18 березня 2026 року
м. Київ
справа № 620/5239/25
адміністративне провадження № К/990/12075/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Дашутіна І.В., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі № 620/5239/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 06 листопада 2024 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 - 2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки із застосуванням, як розрахункової величини для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та доплаті щомісячного грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 06 листопада 2024 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 - 2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року і станом на 01 січня 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 06 листопада 2024 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 - 2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року і станом на 01 січня 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року у тому числі щомісячні додаткові види грошового забезпечення (матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, грошову допомогу для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби), із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IХ, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб ряд рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із оскаржуваним судовим рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для її повернення скаржнику з наступних підстав.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 частини першою статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).
Відповідно до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Касаційну скаргу від імені Військової частини НОМЕР_1 підписано та подано командиром ОСОБА_2 . Водночас скаржником не надано жодних доказів на підтвердження повноважень командира ОСОБА_3 діяти від імені Військової частини НОМЕР_1 , що є необхідною умовою для законного представництва інтересів військової частини в суді.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Враховуючи викладене, Суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги з огляду на те, що її підписала особа, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою у межах розумних строків і за умови дотримання всіх інших вимог процесуального закону, не є обмеженням доступу до суду. Таке повернення забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення як учасника справи.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України,
постановив:
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі № 620/5239/25- повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Дашутін