18 березня 2026 року
м. Київ
справа №380/8764/20
адміністративне провадження № К/990/9137/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
перевіривши касаційну скаргу Кам'янка-Бузької міської ради
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року (суддя Хома О.П.), постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року (колегія у складі суддів Обрізко І.М., Іщук Л.П., Глушка І.В.)
у справі № 380/8764/20
за позовом Представництва Американського об'єднання Комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу
до Кам'янка-Бузької міської ради
про визнання протиправними та скасування рішень,
Представництво Американського об'єднання Комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу (далі - позивач, скаржник) звернулося до суду з позовом до Кам'янка-Бузької міської ради (далі також - відповідач), в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення від 24.01.2019 № 10 «Про дозвіл на розробку детального плану території для розміщення та обслуговування інших будівель громадського призначення шляхом реконструкції будівлі котельні» та рішення від 30.01.2019 № 29 «Про затвердження детального плану території для реконструкції будівлі котельні під готельно-відпочинковий комплекс в м. Кам'янка-Бузька».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022, відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 13.08.2024 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 у справі № 380/8764/20 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
Надалі Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 05.06.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026, задовольнив позов частково. Визнав протиправним та скасував рішення Кам'янка-Бузької міської ради від 24.10.2019 № 10 «Про дозвіл на розробку детального плану території для розміщення та обслуговування інших будівель громадського призначення шляхом реконструкції будівлі котельні». Визнав протиправним та скасував рішення Кам'янка-Бузької міської ради від 30.01.2020 № 29 «Про затвердження детального плану території для реконструкції будівлі котельні під готельно-відпочинковий комплекс в м. Кам'янка-Бузька». Визнав протиправним та скасував рішення виконавчого комітету Кам'янка-Бузької міської ради Львівської області від 30.08.2019 № 141 «Про реєстрацію права комунальної власності на будівлю, яка належить до комунальної власності територіальної громади м. Кам'янка-Бузька». Відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Одночасно Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.01.2026, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі № 380/8764/20, закрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою на підставі п. 3 ч. 1 ст. 305 КАС України.
02.03.2026 від Кам'янка-Бузької міської ради до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2025, постанову та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 про закриття апеляційного провадження, а натомість ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною 1 ст. 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
За правилами норм ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт ч. 4 ст. 328 зазначеного Кодексу як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Водночас ч. 3 ст. 334 КАС України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Згідно з приписами ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України скаржнику слід чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. При цьому недостатньо самого лише зазначення у касаційній скарзі норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов'язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
При визначенні подібності правовідносин необхідно враховувати суб'єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору); об'єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.
Водночас обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
У випадку оскарження судових рішень з підстав, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України, скаржник в касаційній скарзі повинен навести обґрунтовані та переконливі аргументи, які б слугували підставою для висновків про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Обов'язковими ж умовами при оскарженні судових рішень на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
В той же час посилання у касаційній скарзі на порушення судом першої та (або) апеляційної інстанції норм процесуального права, як умови для скасування судових рішень, можуть бути визнані прийнятними при касаційному оскарженні судових рішень за п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України у разі обгрунтованості заявлених у такій скарзі підстав касаційного оскарження, визначених відповідними пунктами ч. 2 та 3 ст. 353 цього Кодексу.
При перевірці поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутня вказівка на жоден із пунктів, передбачених ч. 4 ст. 328 і ч. 2 ст. 353 КАС України, як саме підстав для касаційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2025, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026.
У взаємозв'язку з цим слід зазначати, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (ч. 3 ст. 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (ч. 1 ст. 341 КАС України).
У той же час відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга Кам'янка-Бузької міської ради в частині оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2025, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження в частині оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження, Суд виходить з такого.
У силу приписів ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною третьою ст. 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Тобто особи, які беруть участь у справі, у тому разі, якщо вони не погоджуються з ухваленими (постановленими) судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє касаційне оскарження тільки у визначених законом випадках, а саме якщо таке судове рішення безпосередньо стосується прав та інтересів цієї особи.
Так, Восьмим апеляційним адміністративним судом було ухвалено про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не має статусу сторони у справі, - ОСОБА_1 .
При цьому Кам'янка-Бузькій міській раді було забезпечено належні процесуальні умови для реалізації основоположного права на апеляційний перегляд судового рішення у справі № 380/8764/20, ухваленого по суті по спору, яке (таке право) гарантоване ст. 129 Конституції України. Тому у цьому випадку касаційне оскарження вказаного судового рішення положеннями КАС України не допускається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана відповідачем на судове рішення - ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026, яке не належить оскаржувати в касаційному порядку, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження у цій частині необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 328, 330, 332, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -
1. Повернути Кам'янка-Бузькій міській раді касаційну скаргу в частині оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 380/8764/20.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кам'янка-Бузькій міській раді на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 380/8764/20.
3. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
4. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя А.А. Єзеров