмірі 148198,14 Євро, що в еквіваленті за офіційний курсом НБУ на 29.10.2010 року становить 1624588,47 грн., простроченої заборгованості за кредитом - 26801,86 Євро, що в еквіваленті за офіційний курсом НБУ на 29.10.2010 року становить 293809,31 грн., поточної заборгованості за відсотками в розмірі 13058,29 Євро, що в еквіваленті за офіційний курсом НБУ на 29.10.2010 року становить 143148,54 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 62246,44 Євро, що в еквіваленті за офіційний курсом НБУ на 29.10.2010 року становить 682362,46 грн., є такими, що заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Пунктом 4.1 кредитного договору № 04/13-168 від 06.03.2008 року визначено, що у випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків, та/або прострочення строків повернення кредиту, визначених цим договором, позичальник сплачує кредиторові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми.
У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Враховуючи викладене, є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення повернення чергової частини кредиту згідно обгрунтованого розрахунку у розмірі 5596,64 Євро, що в еквіваленті за офіційний курсом НБУ на 29.10.2010 року становить 61 351,89 грн., та пені за простроченими відсотками згідно обгрунтованого розрахунку в розмірі 14306,52 Євро, що в еквіваленті за офіційний курсом НБУ на 29.10.2010 року становить 156831,98 грн. зазначені суми пені правомірно обчислені за станом на 29.10.2010 року.
Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь штраф у розмірі 17500,00 Євро, що в еквіваленті на 29.10.2010 року становить 191 839,78 грн. згідно п. 4.2. кредитного договору.
Господарський суд, оцінивши подані позивачем докази дійшов до висновку, що вимога про стягнення спірної суми штрафу задоволенню не підлягає з таких мотивів.
У листі від 22.11.2010 року (а.с. 59-60) представник позивача уточнив, що пункт 3.3.3. кредитного договору містить обов'язок позичальника суворо дотримуватися положень цього договору, до яких відноситься, зокрема, положення п. 1.1.1. Договору кредиту № 04/13-168 про погашення основної суми заборгованості згідно зазначеного графіку та п. 2.4.1 договору про сплату відсотків яку позичальник зобов'язаний здійснювати у валюті кредиту в період з першого по останнє число кожного місяця включно, починаючи з наступного місяця після надання кредиту, що відповідачем по справі не виконується.
Пунктом 4.2 кредитного договору № 04/13-168 від 06.03.2008 року передбачено, що у випадку порушення позичальником вимог пунктів 3.3.1 -3.3.16 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 10% від суми кредиту, визначеного пунктом 1.1 цього договору.
Між тим, пункт 3.3. кредитного договору містить 15 підпунктів 3.3.1. - 3.3.15., якими передбачені обов'язки позичальника.
Отже, пунктом 4.2. кредитного договору не визначено конкретно за порушення саме якого обов'язку позичальник має нести відповідальність у розмірі 10 % від суми одержаного кредиту, тобто від суми 175 000 грн.
Окрім того, згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У частині 2 ст. 343 Господарського кодексу України прямо вказується на те, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з п.п. 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).
З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені, може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності та не можуть стягуватися за одне й те ж порушення одночасно.
З огляду на викладене вище господарський суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, відповідач не виконує свої обов'язки за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків.
Керуючись статтями 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (25006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (65058, м. Одеса, проспект Гагаріна, 12а, ідентифікаційний код 20971504):
поточну заборгованість за кредитом у розмірі 148198,14 Євро, що в еквіваленті за офіційний курсом НБУ на 29.10.2010 року становить 1624588,47 грн.;
прострочену заборгованість за кредитом - 26801,86 Євро, що в еквіваленті за офіційний курсом НБУ на 29.10.2010 року становить 293809,31 грн.;
поточну заборгованість за відсотками в розмірі 13058,29 Євро, що в еквіваленті за офіційний курсом НБУ на 29.10.2010 року становить 143148,54 грн.;
прострочену заборгованість за відсотками - 62246,44 Євро, що в еквіваленті за офіційний курсом НБУ на 29.10.2010 року становить 682362,46 грн.;
пеню за простроченим кредитом у розмірі 5596,64 Євро, що в еквіваленті за офіційний курсом НБУ на 29.10.2010 року становить 61 351,89 грн.;
пеню за простроченими відсотками - 14306,52 Євро, що в еквіваленті за офіційний курсом НБУ на 29.10.2010 року - 156831,98 грн.;
судові витрати в справі на державне мито в розмірі 25500 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У іншій частині позову про стягнення штрафу в розмірі 17500,00 Євро, що в еквіваленті на 29.10.2010 року становить 191839,78 грн. відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його оголошення господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя О.А. Змеул
Повне рішення складено 21.01.2011